«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»:
Продаж майна: оформлення та облік

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Організаційні моменти

Дійсно, на балансі КНП може перебувати майно, яке придатне для використання, але не використовується підприємством тривалий час. Таке майно можна продати або безоплатно передати іншим суб’єктам господарювання. І лише якщо воно втратило свої властивості та непридатне для подальшого використання, його слід списати. Та пам’ятайте: оскільки ЗОЗ-КНП розпоряджаються необоротними активами на праві оперативного управління, здійснювати зазначені операції з такими активами можливо лише на підставі рішення засновника.

Необхідність продати запаси може виникнути, якщо на балансі КНП обліковуються, наприклад, будівельні матеріали, що залишились після проведення ремонту, запасні частини, що залишились після списання автомобіля, тощо.

Залежно від того, які активи будуть продавати (оборотні чи необоротні), слід урахувати вимоги до здійснення таких операцій. Тож далі розглянемо особливості продажу основних засобів та запасів.

Основні засоби Продаж майна КНП є його відчуженням. Відчуження майна — передання права власності на майно юридичним чи фізичним особам за процедурами та способом, що передбачені затвердженим порядком.

Для об’єктів комунальної власності органи місцевого самоврядування розробляють свій порядок відчуження майна. Як правило, вони беруть за основу Порядок № 803. Тож його норми і проаналізуємо далі.

Відчужувати майно можна лише за умови врахування особливостей правового режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.

Суб’єкт господарювання, на балансі якого перебуває майно, самостійно ухвалити рішення про його відчуження не може. Для цього потрібна згода або дозвіл суб’єкта управління майном (абз. 1 п. 6 Порядку № 803). Щоб їх отримати, потрібно провести певну роботу на КНП з підготовки майна для продажу.

Коли підприємство списує майно з балансу, то наказом керівника створюють комісію зі списання майна, яка документально його оформлює. Для відчуження майна Порядок № 803 не вимагає створення комісії, яка буде займатися цим питанням. Та все ж таки вважаємо доцільним її створити або наділити повноваженнями на оформлення відчуження майна вже наявну комісію на підприємстві.

Комісія має провести в установленому законодавством порядку інвентаризацію основного засобу, який підлягає відчуженню, і скласти за її результатами відповідний акт. Також вона оглядає об’єкт, установлює його технічний стан, кількість проведених ремонтів. Результати огляду основного засобу відображають у протоколі засідання комісії, до якого додають документи, зокрема Акт інвентаризації основних засобів, форма якого наведена в додатку 2 до Порядку № 803.

Після цього комісія готує документацію, необхідну для отримання дозволу на відчуження об’єкта основних засобів. Забезпечення проведення незалежної оцінки об’єкта, підготовка його до продажу на аукціоні, передання основного засобу новому власнику й оформлення необхідної документації для такого передання також належать до обов’язків комісії.

Запаси Процедура продажу запасів значно простіша, ніж основних засобів. Рішення щодо продажу запасів не потребує узгодження з органами управління комунальним майном. Також реалізують запаси без проведення аукціону. Комісія підприємства має визначити справедливу вартість запасів, що підлягають реалізації.

Дозвіл на відчуження майна (основних засобів)

Перелік документів, необхідних для отримання згоди на відчуження майна, які підприємство подає засновнику разом зі зверненням, наведено в п. 7 Порядку № 803:

1) техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження об’єкта та напрямів використання коштів (з обов’язковим визначенням впливу відчуження майна на цілісність майнового комплексу);

2) відомості про об’єкт, який пропонується до відчуження, за даними бухобліку на дату оцінки згідно з додатком 1 до Порядку № 803;

3) акт інвентаризації основного засобу, який пропонується до відчуження, згідно з додатком 2 до Порядку № 803;

4) акт технічного стану основного засобу, складений на останню звітну дату, що передувала поданню такого звернення стосовно відчуження майна, або на дату оцінки та затверджений керівником КНП;

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження об’єктом основних засобів, який пропонується до відчуження (разом з відповідними підтвердними документами);

6) у разі наявності заборгованості з виплати заробітної плати — відомості про загальну суму такої заборгованості та графік її погашення, а також про наявність у підприємства заборгованості за податками та зборами (обов’язковими платежами) до бюджетів і державних цільових фондів;

7) висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абз. 6 п. 10 Порядку № 803.

