Резонансна постанова: МОЗ приходить на допомогу

Статтю взято із газети «Медична бухгалтерія» №3

 

Ірина Басова, головна редакторка газети

Чи правомірне застосування постанови № 2 комунальними некомерційними підприємствами?

На сьогоднішній час більшість КНП, керуючись ст. 97 КЗпП1 та ст. 15 Закону про оплату праці2, самостійно встановлює умови оплати праці своїх працівників, прописуючи їх у колективному договорі.

Водночас частини друга та третя ст. 97 КЗпП встановлюють, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Аналогічно ст. 15 Закону про оплату праці встановлює обов’язок дотримуватись норм і гарантій.

Частина друга ст. 15 Закону про оплату праці визначає, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок працівникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород установлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

У пп. 1 п. 1 постанови № 2 вказано, що зазначені в ньому розміри нарахованої заробітної плати встановлюються медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності на рівні, який не може бути нижчим за встановлений розмір.

Відповідно до Конституції України (розділ VI, ст. 117) Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови й розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

Тобто жодного протиріччя не виникає. КНП мають право самостійно визначати розмір оплати праці. Але на рівні, не нижчому, ніж установлено Кабінетом Міністрів України.

Оскільки багато КНП у своїх локальних документах не має посилання на постанову № 12983, то виникає запитання щодо реалізації норми пп. 2 п. 1 постанови № 2.

Постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298.

Адже цим підпунктом постанови № 2 встановлено, що заклади охорони здоров’я, які у своїй діяльності застосовують постанову № 1298, можуть збільшити граничний розмір надбавок, передбачених у пп. «а» пп. 2 п. 3 постанови № 1298, для досягнення розміру нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, передбаченого пп. 1 п. 1 постанови № 2.

Чи можуть КНП, які не мають у своїх локальних документах посилання на постанову № 1298 та перелічених у ній надбавок, увести в себе якусь іншу доплату або премію для досягнення розмірів зарплати, передбачених у пп. 1 п. 1 постанови № 2?

Як має називатись така надбавка (доплата, премія)?

Чи можливо її назвати «надбавка за складність і напруженість у роботі» чи «надбавка за високі досягнення у праці», «надбавка за престижність»?

Чи буде достатньо для введення, нарахування й виплати такої надбавки (доплати, премії) медпрацівникам наказу керівника КНП, якщо її не передбачено колдоговором?

Частина перша ст. 15 Закону про оплату праці визначає, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

В частині другій ст. 5 Закону про колдоговори4 передбачено спеціальний випадок нікчемності умови колективного договору, коли відповідна умова погіршує порівняно із чинним законодавством становище працівника.

Частина друга ст. 15 Закону про оплату праці встановлює, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок працівникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород установлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Доплати як складові додаткової заробітної плати визначаються законодавством, і тому становлять обов’язкову частину у структурі заробітної плати (на відміну від премій). У випадку, якщо колективним договором передбачена виплата, яка за своєю сутністю та підставою нарахування є доплатою за певні умови та характер праці і яка передбачена нормами позитивного права, то неправильна назва такої виплати «премією» нічого не змінює в її правовому режимі.

Відповідно, надбавки, які не включені до колективного договору, встановлюються наказом керівника щомісячно або відповідно до розробленого на підприємстві положення про оплату праці.

Підпунктом 3 п. 1 постанови № 2 передбачено, що надбавки, установлені з урахуванням положень пп. 2 п. 1 постанови № 2, не враховуються під час установлення доплат та інших надбавок медичним працівникам. Як застосовувати цей підпункт?

Цей пункт слід розуміти, що ця норма є обов’язком зробити виплату додаткової заробітної плати (надбавки) до рівня, встановленого постановою №2. Водночас таку надбавку не слід включати до складу основної заробітної плати під час обрахунку розміру всіх інших доплат та надбавок.

Які виплати треба враховувати, нараховуючи надбавку (доплату, премію), яка дотягує фактично нараховану зарплату до рівня 20 та 13,5 тис. грн?

Стаття 2 Закону про оплату праці визначає, що заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Підпункт 1 п. 1 постанови № 2 визначає, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється в межах фонду оплати праці на 2022 рік та не може бути нижче визначеного розміру.

А тому в постанові № 2 мова йде про всі складові заробітної плати, визначені ст. 2 Закону про оплату праці. Якщо цей розмір є меншим, у роботодавця виникає обов’язок здійснити доплату до встановленого рівня.

Підпунктом 4 п. 1 постанови № 2 передбачено, що диференціацію заробітної плати медичним працівникам здійснюють у межах фонду оплати праці, установлюючи доплати та надбавки з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи. Наведіть, будь ласка, приклади, через установлення яких саме доплат і надбавок керівники КНП повинні забезпечити таку диференціацію.

Стаття 2 Закону про оплату праці визначає, що заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

А частина друга ст. 15 Закону про оплату праці встановлює, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок працівникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород установлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Постанова № 2 веде мову про те, що працівники повинні отримати заробітну плату не нижче встановленого рівня (якщо він нижчий, має бути здійснена доплата до встановленого рівня).

Проте керівник не повинен допустити урівняння працівників. Стаття 6 Закону про оплату праці визначає, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Відповідно, керівник повинен забезпечити диференціацію оплати праці, але вище встановленого постановою №2 рівня.

Підпункт 5 п. 1 постанови № 2 унормовує, що оплачувати роботу медикам, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, необхідно пропорційно до відпрацьованого часу з урахуванням визначених розмірів зарплат. Тож чи правильно ми розуміємо, що якщо медпрацівник працює не на повну ставку, то оплата праці в перерахунку на відпрацьований час для нього не може бути нижчою за рівень, визначений у цій постанові?

Оплата праці має бути нарахована пропорційно до виконаної норми праці, відпрацьованого часу. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також у разі невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Крім того, цікавить, як ця норма діє, якщо працівник не виконав у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу.

Якщо працівник хворів, перебував у відпустці, то оплачується в порядку, встановленому законодавством, зокрема постановою № 1005, із розрахунку його нарахувань.

Як робити розрахунок суми 20 та 13,5 тис. грн пропорційно відпрацьованому часу, якщо у працівника — місячна (місячний оклад), або поденна оплата праці (денна ставка), або погодинна оплата праці (годинна тарифна ставка)?

Необхідно застосувати відповідну пропорцію:

• у місячному розмірі:
  • 20 000 грн для лікарських посад;
  • 13 500 грн для посад молодших спеціалістів з медичною освітою;
• у погодинному розмірі:
  • 120,37 грн для лікарських посад;
  • 81,25 грн для посад молодших спеціалістів з медичною освітою.

Із розрахунку: Основна заробітна плата (оклад) + Додаткова заробітна плата = 20 000 грн (13 500 грн) або більше.

12 000 (оклад) + 8 000 (набавки і доплати різні) : : 19 роб. днів × 10 роб. днів = 10 526,32 грн.

Або

12 000 (оклад) : 19 × 10 = 6 315,79 грн,

8 000 (надбавки і доплати) : 19 × 10 = 4 210,53 грн.

Всього за 10 роб. днів 6 315,79 + 4 210,53 = 10 526,32 грн.

Чи підпадають під дію постанови № 2 посади:

— керівника КНП (якщо за контрактом — менше ніж 20 тис. грн) та його заступників;

— медичного директора, його заступників;

— фахівців (акушерка, диспетчер оперативно-диспетчерської служби, інструктор-дезінфектор, лаборанти, лікар зубний, лікар-стажист, медичні сестри, статистик медичний тощо);

— статистика медичного, у якого немає медичної освіти, є освіта економічна «Облік і аудит», але він проходив курси підвищення кваліфікації медичних статистів, присвоєна І кваліфікаційна категорія зі спеціальності «Медична статистика»;

— фізичного терапевта й ерготерапевта з вищою фізкультурною освітою;

— провізорів (не в аптеках, а на КНП);

— молодшого медичного персоналу;

— лікарів-бактеріологів, лікарів-біологів, лікарів-статистиків;

— зубних техніків, що надають стоматологічні платні послуги?

Чи поширюються норми постанови № 2 на працівників:

— відділень КНП, що утримуються за рахунок платних послуг;

— які входять до штату КНП, але зарплату отримують із коштів міського бюджету;

— які входять до штату КНП, але працюють у військкоматах, якщо так, то як їм зберігати 20 і 13,5 тис. грн, адже на КНП вони отримують середню зарплату за час такої роботи;

— які працюють у фельдшерсько-акушерських пунктах (фельдшер, медсестра)?

Не менше ніж 20 000 гривень — лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я.

Не менше ніж 13 500 гривень — для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям із початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрам із медсестринства.

Якщо штатні працівники отримують заробітну плату на КНП і підпадають під ці категорії, на них поширюється постанова № 2.

Що стосується керівників, то вони мають підписаний контракт.

Для всіх інших працівників (не лікарів і не молодших спеціалістів з медичною освітою) посадові оклади і надбавки встановлюють керівники ЗОЗ залежно від потреб та можливостей підприємства.

Якщо виникають запитання, ми рекомендуємо користуватись наказом № 3856, яким затверджено переліки посад у сфері охорони здоров’я.

Згідно зі змінами, унесеними в додаток 3 до Типової форми договору № 4107, лікарі та фахівці з базовою вищою або неповною вищою медичною освітою, які залучені до надання первинної медичної допомоги, можуть отримати зарплату в підвищеному розмірі. Цікавить практичний бік виконання умови задля отримання такого підвищеного розміру.

Типова форма договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затверджена постановою КМУ від 25.04.2018 № 410.

Наприклад, якщо лікаря-педіатра (оптимальний обсяг практики — 900 осіб) обрали щонайменше 630 пацієнтів (70 % пацієнтів від оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги), то він має отримувати зарплату в розмірі не менше ніж 20 тис. грн, а медична сестра, яка входить до команди з надання первинної медичної допомоги такого лікаря, — не менше ніж 13,5 тис. грн?

Як бути з дотриманням підвищеного розміру, якщо лікар працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень? Наприклад, лікаря-педіатра обрали 630 пацієнтів (70 % пацієнтів від оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги), але він працює на 0,5 ставки. Він має отримувати зарплату в розмірі не менше ніж 20 тис. грн чи необхідно робити розрахунок пропорційно до відпрацьованого часу, тобто виплачувати йому не менше ніж 10 тис. грн?

А якщо того ж лікаря-педіатра обрали лише 629 пацієнтів, то як тоді розраховувати підвищений розмір? Чи взагалі повинен він у такому разі отримувати зарплату в підвищеному розмірі?

Постанова № 2 передбачає, що працівники повинні отримати заробітну плату не нижче від установленого рівня (якщо він нижчий, має бути здійснена доплата до встановленого рівня).

Водночас постанова передбачає виняток для лікарів та медичних працівників, які входять у команду з надання ПМД такого лікаря, яких обрало мало пацієнтів. Норма не містить прив’язки до повного або скороченого робочого часу. Відповідно, до медичних працівників команди, у якої менше ніж 70 % декларацій, не застосовується гарантія, встановлена КМУ. Проте керівник закладу охорони здоров’я має право сам установити розмір оплати праці таких працівників (відповідно до колективного договору та інших норм і гарантій).

Як платити заробітну плату за постановою № 2 медичним працівникам госпрозрахункового підрозділу стоматологічного відділення, яке на відрядній оплаті праці?

На медичних працівників госпрозрахункового підрозділу стоматологічного відділення поширюється дія постанови № 2. Відповідно, оплата здійснюється за загальними правилами для медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

У 2022 році під час надання медпрацівникам відпусток відпускні буде розраховано за попередні періоди, які, зокрема, будуть включати місяці 2021 року. Зарплата в місяцях 2021 року значно менша, ніж та, яку вони отримують сьогодні завдяки постанові № 2. Тому розмір відпускних буде значно меншим, ніж розмір зарплати, який працівник отримав би, якби не пішов у відпустку. Коефіцієнт коригування зарплати в таких випадках завдяки змінам, унесеним у постанову № 100, уже не використовують. Тож виникає запитання: чи передбачається якось надалі вирівняти цю ситуацію, адже протягом усього 2022 року медпрацівники в місяцях своєї відпустки будуть отримувати зарплату, значно меншу, ніж 20 і 13,5 тис. грн?

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Як проводити доплати до вказаних сум у постанові № 2 за відрядно-преміальної оплати праці?

За відрядно-преміальної системи працівник отримує оплату своєї праці за відрядними розцінками та премію.

У цьому випадку мають бути чітко встановлені показники, за які здійснюється преміювання, а також розмір премії за виконання та перевиконання цих показників.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Яка має бути заробітна плата медичним сестрам, які не входять до команди практик?

Заробітна плата таких медсестер розраховується за загальним принципом відповідно до постанови № 28.