Чергове впорядкування Порядку № 1219, Плану рахунків № 1203 та Типової кореспонденції

Статтю взято з газети "Новий бюджетний облiк" № 8/2021

Марина Дорошенко, експертка газети

Зміни, що витали в повітрі ще з весни, нарешті отримали юридичне підґрунтя: наказ № 299 набрав чинності 27.07.2021. Скориговано головні документи, якими користується кожен бухгалтер державного сектору: План рахунків № 1203, Порядок № 12191 та Типову кореспонденцію. Хоча переважна більшість змін стосується відображення операцій з виконання місцевого бюджету, але й розпорядникам бюджетних коштів є на що звернути увагу, щоб унести відповідні зміни до внутрішніх документів. Про все по черзі.

Рахунку 67 не бути Бюджетна установа може передбачити або не передбачити створення забезпечень. Принаймні такий висновок можна зробити, дослідивши нормативні документи, у яких міститься бодай якась інформація стосовно цього виду зобов’язань. До набрання чинності наказом № 299 у Плані рахунків № 1203 було наведено субрахунки 6711 «Довгострокові забезпечення майбутніх витрат і платежів» та 6712 «Поточні забезпечення майбутніх витрат і платежів» рахунку 67 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Про їхнє призначення йшлося в Порядку № 1219: для обліку й узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням суб’єкта державного сектору резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів. Аналогічне визначення містить і Порядок № 307. Іншого трактування бюджетне законодавство не надає.

Згідно з п. 13 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» забезпечення створюють у разі виникнення внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого, імовірно, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, та оцінка якого може бути розрахунково визначена. Ступінь імовірності в такому разі наближений до впевненості. Ось таке бачення пропонує комерційний облік. Напевне, ступінь імовірності забезпечень і став приводом для виключення рахунку 67 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» із класу 6 «Зобов’язання» Плану рахунків № 1203, адже зобов’язання визнають, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід або потенціалу корисності в майбутньому внаслідок його погашення.

Забезпечення — на позабаланс Окрім гарантій та забезпечень наданих та отриманих, Мінфін наказом № 299 зобов’язав вести облік на позабалансі й забезпечень створених. Тож із класу 6 «Зобов’язання» забезпечення перекочували до класу 0 «Позабалансові рахунки розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів». Таким чином, позабалансовий облік поповнився субрахунком 055 «Забезпечення розпорядників бюджетних коштів за виплатами працівникам». Призначення субрахунку розписане в Порядку № 1219: на субрахунку 055 ведеться облік інформації про забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат за виплатами працівникам розпорядниками бюджетних коштів.

Позабалансові уточнення Доволі стисле, але важливе уточнення вніс Мінфін наказом № 299 до визначення активів, які обліковують на позабалансових рахунках. Якщо раніше сюди відносили матеріальні цінності, інші активи та зобов’язання, що належать розпорядникам бюджетних коштів або перебувають у їхньому тимчасовому розпорядженні, то зараз це визначення змінено. Відтепер маємо на позабалансових рахунках обліковувати матеріальні цінності, інші активи та зобов’язання, що НЕ належать розпорядникам бюджетних коштів або перебувають у їхньому тимчасовому розпорядженні. Старе визначення суперечило сутності позабалансового обліку, оскільки облік активів, що належать бюджетній установі, ведуть на балансових рахунках.

З непередбачених в умовні Мінфін, продовжуючи роботу з перейменування непередбачених активів на умовні, після НС 128 «Зобов’язання» взявся й за План рахунків № 1203 та Порядок № 1219. Тож тепер маємо таке:

1. Рахунок 04 «Умовні активи»:

• субрахунок 041 «Умовні активи розпорядників бюджетних коштів»;
• субрахунок 042 «Умовні активи державних цільових фондів».

2. Рахунок 05 «Умовні зобов’язання, гарантії та забезпечення надані»:

• субрахунок 053 «Умовні зобов’язання розпорядників бюджетних коштів»;
• субрахунок 054 «Умовні зобов’язання державних цільових фондів».

Довгострокові + середньострокові = довгострокові Не так давно було внесено уточнення до розд. II «Зобов’язання» Пасиву п. 1 розд. II Порядку № 307. Стосується воно форми № 1-дс «Баланс»: до зобов’язань за довгостроковими цінними паперами включено зобов’язання й за середньостроковими цінними паперами (рядок 1500 форми № 1-дс «Баланс»), які виключено зі складу інших поточних зобов’язань (рядок 1575 форми № 1-дс «Баланс») (абз. 12 розд. II «Зобов’язання» Пасиву п. 1 розд. II Порядку № 307).

Щоб упорядкувати та узгодити нормативку, Мінфін слідом за змінами, унесеними до Порядку № 307, узявся й за Порядок № 1219, де також скоригував призначення рахунку 60 «Довгострокові зобов’язання».

Починаючи з 27.07.2021 до таких зобов’язань входять кредити та позики, одержані суб’єктами державного сектору відповідно до законодавства, зобов’язання за довгостроковими (середньостроковими) цінними паперами, за операціями з оренди, інші довгострокові фінансові зобов’язання.

Безоплатне отримання Окрім Плану рахунків № 1203 та Порядку № 1219, «дісталося» й Типовій кореспонденції: вона поповнилася новим записом (п. 1.12):

• Дт 10, 11 — Кт 51 — відображення операцій з безоплатного отримання основних засобів бюджетною установою від суб’єкта управління майном у межах одного бюджету;
• Дт 5511, 5512 — Кт 1411, 1412, 1413 — відображення нарахованої суми зносу на основні засоби, що отримані безоплатно від суб’єктів державного сектору в межах відповідного бюджету.

Зазначені операції ідентичні операціям з відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності (п. 1.13 Типової кореспонденції). Отже, такі операції прирівнюються, і доходу при цьому не виникає, а лише збільшується капітал.

Ще одне доповнення до теми безоплатного отримання від суб’єктів державного сектору в межах відповідного бюджету. Так, п. 21 Типової кореспонденції викладено в новій редакції, з чого робимо такий висновок: як за внутрішнього переміщення основних засобів у межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, так і за безоплатного отримання активів від суб’єктів державного сектору в межах відповідного бюджету амортизацію нараховують за схемою, наведеною вище, тобто без нарахування доходу з одночасним віднесенням на внесений капітал та без зарахування зносу до витрат звітного періоду.