Статті

З

Звільнення від сплати судового збору: ФОП = фізична особа

Усі знають, що суд — справа недешева, адже позивача чекають судові витрати, які потім можуть і не окупитися . Водночас із правила завжди є виняток, тобто особи-пільговики. При цьому є цікавий нюанс, який полягає у тому, що звільнення від сплати судового збору, що стосується фізичних осіб, так само стосується і ФОП.
Приємно, що таку позицію поділяє і Верховний Суд, тож розберімося у ситуації детальніше на прикладі актуальної судової практики.

11 жовтня, 2021
Тема:

Статтю взято з газети "Професійний бухгалтер" №47

 

Суть питання

Фізична особа, що зареєстрована як підприємець (ФОП), звернулася до господарського суду з позовом про стягнення грошових коштів із банку. Позовні вимоги було задоволено частково, тож позивач звернувся до апеляції. Однак апеляційну скаргу ФОП було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки, а саме подати оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору протягом 10 днів із дня вручення ухвали. Посилання ФОП на те, що він звільнений від сплати судового збору, апеляційний суд відхилив з тих підстав, що особа подала апеляційну скаргу як ФОП, а не як фізична особа.

ФОП не погодився з ухвалою апеляційного суду та звернувся до касаційної інстанції, оскільки він є інвалідом ІІ групи, а отже, звільняється від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону про судовий збір 1.

Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Верховний Суд став на бік ФОП-пільговика (постанова КГС ВС 2від 03.12.2020 р. у справі № 903/323/20), зробивши ключовий висновок, що громадяни, які мають статус ФОП та підпадають під ознаки відповідних пунктів ст. 5 Закону про судовий збір, мають право користуватися пільгами, визначеними цією статтею.

Касаційний господарський суд Верховного Суду.

Але перш ніж детально зупинитися на висновках Верховного Суду, ознайомимося із законодавством щодо сплати судового збору.

Законодавче підґрунтя

Судовий збір — збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону про судовий збір).

Правові засади справляння судового збору, його об’єкти та розміри, порядок сплати та звільнення від його сплати врегульовано згаданим Законом про судовий збір.

Розміри ставок судового збору встановлено у ст. 4 Закону про судовий збір. Наприклад, за подання фізособою або ФОП до суду позовної заяви майнового характеру розмір збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру ПМПО та не більше 5 розмірів ПМПО. Застосовується ПМПО, установлений на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, для 2021 року — 2270,00 грн.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юрособи (у т. ч. іноземні) та ФОП, які звертаються до суду чи щодо яких ухвалено судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону про судовий збір).

Водночас у ст. 5 Закону про судовий збір визначено пільговиків, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Такими пільговиками, зокрема, є особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону про судовий збір).

Отже, зазначена норма закону передбачає кілька категорій осіб-пільговиків:

  • особи з інвалідністю I та II груп;
  • законні представники дітей з інвалідністю;
  • законні представники недієздатних осіб з інвалідністю.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 3 ст. 161 КАСУ).

Отже, якщо йдеться про ФОП — інваліда I та II групи, то підтвердженням його статусу і документом, що підтверджує право на звільнення від судового збору, є пенсійне посвідчення, акт огляду МСЕК тощо, які підтверджують інвалідність особи. Копію саме такого документа слід додати до позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги.

Якщо ж ФОП є законним представником дитини з інвалідністю, то він має підтвердити свій статус законного представника та інвалідність дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 242 ЦКУ законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі). Отже, ФОП — законний представник дитини з інвалідністю має надати свідоцтво про народження дитини на підтвердження батьківства або рішення суду про усиновлення (ч. 1 ст. 207 СКУ 3), а також документ, який підтверджує інвалідність дитини.

Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

ДО ВІДОМА. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа (ч. 3 ст. 242 ЦКУ).

Якщо ж йдеться про недієздатних осіб з інвалідністю, то законним представником фізичної особи, визнаної недієздатною, є опікун (ч. 2 ст. 242 ЦКУ), який встановлюється за рішенням суду (ч. 1 ст. 60 ЦКУ). Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним (ч. 4 ст. 63 ЦКУ). Отже, якщо ФОП є опікуном недієздатної особи з інвалідністю, він має підтвердити свій статус законного представника такої особи, надавши рішення суду про встановлення опіки.

ДО ВІДОМА. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів (ч. 5 ст. 63 ЦКУ).

Кілька слів слід сказати і про поєднання в одній особі двох іпостасей (детально про подвійний статус фізособи ми писали у матеріалі «Труднощі подвійного статусу ліквідованого ФОП: все, що було до, залишиться і після» // «ПБ», № 34/2020, с. 4).

З одного боку, трохи плутає карти ст. 51 ЦКУ, яка встановлює, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юросіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. До того ж і юрособи, і ФОП перебувають разом у когорті суб’єктів господарювання (ст. 55 ГКУ).

Але, з іншого боку, підприємницький статус фізособи — це лише додаткове навантаження, яке жодним чином не впливає і не обмежує будь-які правомочності фізичної особи, які випливають з її цивільної право- та дієздатності (див. роз’яснення Мін’юсту від 14.01.2011 р. «Статус фізичної особи — підприємця: проблеми застосування законодавства», постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 р. у справі № 161/6253/15-ц та від 07.04.2020 р. у справі № 743/534/16-ц).

До речі, підприємницький статус фізособа набуває з моменту її державної реєстрації як підприємця (ч. 1 ст. 128, ч. 1 ст. 58 ГКУ) та втрачає з дати внесення до ЄДР запису про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності (ч. 9 ст. 4 Закону № 755 4). А от цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження (ч. 2. ст. 25 ЦКУ), а припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦКУ).

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Отже, фізособа, хоч у підприємницькому статусі, хоч без нього, залишається фізичною особою. Відповідно, й інвалідність фізособи від її підприємницького статусу аж ніяк не залежить. Тепер переходимо до судових висновків щодо цього питання.

Висновки суду

У постанові від 03.12.2020 р. у справі № 903/323/20 суд зробив такі висновки:

  • кожна фізособа з повною цивільною дієздатністю 5 має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України та ст. 50 ЦКУ);
  • фізособа, що бажає реалізувати право на підприємницьку діяльність, після проходження реєстраційних процедур не втрачає і не змінює свого статусу фізособи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки — підприємця;
  • правовий статус «фізична особа — підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізособи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх;
  • громадяни, які мають статус ФОП та підпадають під ознаки відповідних пунктів ст. 5 Закону про судовий збір, мають право користуватися пільгами, визначеними цією статтею;
  • у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави як для залишення апеляційної скарги ФОП — особи з інвалідністю II групи у зв’язку із несплатою судового збору, так і для її повернення скаржнику з цих підстав.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ст. 30 ЦКУ).

До речі, позиція Верховного Суду про те, що ФОП має право користуватися пільгами, визначеними ст. 5 Закону про судовий збір, не нова та вже була викладена у постанові КГС ВС від 30.09.2019 р. у справі № 921/377/14-г/7 та у постанові від 05.12.2019 р. у справі № 925/1150/18.

Думка редакції

На нашу думку, у цій справі двох думок бути не може. Якщо ФОП має пільги, передбачені Законом про судовий збір для фізичної особи, і звільнений від левової частки судових витрат, цим слід обов’язково скористатися. Водночас не важливо, що позовну заяву чи апеляційну скаргу подає саме ФОП, а не просто фізична особа. Головне, щоб позивач (апелянт) документально підтвердив право на пільгу, надавши суду відповідні докази (пенсійне посвідчення, рішення суду тощо).

За бажанням у позові можна послатися на згадані рішення суду, адже висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону про судоустрій 6).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII.

Календар бухгал­тера

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку