Статті

Б

Будуємо-ремонтуємо без питань

Кожна бюджетна установа коли-небудь та проживала дещо незручний та клопіткий період свого життя — ремонт. А декому «пощастило» ще більше — будівельні роботи. Тому питання, пов’язані з проведенням ремонтно-будівельних робіт, не перестають бути актуальними. Тож ми зробили добірку найбільш затребуваних і пропонуємо до вашої уваги.

(лист МФУ від 15.03.2019 № 35220-07-10/7346, лист Мінрегіонбуду від 15.05.2015 № 8/15-232-15)

22 липня, 2021
Тема:

Статтю взято з газети "Новий бюджетний облік" № 7/2021

Павло Зозуля, експерт газети

1. Які головні критерії, за якими поліпшення відрізняють від ремонту?

Відповідно до п. 2 розд. VI МР з обліку ОЗ ремонтні роботи спрямовані на підтримання об’єкта в придатному для використання стані, а роботи з поліпшення — на підвищення його економічних вигід або корисності. Тож першим кроком і буде комісійне обстеження об’єкта, за результатами якого визначають кінцевий результат робіт і складають відповідний акт.

Головним критерієм, що розділяє ці види робіт, є факт одержання майбутніх економічних вигід, який визначають ще на початковому етапі проведення ремонтно-будівельних робіт.

У листі Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401 капітальний ремонт визначено, зокрема, як «модернізацію конструкцій і обладнання будівель» та «поліпшення експлуатаційних показників», що характерне саме для поліпшення. Як же вирізнити поняття, спираючись на таке суперечливе тлумачення? Досить нескладно, адже тут у пригоді стане те уточнення, яке й буде визначальним, а саме зміна геометричних розмірів та функціонального призначення (п. 3.7 ДБН А.2.2-3:2014) (або будівельних габаритів (лист Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401))Цей факт також відрізняє капітальний ремонт від поліпшення, оскільки в разі останнього будівельні габарити змінюються.

І третім, не менш важливим критерієм є періодичність проведення робіт. Так, поліпшення здійснюють за потреби, тобто з огляду на виробничу необхідність, підкріплену відповідними розрахунками та проєктною документацією. Для ремонтних робіт характерною є систематичність їх проведення — у разі фізичної зношеності та руйнування (п. 3.7 ДБН А.2.2-3:2014).

2. Які роботи віднести до поточного ремонту, а які — до капітального?

Капітальний ремонт — сукупність робіт без зміни геометричних розмірів та функціонального призначення об’єкта під час заміни або відновлення конструкцій чи інженерних систем та обладнання (п. 3.7 ДБН А.2.2-3:2014).

Капітальний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій та обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта (лист Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401).

Поточний ремонт — систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей і запобігання передчасному зносу конструкцій та інженерного обладнання (лист Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401).

Це теоретичні аспекти, які застосувати на практиці доволі складно, тому Мінжитлокомунгосп у листі від 11.03.2009 № 8/7-2425 рекомендував для розмежування капремонту й поточного використовувати Примірний перелік № 150, яким регламентовано примірний перелік послуг із ремонту і навіть розмежовано їх за суттєвістю на капітальний та поточний.

У листі Мінжитлокомунгоспу від 11.03.2009 № 8/7-2425 зазначено, що Примірний перелік № 150 можна застосовувати для визначення робіт поточного чи капітального ремонту лікарень, навчальних закладів, адміністративних будинків за рішенням їх власників. Якщо Примірний перелік № 150 не дає чіткої відповіді на те, до якого виду ремонтів слід віднести заплановані роботи — поточного чи капітального, тобто однозначного трактування, то рішення керівника буде вважатися визначальним.

А ось щодо об’єктів благоустрою, то у пригоді стане інший нормативний документ — Порядок № 154, яким керуються органи місцевого самоврядування під час визначення виду ремонтних робіт.

Щодо проведення ремонту автомобілів використовують «власний» документ — Положення № 102, де прописано, які види робіт відносять до капремонту, а які — до поточного.

3. Як визначити вид робіт, якщо вони за своєю сутністю є змішаними, тобто частково капітальними (заміна дерев’яних вікон на пластикові), а частково поточними (клеєння шпалер, заміна лінолеуму та часткова заміна дверей)?

