Звільнення держслужбовців: в яких випадках виплачується вихідна допомога?

При звільненні з яких підстав державним службовцям потрібно виплатити вихідну допомогу та в якому розмірі?

Версія для друку

13 березня, 2021

Тема:

Статтю взято з газети "Бухгалтерія: бюджет" № 11/2021

Людмила Балла, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Вихідну допомогу виплачують, якщо звільнення відбувається з певних підстав. Оскільки йдеться про державних службовців, то слід звертатися до профільного законодавства — Закону про держслужбу1.

Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

ДО ВІДОМА. Виплату вихідної допомоги при звільненні також регулює ст. 44 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі — КЗпП). Втім, відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону про держслужбу дія законодавства про працю, зокрема КЗпП, поширюється на держслужбовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Оскільки в Законі про держслужбу врегульовано питання виплати вихідної допомоги, то керуються саме цим Законом (норми КЗпП не застосовують).

Підстави Далі в таблиці наведемо підстави для звільнення держслужбовців, за яких потрібно виплачувати вихідну допомогу, та розмір такої допомоги.

Виплата вихідної допомоги держслужбовцям та її розмір

Підстава для звільнення	Розмір вихідної допомоги
Незгода держслужбовця на проходження держслужби у зв’язку зі зміною її істотних умов (ст. 43 Закону про держслужбу) Підстава — п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу	Середня місячна зарплата (ч. 3 ст. 83 Закону про держслужбу)
Вихід держслужбовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку прим. 1 Підстава — п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу
Примітка 1 Зазначимо, що порядок звільнення за цією підставою та порядок продовження граничного віку перебування на держслужбі змінювався три рази: Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 15.12.2020 р. № 1081-IX (набрав чинності 01.01.2021 р.) було внесено зміни, зокрема, до ст. 83 Закону про держслужбу. Але норми його були виписано нечітко; тому було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо зняття вікових обмежень для роботи на державній службі» від 16.12.2020 р. № 1086-IX (далі — Закон № 1086), який набрав чинності 15.01.2021 р., але він продублював певні норми, внаслідок чого виникла плутанина; тому дані норми були знову переглянуті Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» від 23.02.2021 р. № 1285-IX (далі — Закон № 1285), який набрав чинності 06.03.2021 р. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У результаті ст. 83 Закону про держслужбу тепер містить більш чіткі формулювання (але нестиковки все одно є). Тому далі окреслимо загальний порядок дій. По-перше, згідно з ч. 4 ст. 83 Закону про держслужбу (внесено Законом № 1081) у зв’язку з потребами служби держслужбовець за рішенням суб’єкта призначення може бути залишений на держслужбі після досягнення 65-річного віку за його згодою. Рішення про продовження строку перебування на держслужбі приймається суб’єктом призначення щороку, але не більш як до досягнення держслужбовцем 70-річного віку. Зауважимо, що Законом № 1285 з ч. 4 ст. 83 Закону про держслужбу виключено речення, яке передбачало, що припинення держслужби держслужбовцем, строк перебування якого на держслужбі був продовжений, здійснюється на підставі п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу (тому, на якій підставі звільняти зараз, ми ще уточнимо у НАДС). По-друге, згідно зі змінами, внесеними Законом № 1285 до ч. 3 ст. 83 Закону про держслужбу, в разі звільнення з держслужби на підставі п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу держслужбовцю виплачується вихідна допомога в розмірі середньої місячної зарплати. Вихідна допомога виплачується одноразово за його бажанням у разі виходу на пенсію або досягнення 65-річного віку (раніше в редакції Закону № 1086 передбачалася виплата вихідної допомоги в разі досягнення 65-річного віку або припинення держслужби при її продовженні). Отже, з урахуванням усіх змін маємо наступне. Якщо держслужбовець при досягненні пенсійного віку: виходить на пенсію (йому ще не виповнилося 65 років), його звільняють на підставі п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу з виплатою вихідної допомоги; не виходить на пенсію, а продовжує працювати, то в будь-який час до досягнення 65 років він може звільнитися у зв’язку з виходом на пенсію на підставі п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу з виплатою вихідної допомоги; не виходить на пенсію, а продовжує працювати до досягнення 65 років, і в день досягнення 65 років звільняється на підставі п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу (досягнення граничного віку перебування на держслужбі), то йому виплачуть вихідну допомогу; не виходить на пенсію, продовжує працювати до досягнення 65 років, і в день досягнення 65 років його НЕ звільняють, а продовжують строк перебування на держслужбі на підставі ч. 4 ст. 83 Закону про державну службу, то йому виплачують вихідну допомогу на підставі ч. 3 ст. 83 Закону про держслужбу (тобто у період роботи).
1. Скорочення чисельності або штату державних службовців. 2. Скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату держслужбовців. 3. Реорганізація держоргану. Підстава — п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону про держслужбу	Дві середньомісячні зарплати (ч. 4 ст. 87 Закону про держслужбу)
Ліквідація держоргану прим. 2 Підстава — п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону про держслужбу
Примітка 2 1. Нагадуємо, що донедавна виплатити вихідну допомогу в разі ліквідації держоргану було неможливо. Однак Законом України від 14.01.2020 р. № 440-IX з 13.02.2020 р. було внесено відповідні зміни до ст. 87 Закону про держслужбу. Отже, при звільненні з 13.02.2020 р. на підставі п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону про держслужбу слід виплатити вихідну допомогу. 2. У разі вивільнення у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням установи, скороченням чисельності або штату працівників працівникам, яких віднесено до I та II категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або є учасниками ліквідації наслідків аварій на ЧАЕС і віднесені до III категорії, необхідно виплатити дві вихідні допомоги в розмірі: 1) двох середньомісячних зарплат — ч. 4 ст. 87 Закону про держслужбу; 2) трьох середньомісячних зарплат — п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21 та п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-XII. Така допомога виплачується за рахунок держбюджету органами соцзахисту в Порядку, затвердженому постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936. ДО ВІДОМА. До 06.03.2021 р. ч. 1 ст. 871 Закону про держслужбу було передбачено звільнення держслужбовця з посади держслужби категорії «А» з ініціативи суб’єкта призначення, за поданням Прем’єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника держоргану) з одночасним зарахуванням за штат. Але, якщо протягом строку, визначеного ч. 2 ст. 871 Закону про держслужбу, не запропоновано переведення без проведення конкурсу. В такому випадку держслужбовцю виплачувалась вихідна допомога в розмірі шести посадових окладів за останньою посадою (ч. 5 ст. 871 Закону про держслужбу). Якщо протягом визначеного строку держслужбовець тричі відмовився від переведення на іншу посаду, такий держслужбовець звільнявся без виплати вихідної допомоги. З 06.03.2021 р. Закон № 1285 виключив всю ст. 871 Закону про держслужбу. Але все ж вказані вище гарантії збереглися для держслужбовців, які до 06.03.2021 р. були зараховані за штат (ч. 6 п. 2 розд. ІІ Закону № 1285). Держслужбовці, яких призначено на посади держслужби за результатами добору та до 06.03.2021 р. зараховано за штат, звільняються з державної служби 06.04.2021 р. з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної зарплати (ч. 7 п. 2 розд. ІІ Закону № 1285).