Розрахунки з бюджетом: нюанси звірки

Особливості інвентаризації розрахунків з бюджетом

Нагадаємо, що інвентаризація розрахунків з бюджетом є складовою річної інвентаризації активів та зобов’язань. Завдання тут полягає у встановленні відповідності між даними бухгалтерського обліку платника податків за рахунками 64 (податки, збори), 65 (ЄСВ) та даними системи обліку платежів органів ДПС. Йдеться про підтвердження / непідтвердження операцій нарахувань, сплати, повернення коштів тощо, а врешті-решт— суми сальдо заборгованості станом на певну дату.

За загальним правилом інвентаризації кожен кредитор надсилає своєму дебіторові запит про підтвердження сальдо розрахунків (п. 7.2 розд. ІІІ Положення № 879 1).

У разі відносин підприємства — платника податків з бюджетною системою України посередниками є ДПС України та Держказначейство. При цьому за інформацією про стан розрахунків платник податків звертається до ДПС України. Отриману від податківців інформацію звіряють з даними рахунків підприємства і роблять висновок про відповідність / невідповідність сальдо заборгованості в обліку станом на певну дату.

Нагадаємо, що бюджетна заборгованість підприємства може бути як пасивною (кредиторська заборгованість, коди рядків 1620 та 1621 балансу), так і активною (дебіторська заборгованість, коди рядків 1135 т а 1136 балансу). Кредиторська заборгованість виникає в результаті нарахування грошових зобов’язань платника податків на підставі податкових декларацій, уточнюючих розрахунків, рішень податківців тощо. Дебіторська заборгованість формується, зокрема, з сум надлишково або помилково сплачених податків (зборів), зменшень нарахованих та сплачених раніше грошових зобов’язань, невідшкодованої суми ПДВ.

Звірка ускладнюється тим, що облік в інформаційній системі ДПС України зазвичай відстає від бухгалтерського обліку на підприємстві. Пов’язано це з тим, що в системі обліку ДПС України запис про нарахування грошових зобов’язань за даними податкових декларацій проводять датою граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими деклараціями (отже, в більшості випадків це відбувається вже в наступному звітному періоді), а за даними уточнюючих розрахунків (декларацій), а також звітних документів, поданих пізніше за граничний термін сплати грошових зобов’язань, — датою їх подання. Такий порядок передбачений п. 2 гл. 4 розд. ІV Порядку № 5 2.

У результаті дані підприємства за сальдо субрахунків 64 в розрізі кожного податку, збору та дані ДПС України на певну дату не збігаються. Цей нюанс враховують під час складання акта інвентаризації розрахунків з бюджетом.

Інтегрована картка платника

Усю інформацію про суми нарахованих, сплачених, повернутих і відшкодованих сум податків / зборів зосереджено в інтегрованих картках платника (далі — ІКП). Їх відкривають територіальні органи ДПС України за кожним платником та кожним видом платежів, які має сплачувати такий платник на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць (п. 1 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 5). ІКП є формою оперативного обліку, який включає перелік показників, що характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами. Тут накопичуються дані за увесь період перебування платника на податковому обліку.

Облікові операції в ІКП проводять на підставі первинних документів. До таких належать документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством. Зокрема, це податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків, зборів та ЄСВ, судові рішення тощо.

Одним із принципів оперативного обліку податкових органів згідно з Порядком № 5 є принцип нарахування: показники фіксуються в оперативному обліку згідно з правилами оподаткування, установленими ПКУ та іншими законодавчими актами з питань податкового законодавства.

Надходження платежів у загальних випадках відображаються в ІКП за датою зарахування коштів платника на рахунки Казначейства 3(п. 2 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 5).

Існує певна черговість під час погашення суми податкового боргу (його частини): кошти, які сплачує платник, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання, у наступну чергу — в рахунок погашення штрафів, а насамкінець — у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення (п. 5 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 5).

Кожна операція нарахування, сплати, повернення тощо в ІКП кодується, фіксується із зазначенням виду операції та дати її проведення. Алгоритм обробки облікової операції забезпечує автоматичне визначення сальдо розрахунків.

Технологія отримання даних від ДПС

Технологічно дані від ДПС отримують шляхом формування документа «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (ідентифікатор форми J/F 1300204). У відповідь платник отримає «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами» (див. рис. 1). Такий документ готують на підставі даних ІКП. Отримати витяг можна, зокрема, через ЕК або за допомогою М.Е.Dок.

Якщо за певним платежем сума сплати перевищила нарахування, то виникає позитивне сальдо, тобто переплата. І навпаки, від’ємне сальдо означає наявність податкового боргу. У термінах бухобліку ми б говорили відповідно: дебіторська / кредиторська заборгованість.

Але зазвичай підсумкових цифр буває недостатньо, особливо якщо виникають розбіжності з даними платника. У таких випадках доцільно провести більш детальну звірку. Алгоритм дій в разі проведення такої звірки зводиться до входу в приватну частину ЕК (за адресою https://cabinet.tax.gov.ua) за допомогою свого КЕП 4. У приватній частині ЕК слід обрати розділ «Стан розрахунків з бюджетом». Перед вами з’явиться вікно, в якому будуть представлені всі ІКП за усіма податками і зборами, які сплачує підприємство. За замовчуванням програма видає дані за поточний рік на дату звернення.

Для перегляду інформації за попередні роки потрібно обрати відповідний період (рік) і податковий орган, який контролює сплату потрібного податку/збору. Для того щоб побачити інформацію щодо конкретного податку в розрізі проведених операцій, слід вибрати картку з потрібним податком, клікнути на неї, й у вікні відкриється таблиця з детальною інформацією за кожним податком.

Ці таблиці доцільно завантажити в Excel, натиснувши кнопку «Експорт в Excel». Завантаження даних допоможе привести їх у зручну форму і відфільтрувати за потрібними показниками (див. таблицю нижче).

ІКП з податку на прибуток за 2021 рік (формат EXEL)

Дата операції	Код операції	Сума операції	Нараховано/ зменшено	Сплачено / повернуто	Податковий борг / Заборгованість	Нараховано пенi	Залишок несплаченої пенi	Надміру сплачені суми та суми, які будуть нараховані в наступних звітних періодах «+»
	Всього		29395	29400			0	6
19.11.2021	179	282851	282851				0	6
19.11.2021	99P	29394					0	6
19.11.2021	99P	253457					0	29400
19.11.2021	9EЄ	29400					0	282857
03.11.2021	101	29400		29400			0	282857
03.11.2021	9EЇ	29400					0	282857
03.11.2021	99O	29400					0	282857
20.09.2021	17M	0					0	253457
20.09.2021	17M	12	12				0	253457
20.09.2021	99P	12					0	253457
19.08.2021	179	305653	305653				0	253469
19.08.2021	99P	305653					0	253469
20.05.2021	179	6565	6565				0	559122
20.05.2021	99P	6564					0	559122
20.05.2021	99P	1					0	565686
11.03.2021	17E	565686	–565686				0	565687
11.03.2021	99O	565686					0	565687
31.12.2020	СДО						0	1

 Розбіжності

Розбіжності, які виникають між даними платника і даними ІКП, можна поділити на обґрунтовані та необґрунтовані.

Обґрунтовані розбіжності Обґрунтовані розбіжності виникають лише через несинхронність у датах нарахування сум в бухгалтерському обліку підприємства та в обліку податкового органу в ІКП.

У нашому прикладі (див. таблицю вище) в 2021 році грошові зобов’язання з податку на прибуток, які задекларовані платником податку, відображені органом ДПС в ІКП щоквартально за датами граничного строку їх сплати: 11.03.2021 р. — за 2020 рік; 20.05.2021 р. — за І квартал 2021 року; 19.08.2021 р. — за півріччя 2021 року; 19.11.2021 р. — за 3 квартали 2021 року.

У підсумку остаточне позитивне сальдо на кінець року (31.12.2021 р.) складає 6 грн (переплата). Таку ж суму переплати зазначено й у Витязі ДПС України (див. рис. 1 на с. 20). Звернемо увагу, що в цих розрахунках не наведено даних про нарахування податку на прибуток за підсумками річної декларації з податку на прибуток за 2021 рік. Відповідно до п. 2 гл. 4 розд. ІV Порядку № 5 ці нарахування «осядуть» в ІКП 11.03.2022 р. — датою граничного строку їх сплати.

Таким чином, станом на 31.12.2021 р. в бухобліку рік завершився, податок на прибуток за 2021 рік нараховано, а в податковому обліку рік триває до дати нарахування грошового зобов’язання платника за річною декларацією за 2021 рік. Отже, не дивно, що на субрахунку 641 сальдо станом на 31.12.2021 р. буде геть іншим, ніж те, що зазначено в ІКП. Сальдо розрахунків за даними бухгалтерського обліку та даними ІКП мають зрівнятися лише після відображення в обліку податківців нарахування грошового зобов’язання платника з податку на прибуток за декларацією за 2021 рік, тобто 11.03.2022 р.

У таких випадках обґрунтування причини незбігу даних на певну дату — розбіжності в часі щодо нарахувань грошових зобов’язань у бухгалтерському та податковому обліку. Такі розбіжності доцільно відобразити в акті інвентаризації з поясненням причини накшталт: «Тимчасовий незбіг даних ДПС та платника». Для аудитора та інших перевіряльників такий запис має бути вагомим аргументом якості інвентаризації.

Необґрунтовані розбіжності У разі виявлення необґрунтованих розбіжностей потрібно порівняти дані бухобліку:

• з даними поданих декларацій — якщо виявлено невідповідність в сумі нарахувань;
• з виписками банку — в разі розбіжностей сум оплати.

Якщо з’ясується, що причиною розбіжностей є помилки в облікових даних підприємства, тоді їх необхідно виправити в звітному періоді, за який проводиться звіряння.

У разі помилок податкової служби, платнику слід звернутися до органу ДПС в довільній формі. Зробити це можна, зокрема, через меню «Листування з ДПС» приватної частини ЕК. До звернення доцільно додати копію зображення відповідної інформації з ІПК на екрані монітора підприємства (скріншот) та власні дані з підтверджувальними документами (за наявності).

Відображення результатів звірки з бюджетом в бухобліку

У результаті звірки може з’ясуватися таке:

а) все окей — необґрунтовані розбіжності відсутні, а отже, ніяких коригувань проводити не потрібно;
б) виявили помилку в бухобліку, а це означає, що її потрібно виправити;
в) виявили помилку в ІКП, яку підтвердили податківці. В такому разі внесення змін до ІКП — клопіт податківців;
г) виявили, що переплату з податку (збору), яка обліковувалась більше 1095 днів без руху та не була заявлена платником до повернення, податківці списали на підставі п. 7 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 5. Отже, таку суму потрібно списати і в бухобліку: Дт 949 і Кт 64.

У результаті усіх виправлень мають залишитися лише обґрунтовані розбіжності.

Таким чином, інформація бухобліку буде узгоджена з даним податкового обліку.

Олександр Малишкін, д. е. н., проф., САРА, експерт з обліку та оподаткування
Євгенія Нікітіна, консультантка