“Прозоре будівництво”: помилки, яких можна було уникнути

У березні закупівельна спільнота активно обговорювала виявлені Державної аудиторською службою України (ДАСУ) порушення у закупівлях «прозорого будівництва». Перевірки стосувалися будівництва капітальних та поточних ремонтів за прямими договорами.

Ці договори укладалися згідно з пунктом 11 Особливостей здійснення публічних закупівель на період воєнного стану (затверджених постановою Кабміну №1178 від 12.10.2022). Йдеться саме про прямі закупівлі в межах вартості, визначеної цими Особливостями.

Чи обґрунтовано визнано ці порушення? Які ризики приховують нові правила і як замовникам діяти без порушень — далі у колонці юристки у сфері публічних закупівель Тетяни Руденко.

Що таке «Прозоре будівництво»?

Торік набули чинності зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (неформально — «про прозоре будівництво»): тепер замовники повинні публікувати в електронній системі Prozorro інформацію про ціни на матеріали при закупівлі ремонтних та будівельних робіт.

Раніше ціни на матеріали залишалися «в тіні»: замовники уникали оприлюднення такої інформації, обмежуючись публікацією тільки загальної договірної ціни. Це призводило до завищення цін на матеріали у порівнянні з ринковими. Встановити завищену вартість можна було тільки під час перевірці замовника, наприклад, ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства чи організації. У вільному доступі цих даних не було. 

Але тепер завдяки змінам всі можуть бачити, за якими цінами замовники закуповують матеріали, яка країна їх виробляє та чи не завищують підрядники ціни у свої кошторисних розрахунках. 

Відповідальність за переплату бюджетних коштів тепер в першу чергу лежить на замовнику, а це означає вже не тільки адміністративну, а й кримінальну відповідальність.

Як правильно оприлюднювати ціни на матеріали? 

Публікації в електронній системі підлягає інформація про ціни на матеріальні ресурси на послуги з поточного ремонту, роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, а також капітального ремонту об’єкта будівництва.

Отже, з жовтня минулого року замовники повинні публікувати:

• Договір закупівлі з усіма додатками (включно з документами про ціни на матеріали) у машинозчитуваному форматі (наприклад, doc чи інший текстовий формат), протягом трьох робочих днів після підписання;
• Повідомлення про зміни в договорі закупівлі та/або про зміни цін на матеріали — протягом трьох робочих днів після внесення змін до договору у випадках, передбачених у частині п'ятій статті 41 Закону (це стосується істотних умов договору, що зараз описані в пункті 19 Особливостей);
• До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі;
• До договорів на ремонтні та будівельні роботи обов'язково додаються документи з цінами на матеріали;
• Якщо договір включає розробку проєктної документації, документи з цінами на матеріали додаються після узгодження договірної ціни відповідно до затвердженої проєктної документації (яка затверджується, якщо цього вимагає закон).

В додатках до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися наступна інформація: 

• найменування матеріального ресурсу з характеристиками; 
• одиниця його виміру;
• кількість;
• відпускна ціна;
• вартість транспортування та заготівельно-складські витрати;
• країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.

Основні порушення, виявлені у закупівлях "прозорого будівництва"

Зміни "прозорого будівництва" доповнили Закон положенням, за яким уповноважені особи замовників зобов'язані публікувати інформацію про договори з поточного ремонту та робіт, укладені без електронної системи закупівель. Вони мають оприлюднювати сам договір з усіма додатками, а також повідомлення про зміни до договору та документи з цінами на матеріали.

У договорах має бути передбачено порядок та умови внесення змін. Істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями. 

Аудитори вже активно здійснюють моніторинги закупівель робіт капітального будівництва та закупівель поточного ремонту.  Це стосується й прямих договорів вартістю від 50 тисяч гривень, за якими в електронній системі закупівель публікується звіт. А тепер, згідно зі змінами “прозорого будівництва”ʼ, ще й договір з додатками в машинозчитувальному форматі та повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни.

Основні порушення замовників, які найчастіше фіксує ДАСУ, це не зазначення країни походження товару в додатку з цінами на матеріальні ресурси та  оприлюднення документів не в машинозчитувальному форматі.

Наприклад, у закупівлі відновлювальних робіт органи фінансового контролю встановили, що  замовник не надав інформацію про ціни на матеріальні ресурси, яка містить країну походження товарів, а значить, не дотримався пункту 10 частини першої статті 10 Закону. 

У відповідь Замовник оприлюднив в електронній системі закупівель пояснення. Він уточнив, що через суперечності у тлумаченні пункту 1 «Прикінцевих положень» Закону замовник та підрядник уклали додаткову угоду до договору. Договір доповнили додатком №6 "Інформація про ціни на матеріальні ресурси", привівши його у відповідність до законодавства про публічні закупівлі. Однак дане пояснення, на думку аудиторів, не спростовує факту недотримання вимог законодавства, оскільки Замовник не оприлюднив Договір з додатками та Інформацію про ціни на матеріальні ресурси, яка містить країну походження товарів, що є додатком до договору, саме у машинозчитувальному форматі.

Такі ж порушення органи фінансового контролю встановили й в закупівлі послуг з реконструкції систем газопостачання та вентиляції. У висновку моніторингу закупівлі зазначається, що замовник оприлюднив Договір з додатками у форматі PDF, інформацію про ціни на матеріали та країну походження товарів в електронній системі закупівель. Однак не надав договір із додатками до нього в машинозчитувальному форматі. І хоч замовник у відповідь запевнив, що ціни на матеріальні ресурси опубліковані в машинозчитувальному форматі, а договір надано з усіма додатками, це не спростовує факту недотримання вимог законодавства.

Після прийняття змін щодо “прозорого будівництва” я зверталася до замовників із рекомендацією враховувати нові вимоги у закупівлях від 50 тисяч гривень. Ті, хто відреагував вчасно, нині проходять аудит без суттєвих зауважень.

Який висновок? 

Виконання вимог «прозорого будівництва» при закупівлі послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об’єкта будівництва дійсно вимагає від замовників оприлюднювати в електронній системі закупівель не тільки договір про закупівлю, а й додатки та зміни до нього в машинозчитувальному форматі.

Аргументи замовників рідко впливають на оцінку порушення ДАСУ: якщо система не бачить інформацію у відкритому, структурованому вигляді — вимоги вважаються недотриманими.

Зміни до закону справді посилили відповідальність і підвищили вимоги до прозорості будівельних закупівель. Але одночасно дали інструменти для того, щоб уникнути звинувачень. Головне — встигати адаптуватися.