Статті

Р

Розмір кошторисної зарплати при визначенні вартості будівництва: чи потрібно затверджувати місцевій раді?

Чи необхідно на сесії міської ради затверджувати розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів?

14 січня, 2022

Cтаттю взято з газети  "Місцева рада" №1/2022

Людмила Линник, юрист газети «Місцева рада»

Затверджується чи ні? Механізм розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштівкоштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, визначено Порядком № 2811.

Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затверджений наказом Мінрегіону від 20.10.2016 р. № 281.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! До 04.09.2018 р. регулювання розміру кошторисної зарплати у будівництві здійснювалось Мінрегіоном. Однак на підставі наказу № 1962 централізований розрахунок кошторисної зарплати скасовано, а процедуру складання інвесторської кошторисної документації спрощено.

Наказ Мінрегіону «Про внесення змін до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів» від 27.07.2018 р. № 196 (набрав чинності 04.08.2018 р.).

Що це означає для місцевих рад?

Нагадаємо, що до вказаної дати Порядок № 281 складався з двох розділів. Пунктом 2 розд. ІІ зазначеного Порядку було передбачено, що при здійсненні будівництва об’єктів за рахунок коштів місцевих бюджетів органи місцевого самоврядування (ОМС) на підставі даних визначених ними підрядників встановлювали розмір кошторисної зарплати за правилами цього Порядку. Перелік підрядників, дані яких брались для розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, визначався ОМС самостійно.

ВАЖЛИВО! Однак з 04.09.2018 р. Порядок № 281 на розділи не поділяється і зазначеного права ОМС більше не передбачає.

Відповідно до п. 4 Порядку № 281 розмір кошторисної зарплати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проєктної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проєктування.

З наведеного можемо зробити висновок, що місцева рада якщо і може затвердити розмір кошторисної зарплати, то тільки для тих випадків, коли вона є замовником у будівництві. Повноважень щодо затвердження такого розміру для інших установ, організацій та комунальних підприємств на нормативному рівні не передбачено. Наразі замовники роблять це самостійно, виходячи зі статистичних даних щодо зарплати штатних працівників, що склалася в галузі будівництва. Це підкреслював Мінрегіон у листі від 13.02.2019 р. № 8/15.3/298-19. Про розрахунок розповімо далі детальніше.

Як розраховується? За нормами п. 4 Порядку № 281 розмір кошторисної зарплати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проєктної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проєктування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна зарплата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюється Держстатом, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, що схвалюються КМУ.

ДО ВІДОМА. Середньомісячна заробітна плата у будівництві оприлюднюється Держстатом у січні кожного року на офіційному сайті (ukrstat.org): розділ «Статистична інформація»  рубрика «Демографічна та соціальна статистика»  категорія «Ринок праці»  підкатегорія «Оплата праці та соціально-трудові відносини». Прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року) визначено на 2022 рік у розмірі 106,7 % згідно з постановою № 6713.

Постанова КМУ «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки» від 29.07.2020 р. № 671.

У разі необхідності виконання будівельних робіт в умовах, відмінних від звичайних умов здійснення будівництва (надурочний час, святкові та вихідні дні, вечірній та нічний час тощо), додатково враховуються доплати та надбавки, встановлені законодавством.

Окремо звертаємо увагу: п. 2 Порядку № 281 передбачено, що кошторисна зарплата обчислюється згідно із ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі — ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) та відображається у прямих витратах відповідно до ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва». Однак з 08.11.2021 р. обидва документи втратили чинність на підставі наказу № 2814.

Наказ Мінрегіону «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 р. № 281.

Своєю чергою, одночасно наказом № 281 затверджено:

  • Настанову з визначення вартості будівництва;
  • Настанову з визначення вартості проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проєктної документації на будівництво.

Відповідно до п. 1.1 Настанови з визначення вартості будівництва вона визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування та є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштівкоштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Втім, наразі відповідні зміни до Порядку № 281 ще не внесено. Як бути?

Зауважимо, що аналогічна ситуація склалась у публічних закупівлях, де вимагається застосування ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 при визначенні предмета закупівлі. І, коментуючи цю ситуацію, Мінрегіон у листі від 16.11.2021 р. № 7/15.2/17444-21 зазначав, що кошторисна частина проєктної документації, розроблена та затверджена у встановленому порядку до 08.11.2021 р., у зв’язку з набранням чинності Настановами не потребує перегляду та може використовуватися для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. А з 08.11.2021 р. вже має застосовуватись наказ № 281.

Також Мінекономіки в листі від 29.11.2021 р. № 3304-04/56247-06, попри те, що до відповідних документів зміни ще не внесено, пропонує користуватись наведеними вище Настановами (детальніше див. газету «Бухгалтерія: бюджет» № 44/2021, с. 3 та № 45/2021, с. 3).

Теоретично так само слід діяти і в ситуації, що розглядається. Втім, думку Мінрегіону з цього приводу ми обов’язково додатково уточнимо.

Календар
Завтра

ЄСВ з зарплати (доходу) за грудень 2021 року (гірничі підприємства)

31.01.22

Транспортний податок за ІV квартал 2021 року

Податок на нерухоме майно за ІV квартал 2021 року

Авансовий внесок з турзбору за січень 2022 р. (платники, які сплачують турзбір авансами щомісяця)

ПДВ за грудень 2021 року

Акцизний податок за грудень 2021 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку