Статті

П

Податкових покращень мало не буває: що цього разу?!

Закон № 786 1 народні обранці позиціонували як той, що покращує функціонування електронного кабінету та скасування Книг обліку у ФОП та самозайнятих осіб. Проте сталося не зовсім так. До нормативного акта потрапили і податок на прибуток, і акциз, і ще всього потроху. Закон набрав чинності з 08.08.2020 р., проте окремі норми дещо відтермінували. Тож приготуйтеся: пірнатимемо у законодавчі зміни.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців» від 14.07.2020 р. № 786-IX

 

Електронний кабінет

Законодавці продовжують змінювати норми ПКУ, намагаючись створити адекватну нормативну базу для повноцінної електронної взаємодії між державними органами та платниками податків. Точкові зміни вносять досить регулярно: попередня спроба була здійснена в Законі № 466 2 , про що ми розповідали в матеріалі «Податкове адміністрування: розсип змін. Частина 1» // «ПБ», № 27/2020, с. 3. А це означає, що увесь час знаходяться правові діри, які потрібно залатати, щоб нарешті цей механізм запрацював так, як годиться. Коли нарешті вималюється загальна картина та будуть внесені остаточні зміни ще й до підзаконних актів, які регулюють питання функціонування ЕК3 та електронного документообороту між платниками податків та контролерами, ми обов’язково присвятимо цьому окремий матеріал. А зараз познайомимося з черговою порцією законодавчих змін в цьому напрямі.

Електронний кабінет.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX

Зміна 1. Внесли правки до визначення терміна «електронний кабінет» (п.п. 14.1 562 ПКУ), які полягають в такому:

— тепер це не просто електронна система, а сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС;

— як і раніше, ЕК призначений для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами. Але якщо раніше ця взаємодія мала здійснюватися в межах питань реалізації прав та обов’язків сторін, передбачених ПКУ, то тепер межі взаємодії поширено також і на інші закони, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правові акти, ухвалені на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Зміна 2. Змінили класифікацію похибок ЕК. Раніше існували два поняття: «методологічна помилка ЕК»4 (п.п. 14.1.111 ПКУ), «технічна помилка» (п.п. 14.1.1821 ПКУ).

Невідповідність методології та/або алгоритмів роботи ЕК нормам податкового законодавства.

Визначення «технічної помилки» було досить широким. Тепер його звузили до помилки (вади, дефекту) в роботі складових часин ЕК або КЕП5 чи печатки, що призводить до невідповідності методології та/або алгоритмів роботи ЕК та не є методологічною помилкою. Але водночас додали поняття «технічний збій» (п.п. 14.1.1822 ПКУ), яке вбирає в себе всі інші порушення в роботі ЕК, які не належать то технічних та/або методологічних помилок. До технічного збою також належить повне зупинення роботи ЕК.

Кваліфікований електронний підпис

Тож наразі вбачається, що технічні збої виокремили в спеціальну категорію, за яку відповідатимуть «технарі». А ось технічні та/або методологічні помилки будуть відпрацьовуватися та усуватися фахівцями-методологами та технічними адміністраторами, відповідальними за фукціонування алогоритмів, відповідно до положень ст. 421 ПКУ.

Податківців зобов'язали розміщувати на офіційному веб-сайті інформацію про виявлені технічні та/або методологічні помилки, а також технічні збої та про факт їх усунення (п.п. 21.1.11 ПКУ).

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Раніше п.п. 17.1.15 ПКУ дозволяв платникам податків подавати декларацію та інші документи в паперовій формі в разі виникнення належним чином підтверджених проблем у роботі ЕК. Тепер платників позбавляють такої можливості у випадках, коли згідно з нормами ПКУ подання відповідних документів обов’язково має відбуватися в електронній формі. Нагадаємо, що виключно в електронній формі подають декларації платники податків, які належать до середніх та великих підприємств. Крім того, податкову звітність з ПДВ усі платники податків мають подавати в електронному вигляді (п. 49.4 ПКУ).

 

Зміна 3. Через 3 місяці після опублікування Закону № 786, тобто з 08.11.2020 р., набере чинності оновлене «звучання» п. 42.1 ПКУ, яке розширює вимоги до документів, адресованих контролюючим органом платнику податків. Так, ППР6 , податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок мають бути не лише складені у письмовій формі, відповідним чином підписані, але й у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Податкові повідомлення — рішення

 

ВАЖЛИВО! Такі документи матимуть ще й відображатися в ЕК. Як це буде реалізовано технічно, подивимось за 3 місяці.

Електронний документообіг

Стаття 42 ПКУ, яка регламентує правила листування між платниками та контролюючими органами, доповнилася новим п. 42.6 ПКУ, згідно з яким електронний документообіг здійснюється без укладання відповідного договору!

Керівник платника податків повинен буде визначати (змінювати) уповноважених осіб, які наділяються правом користуватися ЕК в межах наданих їм повноважень (зокрема, підписувати, подавати, отримувати документи та інформацію). Аналогічні положення викладені також в п.п. 16.1.16 та п. 421.2 ПКУ.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Для того щоб стати суб’єктом електронного документообігу (далі — СЕД) достатньо надіслати до контролюючого органу перший будь-який електронний документ у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 8517 та № 21558.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV

 

Виключні підстави для припинення електронного документообігу між платником податків та контролюючим органом також наведені в п. 42.6 ПКУ:

— отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

— отримання інформації з ЄДР про зміну керівника платника податків;

— отримання інформації з ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

— наявність в ДРФО9 інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

Державний реєстр фізичних осіб — платників податків

— наявності в ДРФО інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Зауважимо, що через непотрібність із ПКУ виключать абз. 4 та 5 п. 49.4. Нагадаємо, що положення цих абзаців регламентували порядок подання платниками податкової звітності в разі припинення договору про визнання електронних документів, а також забороняли контролерам в односторонньому порядку розривати такий договір.

 

ВАЖЛИВО! Зазначені положення ПКУ наберуть чинності через 3 місяці після опублікування Закону № 786, тобто з 08.11.2020 р.

 

А поміж тим Мінфін наказом № 26110 виклав в новій редакції Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами11 (далі — Порядок). Оновлений Порядок ще не набрав чинності, а вже суперечить майбутнім нормам ПКУ, адже передбачає, що юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати приєднання до Договору про визнання електронних документів, примірну форму якого навіть оновили (додаток 1 до Порядку). Спасибі, хоч механізм приєднання до нього спростили: достатньо надіслати до контролюючого органу перший будь-який електронний документ у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом МФУ від 06.06.2017 р. № 557
Наказ МФУ «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» від 01.06.2020 р. № 261

Не знаємо, чи так задумано, чи Мінфін ще раз оновить Порядок, узгоджуючи його з нормами ПКУ. В будь-якому разі на це у Мінфіну є ще 3 місяці. Тож чекаємо!

ПДВ

У ПДВ-царині зміни торкнулися перехідних положень. І, на щастя, вони не глобальні. Ба більше, окремі навіть на користь платників.

Зокрема, потрапити під штрафну амністію за нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію ПН може більше коло платників ПДВ. Нагадаємо, що відповідно до п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ старі штрафи, які фіскали вже нарахували протягом періоду з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р. за порушення термінів реєстрації або за відсутність реєстрації ПН/РК, складених за пп. 198.5 та 199.1 ПКУ, мінбазних та на неплатника, мали переобчислити за новими розмірами. Закон № 786 вніс уточнення до періоду нарахування штрафів. Переглянути штрафи мають за період з 01.01.2017 р. по 22.05.2020 р. (до дати набрання чинності Законом № 466). Єдина умова: ППР станом на дату набрання чинності Законом № 466 мають знаходитися на етапі оскарження та бути неоплаченими.

Змінили і розміри штрафів, які очікують такі ПН/РК. Так:

— за несвоєчасну реєстрацію таких ПН/РК платнику ПДВ загрожуватиме штраф у розмірі 1 % від обсягу постачання, але не більше 520,00 грн;

— за відсутність реєстрації ПН/РК штраф складатиме 2,5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1700,00 грн.

Цікавим є те, що сам розмір штрафів у ст. 1201 ПКУ не переглянули. Тож поблажки отримають лише старі ПН/РК.

 

НАГАДАЄМО. За несвоєчасну реєстрацію пільгових ПН/РК, ПН/РК, складених на операції, оподатковувані за ставкою 0 %, «компенсуючих» ПН/РК (п. 198.5 ПКУ), «розподільчих» ПН/РК (п. 199.1 ПКУ), «мінбазних» ПН передбачено спецштраф. Сума штрафу, який накладається на підставі п. 1201.1 ПКУ, складає 2 % обсягу постачання в ПН/РК, але не більше 1020,00 грн. Якщо ж зазначені ПН взагалі не зареєструвати в ЄРПН і це виявлять фіскали під час перевірки, штраф складе 5 % суми обсягу постачання, але не більше ніж 3400,00 грн (п. 1201.2 ПКУ).

 

Кілька слів також скажемо і про спецштраф за нереєстрацію ПН/РК. Законодавці поширили його також на «мінбазні» РК. Про це тепер прямо сказано в п. 1201.1 ПКУ. Проте аналогічні зміни до п. 1201.2 ПКУ внести забули. Наша думка: РК є додатком до ПН і, відповідно, правила мають діяти аналогічні, якщо не вказується зворотне.

Ще одна зміна має назву «краще пізно, ніж ніколи». Так, п. 731 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ регламентовано перехід квартальних платників ПДВ на місячний звітний період. Звісно, ми їм дуже вдячні, але дорога ложка до обіду. Це питання фіскали врегулювали в ЗІР трошки раніше. Добре, що позиції збігаються:

— останній звітний період у квартальників це — ІІ квартал 2020 року;

— перший місячний — липень 2020 року.

 

ДО ВІДОМА. Про нюанси переходу з одного звітного періоду на інший ви можете дізнатися з матеріалу «Прощаємося із квартальним звітним періодом з ПДВ: що слід урахувати» // «ПБ», № 36/2020, с. 26. Із ними варто ознайомитися, перш ніж подавати декларацію з ПДВ за липень 2020 року.

 

Акциз

До акцизних питань Закон № 466 вніс багато непорозумінь, які залагоджувати довелося на рівні роз’яснень митників та податківців. Йдеться про встановлення акцизного податку на дизельне паливо з доданими важко-леткими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо (код УКТ ЗЕД на рівні перших чотирьох цифр 2710). Зараз до п.п. 215.3.4 ПКУ додали важливе уточнення. Так, підакцизними є: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350 °С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350 °С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %».

Щодо цього питання вам також буде цікавий наш матеріал «Акцизний податок: останні новації в роз’ясненнях контролерів» // «ПБ», № 31/2020, с. 13.

Також у зв’язку із новими підакцизними товарами тимчасове «штрафне» послаблення внесли до Закону № 48112. Так, до суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання товарів, зазначених вище, з 23.05.2020 р. по 31.12.2020 р. не буде застосовуватися відповідальність:

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР

— за виробництво пального без ліцензії;

— оптову торгівлю пальним або зберігання пального без наявності ліцензії;

— роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії;

— роздрібну торгівлю пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії;

— надання послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізацію пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального.

 

ВАЖЛИВО! Послаблення стосується тільки роботи із згаданими вище видами пального. Якщо суб’єкт господарювання здійснює операції з іншими видами, то санкції можуть застосувати.

 

Інше

«Ліцензійні» штрафи Також законотворці підчистили власні помилки в Законі № 481. Так, ще з 29.12.2019 р. абз. 22 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 було передбачено штраф за надання послуг зі зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абз. 2 ч. 41 ст. 15 Закону № 481. Єдина проблема: такої норми, як абз. 2 ч. 41 ст. 15 Закону № 481, узагалі немає. За змістом ця відповідальність стосується положень ч. 43 ст. 15 Закону № 481, яка встановлює спрощений порядок отримання ліцензій на зберігання пального для власних потреб. Відповідно, застосовувати штраф із неіснуючим посиланням було досить проблематично.

Зараз цей недолік виправили. У штрафній нормі лишили просто посилання на ст. 15 Закону № 481, щоб не промахнутися. Отже, штраф у розмірі 500 тис. грн став досить реальним…

Перевірочний мораторій Наші читачі знають, що по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).Однак із цього правила є винятки. Так, дія мораторію не поширюється:

— на документальні позапланові перевірки, що проводяться відповідно до п.п. 78.1.8 ПКУ з приводу заявленого платником бюджетного відшкодування з ПДВ та/або від’ємного значення з ПДВ, яке становить понад 100 тис. грн;

— на фактичні перевірки з певних акцизних питань.

І ось Законом № 786 перелік перевірок, на які не поширюється перевірочний мораторій, збільшено. Наразі контролюючі органи, не чекаючи кінця карантину, зможуть також здійснювати документальні позапланові перевірки:

— передбачені п.п. 78.1.7 ПКУ (здійснюється в разі реорганізації13, припинення, банкрутства або подання заяви про зняття з обліку платника податків);

Крім перетворення

— що проводяться на звернення платника податків. Тут є побоювання, що податківці можуть розпочати «вичавлювати» з платників відповідні «бажання»sad.

  

Книги обліку зникнуть, а облік залишиться: чекаємо на 01.01.2021 р.

Ще на етапі ознайомлення з проектом нещодавно ухваленого Закону № 786 більшість ФОП обнадіяла звістка про скасування Книг обліку доходів/доходів та витрат. Поряд з цим деякі фахівці навпаки пов’язували це полегшення з кампанією щодо детінізації доходів, зокрема з обов’язковим використанням РРО чи програмних РРО (далі — ПРРО). Мовляв, на зміну менш суворому обліку в Книзі прийде більш сувора реєстрація розрахункових операцій через РРО та ПРРО. Й ось, нарешті, ми маємо остаточний текст норм щодо Книг в Законі № 786. Розгляньмо їх.

ФОП на загальній системі та інші самозайняті особи З 01.01.2021 р. у п. 177.10 ПКУ не буде конкретизивано, що зазначені особи мусять вести саме Книгу обліку доходів та витрат. У ньому буде сказано, що загальносистемники будуть зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п.п. 2 п. 19 Закону № 786).

Такий облік доходів і витрат ФОП на загальній системі може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Чи зможе ФОП самостійно обрати паперовий зошит, блокнот тощо чи записувати данні про доходи та витрати в електронному файлі довільної форми? Ні, в тому самому пункті вказано, що Мінфіном буде визначена типова форма, за якою треба здійснювати облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку.

 

ВАЖЛИВО! В п. 177.10 ПКУ не буде згадки про реєстрацію такої форми. Але слід почекати, що скаже Мінфін.

 

Такі самі книжні зміни зазнає п. 178.6 ПКУ з нормою щодо обліку доходів та витрат інших самозайнятих осіб (незалежних професіоналів).

Тож серед плюсів: скасування реєстрації, можливість вести облік в електронній формі. Проте підозрюємо, що нова форма не буде сильно відрізнятися від вже звичної форми Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481, таким самим може залишитися й порядок її заповнення.

Зауважимо, що ведення Книги обліку в електронному вигляді було передбачено й Порядком № 48114, проте до реалізації цієї норми на практиці діло не дійшло. Сподіваємося, з 01.01.2021 р. у ФОП-загальносистемників така можливість з’явиться.

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.

Чи треба буде з 01.01.2021 р. загальносистемникам, в яких не закінчиться Книга обліку за чинною формою, переходити на нову типову форму? Відповідь на це питання, як і на інші «технічні» питання, отримаємо після того, як з’явиться нормативний документ від Мінфіну. Про всяк випадок сподіваємося на це.

У будь-якому разі згідно з п.8 Порядку № 481 Книгу треба зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Хоча ми б радили дотримуватися ще й строку, встановленого п. 44.3 ПКУ — не менш як 1095 днів із дня подання податкової звітності, для складення якої вона використовувалася.

