Структура власності та оновлення інформації про кінцевих бенефіціарних власників: малюємо схеми для реєстратора

Набрання чинності Спочатку відповімо на одне із запитань-лідерів: коли бігти до держреєстратора? Відповідно до п. 3 наказу МФУ від 19.03.2021 р. № 163 (далі — наказ № 163) він набирає чинності через місяць із дня його офіційного опублікування. Отже, старт «бенефіціарної кампанії» почнеться з 11.07.2021 р. і триватиме до 11.10.2021 р. Нагадаємо, чому саме так.

Відповідно до п. 4 розд. X Закону № 361 1юрособи, зареєстровані до 28.04.2020 р. подають держреєстратору інформацію про КБВ 2в обсязі, визначеному Законом № 361, та структуру власності протягом 3 місяців із дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Тож доки Мінфін наказом від 19.03.2021 р. № 163  не затвердив Положення про форму та зміст структури власності (далі — Положення № 163), відлік 3-місячного строку висів у повітрі. Тепер точку відліку нарешті визначено.

Водночас слід зазначити, що після 28.04.2020 р. деякі юрособи вже подали реєстратору відповідну заяву з інформацією про КБВ та необхідні документи або ж подавали цю інформацію під час реєстрації чергових змін. У таких юросіб, звичайно, виникає запитання: а чи мають вони знову дублювати цю інформацію? Ми вважаємо, що так, таким юрособам доведеться ще раз звернутися до реєстратора та подати повний пакет документів (про це розкажемо нижче), адже відповідно до п. 4 розд. X Закону № 361 юрособи мають подати інформацію про КБВ (вона зазначається в реєстраційній заяві) та структуру власності (яка буде чинною лише з 11.07.2021 р.). Отже, виходить, що, подавши лише інформацію про КБВ, юрособа частково виконала законодавчі приписи і «боржок» у вигляді структури власності залишається за нею.

До речі, Мін’юст у листі від 11.06.2021 р. № 5178/8.4.4/32-21 серед іншого зазначив, що всі юрособи, щодо яких в ЄДР мають міститися відомості про КБВ та які зареєстровані до набрання чинності наказом № 163, із дня набрання ним чинності протягом 3 місяців мають подати держреєстратору документи для оновлення в ЄДР інформаці про КБВ.

А зараз зосередимо увагу на ключових моментах Положення № 163.

Хто такі КБВ? Нагадаємо, що КБВ для юросіб — будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юрособи, у т. ч. через ланцюг контролю/володіння (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361). Тож юрособа не може бути КБВ юрособи, адже за нею майже завжди стоїть хтось із «фізиків», хай навіть це мешканець далеких островів. Водночас вплив КБВ може бути як прямий, так і опосередкований.

1. Прямий вирішальний вплив — це безпосереднє володіння фізособою часткою у розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи. Наприклад, у складі ТОВ є дві фізособи з частками по 50 %, кожна з них є КБВ, що здійснює прямий вирішальний вплив.

2. Непрямий вирішальний вплив. Тут може бути кілька варіантів (із можливими варіантами можна ознайомитися у прикладах на сайті Мінфіну). Закон № 361 визначає непрямий вирішальний вплив, зокрема:

• володіння фізособою часткою у розмірі не менше 25 % статутного капіталу або прав голосу юрособи через пов’язаних фізичних чи юросіб;
• здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпоряджання всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юрособи;
• право вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юрособи, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юрособи, незалежно від формального володіння.

Найтиповішим прикладом є непрямий вирішальний вплив через родинні стосунки. Так, наприклад, у складі ТОВ є фізособа з часткою 70 % та дві фізособи із частками по 15 % кожна. У такому разі КБВ із прямими вирішальним впливом є фізособа з 70 %, а КБВ з непрямим вирішальним впливом є фізособи із частками 15 %. Кожен із подружжя не є КБВ, оскільки частка кожного становить менше ніж 25 %, однак їхня сукупна «сімейна» частка становить вже 30 %. Звісно, може бути й так, що один із подружжя взагалі не є засновником юрособи, але водночас де-факто здійснює непрямий вирішальний вплив через іншого подружжя (члена родини), і в такому разі таку особу також слід зазначити як КБВ. Хоча очевидно, що в таких ситуаціях дехто із реальних КБВ ніколи не «засвітиться» .

ДО ВІДОМА. Може бути й так, що юрособа не має КБВ, наприклад коли кожен із засновників має частку меншу ніж 25 % для прямого вирішального впливу і водночас жодна з таких осіб не здійснює непрямого вирішального впливу на діяльність юрособи (приклад № 15 у Зразках на сайті Мінфіну).

Хто має подавати? Із звичайних юросіб — усі! Навіть ті, хто має одного засновника-фізособу з часткою 100 %. Перелік тих, хто звільнений від обов’язку розкривати інформацію про КБВ, наведений у п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону про держреєстрацію 3. Такими звільненими є, наприклад, політичні партії, профспілки, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, адвокатські об’єднання, ОСББ, релігійні організації, держоргани, ОМС 4, державні та комунальні підприємства, установи та організації.

Структура власності Це схематичне зображення структури власності юрособи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють цією особою самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юрособи (п. 3 Положення № 163). Отже, юросіб чекають схеми, малюнки, стрілочки тощо, причому у кожної юрособи ці схеми можуть виглядати по-різному. Головне, щоб схема-структура містила всю необхідну інформацію, передбачену Положенням № 163.

Зокрема, на схематичному зображенні структури власності мають бути зазначені:

• всі особи, які прямо або опосередковано володіють однією юрособою самостійно чи спільно з іншими особами (всі учасники юрособи та кожної особи у кожному ланцюгу володіння корпоративними правами юрособи);
• всі особи, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
• розмір участі (відсоток корпоративних прав), який належить кожній фізичній та/або юрособі, в іншій юрособі.

Окрім цього, щодо кожного КБВ вказують:

• для громадянина України — ПІБ 5, дату народження, РНОКПП 6 або номер (та за наявності — серію) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон 7;
• для іноземця / особи без громадянства — ПІБ (за наявності) англійською мовою та його транслітерацію українською мовою, країну громадянства (підданства) 8, дату народження;
• для юрособи України — повне найменування відповідно до установчих документів, ідентифікаційний код юрособи в ЄДР;
• для іноземної юрособи — повне найменування англійською мовою та його транслітерацію українською мовою, країну заснування (утворення), країну реєстрації довірчого власника (за наявності), місцезнаходження, ідентифікаційний номер (у разі наявності), що нерезидент використовує під час подання податкових декларацій та інших податкових документів до податкових органів у країні, резидентом якої він є.

Окрім цього, щодо кожного КБВ (за наявності) зазначається опис здійснення вирішального впливу КБВ на діяльність юрособи (прямий та/або непрямий).

У разі здійснення прямого вирішального впливу зазначається відсоток частки в статутному (складеному) капіталі юрособи або відсоток права голосу в юрособі (дані надаються у відсотках). У разі здійснення непрямого вирішального впливу зазначається характер бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

ВАЖЛИВО! Якщо дані щодо КБВ чітко не відстежуються за відомостями ЄДР чи за документами, які подаються разом зі структурою власності, до структури власності також мають додаватися офіційні документи 9, що підтверджують можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юрособи (у т. ч. через ланцюг контролю / володіння), зокрема:

• договір купівлі-продажу або дарування корпоративних прав (частки в статутному капіталі);
• договір управління майном;
• свідоцтво про шлюб;
• витяг, виписка чи інший документ з офіційного джерела, у т. ч. торговельного, банківського, судового реєстру;
• інші документи, що підтверджують здійснення вирішального впливу (контролю) на діяльність юрособи (п. 4, 5 Положення № 163).

Схематично «намальована» з урахуванням вищенаведеної інформації структура власності підписується керівником юрособи, однак документи може підписати й інша уповноважена особа, зокрема представник засновника юрособи. У такому разі до структури власності додається документ, що підтверджує повноваження підписанта 10.

ДО ВІДОМА. Структура власності в електронній формі формується програмними засобами у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника юрособи відповідно до вимог Закону № 2155 11(п. 5 Положення № 163).

Зразки Зразки складання схематичного зображення структури власності майже на всі випадки життя можна знайти на офіційному сайті Мінфіну («Головна» → «Діяльність» → «Фінансовий моніторинг» → «Зразки складання схематичного зображення структури власності»). Ми зі свого боку також підготували для вас кілька зразків для найбільш поширеної структури власності українських юросіб (див. рис. 1 та рис. 2).

Якщо у ТОВ є лише один засновник із часткою 100 % у статутному капіталі і він же є КБВ, схема буде ще простішою і міститиме два блоки: юрособа — засновник-фізособа-КБВ, що має прямий вирішальний вплив.

Тут ситуація трохи схожа на матрьошку, адже КБВ здійснюють вже непрямий влив через засновника-юрособу. Водночас зауважимо, що структура власності може бути й набагато складнішою та навіть поєднувати у собі КБВ, які здійснюють як прямий, так і непрямий вирішальний вплив.

Пакет документів Для оновлення інформації про КБВ починаючи з 11.07.2021 р., держреєстратору слід подати такі документи:

• заяву за формою 2 12;
• структуру власності (за формою та змістом згідно з Положенням № 163);
• витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи — нерезидента в країні її місцезнаходження, у разі якщо засновником юридичної особи є юридична особа — нерезидент;
• нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, — для фізособи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів ЄДДР 13, — для фізичної особи — резидента.

ДО ВІДОМА. Щодо подання нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ, Мін’юст зауважив, що подавати необхідно сторінки, на яких зазначено реквізити документа та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, якій його видано (лист Мін’юсту від 11.06.2021 р. № 5178/8.4.4/32-21).

Також Мін’юст зазначив, що адмінзбір не справлятиметься у разі подання держреєстратору інформації про КБВ в обсязі, визначеному Законом про держреєстрацію, протягом 3 місяців із дня набрання чинності наказом № 163. Отже, якщо у тримісячний період юрособа звернеться до реєстратора лише для оновлення інформації щодо КБВ, її чекають лише нотаріальні витрати по засвідченню копій паспортів засновників чи інших документів, якщо вони складені іноземною мовою і потребують перекладу та засвідчення копій. А от якщо разом із оновленням інформації про КБВ юрособа реєструватиме інші платні зміни до ЄДР (ч. 4 та 5 Закону про держреєстрацію), то пільг при сплаті адмінзбору вона не матиме.

Оновити інформацію про КБВ можна двома шляхами:

• як окрему реєстраційну дію, подавши документи відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону про держреєстрацію (зверніть увагу: протокол загальних зборів у такому разі не потрібен);
• під час вчинення інших реєстраційних дій, які передбачають подання документів для встановлення відомостей про КБВ (наприклад, в разі змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ/ТДВ 14; у разі переходу на діяльність на підставі модельного статуту та зворотної дії — переходу з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа).

Щорічне підтвердження Щодо цього питання турбуватися поки що не варто. Оскільки наказ № 163, яким затверджено структуру власності, ухвалено у 2021 році, щорічне підтвердження відомостей про КБВ має стартувати в 2022 році.

НАГАДАЄМО. Для підтвердження відомостей про КБВ щорічно, починаючи з наступного року з дати держреєстрації юрособи, протягом 14 к. дн. подають документи згідно зі ст. 171 Закону про держреєстрацію. Пакет документів такий самий, як і для оновлення інформації, але, окрім заяви за формою 2, подається заява за формою 6 15.

Наприклад, якщо юрособа зареєстрована 01 червня 2021 року, вона має щорічно, з 01 по 14 червня підтверджувати відомості про КБВ. І вперше цей обов’язок виникне з 01.06.2022 р.

Відповідальність Це питання стане актуальним після 11.10.2021 р. Нагадаємо, що за неподання або несвоєчасне подання держреєстратору передбаченої Законом про держреєстрацію інформації про КБВ юрособи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про КБВ юрособи керівнику юрособи або особі, уповноваженій діяти від імені юрособи (виконавчого органу) відповідно до ч. 6 ст. 16611 КпАП загрожує штраф у розмірі від 1 тис. до 3 тис. нмдг (від 17 тис. грн до 51 тис. грн).

Катерина Литвиненко, юристка