«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Квартальна фінзвітність та сучасні реалії

Хто і куди має звітувати за І квартал 2022 року

Спочатку нагадаємо, кому не треба складати проміжну фінзвітність. Так, відповідно до п. 2 Порядку № 419 1не складають проміжну фінзвітність, а подають виключно річну:

• мікропідприємства (крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ);
• непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ);
• підприємства, які ведуть спрощений облік доходів та витрат відповідно до законодавства (до цієї категорії належать юрособи — єдинники групи 3 відповідно до абз. 5 п. 296.1 ПКУ).

Всі інші підприємства, які не потрапили до визначених категорій, проміжну фінансову звітність складають та подають до органів, які зазначені в п. 2 Порядку № 419 (це, зокрема, органи статистики).

Крім цього, останній абзац п. 5 Порядку № 419 наказує подавати фінансову звітність податковим органам у строки, визначені ПКУ.

НАГАДАЄМО. Для платників податку на прибуток фінзвітність є невід’ємною частиною Декларації з ПНП (п. 46.2 ПКУ). Ті платники, чий річний дохід за попередній звітний рік перевищив 40 млн грн, мають подавати Декларацію з ПНП поквартально протягом 40 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ).

Отже, виходить, якщо мікропідприємство є «великодохідником», то проміжну фінзвітність йому все ж таки доведеться складати та подавати податківцям у складі Декларації з ПНП.

Склад звітності залежить від категорії підприємства, визначитися з якою допоможе наш матеріал «Фінзвітність: закриваємо 2021 рік та замислюємося про подальше звітування» // «ПБ», № 6/2022, с. 6.

Склад проміжної фінзвітності та строки її подання за І квартал 2022 року

Порушення строків подання фінзвітності під час воєнного стану

Одразу заспокоїмо тих бухгалтерів, які не мають можливості скласти та подати фінзвітність вчасно. В період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення, відповідно до п. 1 Закону № 2115 2до фізосіб, юросіб та ФОП не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання облікових, фінансових, бухгалтерських, розрахункових, аудиторських звітів та будь-які інших документів, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі. А отже, якщо пропустили строки подання або взагалі не подали фінзвітність за І квартал 2022 р., покарання не буде, але за умови, що така звітність буде подана протягом 3 місяців після припинення / скасування військового стану.

До речі, Мінфін в інформаційному повідомлені щодо подання та оприлюднення фінансової звітності в період дії воєнного стану або стану війни, розміщеному на на офіційному сайті (https://mof.gov.ua/), підтвердив дозволений «післявоєнний» тримісячний термін для подання фінзвітності, але зауважив, що згідно із Законом про бухоблік бухоблік є обов’язковим видом обліку, який підприємство веде безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації, а госпоперації мають знаходити відображення в обліку в періоді їх здійснення. Таким чином, Мінфін фактично натякає, що навіть під час війни підприємство має вести бухоблік, а це, відповідно, має відображатися у фінзвітності.

А от щодо подання фінзвітності податківцям у складі Декларації з ПНП маємо таку картину: не подавши фінзвітність, Декларацію з ПНП подавати також немає сенсу, оскільки контролери напевно відмовляться її приймати на підставі п. 49.11 ПКУ. А отже, така декларація вважатиметься не поданою (п. 49.15 ПКУ). Водночас до припинення або скасування воєнного стану положення п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільняють платника податків від відповідальності, передбаченої ПКУ у випадках, коли він не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок (зокрема, це стосується і подання звітності). Але разом з цим цей пункт зобов’язує платника виконати такий обов’язок протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

НЮАНС. Жодним нормативним актом не передбачено обов’язку платника доводити в майбутньому, що відсутність можливості виконати свій податковий обов’язок пов’язана з об’єктивними причинами. Але все ж таки зловживати таким «продовженням строків» не радимо.

«Воєнні» нюанси у квартальній фінзвітності

Як ми вже зазначали в преамбулі до матеріалу, війна внесла певні корективи в діяльність багатьох підприємств і перші наслідки цього також мають знайти відображення у фінансовій звітності за І квартал 2022 р. Стисло окреслимо основні моменти, на які бухгалтеру варто звернути увагу.

1. Сумнівна дебіторська заборгованість. Перш ніж складати баланс, слід оцінити поточну дебіторську заборгованість на предмет сумнівності. Відповідно до п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником.

Нагадаємо, що за вимогами п. 7 НП(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (окрім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, якою є сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів 3.

Зауважимо, що чітких критеріїв щодо сумнівності заборгованості законодавство не містить, а отже, кожне підприємство має встановити свої критерії сумнівності. Наприклад, в умовах воєнного стану це може бути перебування контрагента на територіях де ведуться (велися) бойові дії, на тимчасово окупованих територіях тощо. Поради щодо створення резерву сумнівних боргів та його відображення в обліку див. у матеріалі «Резерв сумнівних боргів: розрахунок та облік» // «ПБ», № 25/2020, с. 20.

