Новини

Нові поняття: податкове правопорушення, вина, умисність діяння
19.02.2021

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджується нова концепція відповідальності.

В інтерв’ю заступник начальника ГУ ДПС у Луганській області Ігор Ткачов роз’яснив поняття податкового правопорушення, вини, умисності діяння та фінансової відповідальності за їх вчинення, визначених цим законом.

Розкажіть, які зміни внесені Законом № 466 до податкового законодавства?

Відповідно до змін податковим правопорушенням пунктом 109.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених Кодексом.

Серед підприємців існує думка, що цими змінами розширено повноваження податкових органів. В чому ж все-таки відмінність цього визначення від того, яке було раніше?

Основною відмінністю такого визначення від формулювання, яке застосовувалося до 1 січня 2021 року, – у включенні до визначення податкового правопорушення критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.

Скажіть, будь ласка, тепер за яким критерієм особа вважається винною у податковому правопорушенні?

Кодекс не містить визначення поняття «вина», однак умови за яких особа вважається винною наведені у статті 112 Кодексу.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами які визначають вину особи, у розумінні статті 112 Кодексу є:

  • встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
  • доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Отже, податкові органи повинні довести вину платника. А якщо не доведуть?

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, то останній не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення відповідно до пункту 112.7 Кодексу. Водночас, положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Слід зазначити, що усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (підпункт 4.1.4 та пункт 56.21 Кодексу).

Обов’язок встановлення вина платника податків діє для всіх податкових правопорушень?

Ні, згідно з пунктом 109.3 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3, пунктами 123.2 –  123.5, пунктами 124.2, 124.3, пунктами 1251.2 – 1251.4 Кодексу.

У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов’язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу за які така відповідальність встановлена.

Підсумовуючи все вищесказане, як податкові органи будуть доводити вину особи за вчинення податкового правопорушення?

Дивіться, кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є вчинення особою діяння умисно. Податкове законодавство не містить визначення «умислу, умисності діяння», так само як і поняття «вини», однак розкриває його зміст та суть.

Згідно з пунктом 109.1 Кодексу діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.

Враховуючи зазначене, саме умисні дії особи (створення удавано, цілеспрямовано умов, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог), визначають її вину (можливість дотримуватися встановлених Кодексом правил, через вчинення дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності) у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов’язків закріплених за платником податків у статтях 16, 36 Кодексу.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.

Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом.

Зрозуміло, а яка передбачена фінансова відповідальність за вчинення податкового правопорушення?

За вчинення податкового правопорушення Кодексом, поряд із адміністративною та кримінальною відповідальністю передбачена і фінансова відповідальність.

Загальні принципи фінансової відповідальності визначаються пунктом 111.2 Кодексу, зокрема:

  • за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства остання встановлюється та застосовується згідно з Кодексом та іншими законами, і у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);
  • за порушення інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Слід зазначити, що пеня не є складовою фінансової відповідальності за порушення норм Кодексу. Змінено визначення понять грошове зобов’язання (підпункт 14.1.39 Кодексу) та пеня (підпункт 14.1.162 Кодексу), відповідно пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 111.3 Кодексу притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів.

Відповідно до пунктів 112.3 та 112.4 Кодексу особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених Кодексом та не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення.

Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу, у відповідності до пункту 112.5 Кодексу, є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 Кодексу.

Нагадаю, що згідно з пунктом 112.6 Кодексу притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку.

До 01.01.2021 норма аналогічна наведеній була відображена у пункті 113.2 Кодексу.

 

Календар бухгал­тера
Завтра

Звіт з праці за лютий 2021 року (форма № 1-ПВ (місячна))

Звіт про заборгованість з оплати праці за лютий 2021 року (форма № 3-борг (місячна))

Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС) за лютий 2021 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) за лютий 2021 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС) за лютий 2021 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку