Інститут старост в ОМС: вивчаємо останні зміни

Cтаттю взято з газети  " Місцева рада" №8/2021

Людмила Линник, юрист газети «Місцева рада»

Про що йдеться

Посада старости «наймолодша» в сучасному законодавстві про місцеве самоврядування. Проте, з’явившись з початку децентралізації, до цього часу вона зазнавала численних змін. Чого вже тільки не було: і в. о. старости, і «гойдалки» з категорією посади, і зміни в порядку призначення (від так і не реалізованого на практиці обрання на місцевих виборах до одноосібного підбору кандидатури головою для затвердження на сесії), і нові повноваження.

Та в умовах нового адміністративного поділу і вже остаточного укрупнення громад децентралізація відносно формування тергромад підійшла до свого завершального етапу. Мабуть, врахувавши всі прогалини й промахи в інституті старости, ВРУ прийняла коментований Закон, який набув чинності 01.08.2021 р. Що з цього вийшло та чи всі питання «закрито» цим документом, — докладно розглянемо в цьому матеріалі.

Територія діяльності та призначення

Територія діяльності Як і раніше, основна діяльність старости зосереджена в старостинському окрузі. Втім, щодо його визначення і порядку формування маємо певні зміни.

Нагадаємо, що територіальні межі діяльності старости було окреслено Законом № 18481 у 2017 році. Тоді новий абз. 24 ст. 1 Закону про МС2 визначав старостинський округ як частину території ОТГ, на якій розташовані один або декілька населених пунктів (сіл, селищ), крім адмінцентру, визначену сільською, селищною, міською радою з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою.

В умовах адміністративно-територіальної реформи громади було укрупнено та сформовано нові. І таке поняття, як ОТГ, вже не використовується. Тож наразі змін зазнало не лише законодавство про місцеве самоврядування, а й інші нормативно-правові акти (наприклад, «зарплатна» постанова № 2683; детальніше див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 31/2021, с. 14). У зв’язку з цим і визначення старостинського округу в наведеному вище вигляді втратило актуальність. Тож коментованим Законом абз. 24 зі ст. 1 Закону про МС виключено.

Умови утворення старостинських округів з 01.08.2021 р. врегульовано оновленою ч. 4 ст. 54 1 Закону про МС.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адмінцентру тергромади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів. При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади.

Отже, що змінилось?

1. Тепер у Законі про МС чітко визначено право відповідної сільської, селищної, міської ради утворювати старостинські округи. Відповідні зміни внесено не тільки до ст. 54 1, а і до ст. 26 Закону про МС — новий п. 6 1.

2. Найбільш суттєвим у новому визначенні є те, що тепер у відповідному окрузі має бути не менше 500 жителів.

На що це впливає?

По-перше, визначення «житель населеного пункту» чи «житель територіальної громади» чинне законодавство не містить. Наприклад, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону про МС територіальна громада — це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

І тут знову ребус, бо поняття «постійне проживання» законодавство теж не розшифровує. Втім, з аналізу норм ст. 3 Закону № 13824 можемо зробити висновок, що місцем постійного проживання особи є житло (адреса), за якою людина проживає більше шести місяців на рік. А з огляду на те, що місце проживання і перебування відповідно до Закону № 1382 та Правил № 2075 підлягає реєстрації, то скоріш за все йдеться про зареєстрованих на відповідній території мешканців.

При цьому, на нашу думку, для створення округу беруться до уваги всі зареєстровані мешканці: і ті, що мають право голосу на місцевих виборах, і ті, що такого права не мають. Втім, це питання ми ще уточнимо в Мінрегіоні. А про те, коли важливі саме мешканці з правом голосу на місцевих виборах, розповімо далі.

По-друге, місцеві вибори у сформованих (укрупнених) територіальних громадах пройшли вже майже рік тому. Тож, напевне, вже всі ради встигли сформувати свої старостинські округи. І якщо наразі в них налічується менше 500 жителів, то межі таких округів доведеться переглянути.

Втім, слід мати на увазі, що змінився і порядок призначення старост.

Призначення Посада старости, як і раніше, належить до виборних посад, на які особа приймається шляхом затвердження радою на строк її повноважень. А от порядок такого призначення дещо підкориговано. Голова вже не добирає таких кандидатур одноосібно. На розгляд ради відповідні кандидатури вносяться за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу (оновлена ч. 1 ст. 54 1 Закону про МС). Порядок проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) кандидатури старости затверджується сільською, селищною, міською радою. Відповідні зміни внесено до ст. 54 1 та ст. 26 Закону про МС.

Кандидатура старости виноситься на громадське обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) сільським, селищним, міським головою та вважається погодженою з жителями відповідного старостинського округу, якщо в результаті громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) отримала підтримку від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах, у старостинському окрузі:

• з кількістю жителів до 1500 — більше 20 % голосів;
• з кількістю жителів від 1500 до 10 тисяч — більше 17 % голосів;
• з кількістю жителів від 10 тисяч до 20 тисяч— більше 14 % голосів;
• з кількістю жителів від 20 тисяч до 30 тисяч — більше 10 % голосів;
• з кількістю жителів більше 30 тисяч — більше 7 % голосів.

Ось тут, на відміну від випадку з кількістю жителів для утворення округу, чітко визначено, чиї саме голоси беруться до уваги. З урахуванням попередніх висновків про те, хто такий житель, можемо сказати, що це громадяни України, місце проживання яких зареєстроване на території відповідного старостинського округу й які наділені правом голосу на виборах.

За результатами проведеного громадського обговорення (слухань, зборів, консультацій) кандидатури старости складається протокол, який має містити відомості, передбачені абз. 8 ч. 1 ст. 54 1 Закону про МС).

Кандидатура старости відповідного старостинського округу, не підтримана сільською, селищною, міською радою, не може бути повторно внесена для затвердження в цьому старостинському окрузі протягом поточного скликання відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відповідно, у разі схвалення радою кандидатури старости вона приймає рішення про затвердження особи на посаді, встановлює ранг та визначає умови оплати праці.

ВАЖЛИВО! Згідно з п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, що коментується, сільським, селищним, міським радам необхідно забезпечити утворення старостинських округів відповідно до ст. 54 1 Закону про МС до 01.11.2021 р.

Як діяти? І тут постає питання: п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» коментованого Закону стосується всіх округів чи тільки тих, які не відповідають визначеному на сьогодні поняттю «старостинский округ»?

На наш погляд, якщо старостинські округи відповідають заявленій чисельності (500 жителів), то переглядати їх межі не потрібно. Відповідно, не потрібно проводити у таких округах вибори старост за результатами громадського обговорення (слухань, зборів, консультацій). А от якщо наразі в старостинських округах налічується менше 500 жителів, межі таких округів доведеться переглянути, відповідно, провести у таких округах вибори старост за результатами громадського обговорення (слухань, зборів, консультацій). У випадку, коли в результаті такого перегляду зменшиться кількість округів, можливо, постане питання щодо скорочення старост. Тобто йдеться про звільнення у зв’язку зі скороченням штату і чисельності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП6 з попередженням за два місяці та виплатою вихідної допомоги.

Проте, є й інші думки. Так, на виконання п. 2 роз. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» коментованого Закону треба переглянути всі округи та вибори старост за результатами громадського обговорення (слухань, зборів, консультацій) слід провести в усіх округах. Втім, це питання ми наразі уточнюємо в Мінрегіоні. Як тільки отримаємо відповідь, обов’язково вас проінформуємо та окреслимо план дій.

Інші питання Староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету — у виконавчому комітеті ради.

ДО ВІДОМА. Щодо членства старост у виконавчому комітеті ради також визначено певні особливості: відтепер воно не є обов’язковим. За оновленими вимогами ч. 4 ст. 52 Закону про МС сільська, селищна, міська рада за пропозицією сільського, селищного, міського голови може прийняти рішення про входження старост до складу виконавчого комітету відповідної ради за посадою.

На старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом про МС для сільського, селищного, міського голови. Цю норму повернули до Закону про МС — абз. 2 ч. 2 ст. 54 1. Тож староста не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Оплата праці та трудові відносини

Категорія і ранг Пам’ятаєте історію з категорією старости? Спочатку відповідно до постанови № 14417 посада старости належала до п’ятої категорії посад ОМС. Потім уже згаданим Законом № 1848 у 2017 році внесено зміни до абз. 8 ст. 14 Закону про службу в ОМС і посаду старости віднесено до шостої категорії посад ОМС.

Тепер маємо «маленький» сюрприз: старостам знов повернули п’яту категорію посад . Відповідні зміни внесено до ст. 14 Закону про службу в ОМС8.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! З 01.08.2021 р. посада старости знов належить до п’ятої категорії посад. Отже, з цієї дати щодо працюючих старост необхідно внести зміни у відповідні документи та присвоїти відповідний ранг (якщо, звісно, особі раніше не присвоєно більш високий ранг).

Нагадаємо: п’ятій категорії посад в ОМС відповідає 11, 10 або 9 ранг (надбавка за ранг відповідно 400,00 грн, 450,00 грн та 500,00 грн). При цьому ранги старостам і надалі присвоюються рішенням відповідної ради в межах відповідної категорії посад (ч. 3 ст. 15 Закону про службу в ОМС).

Спецперевірка Зауважимо: коментованим Законом посаду старости виключено з абз. 3 ч. 1 ст. 56 Закону № 17009, тобто з посад, щодо яких спецперевірка не проводиться. АЛЕ! Це зовсім не означає, що старост тепер перевірятимуть.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону № 1700 спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на обійняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища (визначені в Порядку № 17110), а також посад з підвищеним корупційним ризиком (визначені в Переліку № 211). Ні до перших, ні до других посада старости не належить.

Атестація Коментованим Законом оновлено ч. 2 ст. 17 Закону про службу в ОМС. Зокрема, зазначено, що атестації не підлягають сільські, селищні, міські голови, голови районних у містах, районних і обласних рад, секретарі сільських, селищних, міських рад, працівники патронатної служби, особи, які перебувають на посаді менше одного року, молоді спеціалісти, вагітні жінки чи жінки, які працюють менше одного року після виходу на роботу з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами чи для догляду за дитиною, особи, прийняті на посаду на визначений строк.

У зв’язку з цим нагадаємо, що староста відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 54 1 Закону про МС затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень. Тобто у старости особливий вид строкового трудового договору. Однак такий строк є цілком визначеним — обмеженим строком дії повноважень відповідної ради. Звідси висновок: старости і надалі не підлягають атестації.

Повноваження

Порядок організації роботи старости визначається Законом про МС та іншими законами України, а також Положенням про старосту, яке затверджується відповідною радою.

Повноваження старост, які регламентує оновлена ч. 5 ст. 54 1 Закону про МС, наведемо на рис. 1.

При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним і підзвітним сільській, селищній, міській раді та підконтрольним сільському, селищному, міському голові (ч. 6 ст. 54 1 Закону про МС).

Староста не рідше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним (раніше зазначалося — не рідше одного разу на рік, тобто не було визначено конкретний період, коли треба відзвітувати), а на вимогу не менш як третини депутатів — у визначений сільською, селищною, міською радою термін, звітує про свою роботу перед такою радою, жителями старостинського округу. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі у спосіб, що дає можливість жителям старостинського округу поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції. Інформація про відповідну зустріч, а також письмовий звіт старости оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради та розміщуються у приміщенні ради не пізніше ніж за 7 к. дн. до дня проведення відповідної зустрічі Порядок звітування старости визначається Положенням про старосту (ч. 6 ст. 54 1 Закону про МС).

Припинення повноважень Коментованим Законом виключено ст. 79 1 Закону про МС. А отже, повноваження старости з 01.08.2021 р. припиняються на загальних підставах, передбачених Законом про службу в ОМС та КЗпП.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Оновлена ст. 54 1 Закону про МС більше НЕ передбачає, що на старост поширюються гарантії депутатів місцевих ради, передбачені Законом № 9312.

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV.

Отже, після припинення повноважень староста не має гарантій щодо отримання попередньої роботи або (у разі неможливості її надання) збереження середнього заробітку на період працевлаштування.