Стосовно цього в листі Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401 зазначено, зокрема, таке: якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонтукомплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботиякі класифікуються як такіщо належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Тож згаданим документом дозволено капітальні види робіт відносити до поточних за умови, що останні будуть переважати. На жаль, співвідношення таких «окремих» і «комплексних» робіт у зазначеному листі не визначено, і нам залишається лише самостійно їх окреслити.

До капітальних належить, зокрема, заміна вікон (якщо виконують не часткову заміну) (п. 2.8.2 Примірного переліку № 150), а до поточних — решта робіт. Тож більшість робіт є поточними й лише один вид — капітальними. Якщо керуватися листом Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401, слід визнати весь комплекс робіт поточним ремонтом, оскільки капітальними буде лише заміна вікон. Але! Роботи із заміни віконних блоків є роботами, які передбачають значні вартість та обсяг робіт, ба більше, не мають характеру систематичних, тому визнавати комплекс усіх робіт суто поточним ремонтом не можна. Окрім того, вікно є конструктивним елементом будівлі, тож не підпадає під узагальнення. Саме тому заміну віконних блоків варто виділити як окремий вид робіт, для виконання яких передбачено складання проєктно-кошторисної документації та проведення її експертизи (за умови, що кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн), як це передбачено Порядком № 45 (текст документа див. за посиланням)та Порядком № 560. Стосовно поточного ремонту такі складнощі не передбачені чинним законодавством, винятком є хіба що необхідність складати кошторис у разі значного обсягу робіт.

Отже, у таких випадках, коли виникає потреба провести ремонт змішаного типу, слід проаналізувати конкретні умови, визначитися з видом робіт, а вже потім — із необхідністю розроблення проєктно-кошторисної документації та експертизи. У нашому випадку роботи з капітального ремонту хоча й передбачені, але підводити їх під поточні не варто, оскільки кошторис будуть складати окремо на цей вид робіт, як і проєкт, який розробляють суто на заміну вікон.

4. Про модернізацію в листі Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401 сказано щодо капремонту, а в НС 121 «Основні засоби» — у контексті поліпшення. До яких усе ж таки робіт віднести модернізацію?

Відмінність полягає в тому, що в листі Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401 ідеться про модернізацію конструкцій та обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, а ось в НС 121 «Основні засоби» — про модернізацію як удосконалення конструкції для підвищення продуктивності об’єкта, розширення технологічних можливостей до рівня сучасних вимог, досягнення економії ресурсів, поліпшення умов праці.

5. Чи можна на субрахунку 1513 «Будівельні матеріали» вести облік тих матеріалів, які будуть використовувати для проведення поточного та капітального ремонту, адже в Порядку № 1219 чітко встановлено, що за цим субрахунком ведуть облік будівельних матеріалів, які використовують у процесі будівельних та монтажних робіт?

Щодо капітального ремонту можна однозначно стверджувати, що цей вид робіт є різновидом будівельних робіт, і саме таке визначення міститься в Порядку № 466. А ось щодо поточного ремонту звернемо вашу увагу на такий факт: його особливістю є те, що проводять його систематично для підтримання експлуатаційних якостей (лист Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401), але при цьому можна використовувати ті самі матеріали, деталі, вироби, що й для капремонту. Для порівняння наведемо два види робіт:

  • відновлення зовнішньої штукатурки з подальшим фарбуванням фасадів і будівель (п.п. 2.3.1 п. 2 «Капітальний ремонт» Примірного переліку № 150);
  • ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях із відбиванням відсталої штукатурки і просте фарбування фасадів будівель (пп. 1.2.3.2, 1.2.3.4 п.п. 1.2 «Поточний ремонт» Примірного переліку № 150).

Для виконання цих робіт в обох випадках використовуватимуть один і той самий матеріал (фарбу, фасадну штукатурку тощо), облік якого передбачений лише одним субрахунком — 1513.

Тож капітальний це ремонт чи поточний, придбану фарбу, фасадну штукатурку тощо все одно слід оприбуткувати, оскільки це оборотні матеріальні активи, які визнають запасами, бо їхню вартість можна достовірно визначити, існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з їх використанням, та/або вони мають потенціал корисності (п. 1 розд. II НС 123 «Запаси»).

6. Було проведено капремонт дороги, у результаті якого збільшено первісну вартість усього об’єкта. У який рядок форми № 3-дс унести суму збільшення: 3285 «Інші витрати» чи 3250 «Витрати на придбання основних засобів»?

Зазвичай витрати на капітальний ремонт відносять на витрати звітного періоду (п. 2 розд. ІІІ НС 121 «Основні засоби»). Але в деяких випадках капітальний ремонт може привести до зростання терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості робіт, послуг, що їх надають, — така норма є в п. 3 розд. VI МР з обліку ОЗ. Тоді матимемо підставу визнати капремонт поліпшенням (така практика характерна для комерційного обліку). Наприклад, якщо надійшло фінансування за КЕКВ 3130 (3210) на проведення капітального ремонту, а за фактом аналізу ситуації та суттєвості витрат керівник вирішив визнати роботи реконструкцією. Тож на практиці така трансформація може бути, підтвердженням того є лист МФУ від 15.03.2019 № 35220-07-10/7346.

У звітності ж форми № 3-дс витрати на поліпшення більш доцільно відобразити в рядку 3285 як «інші», оскільки з огляду на сутність операції вони не використані на придбання основних засобів, хоча і збільшують первісну вартість активу.

У формі № 2-дс, відповідно, такі витрати відображати не варто.

Виходить, що за сутністю робіт ми відносимо їх до поліпшення, а відповідно до кошторису — до капремонту. А ось в обліку йдемо таким шляхом: вилучаємо з доходу звітного періоду асигнування та відносимо їх на цільове фінансування — Дт 7011, 7111, 7211, 7311 — Кт 5411 (п. 1.8 Типової кореспонденції).

7. Чи можна довірити складання проєктно-кошторисної документації працівнику бюджетної установи за наявності в нього відповідного сертифіката?

Так, можна. Як того вимагає абз. 10 п. 1 Порядку № 45, складання проєктно-кошторисної документації суб’єкт державного сектору може доручити не лише залученому спеціалісту, але і власному працівнику — головне, щоби проєктувальник мав кваліфікаційний сертифікат, що підтверджує спроможність виконати визначені роботи.

Нараховують заробітну плату працівнику замовника, що має відповідний сертифікат, згідно із законодавством, і вона не є витратами на складання проєктно-кошторисної документації, оскільки виконання проєктних робіт, як правило, входить до посадових обов’язків такого працівника та не передбачає окремих договірних відносин між роботодавцем та спеціалістом. Та ця позиція стосується лише оплати праці, інші витрати будуть віднесені до зведеного розрахунку кошторису, якщо передбачають окремі розрахунки з виконавцями (п. 5.8.15 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).

8. Що робити у випадку, коли проєктно-кошторисну документацію розроблено, але ухвалено рішення зупинити будівництво?

Причиною зупинення будівництва може бути, наприклад, втрата актуальності у спорудженні нового об’єкта або зупинення фінансування (п. 1 Порядку № 195). Та законодавець продумав і таку непоодиноку ситуацію, щоб обґрунтувати та вирішити долю вже здійснених витрат. У разі ухвалення рішення про остаточне припинення будівництва керівником суб’єкта державного сектору або відповідним органом, до сфери управління якого входить об’єкт (залежно від джерела фінансування), він набуває статусу об’єкта незавершеного будівництва, що ліквідується.

У цьому випадку долю незавершених капітальних інвестицій буде вирішено за результатами проведеної інвентаризації згідно з п. 3 Положення № 879. А витрати на проєктно-кошторисну документацію, що «сидять» у капітальних інвестиціях на 13-му рахунку, у разі припинення будівництва маємо списати на підставі Акта про припинення будівництва (додаток № 1 до Порядку № 195) або Акта про припинення проєктно-вишукувальних робіт щодо нездійсненого будівництва (додаток № 2 до Порядку № 195). Усі виконані та оплачені замовником суми за контрактами, що віднесено на капінвестиції, мають бути списані на витрати (п. 3.4 Положення № 879): Дт 8013, 8113 — Кт 1311.

9. Хто здійснює технагляд і чи обов’язково його проводити під час капітального ремонту?

Механізм здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури регламентовано нормами, зазначеними в Порядку про технагляд № 903. Процедура ця обов’язкова, оскільки замовник має забезпечити виконання всіх норм та правил, визначених законодавством, під час будівництва (п. 2 Порядку про технагляд № 903). А під будівництвом об’єкта архітектури розуміють нове будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт (ст. 9 розд. II Закону про архітектурну діяльність).

Технагляд на договірній основі здійснюють фахівці, які мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат (п. 3 Порядку про технагляд № 903), або фізичні чи юридичні особи, які мають відповідні ліцензії (лист Держархбудінспекції від 11.06.2008 № 22/7-1588).

Не мають права допуску до контролю за будівництвом об’єкта лише ті особи, які працюють у підрядних організаціях, що проводять будівельно-монтажні роботи на підконтрольному об’єкті, що обумовлено вимогою незалежного контролю експерта.

Замовник, що «багатий» на власного кваліфікованого спеціаліста, може залучити його виконувати функції технічного нагляду за будівництвом об’єктів, і наявність ліцензії при цьому не обов’язкова (лист Держархбудінспекції від 16.01.2009 № 22/7-195).

10. Як оформити поточний ремонт власними силами?

Стосовно проєктування поточний ремонт не підпадає під дію Порядку № 45 і Порядку № 560, тож і розроблення відповідної документації не потребує. Про це, до речі, Мінрегіонбуд уже зазначав у своєму листі від 15.05.2015 № 8/15-232-15.

Починати ремонт необхідно з комісійного обстеження приміщення, за результатами чого скласти дефектний акт (як варіант, це може бути додаток Р до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), де й навести найменування робіт та витрати. А ось розраховують такі дані самостійно на підставі поточного рівня цін на трудові та матеріально-технічні ресурси — саме так зазначено в листі Мінрегіонбуду від 05.03.2019 № 7/15.2/3696-19, за господарського способу проведення поточного ремонту досить буде лише розрахувати останні. Про це Мінрегіонбуд згадував ще в далекому 2001 році в листі від 06.06.2001 № 7/7-540.

А ось стосовно положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, сферою застосування якого є будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт, у листі Мінрегіонбуду від 05.03.2019 № 7/15.2/3696-19 зазначено про можливість застосування і в разі проведення поточного ремонту. За певних умов та за наявності відповідних обґрунтувань розпорядник коштів або орган управління може поширити дію окремих положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, видавши розпорядчий документ. Такими умовами можуть бути значний обсяг робіт, який потребує розрахунків спеціалістом та складання кошторису розрахунків вартості будівництва на проведення поточного ремонту, але знову-таки без урахування витрат на оплату праці.

Підставою для списання витрат на проведення поточного ремонту можуть бути не акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), а звичайні накладні або інші розрахункові документи, які підтверджують придбання будівельних матеріалів, — саме так у своєму листі від 05.03.2019 № 7/15.2/3696-19 зазначив Мінрегіонбуд. А ось оприбутковані на підставі накладної постачальника будматеріали видаватимуть зі складу на підставі накладної (вимоги), приклад заповнення якої наведено в газеті «Новий бюджетний облік», № 4/2019, с. 25.

11. Де у звіті про фінансові результати слід показати витрати на експертизу проєктної документації за КЕКВ 2620 для проведення капітального ремонту за КЕКВ 3130 за бюджетною програмою?

Витрати на проведення експертизи проєктно-кошторисної документації є складовими витрат тих робіт, які здійснює суб’єкт державного сектору, і загалом мають бути проведені за тим самим КЕКВ (3130). Тож, якщо наказом керівника визначено, що проводять роботи з капремонту, спишемо видатки на витрати звітного періоду, якщо з реконструкції, модернізації, реставрації — віднесемо їх на капітальні інвестиції й у звіті № 2-дс узагалі не покажемо.

У нашому випадку маємо справу з капітальним ремонтом, тому й витрати на експертизу (за умови, що згодом роботи не будуть визнані поліпшенням) не збільшать первісної вартості об’єкта. Навіть якщо кошти отримано як трансферт, але використано на виконання бюджетної програми, витрати знайдуть своє місце в рядку 2210 звіту № 2-дс, адже використано кошти в обмін на благо (обмінна операція). Окрім того, цю суму варто віднести й на матеріальні витрати в рядок 2840.

Календар бухгал­тера
Сьогодні

Звіт про обсяги реалізованих послуг (форма №1- послуги (квартальна) за II квартал 2021 року

Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовії торгівлі (форма № 1-опт (квартальна) за ІІ кв

Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі (форма № 3-торг (квартальна) за ІІ кв

28.07.21

ЄСВ із зарплати (доходу) за червень 2021 року (гірничі підприємства)

29.07.21

Транспортний податок за ІІ квартал 2021 року

Податок на нерухоме майно за ІІ квартал 2021 року

30.07.21

ПДВ за червень 2021 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку