У межах ситуації насправді слід розібратися з таким:
- чи відповідають узагалі витрати критеріям визнання активу;
- чи потрібно капіталізувати зазначені витрати, і якщо відповідь — так, то у складі вартості якого з активів це зробити;
- чи можливе самостійне визнання окремого активу?
Насамперед зазначимо, що МСБО 16 «Основні засоби» категорії «поліпшення» не містить. Цей термін із нами з нацстандартів. Поліпшення ж у термінах МСБО 16 входять до значно ширшої категорії «подальші витрати», яка включає як ті витрати, які слід капіталізувати у вартості активів, так і ті, що не капіталізуються.
Коли ж можлива капіталізація? Ось що, наприклад, зазначають спеціалісти EY 1:
«МСФО (IAS) 16 не проводит принципиального различия между первоначальной стоимостью приобретения актива и последующими связанными с ним затратами. В обоих случаях как стоимость приобретения, так и все затраты должны удовлетворять критериям признания и, если это не так, относиться на расходы в составе прибыли или убытка».
В МСБО 16 натяк на долю «поліпшень» міститься в параграфі 10:
«Суб’єкт господарювання оцінює згідно з цим принципом визнання всі свої витрати на основні засоби на час їх виникнення. Ці витрати включають витрати, первісно понесені на придбання або спорудження об’єкта основних засобів, та витрати, понесені у подальшому на його збільшення, заміну його частини або на обслуговування. <…>».
Тож перше, із чим потрібно визначитися, чи відповідають здійснені витрати критеріям визнання, а вже далі визначатися з можливістю капіталізації або ж окремого визнання активу. Ці критерії перелічені в параграфі 7 МСБО 16:
а) є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання; та
б) собівартість об’єкта можна достовірно оцінити.
Увага! Якщо зазначені критерії не виконуються, то про жодну капіталізацію не йтиметься. Витрати підлягатимуть негайному списанню в момент їх здійснення. Із запитання незрозуміло, чи дотримано критерії визнання, тому це цілком можливий варіант.
Рухаємося далі. Якщо критерії дотримано, доцільно також розглянути варіант визнання окремого активу. Це можливо, якщо здійснені роботи втілюють у собі відокремлений об’єкт ОЗ. Також зауважимо, що МСБО 16 не визначає одиниці оцінювання для визнання, тобто що становить об’єкт основних засобів (див. параграф 9 МСБО 16), тому це є питанням судження та облікової політики компанії.
Ну й нарешті ми прийшли до того, що об’єкт відповідає критеріям визнання, але не являє собою відокремленого об’єкта ОЗ. Настав час розв’язати капіталізаційну задачку. У нашому випадку можливі обидва варіанти подій, тобто капіталізація робіт у складі вартості як будівлі, так і обладнання. Щоб визначити, чию вартість потрібно збільшити, — обладнання чи будівлі, — слід відповісти на такі запитання:
- зі строком корисного використання якого активу пов’язані зазначені витрати більше;
- якщо напрям використання заводу зміниться, чи збільшить поліпшення цінність використання будівлі;
- чи необхідні ці роботи, щоб установити та використовувати обладнання, у розумінні параграфа 16 (б) МСБО 16?
Відповідно, якщо витрати на гідроізоляцію та бетонування впливають на стан усієї будівлі, демонтаж обладнання не призведе до її псування та вони не є обов’язковими з точки зору експлуатації обладнання, тобто не пов’язані з доведенням обладнання до стану, необхідного для його експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом, то капіталізувати витрати слід у складі вартості будівлі.
Та навпаки: якщо обладнання неможливо використовувати без проведення робіт із бетонування й гідроізоляції та ці роботи приноситимуть економічні вигоди лише тоді, коли працюватиме обладнання, то слід збільшувати вартість обладнання під час його визнання.
