Статті

З

Заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2019 рік: чи нараховувати штраф та пеню в разі самовиправлення?

Підприємство самостійно виявило, що у податковій декларації з податку на прибуток за 2019 рік припустилося помилки, яка призвела до заниження податкового зобов’язання.
З огляду на положення п. 521 ПКУ чи слід у разі самостійного виправлення помилки нараховувати штраф, передбачений п. 50.1 ПКУ, та пеню?

Статтю взято з газети "Професійний бухгалтер" № 17/2021

 

Самоштраф Спочатку нагадаємо звичайні правила здійснення самовиправлення. Так, положеннями п. 50.1 ПКУ платнику податків надано право вибору, як виправити помилку:

  • або через уточнюючу декларацію зі сплатою до її подання суми недоплати та штрафу в розмірі 3 % від суми недоплати;
  • або через поточну (звітну) декларацію зі сплатою штрафу в розмірі 5 % від суми недоплати.

Однак карантин додав до цього правила своїх барв. Відповідно до п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовуються (умовно назвемо такий період «штрафними» канікулами).

НЮАНС. Це правило має певні винятки, але до таких винятків не належать порушення з податку на прибуток.

Зауважте, що з метою застосування зазначеного положення ПКУ не важливо, хто саме виявив «карантинне» порушення: контролери під час перевірки чи платник податків самостійно. Значення має лише період, протягом якого вчинено таке порушення. І тут самі ж податківці висловлюють різні думки.

➞ Підхід № 1. Щодо ситуації, коли платник податків здійснює самовиправлення, фіскали в інформаційному листі № 7 поширюють «штрафне» звільнення на випадки внесення змін до податкової звітності, яка подавалася в періоді «штрафних» канікул.

➞  Підхід № 2. А от у категорії 102.20.02 ЗІР податківці дозволяють не нараховувати штраф, передбачений п. 50.1 ПКУ, в разі самостійного виправлення помилок, що містяться у поданих деклараціях за звітні (податкові) періоди, які припадають на період дії карантину.

Подивимось, як ці обидва підходи співвідносяться з порушенням, пов’язаним із заниженням податку на прибуток за 2019 рік.

Згідно з п.п. 49.18.3 ПКУ строк подання річної декларації з ПНП — 60 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Крім того, відповідно до п. 49.20 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. З огляду на це граничний термін подання декларації з ПНП за 2019 рік — 2 березня 2020 року.

Оскільки «штрафні» канікули діють з 1 березня 2020 року, то граничний термін подання декларації з ПНП за 2019 рік припадає на період «штрафних» канікул. Тож у разі застосування підходу № 1 внесення змін до декларації з ПНП за 2019 рік має обійтися без штрафу.

Проте за підходом № 2 звітний період — 2019 рік не припадає на період дії карантину, а отже, штраф у разі самовиправлення слід нараховувати, про що податківці прямо зазначають у вищезгаданій консультації в ЗІР.

Як же бути? Звернемося до першоджерела та з’ясуємо, що таке порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 109.1 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне 1діяння (дія чи бездіяльність) платника податку у випадках, прямо передбачених ПКУ. Порушення податкового законодавства тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України (п. 109.2 ПКУ).

У випадках, прямо передбачених ПКУ.

З огляду на це з метою застосування положень п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо звільнення від штрафів слід встановити, коли саме платник податків вчинив протиправну дію (чи бездіяльність), яка призвела до порушення вимог законодавства (в цьому випадку — до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток). Тут відштовхуватимемося від таких положень ПКУ.

1. Платники податків, зокрема, зобов’язані:

  • вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 ПКУ);
  • подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 ПКУ);
  • сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, що встановлені ПКУ (п.п. 16.1.4 ПКУ);

2.  Податок на прибуток нараховується платником самостійно (п. 137.1 ПКУ).
3. Податкова декларація — документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого, зокрема, здійснюється нарахування та/або сплата грошового (у т. ч. податкового) зобов’язання (п. 46.1 ПКУ).

Висновок із цього напрошується такий: вчинення податкового правопорушення у вигляді дії платника податків щодо заниження ним суми податкового зобов’язання з податку на прибуток логічно «прив’язувати» до дати, наступної за спливом встановленого законом строку подання декларації з ПНП. Адже до цієї дати платник податків може безкарно переобчислювати суму податкового зобов’язання та переподавати декларацію з помітною «Звітна нова». І навіть штрафу за «попереднє» заниження податкового зобов’язання ПКУ не визначає. А от далі виправлятися доведеться вже зі штрафом. Тобто штрафну «червону лінію» ПКУ проводить саме по даті граничного терміну подання декларації. Це також свідчить про те, що, за задумом законодавця, до настання часу «Ч» (спливу законодавчо встановленого строку подання декларації) про податкове правопорушення ще не йдеться.

Тож, на наше переконання, законодавчо обґрунтованим є підхід № 1. Отже, п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ поширює звільнення від штрафів на випадок самостійного виправлення помилки, допущеної в декларації з ПНП за 2019 рік.

Водночас попереджаємо, що контролери можуть бути проти, а це загрожує нарахуванням ними штрафу в розмірі 5 % від суми самостійно виявленої платником податків недоплати (п. 120.2 ПКУ). Проте, якщо суми суттєві, є за що боротися. Вважаємо, що підприємство має гарні шанси на перемогу в разі застосування процедури оскарження.

Пеня Що стосується пені, то тут картина така. Відповідно до п.п. 129.1.3 ПКУ в разі нарахування суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків (у тому числі в разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ), нарахування пені розпочинається після спливу 90 к. дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання. Водночас п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає, що з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, у разі внесення змін до декларації з ПНП за 2019 рік про пеню можна не турбуватися, якщо встигнути виправити помилку до закінчення місяця, в якому закінчиться карантин. А от якщо не встигнути до цього часу, то пеня почне «капати» з першого дня місяця, наступного за тим, якому карантин нарешті завершиться.

Світлана Куртенок, бухгалтерка-експертка, ACCA DipIFR

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку