Суб’єкт господарювання ліквідує основні засоби. У яких випадках нараховувати ПДВ?

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДВ, така ліквідація для цілей оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких основних засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Отже, самостійне рішення платника ПДВ щодо ліквідації основних засобів прирівнюється до операцій з постачання, які є об'єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%. База оподаткування визначається за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Ця норма не поширюється на випадки, коли основні засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням (зруйнуванням) внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Отже, у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, податкові зобов'язання не нараховуються у разі подання фіскальному органу:

• акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.1995 № 352;
• або документа за довільною формою, за умови, що він міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме реквізити первинного документа.

При цьому документ, наданий фіскальному органу, має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого він не може використовуватися за первісним призначенням.

Перелік можливих підтверджуючих документів визначено в Узагальнюючій податковій консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість, затвердженій наказом Мінфіну України від 03.08.2018 № 673.

Нагадаємо, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов'язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути:

• сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

• акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 № 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

• дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

• інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Зазначена норма передбачена п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу.