Комерційні підприємства, утворені державними підприємствами, є платниками дивідендів на державну частку

Фахівці Офісу великих платників повідомляють, що законодавство про управління об'єктами державної власності складається, зокрема з Закону України від 21 вересня 2006 № 185-V «Про управління об’єктами державної власності” (далі – Закон №185) та Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до частини першої ст. 3 Закону №185 об'єктами управління державної власності, зокрема є: майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави); державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій; державне майно, надане суб'єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.

Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій (абзац шостий частини п'ятої статті 11 Закону №185). 

Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №702 (далі – Порядок №702). Дія Порядку №702 поширюється на всі господарські організації з державною часткою у статутному капіталі, а також на господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належить господарським товариствам, державна частка у статутному капіталі яких становить 100 відсотків, у тому числі на дочірні підприємства.

Згідно з абзацем другим п.46.1 ст.46 ПКУ розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Отже, господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, є платником частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.

Платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку несуть відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до податкових органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому ПКУ (абзац десятий частини п'ятої статті 11 Закону №185).