Статті

«

«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Особливості проходження держслужби в умовах воєнного стану: роз’яснює НАДС

(коментар до роз’яснення НАДС від 22.03.2022 р. № 150-р/з)

29 березня, 2022

Наталія Алєйніковак. е. н., експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

З початком введення воєнного стану в Україні велика кількість громадян була вимушена залишити свої домівки, свої місця роботи та шукати безпечне місце перебування, як на території нашої країни, так і за кордоном. Серед таких громадян є і державні службовці. В умовах воєнного стану трудові відносини з державними службовцями мають свої особливості. НАДС у коментованому роз’ясненні надає рекомендації стосовно проходження державної служби в таких непростих умовах.

НАДС підкреслює, що процедура розгляду заяви про притулок є тривалою та часто затягується на багато місяців. Також виїзд громадянина України за кордон з метою тимчасового захисту і навіть подання ним звернення з проханням про притулок ще не означає, що такі особи набули статусу біженців або змінили громадянство. Це дає право залишатися працівниками держоргану і отримувати соціальну допомогу. НАЗК на офіційному сайті надано такі роз’яснення.

ЦИТАТА. «Якщо ви переїхали за кордон через російську агресію, ви маєте право на соціальну допомогу, навіть якщо ви продовжуєте працювати публічним службовцем (дистанційно або ви перейшли на простій). Соціальну допомогу можна отримувати не лише речами, але й у грошових виплатах. Водночас Закон України "Про запобігання корупції" все ж передбачає, що соціальні виплати у грошовій формі потрібно декларувати як дохід. Ми розуміємо, що збирати довідки — це не те, на що мають витрачати громадяни свої зусилля після війни.

Чинне антикорупційне законодавство України не забороняє посадовцям отримувати соціальні виплати, проте має обмеження щодо сумісництва та суміщення. Саме тому найближчим часом НАЗК ініціює зміни до законодавства, щоб українці, які стали вимушеними переселенцями, не мали декларувати соціальну та гуманітарну допомогу, а також зміни, які не будуть забороняти сумісництво з іншою оплачуваною діяльність на час простою».

Далі в таблиці розглянемо відповіді на найпоширеніші питання, які стосуються трудових відносин з держслужбовцями в умовах воєнного стану.

Державна служба в умовах воєнного стану

Запитання

Відповідь

Чи може держслужбовець працювати дистанційно, при цьому знаходячись за кордоном або на території України?

Виконувати свої обов’язки держслужбовець може дистанційно. Це підтверджує і НАДС.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу) дія норм законодавства про працю поширюється на держслужбовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Законом про держслужбу прямо дистанційна робота держслужбовців не врегульована. Тому в цьому питанні можна орієнтуватися на порядок запровадження дистанційної роботи, передбачений ст. 60Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі — КЗпП).

Також держслужбовець може працювати дистанційно у випадках та порядку, передбачених Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку, затвердженими наказом НАДС від 03.03.2016 р. № 50 (далі — Типові правила № 50) та Правилами внутрішнього службового розпорядку відповідного держоргану. При цьому він може знаходитись як на території України, так і за кордоном.

ВАЖЛИВО! Державний службовець може працювати дистанційно, у тому числі й за кордоном, на період дії воєнного стану та протягом 10 днів після припинення або скасування такого стану (відповідно до змін, внесених наказом НАДС від 17.03.2022 р. № 20-22 до Типових правил № 50, які набрали чинності з 22.03.2022 р.). На цьому наголошується і в коментованих роз’ясненнях.

Чи може держслужбовець працювати дистанційно, при цьому знаходячись за кордоном або на території України?

Зазначимо, що згідно з п. 9 розд. ІІІ Типових правил № 50 за межами адміністративної будівлі держоргану можуть виконуватися завдання, якщо їх якісне, ефективне та результативне виконання не потребує:

  • використання інформації з обмеженим доступом;
  • доступу до комп’ютерного, телекомунікаційного та/або програмного забезпечення, яке функціонує лише в межах приміщення держоргану;
  • обов’язкового перебування в приміщенні держоргану.

На виконання роботи в дистанційному режимі видається відповідний наказ керівника установи. Держслужбовець може звернутися до роботодавця з проханням працювати дистанційно, і йому може бути запроваджена дистанційна робота відповідно до вимог ч. 11 ст. 60КЗпП.

На держслужбовців, які перебувають за кордоном, поширюється загальний режим роботи. Весь час виконання держслужбовцем завдань дистанційно обліковується як робочий час. Детально про особливості дистанційної роботи див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 13–14/2020, с. 6.

Чи може державний службовець в період воєнного стану перебувати у відпустках різних видів (оплачуваних і неоплачуваних)?

У період воєнного стану держслужбовець може перебувати у відпустках, на які має право відповідно до законодавства. Нагадаємо, що примусово відправити працівників у відпустку без збереження зарплати не можна. Працівник сам повинен виявити таке бажання.

ВАЖЛИВО! 24.03.2022 р. набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2002 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136)Ним передбачено певні обмеження щодо тривалості щорічної основної відпустки — у період воєнного стану її тривалість складає 24 к. дн.

Тобто держслужбовець з 24.03.2022 р. може взяти:

  • тільки 24 к. дн. щорічної основної відпустки. Решта днів не згорить — він може взяти їх після закінчення воєнного стану або взяти за них грошову компенсацію — щодо виплати компенсації заборони немає;
  • зароблену кількість днів додаткової основної відпустки «за стаж», адже обмеження встановлено тільки для основної відпустки. Втім, згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
  • за бажанням(!) — відпустку без збереження зарплати протягом періоду дії воєнного стану будь-якої тривалості.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Обмежень щодо виплати матеріальної допомоги при виході у щорічну основну відпустку наразі не встановлено. Отже її виплачують обов’язково. Також залишається чинною норма про виплату допомоги для вирішення соціально-побутових питань, втім ця допомога, як і раніше, виплачується за рішенням керівника і в межах фонду оплати праці.

В установі оголошено простій, а держслужбовець виїхав за кордон. Чи можна і для такого держслужбовця оголосити простій?

У разі простою держслужбовець може:

  • знаходитись у відпустці будь-якого виду (див. вище);
  • перебувати на простої.

Держслужбовець має право не виконувати своїх посадових обов’язків у разі оголошення простою в установі та не перебувати за основним місцем роботи до закінчення простою з дозволу керівника.

ВАЖЛИВО! Тривалість простою, необхідність перебування на робочому місці під час простою, порядок оплати простою фахівці НАДС у коментованому роз’ясненні рекомендують одразу визначити наказом керівника державного органу. Час роботи простою позначається в Табелі обліку робочого часу відміткою «П» або цифровою — «23» (простої).

Нагадаємо, що п. 1 постанови КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 р. № 221 надано право керівникам державних органів до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду зарплати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу). Тобто, якщо коштів вистачає, то простій може оплачуватися, наприклад:

  • з мінімальної зарплати;
  • з посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років

тощо

Держслужбовець виїхав за кордон та набув статусу біженця. Чи впливає це на його статус держслужбовця?

Подання держслужбовцем звернення про притулок за межами України або набуття ним статусу біженця не впливає на його статус держслужбовця. У зв’язку з цим немає ніяких обмежень щодо проходження держслужби. На цьому наголошує НАДС у коментованому роз’ясненні.

Припинення держслужби в разі втрати держслужбовцем права на державну службу або його обмеження відбувається в разі настання обставин, передбачених ст. 84 Закону про держслужбу.

ВАЖЛИВО! У разі набуття держслужбовцем статусу біженця він отримує право на працевлаштування. Але варто пам’ятати, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р № 1700-VII держслужбовцям забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту). На цьому наголошують фахівці НАДС у коментованому роз’ясненні.

Як діяти держслужбовцю, який виїхав за кордон, якщо ситуація в Україні стабілізувалася і держорган переходить до нормального режиму функціонування?

У коментованому роз’ясненні фахівці НАДС виділяють 3 варіанти дій держслужбовців (які перебувають за кордоном) у разі стабілізації ситуації в Україні.

Варіант 1. Повернутись до України та приступити до виконання своїх посадових обов’язків на своєму робочому місці.

Варіант 2. Продовжувати перебувати за кордоном, але виконувати свою роботу дистанційно.

Варіант 3. Продовжувати перебувати за кордоном, але свою відсутність оформити шляхом перебування у відповідній відпустці, на яку держслужбовець має право.

ВАЖЛИВО! Якщо держслужбовець не сповістить про причину свого невиходу на роботу (у тому числі дистанційно) після стабілізації ситуації в Україні, то це може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства.

 

Судді

Рішенням Ради суддів України від 14.03.2022 р. № 10 було надано Окремі рекомендації організації роботи судів та суддів в умовах воєнного стану. Зокрема, у розд. ІІІ визначено особливості трудових відносин із суддями, які вимушено залишили свої місця проживання та перебувають в інших містах або за кордоном, а саме:

1. Рекомендувати керівництву судів з’ясувати дійсні причини залишення місць проживання.

2. У випадку, якщо судом не ухвалювалося рішення про тимчасове зупинення роботи суду (тимчасове зупинення відправлення правосуддя) або рішення про дистанційну роботу, — надавати таким суддям за їх заявами оплачувану або неоплачувану відпустку з одночасною рекомендацією прибути до місця роботи в найкоротший термін.

3. При ухваленні рішення щодо надання відпусток враховувати дійсні обставини (наявність/відсутність бойових дій у конкретному населеному пункті), реальну можливість/необхідність повернення/прибуття судді на робоче місце, можливість дистанційної роботи.

4. Дистанційна робота судді можлива виключно за умови його перебування в межах України.

Тобто Рада суддів України вважає за можливе дистанційну роботу суддів тільки в межах України. І після появи коментованого роз’яснення НАДС, де зазначено про можливість держслужбовцям працювати дистанційно, перебуваючи за межами країни, Рада суддів України звернулася за поясненнями до НАДС.

На що НАДС відповіло, що Закон про держслужбу та Типові правила № 50 не поширюються на суддів. Тож Рішення Ради суддів України від 14.03.2022 р. № 10 є цілком правомірним. І судді можуть виконувати роботу тільки в межах України.

 

Документ до консультації

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Щодо особливостей проходження служби державними службовцями, які виїхали за кордон після введення воєнного стану в Україні

Роз’яснення від 22.03.2022 р. № 150-р/з

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону України «Про державну службу» (далі — Закон) НАДС роз’яснює.

З початком вторгнення російських військ на територію України та розгортання бойових дій на обширній території країни значна кількість громадян була вимушена залишати свої домівки та шукати більш безпечні місця перебування, у тому числі і за кордоном. Серед громадян, які виїхали за межі України, також є і державні службовці.

Іноземні держави прагнуть допомогти українцям та надають їм притулок. Європейська Рада 4 березня 2022 року прийняла рішення щодо прийому переміщених осіб відповідно до пункту 1 статті 5 Директиви Ради 2001/55/ЕС від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту. З цього ж дня громадяни України мають можливість подати заяву до відповідних державних органів країни перебування на отримання дозволу на проживання. Чимало європейських країн, зокрема Польща та Німеччина, вносять зміни до національного законодавства і дозволяють громадянам України та громадянам третіх країн легально в’їжджати та перебувати на їх території у зв’язку із воєнними діями за спрощеними процедурами.

Це надає можливість громадянам України у різний спосіб користуватись правом на тимчасовий захист, зокрема звернутися для отримання дозволу на проживання, а також з проханням про притулок у країні перебування. Останнє означає оформлення статусу біженця.

Статус біженця — це правовий інститут, створений з метою надання захисту і допомоги людям, яким загрожує небезпека в їхніх країнах проживання. Особи, що шукають притулок (біженці), мають ряд прав, які закріплені в Конвенції про статус біженців (Женевська конвенція 1951 року) та національному законодавстві кожної країни. Зазвичай це право залишатися в країні, право на отримання житла і соціальної допомоги, право на участь в інтеграційних програмах, навчання, роботу і возз’єднання сім’ї.

Звертаємо увагу, що процедура розгляду заяви про притулок є тривалою та часто затягується на багато місяців. Також виїзд громадянина України за кордон з метою тимчасового захисту і навіть подання ним звернення з проханням про притулок ще не означає, що такі особи набули статус біженців або змінили громадянство.

Як НАДС повідомляло раніше у своїх роз’ясненнях, зокрема від 4 березня 2022 року № 149, функціонування державних органів та режим роботи їх працівників має бути організований з огляду на безпекову ситуацію у конкретному регіоні. Державні службовці, у тому числі ті, які виїхали за кордон з метою тимчасового захисту, незважаючи на підстави перебування в іншій країні (перебування на підставі візи; в’їзд в країну без візи і перебування в іноземній країні протягом 90 днів без дозволу на проживання; отримання дозволу на проживання з метою надання тимчасового захисту; подання звернення з проханням про притулок та набуття статусу біженця у подальшому тощо) можуть діяти такими способами:

виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу (працювати дистанційно) у випадках та порядку, передбачених Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку, затвердженими наказом НАДС від 3 березня 2016 року № 5, <…> та Правилами внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу (за ініціативою державного службовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу (за наявності), якщо такі завдання можуть виконуватись за межами відповідного державного органу згідно з умовами, передбаченими згаданими правилами внутрішнього службового розпорядку). Окремо зауважуємо, що згідно зі статтею 602 Кодексу законів про працю України, у разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. З метою усунення сумнівів щодо можливості державним службовцям у цей період працювати дистанційно за межами України та більш чіткого нормативного врегулювання питання наказом НАДС від 17 березня 2022 року № 20-22 <…> внесено зміни до згаданих Типових правил, які набрали чинності 22 березня 2022 року. Відповідно до цих змін державний службовець може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу, в тому числі за кордоном, на період дії воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в її окремих регіонах та протягом 10 днів після припинення або скасування такого стану. Зауважуємо, що при цьому час виконання державним службовцем завдань за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу обліковується як робочий час;

не виконувати завдання за посадою у разі оголошення простою для державних службовців або структурних підрозділів, у яких вони працюють, відповідно до законодавства про працю та у разі дозволу керівника державного органу не перебувати за основним місцем роботи до закінчення простою. Тривалість простою, необхідність перебування під час простою на робочому місці, порядок оплати часу простою рекомендуємо одразу визначати наказом керівника державного органу. Час простою обліковується шляхом проставлення в табелі обліку робочого часу відмітки «П»;

перебувати у відпустках різних видів (оплачуваних і неоплачуваних). Звертаємо увагу, що більшість видів відпусток потребують згоди обох сторін (державного службовця та керівника державної служби), водночас певні види відпусток повинні надаватись державним службовцям в обов’язковому порядку за їх заявою. Час перебування у відпустках обліковується шляхом проставлення в табелі обліку робочого часу відміток, що відповідають певним видам відпусток.

Звертаємо увагу, що державні службовці, у тому числі ті, що виїхали за кордон з метою тимчасового захисту під час дії воєнного стану, повинні діяти відповідно до визначеного режиму роботи державного органу, в якому вони працюють:

  • у разі відновлення роботи державного органу в нормальному режимі або переходу на дистанційну роботу під час дії воєнного стану державні службовці можуть знаходитись за кордоном, перебуваючи у відпустці або виконуючи завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу (дистанційно);
  • у разі оголошення простою у роботі державного органу, його окремих структурних підрозділів або працівників відповідні державні службовці можуть перебувати за кордоном, не виконуючи завдання за посадою до завершення такого простою.

Нагадуємо, що державним службовцям, окрім інших видів відпусток, також може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період карантину, що передбачена частиною третьою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Додатково інформуємо, що подання державним службовцем, який виїхав за межі України, звернення з проханням про притулок, а також задоволення такого звернення та набуття статусу біженця, не впливає на його статус державного службовця. У зв’язку з цим не виникає обмежень щодо проходження державної служби. Припинення державної служби у разі втрати державним службовцем права на державну службу або його обмеження відбувається у разі настання обставин, передбачених статтею 84 Закону України «Про державну службу».

Оскільки особа, яка отримала статус біженця відповідно до згаданої Конвенції про статус біженців, набуває право на працевлаштування у країні перебування, звертаємо увагу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» державним службовцям забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Водночас варто зауважити, що після стабілізації безпекової ситуації у відповідному регіоні та переходу державного органу до нормального режиму роботи державному службовцю, який виїхав за межі України, слід обрати один із таких варіантів:

  • повернутись до України та приступити до роботи на визначеному робочому місці;
  • у передбаченому порядку виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу (дистанційно), у тому числі продовжуючи перебувати за межами України;
  • оформити свою відсутність на робочому місці шляхом перебування у відповідній відпустці, на яку він/вона має право, у тому числі продовжуючи перебувати за межами України.

В іншому разі невихід державного службовця на роботу має обліковуватись та може стати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства.

Голова Н. Алюшина

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку