Подовження… чи помноження?

Версія для друку

17 жовтня, 2021

Тема: Облік за МСФЗ

Набуття чинності Постанова набуває чинності з дня її опублікування (28.09.2021), крім змін щодо подання проміжної звітності, які можна буде застосовувати з 01.01.2022 р. Тож до кінця року звітуватимемо по-старому.

Таксономія: відстрочення подання Підприємства, які відповідно до законодавства подають фінансову звітність в єдиному електронному форматі до центру збору фінансової звітності, річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність за 2020 рік, проміжну фінансову звітність за 2021 рік (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), складені на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ, подають до центру збору фінансової звітності в електронному форматі до 31 грудня 2021 року.

Таксономія: майбутнє подання Так, підприємства, які для складення фінансової звітності застосовують МСФЗ, річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, що складені на основі таксономії фінансової звітності, разом з відповідними аудиторськими звітами (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства) подають до центру збору фінансової звітності не пізніше строків, передбачених Законом про бухоблік для оприлюднення річної фінансової звітності, проміжну фінансову звітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) — не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

НАГАДАЄМО. Відповідно до Закону про бухоблік фінансову звітність зобов’язані оприлюднювати:

• підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, — не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним;
• великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, середні підприємства, інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, — не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним.

Що цікавого у цій нормі? У ч. 5 ст. 121 Закону про бухоблік сказано, що таксономічне звітування стосується лише тих, хто зобов’язаний застосовувати МСФЗ за законом. Тобто для МСФЗ-добровольців таксономія мала б також бути не обов’язковою. Але вже у ч. 6 ст. 11 міститься загальна норма: «Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складаються на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами». Логічно було б припустити, що за наявності загальної для усіх норми у ст. 11 немає сенсу дублювати таксономічні вимоги у ст. 121 Закону про бухоблік.

На підставі цих норм НКЦПФР у листі від 12.03.2020 р. № 28/02/4573 доходила такого лояльного висновку для МСФЗ-добровольців: «Підприємства, які відповідно до частини третьої статті 121 Закону про бухгалтерський облік самостійно обирають застосування МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, самостійно визначають необхідність складання та подання зазначеної фінансової звітності на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ».

Проте, як бачите, оновлений п. 5 Порядку № 419 1ні про яку самостійність та добровільність не говорить. З цієї норми випливає висновок про обов’язкове таксономічне звітування для всіх МСФЗвців.

Крім цього, як мінімум цікаво виглядає строк подання проміжної звітності на основі таксономії. Для тих підприємств, які зобов’язані оприлюднити річну звітність не пізніше 1 червня, строк подання проміжної фінзвітності за І квартал поточного року настане раніше ніж строк подання звітності за минулий рік.

Подання річної та проміжної звітності Також у Порядку № 419 визначено нові строки подання річної та проміжної звітності зацікавленим органам (див. таблицю нижче). Водночас, якщо поступово аналізувати додані абзаци, деякі підприємства приречені мало не на потрійне подання звітності. Чи цього хотіли домогтися можновладці — питання.

Почнемо з тих, для кого все більш-менш зрозуміло. Мікропідприємства, негосподарські товариства та платники ЄП групи 3 (саме вони ведуть спрощений облік згідно з ПКУ), які звітують за НП(С)БО, як і раніше, подають тільки річну фінзвітність не пізніше 28 лютого. Своєю чергою, малі підприємства, що звітують за нацстандартами, мають також запам’ятати, що проміжну звітність тепер можна подавати не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним. Податківцям же такі суб’єкти звітують у строки, передбачені ПКУ. Тож зазначені суб’єкти можуть далі матеріал не читати .

Щодо всіх інших, то далі — цікавіше...

Строки подання фінансової звітності для оприлюднювачів звітності та середніх підприємств
(абз. 2 та 4 п. 5 Порядку № 419)

Рухаємося далі. Також уваги заслуговують останні два абзаци оновленого п. 5 Порядку № 419. Причому, якщо судити з тексту, вони стосуються всіх.

ЦИТАТА. «Проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку (крім органів Казначейства), не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені Податковим кодексом України».
(витяг із п. 5 Порядку № 419)

Що маємо тут? За цими нормами абсолютно усі підприємства мають подавати проміжну звітність не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. При цьому вже нічого не говориться про кількість бажаних форм. Тож, якщо підійти до трактування цієї норми формально, усі мають звітувати із повним пакетом.

Проте якщо розглядати попередні абзаци (див. таблицю вище) як спеціальні норми 3, а ці — як загальну, то поширюватиметься вона лише на обмежене коло осіб, подання проміжної звітності якими лишилося поза увагою п. 2 та абз. 1–4 оновленого п. 5 Порядку № 419.

Двозначно виглядає і норма щодо подання звітності податківцям. Для підприємств, які оприлюднюють звітність, в абз. 2 п. 5 Порядку № 419 встановлено вимогу подавати проміжну звітність податковим органам у складі балансу та звіту про фінрезультати не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. А вже абз. 6 вимагає рівняння на ПКУ. Своєю чергою, ПКУ також передбачає окремий порядок подання фінансової звітності її оприлюднювачами та іншими платниками на прибуток. І строки, які передбачає Порядок № 419 для оприлюднювачів звітності (див. таблицю вище), не збігаються із строками, які передбачає ПКУ. Лишається сподіватися, що подання звітності через «Єдине вікно» у більш ранній строк дозволить уникнути її повторного подання, якщо у звітності не відбувалися зміни. У принципі, так це працює і зараз. Але варіативність строків подання звітності у різних нормативних документах ясності не додає.

Річна звітність «малюків» за МСФЗ до статистики У світлі нововведень цікавою є ситуація із поданням річної звітності мікро- та малими підприємствами, які звітують за МСФЗ, до органів статистики.

Є норма, яка стосується «малюків» та річної звітності, в абз. 1 п. 5 Порядку № 419. Але лише тих, хто звітує за нацстандартами…

Є норма для тих, хто оприлюднює фінзвітність, але не всі мікро- та малі належать до оприлюднювачів…

Є норма для подання звітів на основі таксономії до центру збору фінансової звітності…

Є норма, щодо подання звітності платниками податку на прибуток податківцям у порядку, передбаченому ПКУ. До речі, вона дублюється в абз. 14 п. 2 та в абз. 6 п. 5 Порядку № 419.

А от подання мікро- та малими підприємствами, які не оприлюднюють звітність та звітують за МСФЗ, до статистики Порядком № 419 ніяк не регламентовано.

Наостанок хочемо повторити, що більшість норм набирає чинності із 1 січня 2022 року, тому час усунути неоднозначності є.

Анна Хомюк, головна редакторка журналу «Практика МСФЗ», ACCA DipIFR