Зверніть увагу, що це не остаточний перелік документів, органи місцевого самоврядування затверджують власний перелік, згідно з яким КНП має підготувати документи.

Рішення про доцільність відчуження майна суб’єкт управління повинен ухвалити протягом 10 робочих днів з дати надходження зазначених вище документів. Рішення про надання згоди на відчуження майна оформлюють як розпорядчий акт, а про відмову в наданні такої згоди — як лист.

Незалежна оцінка майна (основних засобів)

Стартову ціну об’єкта основних засобів установлюють на рівні його балансової вартості. Якщо балансової вартості майна, що пропонується до продажу, немає або вона дорівнює нулю, таку вартість установлюють на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики № 1891.

Згідно з абз. 3 п. 10 Порядку № 803 незалежну оцінку майна, що пропонується до відчуження, проводять відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, а саме Закону № 2658. У ст. 5 зазначеного документа наведено перелік суб’єктів оціночної діяльності, якими можуть бути або суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність і мають сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, або органи державної влади та місцевого самоврядування, які мають відповідні повноваження на проведення такої оцінки. Тож КНП має звернутись до суб’єкта оціночної діяльності для оцінювання майна, що підлягає відчуженню. Результатом проведеної оцінки має бути звіт про оцінку майна. У ньому розкривають зміст здійснених процедур і використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Оціночну вартість основного засобу зазначають у висновку про вартість об’єкта оцінки, який є складовою частиною звіту. Слід зауважити, що оціночну вартість зазначають без урахування ПДВ, тож якщо КНП є платником ПДВ, то продажна вартість основного засобу буде складатися з оціночної вартості плюс ПДВ за ставкою 20 %.

Після того як буде проведено незалежну оцінку майна, підприємство не повинне здійснювати будь-які дії щодо цього об’єкта, які можуть призвести до зміни його вартості (п. 11 Порядку № 803).

Погоджують висновок про вартість майна протягом шести місяців з дати оцінки майна. Якщо висновок не погоджено в зазначений строк, оцінюють майно на нову дату (абз. 8 п. 10 Порядку № 803).

Зверніть увагу, що абз. 3 ст. 13 Закону № 2658 передбачає обов’язкове рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначену оцінку погоджує, затверджує або ухвалює орган місцевого самоврядування.

Безумовно, незалежне оцінювання майна та рецензування звіту про оцінку майна — платна послуга. Як правило, ці витрати відшкодовує покупець або у складі ціни об’єкта основних засобів, або як додаткові витрати (це має бути зазначено в договорі купівлі-продажу основного засобу).

Продаж на аукціоні основних засобів

Відповідно до п. 12 Порядку № 803 відчужують майно виключно на електронних аукціонах в електронній торговій системі. Електронний аукціон проводиться відповідно до договору, який укладають між організатором аукціону та операторами електронних майданчиків.

Усі вимоги та процедура проведення аукціону наведені в Порядку № 803, детально зупинятись на них не будемо, адже відповідальність за організацію та проведення аукціону покладено на його організатора, а не на підприємство. Результати аукціону оформлюють протоколом, який є підставою для укладення договору купівлі-продажу між переможцем аукціону й підприємством — продавцем основного засобу.

Договір за результатами електронного аукціону укладають між КНП та переможцем електронного аукціону й надсилають організатору аукціону, який опубліковує документ в електронній торговій системі протягом 20 робочих днів з дати формування протоколу про результати електронного аукціону в електронній торговій системі.

Покупець зобов’язаний оплатити придбане майно протягом 30 днів з дати опублікування договору купівлі-продажу в електронній торговій системі (п. 37 Порядку № 803).

Кошти, що надійшли від продажу майна, спрямовують відповідно до вимог законодавства. Якщо основний засіб, який реалізують, перебуває в підпорядкуванні місцевих органів влади, то саме вони й будуть визначати, куди КНП має спрямувати ці кошти.

Після того як КНП здійснило всі передбачені заходи, потрібно надати органу місцевого самоврядування звіт про результати відчуження та використання коштів, отриманих від продажу майна, за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку № 803. Подають його в 10-денний строк після передання основного засобу покупцю. Також КНП має подати засновнику відомості про факт передання майна покупцю, тобто документи, що засвідчують відчуження майна (копію договору купівлі-продажу об’єкта, акт приймання-передачі основного засобу).

Бухоблік продажу майна

Основний засіб Якщо ухвалено рішення щодо продажу основного засобу, то такий об’єкт слід обліковувати з дотриманням вимог НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Відповідно до п. 1 розд. ІІ цього стандарту необоротний актив та групу вибуття визнають утримуваними для продажу, якщо:

• економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
• вони готові до продажу в їхньому теперішньому стані;
• їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
• умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
• їх продаж має високу ймовірність, зокрема, якщо керівництво підприємства підготувало відповідний план або уклало твердий контракт про продаж, здійснюють їх активну пропозицію на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Первісне визнання необоротних активів такими, що утримуються для продажу, проводять на дату, коли щодо таких активів задовольняються всі умови, наведені вище. Якщо необоротні активи визнають утримуваними для продажу після дати балансу, то таке визнання здійснюють на наступну дату балансу. А якщо таке визнання здійснюють після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності, то інформацію про необоротні активи, утримувані для продажу, розкривають у примітках до фінансової звітності (ті КНП, які подають повний комплект фінансової звітності).

Якщо об’єкт перевели до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, то припиняють визнавати його у складі необоротних активів та нараховувати амортизацію.

Обліковують необоротні активи, утримувані для продажу, на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу». Переведення необоротного активу до цієї групи відображають кореспонденцією рахунків Дт 286 — Кт 10, 11, 12 (на суму балансової вартості). Водночас суму нарахованого зносу (амортизації) списують кореспонденцією рахунків Дт 13 — Кт 10, 11, 12.

У бухобліку та фінзвітності необоротні активи, утримувані для продажу, відображають за найменшою з двох величин — балансовою або чистою вартістю реалізації.

Якщо на дату балансу чиста вартість реалізації необоротного активу менша за балансову, то різницю відображають кореспонденцією рахунків Дт 946 «Втрати від знецінення запасів» — Кт 286, якщо ж навпаки, то відображають дохід: Дт 286 — Кт 71.

Дохід від реалізації необоротного активу відображають на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», а собівартість реалізації — на субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів». Якщо ж КНП для обліку витрат одночасно застосовують рахунки класу 8 та класу 9, то спочатку собівартість реалізованих запасів списують на рахунок 84 «Інші операційні витрати», а потім уже на субрахунок 943.

Розрахунки з покупцем необоротного активу відображають на субрахунку 680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу» або на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Реалізацію необоротних активів найчастіше оформлюють Актом приймання-передачі основних засобів, який заповнюють у трьох примірниках (перші два примірники — для підприємства, що передає основний засіб (один примірник додають до звіту, а другий — залишається на підприємстві), третій — для покупця). В акті зазначають усю наявну інформацію про об’єкт. Однак, ураховуючи, що необоротний актив перед реалізацією переведено на субрахунок 286, тобто до складу запасів, вважаємо можливим оформлювати таку реалізацію звичайною видатковою накладною. Можна оформити факт реалізації необоротного активу й іншим первинним документом, головне, щоб він містив усі необхідні реквізити.

На прикладі розглянемо, як відображати в обліку реалізацію основного засобу.

Приклад 1. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) отримав дозвіл від засновника реалізувати медичне обладнання, первісна вартість якого — 53 450,00 грн, сума нарахованого зносу — 32 090,00 грн. Об’єкт перевели до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, за залишковою вартістю. Вартість реалізації обладнання становить 28 200,00 грн, у т. ч. ПДВ — 4 700,00 грн. У наступному місяці КНП отримало від покупця попередню плату за обладнання й передало його покупцю.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 1.

Таблиця 1. Бухоблік реалізації основного засобу

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
1. Переведено медичне обладнання до складу необоротних активів, утримуваних для продажу:
списано нарахований знос	131	104	32 090,00
списано залишкову вартість (53 450,00 – 32 090,00 = 21 360,00 грн)	286	104	21 360,00
2. Отримано попередню плату за обладнання	311	6801	28 200,00
3. Відображено суму податкових зобов’язань із ПДВ	643	641	4 700,00
4. Реалізовано покупцю медичне обладнання	6801	712	28 200,00
1. Щоб відобразити отримання передоплати та реалізацію активу (операції 2–4), можна застосувати таку схему: Дт 311 — Кт 681 (отримано передоплату); Дт 643 — Кт 641 (відображено суму податкових зобов’язань із ПДВ); Дт 377 — Кт 712 (реалізовано обладнання); Дт 712 — Кт 643 (списано суму податкового зобов’язання з ПДВ); Дт 681 — Кт 377 (здійснено залік заборгованості). Ще одним варіантом відображення цих операцій є застосування субрахунку 377 замість 680.
5. Списано раніше відображену суму податкових зобов’язань із ПДВ	712	643	4 700,00
6. Списано собівартість реалізованого медичного обладнання:
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	943	286	21 360,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	84	286
	943	84
7. Віднесено на фінансові результати:
дохід	712	791	23 500,00
собівартість реалізації	791	943	21 360,00

Реалізація інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів буде відображатись аналогічно наведеному прикладу із заміною відповідних рахунків обліку активів (10 на 11 або 12), субрахунків зносу (131 на 132, 133). Інші рахунки та субрахунки залишаться без змін.

Якщо на дату балансу на КНП обліковуються необоротні активи, утримувані для продажу, то їхню вартість відображають у розділі ІІІ Балансу (рядок 1200), складеного за формою № 1 та № 1-м. Підприємства, які складають Баланс за формою № 1-мс, інформацію про вартість необоротних активів, утримуваних для продажу, відображають у загальній вартості запасів (рядок 1100).

Запаси Відображення реалізації запасів на рахунках бухобліку буде аналогічним реалізації необоротних активів. Дохід відображають на субрахунку 712, а собівартість реалізації — на субрахунку 943.

На наступному прикладі розглянемо, як відображати в обліку реалізацію виробничих запасів.

Приклад 2. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) ухвалив рішення про реалізацію запчастин, які перебувають на його балансі, а автомобіль, для якого вони призначались, уже ліквідовано. Дохід від реалізації запчастин становить 1 530,00 грн, у т. ч. ПДВ — 255,00 грн, собівартість запчастин — 1 060,00 грн. Покупець перерахував кошти на поточний рахунок КНП.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 2.

Таблиця 2. Бухоблік реалізації виробничих запасів

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
1. Відображено дохід від реалізації запчастин	377	712	1 530,00
2. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ (якщо ПН зареєстровано в ЄРПН)	712	641	255,00
3. Списано собівартість реалізованих запчастин:
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	943	207	1 060,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	84	207
	943	84
4. Отримано кошти від покупця	311	377	1 530,00
5. Віднесено на фінансові результати:
дохід	712	791	1 275,00
собівартість реалізації	791	943	1 060,00

Реалізацію запасів, як правило, оформлюють накладною у двох примірниках. Один примірник залишається в матеріально відповідальної особи, другий — передають покупцеві.

Використані документи

Закон № 2658 — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

Методика № 1891 — Методика оцінки майна, затверджена постановою КМУ від 10.12.2003 № 1891.

НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом МФУ від 07.11.2003 № 617.

Порядок № 803 — Порядок відчуження об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 06.06.2007 № 803.