Статті

Д

Добірка інвентаризаційних запитань

У розпал проведення інвентаризації виникають запитання як процедурні, так і паперово-облікові. Саме тому ми підготували відповіді на ті, які є найбільш актуальними та частими. Пропонуємо до вашої уваги добірку запитань і відповідей.

22 жовтня, 2021
Тема:

Статтю взято з газети "Новий бюджетний облiк" № 10/ 2021

Ольга Сусла, експертка газети

Чи обов’язково розпочинати інвентаризацію в жовтні?

Ні, такої вимоги Положення № 879 не містить. Але певне обмеження все ж таки є: розпочинати річну інвентаризацію раніше 1 жовтня не можна, а якщо це стосується перевірки певної групи активів, визначених абз. 3 п. 10 розд. I Положення № 879, — то не раніше 1 листопада.

Загалом найоптимальнішим варіантом буде провести річну інвентаризацію в листопаді-грудні відповідно станом на 1 листопада або 1 грудня звітного року, адже ці дати найбільш наближені до дати балансу. Та оскільки обсяги перевірки найчастіше значні, то і строк обирають максимальний.

У наказі про проведення інвентаризації, зокрема, слід прописати строки, у які планують здійснити перевірку. Наприклад, для запасів визначаємо строк із 2 по 13 листопада, для основних засобів — з 19 по 27 листопада, а для об’єктів незавершеного будівництва — із 16 по 18 листопада тощо.

Чи можна призначати керівника членом інвентаризаційної комісії?

Призначати керівника суб’єкта державного сектору членом інвентаризаційної комісії не можна, оскільки норми Положення № 879 не містять такого дозволу. Якщо керівник входить до складу комісії, то його місія чітко визначена: незалежно від того, інвентаризаційною є комісія чи робочою, він може її тільки очолити, тобто бути призначеним лише як голова.

Чи обов’язково складати наказ про створення інвентаризаційної комісії щоразу, як плануємо проведення заходу?

Якщо членами комісії рік у рік є одні й ті самі особи, то складати розпорядчий документ щоразу, як виникає потреба проводити перевірку, не потрібно. У бюджетних установах, де великий обсяг робіт, створюють робочу інвентаризаційну комісію, до складу якої можуть входити ті самі працівники, що є членами основної комісії. І вже наказ про створення робочої інвентаризаційної комісії щороку оновлюють, оскільки два роки поспіль головою такої комісії не може бути особа, яка перевіряє одну й ту саму матеріально відповідальну особу (далі — МВО) (пп. 2.4 п. 2 розд. II Положення № 879). Залишити такий наказ без змін можна хіба що у випадку, коли змінюється МВО, яку перевіряють.

Член інвентаризаційної комісії перебуває на карантині. Що робити?

Згідно з п. 1 розд. II Положення № 879 інвентаризацію слід проводити повним складом інвентаризаційної комісії. Тож відсутність навіть одного її члена порушує норми головного інвентаризаційного документа. У такому випадку найкраще дочекатися виходу з карантину з перенесенням строків або внести зміни до розпорядчого документа про склад комісії, замінивши за можливості відсутнього працівника.

Чи можна притягнути до відповідальності МВО за результатами інвентаризації, якщо на період перевірки та була на лікарняному?

Загалом про повну матеріальну відповідальність можна говорити за наявності двох умов:

  • з повнолітньою МВО укладено договір про повну матеріальну відповідальність;
  • посада працівника є серед посад Переліку № 447/24 або посадові обов’язки працівника пов’язані зі зберіганням чи відпуском матеріальних цінностей.

Навіть якщо цих умов дотримано, вести мову про відшкодування встановлених порушень МВО, яка під час інвентаризації була на лікарняному, не можна, оскільки абз. 5 п. 1 розд. II Положення № 879 дозволяє проводити перевірку лише за участю МВО.

Отже, якщо є можливість, то за відсутності МВО через перебування на карантині (хворобу) найкраще перенести термін проведення інвентаризації, склавши розпорядчий документ. А якщо такої можливості немає, вирішити ситуацію має керівник бюджетної установи, наприклад комісійно передати матеріальні цінності, як про те йдеться в п. 6.3 Вказівок № 169, які діють у частині, що не суперечить законодавству України.

Чи потрібно в разі зміни МВО складати акт приймання-передачі?

Під час проведення інвентаризації в разі зміни МВО та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, — про передання активів. Саме так п. 18 розд. II Положення № 879 вимагає оформлювати таке передання. Але не буде помилкою і скласти акт приймання-передачі, оскільки згідно зі ст. 8 Закону про бухоблік питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві (в установі) належать до компетенції його (її) власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство (установа) самостійно розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів. На цьому, зокрема, наголошено в листі МФУ від 11.09.2017 № 35220-07/23-3607/7/2824.

Чи має бути нарахована амортизація на дату проведення інвентаризації необоротних активів, якщо згідно з обліковою політикою її нараховують раз на рік?

На момент інвентаризації нарахування річної амортизації не буде відображене в інвентарних картках та, відповідно, у бухобліку. Ось чому. У разі відображення зносу на дату проведення інвентаризації, тобто на 1 жовтня, листопада чи грудня, ми передусім маємо документально оформити нарахування амортизації в Розрахунку амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) та зафіксувати в інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів. У графі 8 «Сума нарахованої амортизації за період» Розрахунку амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) матимемо вказати 9, 10 або 11, а не 12 місяців, що суперечить визначеному терміну нарахування — річній даті балансу, тобто станом на 31 грудня звітного року.

Що саме слід перевіряти під час інвентаризації земельних ділянок і як оформити результати?

Згідно з п. 10 розд. І Положення № 879 інвентаризувати земельні ділянки можна один раз на 3 роки за 3 місяці до дати річного балансу.

Під час проведення інвентаризації земельних ділянок, будівель, споруд, іншої нерухомості, водоймищ та інших об’єктів природних ресурсів перевіряють наявність документів, що підтверджують право власності установи на ці об’єкти (п. 1.3 ч. 1 розд. ІІІ Положення № 879). Крім цього, установлюють площу земельної ділянки, її межі, місце розташування, перевіряють наявність витягу з Державного земельного кадастру щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Обов’язково перевіряють визначення експертної вартості земельної ділянки та термін її дії.

Оформлюють результати інвентаризації земельної ділянки інвентаризаційним описом. Окремо для земельних ділянок такого документа не передбачено, тож можна скористатися формою Інвентаризаційного опису необоротних активів, а можна самотужки розробити його форму, ураховуючи вимоги п. 2.7 Положення № 88.

Чи не будуть вважатися недостовірними результати інвентаризації, якщо під час її проведення відбувався рух активів (надходження)?

Інвентаризують об’єкти станом на певну дату, тож цілком імовірно, що після цієї дати могло відбуватися як надходження, так і вибуття активів. Та в п. 9 розд. II Положення № 879 передбачено таку можливість, тому на прибуткових документах на активи, що надійшли до місць зберігання активів до передання їх в експлуатацію або використання під час інвентаризації, МВО у присутності членів інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) робить відмітку «після інвентаризації». Те саме і з активами, що вибувають: на видаткових документах про активи, які відпущені зі складу під час інвентаризації, з дозволу керівника підприємства (установи) у присутності членів інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) роблять відмітку «після інвентаризації» з посиланням на дату інвентаризаційного опису, де записані ці активи, або їх уносять до окремого інвентаризаційного опису, якщо ще не були внесені до інвентаризаційного опису.

Чи обов’язково складати звіряльні відомості, якщо немає розбіжностей між даними бухобліку та даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації)?

У п. 20 розд. II Положення № 879 не йдеться виключно про умову — у разі виявлення розбіжностей складати звіряльну відомість, а сказано про чергову дію — скласти документ, що є результатом проведеного звірення даних. Тож, коли виникає питання щодо обов’язковості складання звіряльних відомостей, якщо розбіжностей не виявлено, вважаємо, що все-таки ці документи мають бути оформлені серед решти, які відображають результати інвентаризації. Але нескладання також не буде вважатися помилкою.

