Статті

Т

Тато «в шоці»: нові правила «дитячих» відпусток

(коментар до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15.04.2021 № 1401-IX)

05 червня, 2021
Тема:

Статтю взято з газети "Медична бухгалтерія" № 11/2021

Дар’я Заїка, юристка газети

ВРУ 15 квітня 2021 року ухвалила коментований Закон, стислий огляд якого наша редакція надала в газеті «Медична бухгалтерія», № 9/2021, на с. 3. Тепер розглянемо більш детально, які конкретно зміни вносять щодо відпусток. Цей Закон набув чинності 9 травня 2021 року, і з цього дня врегульовано питання рівних можливостей догляду за дитиною для обох батьків. Розберімося, яким чином урегулювали вказане питання.

Відпустка при народженні дитини Маємо зміни: коментованим Законом доповнено КЗпП1 (додано ст. 77 3) та Закон № 5042 (додано ст. 19 1) новим видом відпустки — одноразова оплачувана відпустка при народженні.

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII.

ЦИТАТА. «Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:

1) чоловіку, дружина якого народила дитину;

2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

3) бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

Відпустка при народженні дитини надається у порядку, встановленому Законом України Про відпустки».

(ст. 77 3 КЗпП)

ЦИТАТА. «Тривалість відпустки при народженні дитини визначається працівником у заяві про її надання з урахуванням вимог, встановлених абзацом першим частини першої цієї статті.

Відпустка при народженні дитини надається власником або уповноваженим ним органом особам, зазначеним у пунктах 1–3 частини першої цієї статті, на підставі письмової заяви відповідної особи.

Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

Порядок надання відпустки при народженні дитини встановлюється Кабінетом Міністрів України».

(ч. 3–6 ст. 19 1 Закону № 504)

Тож, зважаючи на ці норми, проаналізуємо особливості такої відпустки. Пропонуємо переглянути основні ознаки нової відпустки на рис. 1.

Відпустка при народженні дитини

Нюанси надання відпустки По-перше, законодавець визначив період для надання відпустки при народженні дитини — не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. Згідно з ч. 3 ст. 241 КЗпП строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Наприклад, якщо дитина народилася 01.06.2021, то відпустку працівник може взяти строком на 14 к. дн. у період з 01.06.2021 до 01.09.2021 (включно), а якщо народилася 15.06.2021 — з 15.06.2021 до 15.09.2021 (включно).

 

По-друге, цю відпустку надають працівнику обов’язково за його бажанням. Тож ініціатором має бути працівник. Тобто після написання заяви та підтвердження статусу особи, зазначеної в ч. 1 ст. 77 3 КЗпП та ч. 1 ст. 19 1 Закону № 504, роботодавець не має права відмовити в наданні такої відпустки. Але! Якщо працівник не має бажання піти в таку відпустку, то й зобов’язати його взяти цю відпустку роботодавець не може. Крім того, у ст. 77 3 КЗпП визначено, що надають її тривалістю ДО 14 календарних днів. Це значить, що за бажанням працівник може взяти її й на менший період. Брати саме 14 днів необов’язково.

По-третє, оплачувана відпустка при народженні дитини є соціальною відпусткою відповідно до оновленого абз. 6 п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 504. Тож така відпустка не переноситься на інший період після спливу трьох місяців з дня народження дитини, не компенсується в разі звільнення. Також така відпустка не продовжується на святкові та неробочі дні, що передбачено ч. 1 ст. 77 3 КЗпП та ч. 1 ст. 19 1 Закону № 504. Оплачувати таку відпустку буде роботодавець за власний рахунок.

По-четверте, час оплачуваної відпустки включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (пп. 2, 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504), у т. ч. час перебування у відпустці при народженні дитини.

По-п’яте, відкликати працівника з такої відпустки роботодавець, на нашу думку, не може. Відкликання відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 504 передбачено лише зі щорічної відпустки (лист Мінсоцполітики від 17.10.2016 № 576/13/116-16). Тобто відкликання можливе тільки з оплачуваної щорічної основної та щорічних додаткових відпусток, тоді як відпустка при народженні не належить до щорічних.

Документальне оформлення Право на отримання відпустки при народженні мають:

1) чоловік, дружина якого народила дитину;

2) батько дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

3) баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично доглядають за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю / одиноким батьком, — тільки якщо мати (батько) не перебуває в шлюбі та одинока (-ий).

