Витрати на консервацію об’єкта будівництва: капіталізувати чи списати?

Статтю взято з газет "Новий бюджетний облік" № 9/2020

Ольга Сусла, експерт газети

Умови та період Якщо замовник передбачає, що найближчим часом не матиме змоги продовжити будівельні роботи, він їх може законсервувати. Таку процедуру згадано в НС 121 «Основні засоби», але тільки в контексті тимчасового припинення нарахування амортизації на час консервації. А ось основним документом, який установлює єдиний порядок підготовки до консервації та розконсервації основних засобів, є Положення № 1183. Хоча обов’язковим до виконання воно є лише для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, тому для решти має рекомендаційний характер. Але незавершене будівництво не є основним засобом, тому скористатися цим нормативним актом ми не можемо. А ось Положення № 2 (див. на сторінках цього номера) підійде якнайкраще, бо саме воно й визначає порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва під час нового будівництва, а також капітального ремонту та реконструкції. Саме цей документ обов’язковий до виконання в разі консервації об’єкта будівництва, яке здійснюють за бюджетні кошти.

ЦИТАТА. «консервація об’єкта — комплекс робіт та заходів, пов’язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час об’єкта, на якому припинено будівництво, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації об’єкта».

(п. 1.2 розд. 1 Положення № 2)

Яким же має бути цей довготривалий час? Шість місяців чи рік, а можливо, навіть два? Щодо консервації основних засобів установлено максимальні строки — три роки (п. 2 Положення № 2). Та існує документ, — Методрекомендації № 274, — який є галузевим актом та має рекомендаційний характер для переважної більшості бюджетних установ і в якому мінімальний строк консервації основних засобів установлено як більш ніж один рік. Суб’єкти державного сектору з метою консервації об’єктів незавершеного будівництва можуть брати за основу вказані терміни, а можуть установити власні.

Відповідно до п. 1.1 розд. 1 Положення № 2 консервації підлягають такі об’єкти:

• будівництво та прийняття в експлуатацію яких не забезпечене фінансуванням;
• технічний рівень яких не відповідає сучасним вимогам.

Після закінчення терміну консервації об’єкт потрібно розконсервувати — відновити будівництво.

Документування Щоб ухвалити рішення щодо доцільності та необхідності консервації об’єкта незавершеного будівництва, необхідно розробити низку документів.

НАГАДАЄМО. Рішення про консервацію об’єкта ухвалюють органи виконавчої влади та суб’єкти господарської діяльності — замовники будівництва, які ухвалювали рішення про будівництво об’єкта, що консервується (п. 2.1 розд. 2 Положення № 2).

В ухваленому розпорядчому документі слід зазначити:

• причини, які обумовлюють ухвалення рішення про консервацію;
• термін, на який об’єкт консервується;
• джерела фінансування робіт і заходів з консервації, що забезпечують збереження законсервованого об’єкта;
• термін розроблення документації, необхідної для проведення робіт із консервації об’єкта та забезпечення збереження устаткування, конструкцій і матеріалів;
• організацію, відповідальну за збереження законсервованого об’єкта, а також за збереження устаткування та матеріалів.

Після складання розпорядчого документа замовник будівництва разом із підрядником у місячний термін зобов’язані підписати акт про припинення будівництва, форма якого затверджена Положенням № 2 (додаток 1). Приклад заповнення див. на рис. Окрім того, має бути підготовлено пакет документів, перелік яких наведено в п. 3.1 розд. 3 Положення № 2, щодо закриття об’єкта будівництва та збереження його схоронності під час консервації, що є невід’ємною частиною акта.

Також у двомісячний термін після ухвалення рішення замовник має потурбуватися про фінансову частину консервації, а саме: скласти кошторис та розрахуватися з підрядником за роботи, пов’язані з консервацією (перевезення матеріалів та обладнання тощо). Якщо ж на бажання замовника залучають того самого підрядника, який і виконував будівництво до проведення консервації, з ним укладають додаткову угоду, якщо інше не передбачено умовами основного договору.

Згідно з актом про прийняття законсервованого об’єкта, форму якого затверджено Положенням № 2 (додаток 6), замовник приймає виконані роботи.

ВАЖЛИВО! Підряднику заборонено вивозити матеріали після підписання акта про прийняття законсервованого об’єкта (п. 4.5 розд. 4 Положення № 2).

Після завершення робіт із консервації замовник має повідомити органу державного архітектурно-будівельного контролю про своє рішення розпорядчим документом про консервацію об’єкта та документом, що дає право на виконання підготовчих та/або будівельних робіт згідно з вимогами законодавства.

Рішення про розконсервацію об’єкта незавершеного будівництва ухвалює замовник, зазначаючи джерела фінансування робіт, пов’язаних із поновленням будівництва та розконсервацією. Цей документ буде підставою для складання ще низки документів, наведених у п. 5.4 розд. 5 Положення № 2 та необхідних для поновлення будівельного процесу, оскільки технічний стан об’єкта міг змінитися за період консервації.

Витрати на консервацію До моменту, коли будівництво буде поновлено, назбирається чимала купа документів, лише основні з яких наведено вище. А що ж із бухобліком? Тимчасово припиняти нарахування амортизації не доведеться, бо об’єкт не взято на баланс, а витрати на його будівництво є незавершеними капінвестиціями та накопичилися на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби». За рахунками синтетичного обліку відображати зупинення будівництва (навіть тимчасове) не можна, тому на допомогу прийде аналітичний облік. Для зручності наведення інформації найкраще використовувати аналітичний субрахунок на час консервації (наприклад, 1311/к), аби вирізнити об’єкт незавершеного будівництва до і після консервації.

Витрати, пов’язані з переведенням об’єкта на консервацію, утриманням під час консервації та розконсервацією, будуть витратами звітного періоду, про що хоч і не прямою вказівкою, а опосередковано йдеться в п. 2 розд. III НС 121 «Основні засоби», оскільки такі витрати спрямовані на збереження об’єкта та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання. Саме так Мінфін у листі від 24.04.2009 р. № 31-34000-20-10/11663 рекомендував відображати витрати на консервацію. Цей лист адресовано не бюджетникам, але його сутність від цього не змінюється, тому вважаємо за можливе ним скористатися.

Тепер приклад.

Приклад. Об’єднана територіальна громада ухвалила рішення тимчасово припинити будівництво котельні для дитсадка на півтора року у зв’язку з браком коштів. Витрати на проєктно-кошторисні та будівельні роботи становили 800 300,00 грн. Роботи з консервації об’єкта, відповідно до укладеної додаткової угоди, було зобов’язано провести підрядника, що виконував будівництво. Витрати на консервацію та транспортування обладнання з об’єкта включені до окремого кошторису та становлять 10 500,00 грн.

Відображення операцій з консервації об’єкта незавершеного будівництва

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
	дебет	кредит
1. Проведено роботи з консервації об’єкта	8013	6211, 6415	10 500,00	№ 6
2. Перераховано кошти за проведені роботи	6211, 6415	2313	10 500,00	№ 2 та № 6
3. Переведено об’єкт незавершеного будівництва на консервацію	1311/к	1311	800 300,00	—