Як визначити розмір збитків від розкрадання майна за результатами встановленої нестачі матеріальних цінностей?

Розмір витрат на відновлення матцінностей (збитків) визначають відповідно до Порядку № 116. Щоб оцінити розмір збитків, керуйтеся Методикою № 1891, яка пропонує два варіанти оцінки:

  • проведення незалежної оцінки залученим експертом (п. 82 Методики № 1891): проводять на принципах, визначених пп. 4–10 Нацстандарту № 1;
  • проведення стандартизованої оцінки (п. 88 Методики № 1891), якщо немає вихідних даних про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку, а також якщо виконавець оцінки не може особисто оглянути таке майно. Оцінку проводять комісійно й за результатами складають акт оцінки збитків (додаток 15 до Методики № 1891).

Оцінюють реальні збитки, що є наслідком розкрадання, нестачі, знищення, псування колісних транспортних засобів, згідно з Методикою № 142/5/2092.

Чи можна вважати нестачею виданих у користування малоцінних швидкозношуваних предметів установлену інвентаризацією відсутність матеріальних цінностей в МВО?

Згідно з пп. 4.1 п. 4 розд. III Положення № 879 на малоцінні та швидкозношувані предмети, які обліковуються в оперативному порядку, інвентаризаційні описи не складають, а перевіряють фактичну наявність цих предметів в МВО, зіставляючи з відомістю оперативного обліку. Виявлену при цьому нестачу предметів слід оформити актом. Але в такому разі відобразити розбіжності у звіряльній відомості немає можливості, адже зазначені предмети списані й на рахунках бухобліку не обліковуються. Притягнути до відповідальності МВО лише на підставі складеного акта буде проблематично, адже нормативка із цього питання роз’яснень не дає.

Що робити з активами, які виявлено під час інвентаризації, не повністю амортизованими, але які обліковуються на балансі та не використовуються?

Таким активам не місце поруч із тими, що придатні для використання, тому їх слід унести до окремого інвентаризаційного опису. Саме на цьому наголошено в пп. 1.8 п. 1 розд. III Положення № 879.

Інвентаризаційна комісія, проаналізувавши стан об’єкта, подає свої пропозиції щодо його подальшої долі з урахуванням норм Порядку № 1314. Якщо з’ясовано, що актив не підлягає відновленню, тобто бюджетній установі економічно недоцільно витрачати кошти на його ремонт чи поліпшення, рекомендують такий об’єкт списати, якщо таке майно не може бути в установленому порядку відчуженебезоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління. При цьому слід пам’ятати, що списати не повністю амортизований актив можна лише за погодженням з органом управління за умови, що первісна вартість такого активу не перевищує 50,0 тис. грн і він є державним майном.

Як бути з виявленими лишками продуктів харчування?

Виявлені під час інвентаризації лишки продуктів харчування оприбутковують за чистою вартістю реалізації, якщо планують їх реалізувати, або в оцінці можливого використання, якщо суб’єкт державного сектору використає запаси самостійно (п. 24 розд. II МР з обліку запасів). Оцінка можливого використання може бути визначена на основі вартості подібних запасів за наявності їх на балансі суб’єкта державного сектору (п. 15 розд. II МР з обліку запасів).

Інвентаризаційна комісія виявила непридатні запаси. Чи доцільно їх переоцінити?

Так, але, крім переоцінки, долю таких запасів можна вирішити різними способами. Відповідно до пп. 4.4 п. 4 розд. III Положення № 879 виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси вносять до окремого інвентаризаційного опису, у якому зазначають найменування відповідних запасів, їхню кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використати ці предмети з господарською метою.

Відповідно до вимог НС 123 «Запаси» необхідно відображати запаси в обліку і звітності за найменшою з двох оцінокпервісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Здебільшого обліковують запаси та відображають інформацію про них у звітності за первісною вартістю, однак інколи установи вимушені обліковувати та відображати запаси у звітності за чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їхня ціна знизилась або вони зіпсованізастаріли чи іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 2 розд. ІІІ НС 123 «Запаси», п. 17 розд. ІІ МР з обліку запасів).

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку