Компенсація роботодавцям витрат на ЄСВ у зв’язку зі створенням нового робочого місця

Податківці в роз’ясненні в категорії 201.10 ЗІР пояснили, що постановою КМУ «Деякі питання надання роботодавцям компенсації ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця» від 18.03.2023 № 338 (далі—постанова № 338) запроваджено механізм компенсації витрат, пов’язаних зі сплатою ЄСВ у зв’язку зі створенням нового робочого місця. Зокрема, контролери зазначили, що постановою № 338 були затверджені:

• Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця (далі — Порядок компенсації ЄСВ роботодавцям);
• Порядок компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця (далі — Порядок компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва).

Відповідно до п. 7 Порядку компенсації ЄСВ роботодавцям його дія поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які:

• створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
• протягом 12 місяців із дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж 3 МЗП.

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 7 Порядку компенсації ЄСВ роботодавцям, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж 3 МЗП за кожну таку особу.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Своєю чергою, згідно з п. 2 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва його дія поширюється на роботодавців, які одночасно: є суб’єктами малого підприємництва; створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору.

Право на компенсацію у розмірі фактичних витрат має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних (п. 3 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва).

Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на п’ять років за умови, що він у відповідному п’ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VІ (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного) (п. 4 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва).

Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років (п. 6 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва).

Відповідно до п. 9 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва в разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (припинення трудового договору за угодою сторін) або п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (розірвання трудового договору в разі змін в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників), сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету ФСС на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення дворічного строку.

Виплата компенсації зберігається в разі, коли іншого зареєстрованого безробітного працевлаштовано на місце звільненого працівника у строк, що не перевищує 60 к. дн.

Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно з дати працевлаштування першого безробітного, враховуючи строки виплаченої компенсації та перерви між працевлаштуванням безробітних.