Новини

Про правильне застосування положень законодавства про «форс-мажор»
05.09.2022

Із початком війни більшість суб'єктів господарювання так чи інакше стикались із труднощами у виконанні власних договірних зобов'язань, з дефолтом з боку контрагентів тощо. Відтак, відділ перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області звертає увагу на правильне розуміння та застосування положень законодавства про форс-мажор.

Насамперед, застереження про форс-мажор повинно розглядатися у контексті права, застосовуваного в рамках окремого контракту. Однак у міжнародній практиці прийняті універсальні обов'язкові умови визнання і підтвердження форс-мажорних обставин, що визначені, зокрема, Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. До них належать:

  1. незалежність обставин від волі учасників відносин (форс-мажорні обставини знаходяться поза впливом сторін);
  2. надзвичайний характер обставин;
  3. невідворотність (непереборність) обставин;
  4. непередбачуваність обставин (їх настання та наслідки неможливо передбачити);
  5. наявність причинно-наслідкового зв'язку між певною обставиною та неможливістю виконання зобов'язання.

У кожному конкретному випадку сторона-заявник форс-мажору повинна аргументувати та підтвердити наявність сукупності наведених п'яти умов для визнання невиконання зобов'язання таким, що зумовлене існування форм-мажору. За загальноприйнятим правилом форс-мажор звільняє лише від відповідальності за невиконання зобов'язання та не звільняє від самого обов'язку виконати зобов'язання, а форс-мажорні обставини можуть визнаватися виключно в рамках виконання конкретного договору (контракту).

Підтвердженням форс-мажорних обставин є, як правило, довідка ТПП. Однак засвідчувати форс-мажор можуть і інші уповноважені органи країни місцезнаходження сторони ЗЕД-контракту або третьої країни згідно з умовами такого контракту.

 Частиною  6 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII визначено, що підтвердженням виникнення та завершення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-контракту або третьої сторони відповідно до умов цього контракту. Форс-мажор за ЗЕД-контрактами засвідчується виключно ТПП України, регіональні ТПП не наділені відповідними повноваженнями.

У випадку якщо застосовуваним правом є українське законодавство, форс-мажор застосовується в силу українського законодавства, навіть за відсутності застережень про форс-мажор у контракті.

Форс-мажор в Україні регулюється Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.

У додатку 2 до постанови КМУ та НБУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.1995 р. №  444 (далі - Постанова № 444) наведено форс-мажорні застереження. Відповідно до них сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії форс-мажорних обставин.

Форс-мажорне застереження із додатку 2 до Постанови № 444 передбачає, що виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови покупця від плати за товари (роботи, послуги), поставлені до виникнення форс-мажору.

З початком військової агресії Російської Федерації проти України ТПП України спростила порядок засвідчення форс-мажорних обставин, опублікувавши на сайті ТПП України 28.02.2022 загальний офіційний лист, яким засвідчено форс-мажорні обставини - військову агресію Російської Федерації проти України.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань. Тобто, необхідно довести зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні.

Однак даний лист, незважаючи на очевидні його переваги, містить між тим суттєві недоліки. Зокрема, лист ТПП не містить дослідження конкретних обставин для кожного договору та не підтверджує причинно-наслідкового зв'язку між військовим станом та неможливістю виконання конкретного зобов'язання. Відповідно дослідження конкретних обставин в рамках договору на сьогоднішній день покладається на сторони. Негативним нюансом у цьому випадку буде те, що сторони можуть суб'єктивно, під різним кутом розглядати ту чи іншу обставину з точки зору наявності чи відсутності форс-мажору, що, в свою чергу, може бути причиною для додаткових спорів.

(за матеріалами Головного управління ДПС у Вінницькій області;
опубліковано  02 вересня 2022 о 10:26)

Календар
Завтра

Звіт з праці (форма № 1-ПВ (місячна)) за вересень 2022 року

Звіт з праці (форма № 1-ПВ (квартальна)) за ІІІ квартал 2022 року

Звіт про заборгованість з оплати праці (форма № 3-борг (місячна)) за вересень 2022 року

Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до ФСС за ІІІ квартал 2022 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку