Алгоритм складання РК до зведеної податкової накладної, складеної за результатами річного перерахунку

14.01.2019

Як складається розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складений за результатами перерахунку, передбаченого п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України?

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ встановлено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Крім того, п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до п. 199.2 та п. 199.3 ст. 199 ПКУ (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Пунктом 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань, зокрема відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається, зокрема код ознаки «2» – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено, зокрема код ознаки 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

До кожної зведеної податкової накладної, складеної згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ, за результатами перерахунку, передбаченого п. 199.5 ст. 199 ПКУ, складається окремий розрахунок коригування, який підлягає реєстрації в ЄРПН.

У заголовній частині розрахунків коригування до податкових накладних, складених відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначається код ознаки «2».

У розрахунках коригування, складених починаючи з 01.12.2018 до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН до 01.12.2018, у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х», яка вказана в податковій накладній, вказується відповідний код ознаки (позначка «Х» не проставляється).

У розрахунках коригування, складених до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018, код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування.

У розрахунку коригування вказується дата складання та порядковий номер зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, до якої складається такий розрахунок коригування.

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» вказується умовний індивідуальний податковий номер «60000000000».

В інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.

У рядку І розділу А «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у т.ч. у рядках II та/або III залежно від ставки податку (20 або 7 відсотків) вказується сума податку, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак «-») суму податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

У розділі Б табличної частини розрахунку коригування у графі 1.2 зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується.

У графі 1.1 зазначається № за порядком.

У графі 2 .1 «код причини» вказується код «202» (Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ).

У графі 3 «Опис номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» зазначається дата складання та порядковий номер податкової накладної відповідно до якої проводиться коригування.

У графі 11 зазначається код ставки:

20 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;
7 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків.

У графі 13 – обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

У графі 14 – сума податку на додану вартість.

Інші графи та рядки табличної частини не заповнюються та залишаються пустими. Нулі та прочерки в них не проставляються.

За матеріалами «ЗІР: категорія 101.15»