«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
ЗЕД-операції в умовах військового стану: терміни розрахунків
Нещодавно Нацбанк скоротив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Водночас передбачено певні винятки, на які ці обмеження не розповсюджуються.
Оскільки для суб’єктів ЗЕД ці питання є вкрай важливими, пропонуємо розібратися з ними разом.
Версія для друку
Що змінилося?
Відповідно до п. 21 розд. II Положення № 5 1граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 к. дн.
Але! Наразі банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених постановою № 18 2, згідно з п. 142 якої граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 к. дн. та застосовуються до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року.
Отже, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів скоротилися.
Водночас є певні винятки з цього правила. Так, згідно з нормами п. 143 постанови № 18 граничні строки розрахунків, вказані в п. 142 постанови № 18:
- не поширюються на операції з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX (400 000 грн), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
- застосовуються з урахуванням встановлених Нацбанком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2473 3винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Зокрема, в п. 1 постанови № 67 4передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розд. II Положення № 5 та в п. 142 постанови № 18, не поширюються:
- на товари, які використовуються для виконання робіт із виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектувальних виробів, а також із розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів для суб’єктів космічної діяльності, визначених відповідно до ст. 1 Закону України «Про космічну діяльність» від 15.11.1996 р. № 502/96-ВР, а також суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001 р. № 2660-III;
- на товари, які експортуються та (або) імпортуються для потреб угоди про розподіл продукції та передбачені такою угодою;
- на товари, імпорт яких здійснюється в рамках виконання державних контрактів (договорів) відповідно до затверджених основних показників оборонного замовлення на 2020 та 2021 роки. Водночас із дня набрання чинності постановою Правління НБУ від 14.04.2022 р. № 72 (з 14.04.2022 р.) встановлені Нацбанком України граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів не поширюються на вказані операції незалежно від дати здійснення.
Зауважимо, що Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі затверджено постановою КМУ від 03.03.2021 р. № 363; - на товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, які укладаються Міністерством охорони здоров’я України зі спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, або угод щодо закупівлі лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів та інших товарів медичного призначення і послуг, що укладаються централізованою закупівельною організацією — державним підприємством, засновником якого є Міністерство охорони здоров’я України;
- на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються;
- на медичні послуги, що імпортуються для забезпечення лікування (у тому числі обстеження та діагностики) за кордоном громадян України із захворюваннями згідно із затвердженим Міністерством охорони здоров’я України переліком рідкісних (орфанних) захворювань, які призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування;
- на товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються громадською організацією «Національний олімпійський комітет України», необхідні для забезпечення участі національних збірних команд України та офіційних делегацій України в Олімпійських іграх, Юнацьких олімпійських іграх, Європейських іграх та інших міжнародних спортивних заходах, що проводяться під егідою Міжнародного олімпійського комітету, Європейських олімпійських комітетів, Асоціації національних олімпійських комітетів;
- на туристичні продукти (послуги), що імпортуються відповідно до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у туристичній галузі, — операції з постачання, реалізації (продажу) туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів;
- на товари, роботи і послуги оборонного призначення, що закуповуються через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, перелік яких затверджено постановою КМУ «Про затвердження переліку міжнародних спеціалізованих організацій, їх представництв, що здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення» від 26.05.2021 р. № 527;
- на товари, імпорт яких здійснюється державними замовниками у сфері оборони в рамках виконання державних контрактів (договорів) на постачання (закупівлю) товарів, робіт і послуг, укладених відповідно до Законів України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 р. № 808-IX та «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VII, а також постанови КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 169;
- на товари військового призначення та подвійного використання, відповідно до сертифікатів кінцевого споживача або умов договору (контракту) кінцевим отримувачем яких визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, військові частини Збройних Сил України, інші військові формування та суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, придбані (оплачені) у період воєнного стану в Україні.
Відповідно до п. 144 постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 142 цієї постанови, в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (включаючи незавершені розрахунки за операцією). Отже, наскільки можна зрозуміти, якщо незавершена частина операції не перевищує 400 000 грн, то така операція не підпадатиме під валютний нагляд і терміни проведення розрахунків щодо неї не відстежуватимуться.
Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Щодо яких операцій здійснюється валютний нагляд?
Наразі деякі суб’єкти господарювання «плутаються» з тим, щодо яких саме операцій здійснюється валютний нагляд. У цьому питанні нічого не змінилося, але все ж таки нагадаємо, що процедуру валютного нагляду за дотриманням термінів проведення розрахунків регулює Інструкція № 7 5.
Імпорт товарів Відповідно до п.п. 2 п. 7 розд. IІ Інструкції № 7 за операціями з імпорту товарів банк розпочинає відлік установлених Нацбанком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі розрахунків у формі документарного акредитива банк здійснює платіж на користь нерезидента (списує кошти з рахунку банку).
Якщо ж оплата зобов’язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за кошти, отримані від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку, датою здійснення платежу на користь нерезидента — постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента — постачальника товару.
Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у таких випадках (див. таблицю).
Порядок зняття імпортної операції з валютного нагляду
|
Ситуація |
Порядок зняття операції з валютного нагляду |
Норма |
|
1. Будь-які ситуації щодо імпорту товарів |
Зняття відбувається, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з імпорту товарів не перевищує незначної суми (400 000 грн). Водночас суму незавершених розрахунків визначають за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог) |
Підпункт 1 п. 9 |
|
2. Імпорт продукції, що ввозиться в Україну: |
||
|
2.1. Продукція підлягає митному оформленню |
Після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митних декларацій типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» 6 Зауважимо, що відповідно до п.п. 2 п. 911 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (далі — МКУ) під час ввезення (пересилання) підприємствами, зареєстрованими платниками єдиного податку груп 1, 2 та 3 (крім підприємств, які обрали ставку єдиного податку 3 % зі сплатою ПДВ), на митну територію України товарів їх декларування для поміщення в митний режим імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить усю необхідну інформацію для випуску товарів відповідно до ч. 5 ст. 259 МКУ. Окрім того, за нормами п. 914 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, декларування товарів, зазначених у п. 41 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу, може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить усю необхідну інформацію для випуску товарів відповідно до ч. 5 ст. 259 МКУ. Причому доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, який оформив таку попередню митну декларацію, не є обов’язковими. Враховуючи зазначене, логічно припустити, що в цих випадках для зняття операції з валютного нагляду достатньо мати попередню митну декларацію, але тут варто почекати офіційних роз’яснень. |
Підпункт 3 п. 9 |
|
2.2. На продукцію, що імпортується, не оформлюється митна декларація 7 Нагадаємо, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалента 150 євро та які переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, а також товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалента 150 євро, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами (ч. 1 ст. 234, п.п. 1 ч. 1 ст. 277, ч. 6 ст. 374 МКУ). Тобто митну декларацію в таких випадках не оформлюють.
|
Після пред’явлення резидентом документа (крім митних декларацій), який використовується для митного оформлення продукції |
Підпункт 3 п. 9 |
|
2.3. Імпорт робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі) |
Після пред’явлення резидентом акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі) |
Підпункт 4 п. 9 |
|
3. Імпорт продукції без її ввезення на територію України |
Після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (включаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором 8 Банк, через який проводилась оплата імпорту без ввезення продукції на територію України, здійснює валютний нагляд за операцією з експорту продукції, за якою продукція, що була придбана резидентом за відповідним імпортним договором, перепродається нерезидентові (п. 21 Інструкції № 7).
|
Підпункт 5 п. 9 |
Експорт товарів За нормами п.п. 1 п. 7 розд. IІ Інструкції № 7 за операціями експорту товарів банк розпочинає відлік установлених Нацбанком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт» або ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню).
Візьміть до відома: в п. 12 розд. IІІ Інструкції № 7 наведено ситуації, коли допустимим є зменшення суми коштів, що мали надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару.
Банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією експорту товарів щодо кожного факту здійснення постачання товару, якщо договір передбачає постачання товару в кілька етапів (п. 16 розд. IV Інструкції № 7).
Яку відповідальність передбачено за недотримання термінів розрахунків?
За недотримання встановленого строку надходження валютної виручки нараховується ЗЕД-пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % від суми неодержаних коштів за договором у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у нацвалюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаних коштів за договором (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відповідно до положень ч. 6 ст. 13 Закону № 2473 в разі якщо виконання договору, передбаченого ч. 2 або ч. 3 ст. 13 Закону № 2473 (експорт та імпорт товарів), зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, встановленого згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 зупиняються на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюються з дня, наступного за днем завершення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
І тут слід зауважити, що з 24.02.2022 р. в Україні впроваджено правовий режим воєнного стану. Торгово-промислова палата України (ТПП) розмістила на своєму офіційному сайті лист від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1. Цим листом ТПП України підтверджує, що військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року до його офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням / обов’язком, виконання яких / якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання, відповідно, яких / якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Як повідомила ТПП України, враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась Україна, ТПП ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакета документів у період дії введеного воєнного стану на сайті ТПП України 28.02.2022 р. розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). У разі потреби це надасть змогу роздрукувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.
Отже, наразі особливого засвідчення факту виникнення форс-мажорних обставин в Україні у зв’язку з введенням воєнного стану не вимагається, достатньо скачати вказаний лист.
З огляду на це є підстави вважати, що строки нарахування ЗЕД-пені можуть бути призупинені до моменту завершення дії правового режиму військового стану. Але було б добре, щоб цей момент пояснили офіційні органи.
Влада Карпова, к. е. н., консультантка
