Земельний податок, податок на нерухомість та інші зміни до ПКУ

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» від 23.02.2024 № 3603-IX (далі — Закон № 3603) внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі — ПКУ). Здебільшого вони стосуються справляння плати за землю (як земельного податку, так орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Втім, є й інші зміни.

Евакуація Новим п. 12.3 ПКУ встановлено, що рішення органів, зазначених у ч. 3 ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового ухвалення відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких ухвалено рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.

До таких рішень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ПКУ, п.п. 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7, п.п. 12.4.3 та п. 12.5 ПКУ, Законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та ч. 4 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам за місцем розташування земельних ділянок, земельних часток (паїв), об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості станом на перше число відповідного кварталу інформацію щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб, ухвалених на підставі рішень органів, зазначених у ч. 3 ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення.

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабміном.

Плата за землю Як ви знаєте, тимчасові пільги на період воєнного стану щодо сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) встановлено п.п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

На додаток до чинних пільг Законом № 3603 запроваджено тимчасове звільнення від нарахування та сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених новим п.п. 69.141 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:

1) для фізичних осіб — власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

• у селах — не більш як 0,25 гектара;
• у селищах — не більш як 0,15 гектара;
• у містах — не більш як 0,1 гектара;

2) для фізичних та юридичних осіб — власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юросіб — власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

• 100 % площі земельної ділянки — в разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;
• 50 % площі земельної ділянки — в разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.

Це пільгове звільнення на визначені земділянки діятиме з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, в якому:

• або зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
• або припинено/скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 01.01.2026.

Ті платники, які встигли задекларувати податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені п.п. 69.141 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ до набрання чинності Законом № 3603, зможуть відкоригувати податкові зобов’язання (шляхом подання уточнюючих податкових декларацій) за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата знищення майна згідно з Реєстром майна.

Також підлягають скасуванню (відкликанню) ППР про сплату плати за землю за такі земельні ділянки, а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом щодо плати за землю, — анулюванню.

Зауважте, що надміру сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) ППР, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім таких випадків:

• якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю — надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу;
• якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених ст. 120 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, — сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки за умови відшкодування новим користувачем земділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.

Податок на нерухомість Нових преференцій щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в Законі № 3603 не передбачено. Законотворці лише «осучаснили» класифікацію об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. «є» та «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ, а саме замінили у тексті Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-20001 чинним Класифікатором будівель і споруд НК 018:20232.

Інші зміни До переліку обставин, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначених п. 112.8 ПКУ, додано новий п.п. 112.8.81 ПКУ. Відповідно до цього підпункту в разі помилкової сплати платником, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на іншій бюджетний рахунок такий платник звільняється від фінансової відповідальності, але за певних умов:

1) платіж було здійснено без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми до бюджету;

2) платник вчинив дії, передбачені ст. 43 ПКУ щодо повернення сплачених грошових зобов’язань.


Всі зазначені вище зміни набрали чинності 16.03.2024.