Безпека лікаря: чи зобов’язана установа про це дбати?
Зараз дуже багато повідомлень про напади на лікарів. Буває, пацієнти поводять себе неадекватно, що загрожує фізичній безпеці медичного працівника. Розкажіть, які дії має вчинити установа, щоб убезпечити свого працівника від таких ситуацій. А якщо щось сталося, то як діяти?
Версія для друку
Проблема є Дійсно, питання слушне. Про це зазвичай говорять дуже мало. Ми довіряємо лікарям найцінніше — наше життя. Бо навіть Конституція України1 визнає життя і здоров’я людини найвищою соціальною цінністю. Допомагати людям — надзвичайно благородна справа. Саме медики дарують здоров’я людям, рятують від найрізноманітніших хвороб. Тому образ медика в уяві багатьох людей пов’язаний із надією та захистом. Проте нерідко лікарі й самі стають пацієнтами. Наприклад, протягом 2017 року в Україні було зафіксовано 152 напади на медичних працівників. Тож постає запитання: хто ж захистить самого медика від недоброзичливих і зухвалих пацієнтів, які часто трапляються йому на шляху?
Для відновлення здоров’я необхідна не лише увага лікаря, але й інтенсивний курс лікування та дотримання хворим певного режиму, що потребує значного часу. Іноді буває й так, що через вік, особливості організму або інші обставини відновити здоров’я повною мірою дуже складно або взагалі неможливо. На жаль, не всі хворі сприймають таку інформацію спокійно та з розумінням. Трапляються випадки, коли реакція є емоційною та бурхливою. Не маючи достатніх медичних знань, не розуміючи багатьох факторів, пацієнти часто звинувачують лікарів у неспроможності їх вилікувати, некомпетентності та не бажають миритися із тим, що на лікування тієї чи іншої хвороби знадобиться багато часу, фінансових витрат та зусиль. А іноді той, кому намагаються врятувати життя, перебуває у стані алкогольного сп’яніння чи в шоковому стані.
За таких обставин часто виникають конфліктні ситуації, а інколи, на жаль, пацієнти дозволяють собі застосовувати силу, вдаються до погроз та складають необґрунтовані скарги. Що ж робити в такій ситуації лікарю? Чи зобов’язаний роботодавець убезпечити його?
Дії роботодавця Що стосується скарг, то вони не впливають на фізичну безпеку медика. Якщо до установи надійшла скарга на його дії, достатньо звернутися по правову допомогу для складання належної відповіді, і зазвичай, коли втручається адвокат, конфлікт можна вирішити мирно.
Щодо власне захисту, на сьогодні ані в КЗпП2, ані в Законі про охорону здоров’я3, ані в іншому чинному законодавстві України немає норми, яка б зобов’язувала роботодавця гарантувати особисту безпеку лікаря.
Тому безпека працівників залежить насамперед від внутрішньої політики та організації праці в медичному закладі, які керівник будує на власний розсуд, спираючись на ліцензійні вимоги.
Медичні заклади за бажанням можуть встановлювати в кабінеті лікарів «тривожні кнопки» на випадок непередбачуваних ситуацій або укласти з охоронним агентством угоду, за якою щоденно в робочий час у закладі буде перебувати охоронець. Але це є правом, а не обов’язком керівника чи головного лікаря. На жаль, це не врятує від неприємних ситуацій, що можуть виникнути під час виклику медпрацівника за місцем проживання хворого.
У зв’язку з цим за будь-яких обставин у будь-якій конфліктній ситуації лікар має дотримуватися передусім етичних норм, а в разі виникнення реальної загрози життю та здоров’ю єдиний вихід — негайно викликати поліцію. Також може бути налагоджена взаємодія між лікарем та медичною сестрою таким чином, щоби за умови виникнення потенційної загрози поліцію викликала саме медсестра. Крім того, з метою формування доказової бази, у разі неправомірної поведінки пацієнта або його рідних, одразу після інциденту необхідно скласти акт за участю осіб, що були присутні (лікаря, медичної сестри, санітарки та ін.), який має містити: дату, місце складання, опис події, що сталася, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка вчиняє неправомірні дії або порушує порядок, що встановлений у медичному закладі, посади, прізвища та підписи працівників цього закладу, які складають акт.
ВАЖЛИВО! Надалі такий акт може бути надано як доказ до суду або правоохоронних органів.
Як і в будь-якій професії, у професії медика існує безліч ризиків, у тому числі й неетичне або неправомірне ставлення пацієнтів, яке може коштувати лікарю власного здоров’я. Наразі для забезпечення належного захисту працівників швидкої допомоги, як таких, що найчастіше стикаються з позаштатними ситуаціями в роботі, МОЗ підписало Меморандум про співпрацю з Нацполіцією. Тож, можливо, в майбутньому з’являться більш дієві інструменти для захисту медичних працівників. А поки лікарям залишається власними зусиллями дбати про свою безпеку.
Бажаємо, щоб із медичними працівниками вашої установи траплялися лише приємності!
