Договір ЦПХ із лікарем без ліцензії: бути штрафу чи ні?
Чи може лікувальний заклад залучати на підставі договорів ЦПХ лікарів, що не мають ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, — основне правове питання, з яким довелося стикнутися Верховному Суду у справі № 500/652/19. Зараз дізнаємося, якого ж висновку зрештою дійшов суд.
Версія для друку
Статтю взято з газети "Медична бухгалтерiя" № 4/2022
Альона Момот, юристка газети
Обставини справи Юридичною особою, що здійснює господарську діяльність з медичної практики (далі — ЗОЗ), укладалися цивільно-правові угоди з лікарями та медичними сестрами, предметами яких було виконання конкретного виду робіт: надання певної кількості консультацій чи пов’язаних із цим робіт із зазначеним обсягом. Інспектор праці це виявив і зафіксував у акті інспекційного відвідування порушення ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП1, Порядку № 4132: фактично допущено працівників до роботи без оформлення трудових договорів та без повідомлення відповідного територіального органу фіскальної служби (наразі — ДПС). На підставі акта інспекційного відвідування Управління Держпраці постановою наклало на ЗОЗ штраф у розмірі 3 004 560 грн.
Вимоги позивача ЗОЗ просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача — Управління Держпраці — щодо накладення штрафу.
Судове рішення першої інстанції3 У задоволенні позову ЗОЗ було відмовлено. Адже згідно з ч. 1 ст. 33 Основ законодавства про охорону здоров’я4 медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медпрацівниками, що перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами — підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами в цивільно-правових відносинах. А доказів реєстрації осіб, з якими ЗОЗ укладав договори ЦПХ, як фізичних осіб — підприємців та наявності в них відповідних ліцензій позивач не надавав. Суд зазначив, що у ЗОЗ є 2 правомірних варіанти: або укладати трудові договори з лікарями без ліцензії, або укладати цивільно-правові договори із суб’єктами господарювання, що мають на це відповідну ліцензію.
Судове рішення апеляційної інстанції5 Суд 2-ої інстанції не погодився з рішенням окружного адміністративного суду, визнавши протиправною і скасувавши постанову Управління Держпраці. Необґрунтованість висновків суду 1-ої інстанції про відсутність ліцензії на медпрактику у зазначених у постанові осіб, на думку апеляційного суду, полягає в тому, що це не було предметом дослідження під час перевірки. Перевірка правовірності оформлення цивільно-правових відносин ЗОЗ із суб’єктами надання медичної допомоги не входила до компетенції інспекторів Управління Держпраці. Відсутність же ліцензії у виконавців за договорами ЦПХ не свідчить про наявність між ними та ЗОЗ трудових відносин, а тому не може бути підставою для стягнення штрафу.
Судове рішення суду касаційної інстанції6 Колегія суддів КАС ВС вирішила, що касаційну скаргу слід задовольнити: постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду 1-ої інстанції залишити в силі.
ВС проаналізував ч. 1 ст. 33 Основ законодавства про охорону здоров’я, п. 15 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування7, п. 4 Ліцензійних умов № 2858, п. 3 розд. ІІІ Порядку № 5049 та зазначив, що відповідно до цих норм законодавства ЗОЗ, який має ліцензію на надання медичної допомоги, має укладати трудові договори з професійно підготовленими медичними працівниками чи оформлювати цивільно-правові відносини з фізичними особами — підприємцям, що мають відповідну ліцензію на надання медичної допомоги. Водночас можливості укладати ЗОЗ договори ЦПХ на надання медичної допомоги з будь-якими фізичними особами законодавством не передбачено. Застосування позивачем до трудових правовідносин цивільно-правових норм є недопустимим та може призвести до негативних наслідків, заподіяти шкоду життю і здоров’ю людини.
Щодо укладання цивільно-правових договорів з медичними сестрами колегія суддів взяла до уваги, що ВС уже висловлював правову позицію щодо можливості виконання обов’язків медичної сестри у стоматологічному відділенні за умовами цивільно-правового договору.
Так, у постанові ВС від 30.03.2021 у справі № 380/1563/2010 зроблений такий висновок: «незважаючи на підписання сторонами цивільно-правової угоди між сторонами існували трудові правовідносини, оскільки виконувала конкретну трудову функцію — сестра медична зі стоматології, робота мала не індивідуально визначений характер, а надавалася в процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носила системний, постійний характер), а саме виконання обов’язків медичної сестри у стоматологічному центрі». Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, ВС дійшов думки, що з медичними сестрами також мало бути оформлено трудові відносини, а не цивільно-правові.
ДО ВІДОМА. Розбір судових рішень у справі № 380/1563/20 можна подивитися у газеті «Медична бухгалтерія» № 9/2021, с. 44.
Від редакції Отже, ані з лікарями, ані з медичними сестрами, що не є фізичними особами — підприємцями та не мають ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, краще не укладати договори ЦПХ. Такі дії призводять до настання фінансово обтяжливої відповідальності. Хоча ВС у справі, що розбирається, навів окреме обґрунтування для медичних сестер, на відміну від суду першої інстанції. І це може навести на думку, що заборона залучати на підставі договорів ЦПХ не фізичних осіб — підприємців без ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики поширюється лише на лікарів, а на медичних сестер — ні. Але аналіз правових норм судом касаційної інстанції все-таки не дозволяє категорично так думати.
ВАЖЛИВО! Про відповідальність за приховані трудові відносини, відмінність трудових та ЦПХ відносин читайте в газеті «Медична бухгалтерія» № 9/2021, с. 35.