Відпустку при народженні дитини надають лише одній із зазначених осіб, яка надала письмову заяву роботодавцю. Якщо одна з осіб у переліку вже отримала таку відпустку, роботодавець має право відмовити іншій особі в отриманні відпустки на підставі ч. 2 ст. 77 3 КЗпП та ч. 2 ст. 19 1 Закону № 504.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Як підтвердити факт догляду за дитиною бабі, діду або іншим повнолітнім родичам для отримання відпустки при народженні дитини, питання залишається відкритим. Порядок надання такої відпустки встановлюється КМУ, тож чекаємо на відповідні уточнення.

Також особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати роботодавцю протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку:

1) копію документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або

2) копію свідоцтва про народження дитини.

Тобто надати один із перелічених документів можна й після подання заяви та видачі наказу про відпустку. Річ у тім, що на момент виходу у відпустку (наприклад, у день народження дитини) у працівника може ще не бути вказаних документів. Тому законодавець сподівається на сумлінність працівника, який потім обов’язково надасть відповідні документи роботодавцю. Але жодного методу впливу на працівника законодавством не передбачено.

Відповідальність Роботодавець не може відмовити в наданні такої відпустки працівнику, якщо той підтвердив свій статус, визначений у пп. 1–3 ч. 1 ст. 77 3 КЗпП та пп. 1–3 ч. 1 ст. 19 1 Закону № 504. Інакше роботодавець порушить законодавство про працю. При цьому порушенням буде й надання такої відпустки меншої тривалості, аніж яку просить працівник (вказує в заяві).

Також, якщо роботодавець сам, без отримання згоди працівника, видасть наказ про надання оплачуваної відпустки при народженні дитини, він знову порушить трудове законодавство.

У першому та другому випадку роботодавцю загрожує:

  • штраф у розмірі 1 МЗП за таке порушення (повторно протягом року з дня виявлення порушення — 2 МЗП); абз. 9 (10) ч. 2 ст. 265 КЗпП;
  • адмінштраф на посадових осіб відповідно до ч. 1 (2) ст. 41 КЗпП.

Інші нововведення З ухваленням коментованого Закону було внесено зміни до ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону № 504. З 9 травня 2021 року право на відпустку для догляду за дитиною до 3 років буде належати одному з батьків, що батьки обирають самостійно та один із батьків зазначає в заяві (оновлені ч. 1 ст. 181 КЗпП та ч. 3 ст. 20 Закону № 504).

НАГАДАЄМО. Раніше для оформлення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особа, яка фактично доглядає за дитиною (у тому числі й батько), додатково повинна була надати роботодавцю довідку з місця роботи (служби, навчання), де працює мати дитини, про те, що остання стала до роботи до закінчення цієї відпустки, а також довідку органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про припинення їй виплати допомоги на догляд за дитиною (із зазначенням дати), якщо така допомога була призначена (лист Мінсоцполітики від 25.08.2016 № 437/13/116-16).

Щодо інших родичів, які фактично доглядають за дитиною до 3 років, то для них усе залишилося без змін: право на відпустку в них з’являється після того, як вони нададуть роботодавцю довідку з місця роботи (навчання, служби) одного з батьків дитини про те, що він (вона) вийшов (вийшла) на роботу до закінчення терміну цієї відпустки (ч. 4 ст. 20 Закону № 504).

Що стосується надання батькові відпустки до 6 років, то таке право поряд із матір’ю він отримав з унесенням змін до ч. 6 ст. 179 КЗпП та ст. 19 Закону № 504. Тепер відпустку надають одному з батьків.

Додаткова відпустка «на дітей» Збільшено коло осіб, які мають право взяти додаткову відпустку «на дітей», — було внесено зміни до ст. 182 1 КЗпП та до ст. 19 Закону № 504. Тепер таке право належить одному з батьків, які мають двох чи більше дітей до 15 років або які усиновили дитину.

НАГАДАЄМО. До ухвалення коментованого Закону право на отримання додаткової відпустки «на дітей» мали лише працівниці, які мають двох чи більше дітей віком до 15 років або які усиновили дитину.

Також Законом, що коментується, доповнено положення ст. 182 1 КЗпП та ст. 19 Закону № 504 з питання отримання додаткової відпустки «на дітей» не тільки матір’ю та жінкою, яка усиновила, але й батьком та усиновителем, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Крім того, зміни були й у ст. 51 КЗпП щодо скороченого робочого часу.

ЦИТАТА. «Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій для працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі».

(ч. 4 ст. 51 КЗпП)

Тобто з унесенням цих змін роботодавець має право встановити батьку та усиновителю скорочену тривалість робочого часу за власні кошти.

Календар бухгал­тера
29.06.21

ЄСВ з зарплати (доходу) за травень 2021 року (гірничі підприємства)

30.06.21

ПДВ за травень 2021 року

Акцизний податок за травень 2021 року

ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2021 року

ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу травень 2021 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку