«Знижкова» та «грошова» кредит-нота: ПДВ-розмежування

Ми вже знайомили наших читачів з «кредит-нотними» питаннями 1. Зокрема, розглядали й ПДВ-нюанси. Коментована ІПК не містить революційних думок і підходів, але все ж таки привернула нашу увагу. Пояснимо, чим саме.

Початкові дані На підставі договорів з компаніями-нерезидентами — учасниками міжнародних платіжних систем (далі — МПС) платник ПДВ надає послуги користувачам щодо переказу коштів за допомогою платіжної системи із використанням електронних платіжних засобів та сплачує МПС за послуги, які вона надає в Україні.

З метою сприяння збільшенню використання електронних платіжних засобів та кількості операцій, пов’язаних з функціонуванням МПС, така МПС в разі досягнення платником податку певних цільових показників надає йому:

• знижки у вигляді зменшення зобов’язань платника податку перед МПС;
• винагороди у грошовій формі.

Такі знижки та винагороди (бонуси) надаються платнику податку на підставі кредит-ноти.

Зменшення зобов’язань Податківці констатують: операції зі зменшення заборгованості покупця (платника податку) перед постачальником (нерезидентом) на підставі кредит-ноти не визначаються ПКУ як операції з постачання товарів / послуг, а тому не є об’єктом оподаткування ПДВ. Отже, підстави для нарахування ПЗ за операцією з отримання такої кредит-ноти відсутні.

Грошова винагорода А тут вже контролери зовсім інакше дивляться на ситуацію. Вони зазначають, що, оскільки мотиваційні та стимулювальні виплати (винагороди, бонуси), які сплачуються постачальником послуг у зв’язку із досягненням їх отримувачем певних цільових показників, спрямовуються на стимулювання збуту послуг, такі виплати визнаються як оплата маркетингових послуг, визначення яких наведене у п.п. 14.1.108 ПКУ.

Отже, в разі виплати продавцем-нерезидентом винагороди покупцю-резиденту в грошовій формі (бонусу) об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), своєю чергою, є компенсацією вартості таких послуг.

У чому ж різниця? Цікаво те, що у випадку, який розглядається, економічна природа заохочень, наданих продавцем покупцю, одна — сприяння збуту послуг продавця. І, по суті, з огляду на визначення маркетингових послуг (на яке посилаються податківці) неважливо, яку «вихідну» форму матимуть такі заохочення: знижки або грошові бонуси.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Однак у разі отримання покупцем від продавця грошової винагороди контролери «відчувають» маркетингові послуги, тоді як «знижкові» кредит-ноти не викликають у фіскалів такої асоціації.

Чому відбувається така «дискримінація», сказати важко. Можемо лише припустити, що, коли йдеться про перерахування коштів, податківцям легше «вхопитися» за ПДВ-подію, тоді як повідомлення продавця про надання покупцю знижки (чим по суті і є кредит-нота) не дуже тягне на акт надання маркетингових послуг, а «живі» гроші у такому разі, зрозуміло, не перераховуються.

НАГАДАЄМО. Відповідно до п. 187.1 ПКУ за операціями з постачання послуг ПЗ нараховуються на дату події, що відбулася раніше: зарахування коштів постачальнику або оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.

Як би там не було, платникам податків важливо знати, що згідно з поточною позицією податківців «грошова» кредит-нота продовжує залишатися ПДВ-небезпечною. Водночас заохочення від постачальника у вигляді знижки навряд чи зацікавить контролерів.

Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR