Зміна реквізитів сторін у договорі про закупівлю: чи потрібно оприлюднювати?
(коментар до листа Мінекономіки від 14.08.2020 р. № 3304-02/50563-01)
Версія для друку
Людмила Линник, юрист газети «Бухгалтерія: бюджет»
Зміна реквізитів сторін у договорі про закупівлю є поширеним явищем. Адреса та назва контрагентів, їх організаційно-правова форма, банківські реквізити — кожен з цих елементів може змінитись у сторін з тих чи інших причин. Звичайно, сторони намагаються зафіксувати такі моменти шляхом укладання додаткової угоди до відповідного договору.
Та юридичними формальностями справа не закінчується.
Так, питання, яке не перестає хвилювати замовників із часів старої редакції Закону № 9221 і дотепер: чи потрібно оприлюднювати таку інформацію в електронній системі закупівель (ЕСЗ)?
Відповідь на нього — у листі, що коментується.
Коли потрібна додаткова угода? Спершу визначимось, коли потрібна додаткова угода в разі зміни реквізитів сторін.
По-перше, якщо в самому договорі передбачено порядок зміни реквізитів, то такі зміни відбуваються відповідно до цього порядку й умов договору.
По-друге, якщо в договорі одразу зазначено реквізити банківського рахунку, на який інша сторона здійснює оплату (наприклад, у розділі «Порядок розрахунків», «Умови оплати» тощо), то укладання додаткової угоди є обов’язковим.
По-третє, якщо договором ніяк не врегульовано порядок зміни реквізитів сторін, то необхідно визначитись, наскільки це важливо.
Відсутність умов щодо зміни банківських реквізитів для контрагента, на користь якого перераховуються кошти, має певні ризики (затримка в отриманні коштів через неправильні реквізити, зарахування коштів неправильно, а внаслідок цього можливі штрафні санкції). Зважаючи на особливу увагу до використання бюджетних коштів, для бюджетних установ такі наслідки не бажані. Тож, мабуть, краще укласти відповідну додаткову угоду до договору.
Так само, на нашу думку, важливим є укладання додаткової угоди до договору про закупівлю в разі зміни назви чи організаційно-правової форми однієї зі сторін.
Адже ці реквізити ідентифікують контрагента.
Однак, якщо, наприклад, банківські реквізити вказані в кінці договору (реквізити сторін), а оплата здійснюється згідно з виставленим іншою стороною рахунком, про що зазначено в договорі, потреби в додатковій угоді немає. Про зміну банківських реквізитів у такому разі достатньо повідомити контрагента рекомендованим листом.
Оприлюднення Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону № 922 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій нормі.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону № 922 замовник через авторизований електронний майданчик самостійно та безоплатно оприлюднює в ЕСЗ повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 цього Закону — протягом трьох робочих днів із дня внесення змін. Аналогічні вимоги містить ч. 7 ст. 41 Закону № 922.
Інформація, яка зазначається в такому повідомленні, визначена ч. 8 ст. 41 Закону № 922.
Отже, що маємо в результаті?
По-перше, нагадаємо, що договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 922). Тож, розуміємо, що повідомлення оприлюднюється тільки щодо договорів, визначених ст. 41 Закону № 922, тобто договорів, укладених за результатами спрощеної закупівлі чи процедур закупівель, визначених ст. 13 Закону № 922 (відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог, переговорна процедура).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вимоги про оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, укладеного за результатами допорогової закупівлі чи укладеного без використання ЕСЗ, не встановлено.
По-друге, як зазначає Мінекономіки в листі, що коментується, та як визначено ч. 5 і 7 ст. 41 Закону № 922, йдеться про внесення змін саме до істотних умов договору. Частиною 1 ст. 41 Закону № 922 визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦКУ2 та ГКУ3 з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Між тим, відповідно до ст. 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є:
- умови про предмет договору;
- умови, визначені законодавством як істотні або є необхідними для договорів даного виду (тобто умови, що визначені істотними ЦКУ, ГКУ, спеціальними законами чи підзаконними нормативно-правовими актами, виданими уповноваженими органами на їх виконання);
- усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
По-третє, встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону № 922.
На нашу думку, зміна реквізитів сторін до жодного з них не належить.
При цьому, як випливає з норм ч. 7 ст. 41 Закону № 922, саме сукупність цих трьох ознак є підставою для оприлюднення повідомлення про внесення змін та самих змін (додаткової угоди) до договору про закупівлю.
ВАЖЛИВО! Оприлюднення інформації у випадках внесення змін до умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, Законом № 922 не передбачено. Це підкреслює Мінекономіки в листі, що коментується.
Втім, як нам відомо, деякі органи Казначейства на місцях вимагають оприлюднювати додаткові угоди про зміну реквізитів сторін (при цьому пропонують вказувати як підставу покращення якості предмета закупівлі — п.п. 3 ч. 5 ст. 41 Закону № 922).
Ми не можемо сказати, з чим пов’язані такі вимоги (можливо, з реєстрацію зобов’язань, хоча в Порядку № 3094 ми такого не знайшли). Тому доведеться діяти за ситуацією.
А довести, що не треба оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору (у частині зміни реквізитів) та відповідні додаткові угоди, допоможе лист, що коментується.
