Кому суп рідкий, а кому й перли дрібні: який вартісний поріг МНМА з 01.01.2021 р.?

Статтю взято з газети "Бухгалтерія: бюджет" № 45/2020

Любов Крута, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Як було

Необоротні матеріальні активи з невисокою вартістю прийнято обліковувати окремо — на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Що є малоцінним, завжди вирішувалось нормативно (раніше Держказначейством, потім — Мінфіном): був один критерій для всіх бюджетників.

Сьогодні таким документом є НС 1211.

В ньому прослідковується наступна логіка. Матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта держсектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року, відповідно до п. 4 розд. І НС 121 є основними засобами. Їх класифікують за групами, яким відповідають окремі субрахунки обліку в Плані рахунків2 (п. 3 розд. ІІ НС 121). При цьому, що зараховувати в окрему групу малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА), завжди пояснював тільки абз. 2 п.п. 3.2.3 розд. ІІ НС 121. Так, МНМА є предмети вартістю, що не перевищує 6000 грн (без ПДВ), та строк використання яких перевищує один рік.

Можливо, керуючись цією логікою, Мінфін наказом № 4323 змінив підхід до розмежування, видаливши взагалі цей критерій з НС 121. Цей наказ вже опубліковано, він має набути чинності з 01.01.2021 р. Тож, час визначатися, як тепер з цим нововведенням жити. Пропонуємо розібратися разом, враховуючи відповіді Мінфіну, надані в листі, що коментується.

Як стало

Наказом № 432 Мінфін виключив абз. 2 п.п. 3.2.3 розд. ІІ НС 121. Тож з 01.01.2021 р. не буде жодної вимоги, які саме активи потрібно визнавати малоцінними для цілей віднесення їх на субрахунок 1113.

Методрекомендації Паралельно з нормативною вимогою в абз. 5 п. 1.2 розд. ІІ МР з обліку ОЗ4 Мінфін надавав рекомендації, що включати до МНМА, а саме:

• знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо), бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;
• спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або виготовлення індивідуальних замовлень);
• предмети виробничого значення вартістю до 6000 грн включно за одиницю (комплект) без ПДВ — робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо;
• обладнання, що сприяє охороні праці;
• предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо);
• предмети, призначені для видачі напрокат;
• господарський інвентар вартістю до 6000 грн включно за одиницю (комплект) без ПДВ;
• інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 6000 грн включно без ПДВ, — сценічно-постановочні засоби, — телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники тощо.

Тож якщо не буде нормативної вимоги, то, можливо, матимемо рекомендації? Маємо визнати, що це пока що відкрите питання. Пояснимо. На даний час на сайті Мінфіну є два проекти змін до МР з обліку ОЗ:

• перший проект від 10.06.2020 р. пропонує цифри «6000» замінити цифрами «20000»;
• другий проект від 28.10.2020 р. пропонує взагалі прибрати вартісну характеристику МНМА і в МР з обліку ОЗ.

Чи обере якийсь з цих варіантів Мінфін до кінця року або ж піде третім шляхом, поки що невідомо. Сподіваємось, що це буде проект від 28.10.2020 р., і нам не доведеться потім ламати голову над питанням, як узгодити МР з обліку ОЗ з потребами обліку установи.

Як у інших Перед тим, як перейдемо до варіантів дій бюджетних установ, розглянемо, як вирішують «малоцінне» питання госпрозрахункові підприємства.

Підприємства, які ведуть облік за нацстандартами бухобліку, розробленими для підприємств, вже давно самостійно визначають вартісний критерій. Підпункт 5.2.2 П(С)БО 75 не надає жодних вказівок. Від чого вони відштовхуються? Для багатьох платників податку на прибуток орієнтиром є вимоги ПКУ6, адже сума до оподаткування за цим податком визначається за даними бухобліку. Проте це не правило. Чимало підприємств обирають іншу суму, керуючись обсягом активів, власного капіталу, оборотністю активів та іншими показниками фінансового аналізу стану підприємства.

ВАЖЛИВО! У визначенні терміну «основні засоби», наведеному в п.п. 14.1.138 ПКУ, зараз ідеться тільки про об’єкти, дорожчі 20000 грн. Дешевші об’єкти ПКУ відносить до категорії МНМА. Якщо бухгалтеру бюджетної установи потрібно встановити, чи є об’єкт основним засобом для цілей податкового обліку, то потрібно користуватися визначенням, наведеним у п.п. 14.1.138 ПКУ. Тобто критерій буде 20000 грн, незалежно від того, як розмежовано активи для цілей бухобліку.

Підприємства, які ведуть облік за міжнародними стандартами бухобліку і міжнародними стандартами фінзвітності, не обліковують взагалі МНМА. У цих стандартах немає поняття малоцінного. Все, що визнають малоцінним, трактують як несуттєве, а тому не оприбутковують на баланс, а одразу відносять на витрати звітного періоду.

Мінфін у листі, що коментується, поінформував про світовий досвід бюджетних установ. Так, Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку для державного сектору 17 «Основні засоби» не визначає одиницю оцінки для визнання активу основним засобом.

Фактично міжнародні стандарти (і для комерційного, і для державного сектору) дають право бухгалтеру класифікувати активи самостійно, відповідно до потреб конкретної організації, і малоцінне, тобто несуттєве, одразу визнати витратами звітного періоду.

Що робити далі Очевидно, що навіть за новою редакцією НС 121 таких свобод, як колеги-міжнародники, наші бухгалтери поки що не отримали. Класифікація активів все ж є, вона вичерпна і закріплена нормативно, самостійно її вдосконалити не можна. Мінфін у коментованому листі зауважив, що установи мають відображати тільки суттєву інформацію, але при цьому використовувати класифікацію, визначену НС 121. Але можемо скористатися досвідом підприємств, які ведуть облік за П(С)БО 7. Пояснимо.

НС 121 вимагає необоротні матеріальні активи, які коштують як для конкретної установи недорого, обліковувати окремо. І застосовувати до таких активів простіші правила обліку. Які нюанси в обліку мають МНМА згідно з НС 121?

По-перше, вони не підлягають переоцінці (абз. 3 п. 3 розд. ІІІ НС 121).

По-друге, амортизація на них нараховується лише двічі за весь час їх експлуатації: в першому місяці передачі у використання об’єкта в розмірі 50 % його первісної вартості та решта 50 % первісної вартості — у місяці їх вилучення з активів (абз. 1 п. 7 розд. ІV НС 121).

По-третє, для МНМА встановлюються номенклатурні номери. Їх називають номенклатурними, але, по суті, вони такі ж, як й інвентарні. Нюанс здебільшого в тому, що предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер (п. 3 розд. ІІ МР з обліку ОЗ).

Решта — як і з іншими основними засобами. У Балансі (ф. № 1-дс), до речі, МНМА показують в одному рядку з усіма іншими основними засобами. Виділяють їх тільки в примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс) — рядок 120 розділу І.

Тож установа має для себе вирішити: основні засоби до якої вартості можуть обліковуватися з урахуванням таких спрощень, щоб це негативно не вплинуло на якість ведення їх бухобліку.

ВАЖЛИВО! Імовірно, в межах одного контролюючого суб’єкта, який складає консолідовану фінансову звітність, доцільно визначити однакові вартісні критерії. Це спростить і перевірку обліку контрольованого суб’єкта, і дасть можливість правильно розцінювати показники консолідованої фінзвітності, на які впливає сума МНМА. Але на нормативному рівні такої вимоги немає. Разом з цим, наприклад, Казначейство не уповноважено регламентувати установам, яких обслуговує, вимоги до вартісного критерію МНМА.

Як затвердити свій вибір? Вважаємо, що правила визначення необоротного активу малоцінним варто внести в розпорядчий документ про організацію бухобліку. Це не питання облікової політики. Це облікова оцінка, а тому у розпорядчому документі про облікову політику йому не місце. У коментованому листі, до речі, Мінфін також роз’яснює про те, що вартісний критерій є обліковою оцінкою, а не обліковою політикою.

Хоча вимоги погоджувати розпорядчий документ про організацію бухобліку з головним розпорядником коштів нема7, але у зв’язку з тим, що ваша звітність у підсумку буде консолідована, доречно було б все ж узгодити критерій МНМА.

Відзначимо, що окрім фіксованої суми, яка буде межею для визнання об’єктів малоцінними, варто визначити ще і нюанси її застосування. Так, з попереднього досвіду пам’ятаємо, що чимало питань виникало з приводу того, з якою сумою потрібно порівнювати вартісний критерій: сумою придбання, первісною вартістю чи з чимось іншим. Зараз ви вправі самостійно визначити для себе цей нюанс і закріпити його у внутрішньому розпорядчому документі.

Крім того, доречно уточнити, як бути у граничних випадках. Наприклад, прописати, що до МНМА зараховують основні засоби вартістю, «що не перевищує» визначену суму або що до МНМА зараховують основні засоби певною вартістю «включно», або що до МНМА зараховують основні засоби «певною вартістю і більше».

Що робити прямо зараз Важливим розмежування є не тільки в бухобліку, а й при проведенні платежу. Адже в платіжному дорученні обов’язково зазначають КЕКВ. КЕКВ в платіжці має відповідати видаткам, передбаченим в кошторисі й інших планових документах. А в кошторис закладають видатки на придбання МНМА і основних засобів, крім МНМА, відповідно до пп. 2.2, 3.1 Інструкції № 3338 в загальному випадку таким чином:

• для придбання МНМА — КЕКВ 2210;
• для придбання основних засобів, крім МНМА — КЕКВ 3110.

Отже, вже на етапі планування видатків на 2021 рік потрібно розуміти, речі якої вартості будуть малоцінними для установи. Але зараз діє ще стара редакція НС 121. Тож керівництво поки що не вправі впровадити власний вартісний критерій. Можна тільки намітити проект або ж затвердити свій критерій так, як і Мінфін у наказі № 432 — з відстрочкою. Тобто передбачити, що він набуває чинності з 01.01.2021 р., але не раніше набуття чинності наказом № 432.

Втім, ні один, ні інший варіант не вирішує проблему з плануванням. Адже обачні головні розпорядники коштів просто можуть не погодити вам кошторис, сформований за нормативкою, яка ще не набрала чинності.

Як діяти? Мінфін у листі, що коментується, жодних підказок не надав.

Скоріш за все, кошторис буде сформовано за діючими на поточний момент нормативно-правовими актами. Але «в столі» слід тримати ще один варіант — за новими актами плюс до них розпорядчий документ (або його проект) вашого керівництва про затвердження вартісного критерію для МНМА вашої установи. І після дзвону новорічних курантів або подавати на підпис вже цей запасний варіант, або вносити зміни до прийнятого кошторису.