Щодо правомірності відмови роботодавця у наданні відпустки батькові при народженні дитини
Відповідно до статті 2 Закон України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80)право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Стаття 4 Закон України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80) закріплює види відпусток, одним з яких відповідно до пункт 4 частини першої статті 4 вищезазначеного Закону є соціальні відпустки.
Згідно із Законом України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-20#Text) пункт 4 частини першої статті 4 Закон України «Про відпустки» доповнено абзацом шостим який зазначає одним із видів соціальної відпустки - відпустка при народженні дитини.
Також, Закон України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-20#Text) доповнює Закон України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80)статтею 19-1 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n331), відповідно до якої відпустка при народженні дитини - це одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини..
Тривалість відпустки при народженні дитини не може перевищувати 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Як зазначено у пункті 4 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затверджененого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 693 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n331) (далі - Порядок (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n331)), відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини. Ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.
Відповідно до частини 1 статті 77-3 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1593) України, статті 19-1 Закону України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n331) до осіб які мають право на відпустку, зокрема належать:
чоловік, дружина якого народила дитину;
батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Ділити відпустку на частини не можна, як і отримати замість неї грошову компенсацію.
Згідно частини 2 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43)у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. В інших випадках роботодавець не має правових підстав для відмови у наданні відпустки.
Батько дитини, у разі використання відпустки при народженні дитини, зобов’язаний надати роботодавцю копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.
Джерело https://t.me/smudsp
