Єдиний рахунок для сплати податків та ЄСВ: порядок функціонування

Базові правила

Коли єдиний рахунок для сплати податків, зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податківців (далі — ЄР) був тільки перспективою, ми вже знайомили з ним наших читачів 1. Тепер продовжимо це знайомство.

НАГАДАЄМО. Можливість користуватися ЄР надана платникам податків починаючи з 1 січня 2021 року.

ЄР присвячена ст. 351 ПКУ. Також на виконання п. 351.10 ПКУ КМУ затвердив Порядок функціонування ЄР 2.

Окреслимо базові правила функціонування ЄР.

► Правило 1. ЄР — це рахунок, відкритий Казначейством для ДПС (п. 351.1 ПКУ, п. 5 Порядку функціонування ЄР). При цьому кошти, що обліковуються на ЄР, не належать ДПС (п. 4 Порядку функціонування ЄР).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Інформація про реквізити ЄР розміщується на офіційному вебпорталі ДПС, Казначейства, Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Портал Дія», а також є доступною платнику в електронному кабінеті (далі — ЕК).

► Правило 2. ЄР може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, ЄСВ 3та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

ВИНЯТОК. Не можна використовувати ЄР для сплати (п. 351.1 ПКУ, п. 3 Порядку функціонування ЄР):

• грошових зобов’язань та/або податкового боргу з ПДВ;
• грошових зобов’язань та/або податкового боргу з акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;
• частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

► Правило 3. Використання ЄР — справа добровільна (п. 351.1 ПКУ, п. 6 Порядку функціонування ЄР).
За замовчуванням платник податків сплачує податки (збори, ЄСВ) як і раніше, тобто безпосередньо на бюджетні / небюджетні рахунки 4. У разі ж прийняття рішення про використання ЄР необхідно направити податківцям відповідне повідомлення в електронній формі.

ВАЖЛИВО! З дня, наступного за днем надання такого повідомлення, сплату платежів слід буде здійснювати вже на ЄР.

Відмовитися від використання ЄР можна, направивши податківцям повідомлення про відмову. Однак використовувати ЄР доведеться до кінця поточного року. І тільки з 1 січня наступного календарного року необхідно буде сплачувати податки (збори, ЄСВ) за старою схемою (тобто безпосередньо на бюджетні / небюджетні рахунки).
Тож «зв’язуватися» з ЄР слід обмірковано. Бувають випадки, коли сміливі платники податків вирішують спробувати, яке воно життя з ЄР, а потім не можуть відкараскатися від нього аж до кінця року.
Зверніть увагу: повідомити про використання або про відмову від використання ЄР можна буде лише один раз протягом календарного року. Повідомлення подається за формою J/F1307001 через ЕК.

ДО ВІДОМА. Якщо платник — юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом (абз. 3 п. 6 Порядку функціонування ЄР).

► Правило 4. ДПС веде Реєстр платників, які використовують ЄР (далі — Реєстр). Інформацію з Реєстру за визначеним платником можна знайти на офіційному вебсайті ДПС (п. 7 Порядку функціонування ЄР).

► Правило 5. Платник, який використовує ЄР, має сплачувати податки, збори, ЄСВ (окрім зазначених вище винятків) виключно на ЄР (п. 351.3 ПКУ, п. 9 Порядку функціонування ЄР).
Перераховувати кошти напряму з поточного рахунку безпосередньо на бюджетні / небюджетні рахунки таким платникам заборонено. А якщо платник все ж таки, як раніше, «закине» туди кошти, вони вважатимуться помилково сплаченими та підлягатимуть поверненню у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

ВАЖЛИВО! Така помилка загрожує виникненням податкового боргу, адже відповідна сума не буде зарахована за потрібним призначенням.

► Правило 6. Обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на ЄР вважатиметься виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом № 2346 5(абз. 2 п. 35.2 ПКУ).

Днем сплати ЄСВ на ЄР є день списання банком суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на ЄР (п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Зарахування коштів на ЄР

Відповідно до п. 10 Порядку функціонування ЄР кошти на ЄР зараховуються в національній валюті з відповідних джерел:

1. кошти, сплачені платником з поточного та інших рахунків у банку;
2. кошти, стягнуті з рахунків платника в банку органами ДПС;
3. кошти, стягнуті у межах виконавчого провадження за податками і зборами, ЄСВ та іншими платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, що надійшли з депозитних рахунків органів ДВС 6;
4. помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ;
5. помилково та/або надміру сплачені суми ЄСВ.

Тут маємо розкрити деякі нюанси.

✓ Нюанс 1. Щодо останніх двох джерел зарахування коштів на ЄР пояснимо таке. Положення п. 43.4 ПКУ передбачають, що одним із напрямів повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені, який може обрати платник податків, є ЄР (в разі його використання). Тож за потреби можна направити на ЄР суми коштів, які були зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань. Це актуально для тих платників, які на дату переходу на сплату податків через ЄР мали в ІКП 7переплату з податків, зборів, ЄСВ. Тож, для того щоб ці суми були зараховані для погашення майбутніх нарахувань, доцільно зробити таке «перекидання». Інакше кошти лежатимуть мертвим вантажем.

✓ Нюанс 2. Нагадаємо, що податківці не заперечували проти ситуації, коли платник податків не самостійно перераховував податки на бюджетні рахунки 8, адже пп. 36.4 та 38.2 ПКУ передбачають можливість виконання платником свого податкового обов’язку, зокрема сплату податків та зборів, за допомогою представника.

ДО ВІДОМА. Але водночас окремі положення законодавства містять заборону такого «посередництва» щодо сплати ПДВ та ЄСВ.

Схоже, що й у разі використання ЄР опція «сплата податків за друга» є недоступною. Адже на ЄР зараховуються кошти, сплачені платником з поточного та інших рахунків у банку.
Цікаво, що п. 5 розд. ІІ «Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку» Порядку № 666 9начебто припускає участь представника, але очевидно, що це суперечить п. 10 Порядку функціонування ЄР, тож ми б не радили експериментувати.

Посилює наші побоювання щодо цього питання також те, що відповідно до п. 14 Порядку функціонування ЄР якщо на ЄР надійшли кошти від юридичної чи фізичної особи, яка не є платником, включеним до Реєстру, або від платника, якого ДПС не може ідентифікувати за інформацією про рух коштів на ЄР, то такі кошти не вважаються зарахованими на ЄР та не підлягають відображенню в єдиній картці платника (далі — ЄКП).
Однак радує те, що такі «невпізнані» кошти ДПС має повернути на рахунок платника, відкритий в установі банку, через який здійснено таке зарахування. Тож вони не «зависнуть» на кшталт коштів, які помилково заходять від сторонніх осіб на електронний ПДВ-рахунок платника.

✓ Нюанс 3. Оскільки відповідно до п. 10 Порядку функціонування ЄР зарахувати кошти на ЄР платник може тільки з рахунків у банку, логічно, що не слід здійснювати перерахування кошти через касу банку, термінали, IBOX тощо.
Проте податківці у категорії 201.09 ЗІР зазначають, що нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП, які за наявності банківського рахунку або ЄР сплачують ЄСВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку. Тобто начебто вони не заперечують проти такого порядку перерахування коштів на ЄР. Цікаво, що при цьому контролери посилаються на абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, який дозволяє такий порядок сплати ЄСВ лише тим ФОП, які не мають банківського рахунку або не використовують ЄР.
З цього ми робимо висновок, що ризикувати все ж таки не варто, принаймні до отримання більш чітких настанов від контролюючих органів щодо цього питання.

Реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа

Для зарахування коштів на ЄР платник заповнює розрахунковий документ на переказ (п. 11 Порядку функціонування ЄР). Заповнення реквізиту «Призначення платежу» здійснюється особливими чином і регламентується розд. ІІ Порядку № 666.

ДО ВІДОМА. Відповідні оновлення Порядку № 666 набрали чинності з 26.02.2021 р.

Тут слід дотримуватися таких правил:

• кожне з 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без винятку має бути заповнене;
• у разі коли поле не підлягає заповненню, у такому полі обов’язково зазначають знак «;», як ознаку наявності одного з 14 полів;
• знак «;», який використовують як засіб розділення полів між собою, має бути проставлений обов’язково;
• останнє з 14 полів завжди містить знак «#», заповнення цього поля є обов’язковим.

Щодо правил заповнення кожного з обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» дивіться таблицю.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа для зарахування коштів на ЄР

Як бачите, заповнювати реквізит «Призначення платежу» потрібно дуже уважно. На жаль, у п. 3 розд. ІІ Порядку № 666 наведено лише приклади його заповнення у разі стягнення у межах виконавчого провадження та стягнення територіальними органами ДПС коштів у рахунок погашення податкового боргу на ЄР. А от прикладу його заповнення платником податків при перерахуванні платежів до бюджету Мінфін не навів. Тут у пригоді може стати функціонал ЕК, який має автоматично заповнювати певні поля (під час формування розрахункового документа через ЕК).

Крім цього, у п. 351.7 ПКУ та п. 15 Порядку функціонування ЄР закладено механізм оперативного виправлення помилок, яких припустився платник, заповнюючи розрахунковий документ. Так, ДПС не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на ЄР надсилає платнику через ЕК повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом. А платник не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДПС повідомлення визначає через ЕК належність платежу відповідному одержувачу.

Опис процесу уточнення платниками реквізиту «Призначення платежу» в ЕК навели податківці Харківщини:

• вибрати у вкладці «Вхідні/Вихідні документи» документ «Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» (за формою J/F1407201);
• у вкладці «Єдиний рахунок» / «Журнал повідомлень про помилки в «Призначенні платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» заповнити, підписати та надіслати документ «Уточнення даних «Призначення платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» (за формою J/F1307301);
• подбати про отримання квитанції № 2 про успішне прийняття ДПС документа.

Якщо платник не виправився вчасно, інформація з розрахункового документа потрапить до зведеного реєстру платежів з ЄР з урахуванням черговості сплати, визначеної пп. 351.6, 89.7 та 131.2 ПКУ. Врахування таких коштів відбудеться відповідно до положень п. 20 Порядку функціонування ЄР.

Перерахування коштів з ЄР

Відповідно до п. 10 Порядку функціонування ЄР кошти з ЄР перераховуються лише за двома напрямами.

Взагалі це справа податківців та Казначейства. Механізму взаємодії між ними присвячені пп. 351.4–351.8 ПКУ та пп. 16–18, 24–28 Порядку функціонування ЄР.

Якщо коротко, то картина виглядає так: щодня 33податківці формують реєстри платежів з ЄР в розрізі окремих платників податків у межах коштів, сплачених ними на ЄР з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань. Для цього використовують податкову інформацію, що міститься у поданих платником розрахункових документах, податкових деклараціях, УР, звітах з ЄСВ, строк сплати зобов’язань за якими настав, тощо.

На підставі даних таких реєстрів податківці щодня формують Зведений реєстр платежів з ЄР та надсилають його Казначейству.

Зведений реєстр є для Казначейства підставою для перерахування платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Підтвердження Казначейством факту виконання записів Зведеного реєстру є підставою для відображення органами ДПС в ІКП сум надходжень на бюджетні / небюджетні рахунки.

До речі, Порядок № 60 34 наказом МФУ від 01.03.2021 р. № 127 доповнено новим розділом ІІ, який регламентує повернення коштів з ЄР. Для цього платник податків має подати заяву до територіального органу ДПС за основним місцем обліку виключно в електронній формі через ЕК. У такій заяві необхідно зазначити:

• суму, дату сплати і реквізити розрахункового документа, за якими кошти перераховано на ЄР;
• поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

ДО ВІДОМА. До Порядку № 6 35, який регламентує процедуру повернення помилково або надміру сплачених сум ЄСВ, ще не внесені відповідні зміни, які б враховували функціонування ЄР, але гадаємо, що це питання часу.

Зауважимо, що ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують ЄР, в якій відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані / перераховані / повернуті (враховані) на/з ЄР. Інформація про рух коштів на ЄР має бути доступна платнику в ЕК в актуальному стані (п. 8 Порядку функціонування ЄР). Порядок ведення обліку податків, зборів та інших платежів, ЄСВ, внесених на ЄР, затверджено наказом МФУ від 23.03.2021 р. № 166.

Підсумки

Як ви могли переконатися, ЄР — досить складний механізм, нормативне підґрунтя щодо функціонування якого наразі ще тільки створюється. І хоча задум, безперечно, гарний, сьогодні платники, які ризикнули бути першопрохідцями, стикаються з певними труднощами. Сподіваємося, що незабаром все запрацює як годиться. Але, на наш погляд, до того часу краще спостерігати за процесом зі сторони .

Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR