«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Сфера розрахунків та військовий стан: РРО, ПРРО, POS-термінал

Податківці мають право на фактичні перевірки розрахунків

Ви знаєте, що в форс-мажорні часи держава йде назустріч бізнесу та звільняє від цілої низки заходів контролю та робить інші послаблення. Проте з фактичними перевірками все відбулося навпаки: їх згідно з п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану дозволили проводити податківцям, навіть незважаючи на карантинний мораторій. Крім того, податківці мають право за результатами перевірок накладати штрафні санкції, передбачені ПКУ та підконтрольними фіскалам законами.

ВАЖЛИВО! Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ПКУ), а підставою для її проведення, зокрема, може стати письмове звернення покупця (споживача) щодо порушення установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ), або інформація від державних органів або органів місцевого самоврядування (пп. 80.2.2 та 80.2.3 ПКУ).

Тож далі поговоримо про штрафи, які зараз можуть застосовуватися до суб’єктів госпдіяльності за порушення в сфері розрахунків.

Розміри відповідальності

Ненадання можливості розрахуватися ЕПЗ Відомо, що торговці мають використовувати POS-термінал для прийому ЕПЗ, якщо зобов’язані проводити розрахунки з РРО та/або ПРРО за деякими, винятками (див. матеріал «Кому потрібен POS-термінал» // «ПБ», № 4/2022, с. 18).

Розмір та види штрафів для тих, хто нехтує цим обов’язком, не змінилися:

1. Адмінштраф за недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ за ст. 16315 КпАП — від 1700 до 3400 грн, а за повторне порушення протягом року — від 8500 до 17000 грн.
2. Штраф у розмірі 8500 грн за обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених ч. 2 ст. 17 Закону № 1023 2, зокрема права розрахуватися ЕПЗ (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023). Рішення про його накладення ухвалюють органи із захисту прав споживачів, проте зараз вони не мають права прийти до вас на перевірку.

Тож залишається адмінвідповідальність. Як ви мали здогадатися, повноваження розглядати справи з метою накладення санкцій за ст. 16315 КпАП на посадових осіб підприємств і ФОП надано органам ДПС України (ст. 2342 КпАП). Право уповноважених посадових осіб фіскальних органів складати протоколи про адмінправопорушення за ст. 16315 КпАП й раніше випливало з ч. 2 ст. 255 КпАП, але до цього треба було, скажімо так, докопатися. Тому законодавці вирішили це виправити та внесли відповідні зміни до п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП (п.п. 1 п. 3 розд. II Закону № 2120 3). Тепер п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП прямо встановлено, що уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи у справах про адмінправопорушення, вчинені, зокрема, за ст. 16315 КпАП.

Порушення у сфері РРО та ПРРО У разі порушень у сфері розрахункових операцій застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом про РРО. Детальніше про них ви могли дізнатися з довідника «РРО та операції з готівкою: санкції за порушення» // «ПБ», № 46/2021, с. 24.

Водночас у новому п. 12 4розд. II Закону про РРО сказано, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій в разі продажу підакцизних товарів.

Відповідно, звільнення від штрафів працює в кожному куточку України, а не тільки в найгарячіших її точках, та, на наш погляд, йдеться про санкції за порушення, виявлені в цей період під час фактичних перевірок.

А що з правилами розрахунків за підакцизні товари? Для них є вимога проводити розрахункові операції з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) в разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями (п. 11 ст. 3 Закону про РРО). Відповідно, без застосування «фіскальних» РРО чи ПРРО в разі продажу підакцизних товарів не обійтися. Крім того, за невиконання вимоги щодо попереднього програмування передбачено штраф у розмірі 5100 грн (300 нмдг), а за відсутність реквізитів акцизної марки — 100 % / 150 % вартості товарів, бо розрахунковий документ неповного змісту не можна вважати фіскальним (пп. 7 та 1 ст. 17 Закону про РРО).

Сподіваємося, що податківці не здивують нас фіскальними трактуваннями застосування норми п. 12 розд. II Закону про РРО.

ДО ВІДОМА. На жаль, ФОП-єдинникам груп 2–4 не повернули таке бажане звільнення від РРО та/або ПРРО, але вони мають усі шанси уникнути відповідальності за незастосування РРО/ПРРО або КОРО 5з РК 6у період воєнного стану.

Робота ПРРО офлайн

Законодавці дали краплю заспокійливого тим, хто працює з ПРРО та хоче, не порушуючи Закон про РРО, використовувати його в разі форс-мажору — втрати інтернет-зв’язку. Тож відповідно до п. 13 розд. II Закону про РРО на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:

а) проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абз. 3 і 4 ст. 5 Закону про РРО (36 годин та 168 годин протягом календарного місяця);
б) у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу дозволяється використання ПРРО без отриманого діапазону фіскальних номерів.

Ірина Шевчук, консультантка