2. Ліквідація пошкоджених, знищених війною активів. Активи, які повністю знищені, не підлягають ремонту та не можуть бути продані, мають бути списані з балансу. Це стосується як ОЗ, так і запасів. Водночас п. 7 розд. І Положення № 879 4вимагає проведення обов’язкової інвентаризації для встановлення фактів псування цінностей або в разі настання надзвичайних подій: техногенних аварій, пожежі тощо. Нагадаємо, що воєнний стан, введений з 24.02.2022 р., до його закінчення є обставиною непоборної сили (форс-мажором), факт настання якої затверджений ТППУ 5в офіційному листі від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1.

Отже, в інвентаризаційної комісії має бути доступ до таких активів. Тобто списати з балансу або ухвалити інше рішення щодо подальшої долі зіпсованих активів можна лише після того, як факти псування (пошкодження тощо) засвідчено протоколом комісії. Проводити інвентаризацію доцільно в обсязі тих активів, які були знищені / пошкоджені.

Про оформлення та відображення в обліку ліквідації пошкоджених активів читайте в матеріалах:

• «Розгрібаємо наслідки стихійного лиха: як списати зіпсовані запаси» // «ПБ», № 30/2018, с. 31,
• «Скарбничка бухгалтера: облік операцій з основними засобами» // «ПБ», № 10/2019, с. 28.

3. Активи, контроль над якими тимчасово втрачено. А от що робити, якщо доступу до активів немає? Йдеться власне про активи, які залишилися на тимчасово окупованих територіях або територіях, де ведуться бойові дії. Тут ситуація доволі спірна, адже з одного боку підприємство втратило контроль над активами, а з іншого не має можливості засвідчити факти знищення чи розкрадання майна. Так, відповідно до ст. 1 Закону про бухоблік та п. 3 розд. І НП(С)БО 1 активами визнаються ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. А отже, по суті, майно, яке підприємство не може контролювати, втрачає ознаку активів, тобто йому не місце в балансі.

Але! Як ми вже згадували вище, факт знищення / розкрадання / зіпсування активів має бути підтверджений протоколом інвентаризації. Згідно з п. 8 розд. І Положення № 879 проведення інвентаризації у випадках, коли її проведення є обов’язковим для підприємств, які знаходяться на тимчасово окупованій території (або в разі знаходження майна на певних територіях), є можливим за умови забезпечення безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств. Такі підприємства мають провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, в якому зникли перешкоди для доступу до активів.

Тож ухвалити рішення про списання таких активів можна не раніше, ніж буде забезпечений доступ комісії підприємства до них. А отже, до цього моменту вони мають обліковуватись у складі активів підприємства. Таку думку також висловлював Мінфін у листах від 29.06.2016 р. № 31-11410-07-10/18732, від 09.12.2020 р. № 41020-01-10/38057.

Водночас Мінфін у листі від 29.06.2016 р. № 31-11410-07-10/18732, спираючись на положення НП(С)БО № 28 «Зменшення корисності активів», зазначає, що підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми витрат від зменшення корисності щодо відповідних об’єктів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відповідно до п. 5 НП(С)БО № 28 тестування на існування ознак можливого зменшення корисності активів слід здійснювати на дату річного балансу. Проте вважаємо, що підприємство може самостійно ухвалити рішення щодо здійснення уцінки активів на дату проміжної фінзвітності і відобразити це в обліковій політиці. В обставинах сьогодення це дозволить забезпечити достовірність фінансової звітності.

Також зауважимо, що норми НП(С)БО № 28, зокрема, не поширюються на запаси. Тут варто керуватися нормами НП(С)БО 9 «Запаси», п. 25 якого визначає, що коли на дату балансу ціна запасів знизилися або вони зіпсовані, застаріли чи в інший спосіб втратили первісно очікувану економічну вигоду, вони мають бути відображені за чистою вартістю реалізації. Тобто такі запаси мають бути уцінені (див. також матеріал «Скарбничка бухгалтера: облік запасів» // «ПБ», № 43/2021, с. 20).

4. Активи, які тимчасово не використовуються. Війна внесла свої корективи і в характер господарської діяльності суб’єктів господарювання. У деяких випадках ОЗ вимушено простоюють. Один із варіантів у такому разі — здійснити консервацію таких ОЗ за умови, що у підприємства є можливість провести комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування, як того вимагають приписи Положення № 1183 6. Тоді відповідно до вимог п. 23 НП(С)БО 7 «Основні засоби» слід призупинити нарахування амортизації щодо законсервованих об’єктів ОЗ.

НАГАДАЄМО. Положення п. 23  НП(С)БО 7 передбачають, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Якщо ж консервацію ОЗ не здійснено, то нарахування амортизації слід продовжувати, адже амортизацію не припиняють лише на тій підставі, що актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю.

ДО ВІДОМА. За нормами параграфа 55 МСБО 16 «Основні засоби» амортизація ОЗ не припиняється на період його консервації. Підставами для припинення амортизації є переведення активу в утримувані для продажу (до складу ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) або припинення визнання активу.

Додатково радимо ознайомитися з матеріалами:

• «Основні засоби припадають пилом на складі: що з амортизацією в бухобліку?» // «ПБ», № 53/2020, с. 25,
• «Простій: оформлення та облік витрат» // «ПБ», № 46/2019, с. 10.

Євгенія Волох, бухгалтерка-експертка