Як Держпраці визначає підприємства для планової перевірки

В ГУ Держпраці у Черкаській області надали роз’яснення з питання: за якими критеріями обираються підприємства для проведення планової перевірки Держпраці.

Фахівці повідомили, що Постанова КМУ від 20 травня 2020 р. №383 забезпечує єдиний підхід до планування перевірок, поліпшення якості нагляду, зменшення кількості планових заходів Держпраці з урахуванням трьох ступенів ризику діяльності суб’єктів господарювання.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, є:

• наявність у суб’єкта господарювання об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що не виведені з експлуатації в установленому порядку, протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• здійснення суб’єктом господарювання експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• виконання суб’єктом господарювання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• невиконання суб’єктом господарювання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці та/або усунення порушень, що були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• використання у діяльності суб’єкта господарювання шкідливих речовини III або IV класу небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про працю;
• використання праці неповнолітніх осіб;
• наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;
• виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;
• невідповідність кількості найманих працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
• наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працівників і заробітної плати за показниками звітності, поданої суб’єктом господарювання органам державної влади;
• порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення;
• застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх двох років, що передують плановому періоду;
• порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
• одержання суб’єктом господарювання державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
• порушення вимог законодавства у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• порушення вимог законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника, особи суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю визначено в додатку 1.

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері здійснення державного гірничого нагляду визначено в додатку 2.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, їх показники, кількість балів за кожним показником, шкалу балів та періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) визначено в додатку 3.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері здійснення державного гірничого нагляду, їх показники, кількість балів за кожним показником, шкалу балів та періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) визначено в додатку 4.

Віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 3, 4, за такою шкалою:

• від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику;
• від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику;
• від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб’єкта господарювання, що віднесений до:

• високого ступеня ризику – не частіше ніж один раз на два роки;
• середнього ступеня ризику – не частіше ніж один раз на три роки;
• незначного ступеня ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.