Доплата «1300»: МОН надало роз’яснення

Педагогічному працівнику встановлено простій

Як ми зазначили вище, доплата є зарплатною виплатою і виплачується за відпрацьований робочий час. Час простою таким не є, тому якщо весь місяць був простій, то доплати не буде.

Втім, власне період простою можна оплачувати по-різному. Якщо це мінімальний розмір (2/3 окладу), то, звісно, і тут доплата ролі не відіграє.

Але колдоговором і наказом керівника може бути визначено інший розмір оплати простою, наприклад у розмірі 2/3 окладу з урахуванням доплат і надбавок. Тоді, звісно, оскільки педагогічний працівник має право на доплату за роботу в несприятливих умовах праці, то при визначенні розміру оплати простою слід врахувати і її. Це опосередковано підтверджує і МОН у листі

Надання послуг за договором цивільно-правового характеру (договір ЦПХ)

У листі МОН розглядає питання можливості встановлення доплати вчителям-логопедам, які надають послуги за договорами ЦПХ відповідно до Порядку та умов, затверджених постановою КМУ від 14.02.2017 № 88. Доплати в цьому випадку немає, адже цим документом не передбачено її встановлення. Своєю чергою, поширювати «зарплатну» доплату на виплати за договорами ЦПХ законодавством не передбачено. Підкреслимо: це стосується не тільки вчителів-логопедів, а й усіх педагогічних працівників, які здійснюють корекційні заняття за договорами ЦПХ

Погодинна оплата

Спершу декілька слів про те, коли можлива погодинна оплата.

Зокрема, коли йдеться про керівників гуртків — сумісників. Про це чітко сказано в п. 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15.04.1993 № 102 (далі — Інструкція № 102).

А як щодо інших педагогічних працівників, які працюють за сумісництвом? Свого часу як МОН у листі від 10.08.2018 № 1/11-8468, так і Мінсоцполітики в листі від 24.07.2018 № 140/0/103-18 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 33/2018, с. 9) відповідали на це запитання однозначно: для них оплата здійснюється за тарифікацією. Втім, як бачимо з листа, МОН допускає й інший варіант — погодинну оплату, посилаючись на п. 73 Інструкції № 102. Тож як правильно?

ДО ВІДОМА. З усних роз’яснень фахівців МОН випливає, що можливі обидва варіанти (як оплата за тарифікацією, так і погодинна оплата) — як вирішить керівник при прийомі на роботу працівника. Щодо цього у нас є зауваження.

По-перше, про такий вибір ніде не сказано в нормативці. І вирішення цього питання керівником може призвести до того, що завжди буде вибиратися погодинна оплата (адже при погодинній оплаті, наприклад, немає виплат у період канікул).

По-друге, положення п. 73 Інструкції № 102 щодо погодинної оплати застосовні до «оплати працівників підприємств, організацій та установ, які залучаються для педагогічної роботи». Тобто йдеться про оплату годин роботи працівників, яких саме залучають до педроботи. А в разі коли педагогічний працівник працює за сумісництвом, не йдеться про те, що його «залучено до педагогічної роботи»: він безпосередньо є педагогом, обіймає педагогічну посаду і здійснює педагогічну діяльність. Згідно з п.п. 21 ст. 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII педагогічна діяльність — це інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника. Визначення того, що таке «педагогічна робота», в законодавстві немає, як і визначення, що таке «залучення до педагогічної роботи».

Тому ми все ж таки вважаємо, що оплата праці педагогів-сумісників має відбуватися за тарифікацією (без варіантів). Але, звісно, вам самим вирішувати, до якої позиції схилятися.

Погодинна оплата

Якщо здійснюється погодинна оплата, то як установити доплату? У листі МОН зазначає, що розмір доплати розраховується залежно від фактичної кількості проведених занять (уроків) за місяць, і наводить такий приклад: якщо керівник гуртка — сумісник, якому здійснюється за заняття погодинна оплата, провів за місяць 42 години, то доплата становитиме 697,31 грн (1300 грн : 78,3 × 42), де 78,3 — коефіцієнт погодинної оплати.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Як і завжди, МОН підкреслює, що розрахунок коефіцієнта відбувається шляхом визначення середньомісячної кількості годин, передбачених балансом робочого часу на відповідний рік. При цьому відомство посилається на спільний лист МОН від 28.11.2008 № 1/9-770 та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 27.11.2008 № 02-5/465. У листі МОН також пропонує робити розрахунок, припускаючи, що воєнний стан діє до кінця року.

По-перше, такого розрахунку Інструкцією № 102 не передбачено, там зазначено конкретні коефіцієнти. По-друге, навіть якщо дотримуватися такого розрахунку, то які підстави вважати, що воєнний стан триває до кінця року. Але, знову ж таки, не будемо вас ні в чому переконувати: робіть висновок самі, до якої позиції схилятися, — керуватися листом чи Інструкцією № 102.

Розрахунок Тепер щодо розрахунку. МОН пропонує відштовхуватися від порядку погодинної оплати, тобто застосовувати коефіцієнт. Йдеться про те, що 78,3 (якщо брати коефіцієнт, розрахований МОН) або 76,2 (якщо брати з Інструкції № 102) — це норма годин на місяць, за яку отримують доплату в повному розмірі (1300,00 грн). Відповідно, застосувавши пропорцію, визначають розмір доплати за відпрацьовані години.

Втім, можна міркувати й інакше. Наприклад, керівника гуртка прийнято за сумісництвом з навантаженням 9 годин на тиждень, тобто 0,5 ставки. За графіком у березні 2025 року він повинен відпрацювати 36 годин. Якщо в цьому місяці він відпрацював:

• усі години, передбачені графіком, тоді розмір доплати складає 650,00 грн (1300,00 грн × 0,5 ставки);
• тільки 20 годин, бо хворів, тоді розмір доплати складає 650,00 грн (1300,00 грн × 0,5 ставки) : 36 год × 20 год = 361,11 грн.

Але оскільки порядок розрахунку доплати в цьому випадку нормативно не регламентований, то варіант МОН цілком може бути застосовний

Заміна

З цим питанням також були проблеми. Загалом згідно з постановою КМУ від 08.11.2024 № 1286 розмір доплати визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником. Заміна — це теж навантаження, тому й доплата має встановлюватися на години заміни. Ми це неодноразово підкреслювали.

Втім, усіх збив з пантелику вебінар МОН, де казали таке: поки оплата заміни погодинна, то на неї доплату не нараховують, а от коли через 2 місяці оплату «перероблять» на тарифікацію, то тоді й буде доплата. На гарячій лінії ми підкреслювали, що така думка законодавчо не підтверджена. І, як то кажуть, що і треба було довести, адже тепер МОН говорить у листі про те, що й на погодинну оплату заміни нараховується доплата. Розраховувати її пропонують так само, як і в попередньому питанні

Відпускні, лікарняні, інший невідпрацьований час (зі збереженням середнього заробітку)

Це також одне зі спірних питань.

По-перше, певний час профспілкою працівників освіти розглядався такий підхід: доплата названа «щомісячна», отже виплачується завжди у визначеному розмірі незалежно від відпрацьованих днів. Добре, що такий підхід залишився на стадії ідеї. Так, у листі МОН чітко зазначає: доплата не нараховується педагогічним працівникам у періоди, коли їм не виплачується зарплата, зокрема це періоди перебування працівників у відпустках, на лікарняному, у відрядженні на курси підвищення кваліфікації тощо, тобто кошти субвенції на виплату доплати в ці періоди не використовуються.

По-друге, доплата враховується при обчисленні середнього заробітку. І тоді виходить, що такий дохід формується з різних джерел: з освітньої субвенції та з доплати, яка виплачується за кошті іншої субвенції. У таких випадках Держаудитслужба завжди наполягає на пропорційній виплаті середнього заробітку з різних джерел.

МОН міркувало над таким підходом, але, як бачимо, відкинуло його, підкреслюючи, що відповідно до Порядку та умов, затверджених постановою КМУ від 27.12.2024 № 1515, субвенція спрямовується лише на виплату доплати (з нарахуваннями). І, так розуміємо, що змін щодо цього питання не вноситимуть.

Виходить, що всю суму відпускних, лікарняних за кошти установи й іншого середнього заробітку слід виплачувати за рахунок освітньої субвенції (або коштів місцевого бюджету, якщо освітньої субвенції не вистачає). Маємо надію, що МОН узгодило таку позицію і з Держаудитслужбою