ФОП на ЄП Що стосується ФОП-єдинників, то для них з 01.01.2021 р. з’явиться нова норма в п. 296.1 ПКУ. Тож ФОП — платники ЄП груп 1, 2 та платники ЄП групи 3, які не є платниками ПДВ, зможуть вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. А ФОП-єдинники групи 3, які є платниками ПДВ, саме так відображатимуть доходи та витрати.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

На відміну від загальноситемників єдинникам взагалі не будуть встановлювати будь-яку форму для обліку — все в довільній формі. Знов ж таки приємний сюрприз у вигляді скасування реєстрації та надія на практичну реалізацію норми про облік в електронній формі. Чи можна до них віднести скасування щоденних записів — вирішувати вамsmiley. Однозначно, це перевага для тих, хто працює тільки за безготівковими розрахунками, а ось тим, хто матиме справу з готівкою, без щоденного контролю все одно не обійтися. Крім цього, обраховувати на день отримання за курсом НБУ доведеться і валютну виручку. Тож спрощення торкнеться не всіх.

Хоча, як в гостросюжетному детективі, не обійшлося без цікавого нюанса. Мережою поширився пост депутата ВР України Ніни Южаніної, яка стверджує, що текст Закону № 768 щодо Книг обліку ФОП-єдинников повинен був залишити для них типову форму, що дало б змогу боротися з введенням РРО/програмних РРО для більшості єдинників.

Не будемо давати оцінку, а почекаємо роз’яснень можновладців. На нашу думку, «бої» за Книгу обліку можуть продовжуватися протягом найближчого часу, що, звісно ж, може призвести до чергових змін.

Оскільки запровадження якогось порядку обліку доходів/доходів та витрат п. 296.1 ПКУ не передбачено, то чекатимемо від податківців роз’яснень щодо старої Книги обліку. Знов ж таки в будь-якому разі вона повинна зберігатися у платника ЄП протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис, а краще з врахуванням строку, встановленого п. 44.3 ПКУ.

Й ще один момент — оприбуткування готівки. Поки що п.п. 18 п. 3 та п. 11 Положення № 14815 говорять про щоденне відображення готівки в книгах обліку для цілей оподаткування. Проте в такому разі варто казати про те, що до 01.01.2021 р. Нацбанк має час, щоб внести корективи до касової нормативки, бо порядок ведення книг обліку за ПКУ, на наш погляд, має пріоритет.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ від 29.12. 2017 р. № 148

 

Списання боргу з ЄСВ

У п. 915 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ внесені зміни, на які з нетерпінням чекали «сплячі» ФОП-загальносистемники й незалежні професіонали. Нагадаємо, у них з'явився шанс на списання заборгованості з ЄСВ та нарахованими санкціями за його несплату починаючи з 01.01.2017 р. Причому з набуттям чинності з 03.06.2020 р. окремими положеннями Закону № 59216 виникло двояке тлумачення того, недоїмка на яку дату (01.01.2021 р. або 03.06.2020 р.) буде списана і, відповідно, від якої дати відлічувати строк для подання документів.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації поза колом платників» від 13.05.2020 р. № 592-IX.

У згаданому пункті тепер уточнено, що списанню підлягатимуть не сплачені станом на 03.06.2020 р. суми недоїмки з ЄСВ за безприбуткові («нульові» та збиткові) місяці, штрафів та пені, які нараховані на цю недоїмку, за період з 01.01.2017 р. до 03.06.2020 р. за умови подання протягом 90 к. дн. звітності за період з 01.01.2017 р., якщо вона не була подана раніше, й заяви:

— ФОП-загальносистемниками — державному реєстраторові про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

— незалежними професіоналами — до податкового органу за основним місцем обліку про зняття з обліку.

А це означає, що відлік 90 к. дн. для подання заяви слід починати з 03.06.2020 р., тобто подавати звітність і заяву потрібно не пізніше за 31.08.2020 р.

У разі якщо ці суми були самостійно сплачені або стягнуті, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій та пені в частині, що залишилася несплаченою. Нараховані та сплачені або стягнуті за вказаний період суми недоїмки з ЄСВ, штрафних санкцій та пені поверненню не підлягають.

Зауважимо, що ФОП-загальносистемники повинні сплачувати ЄСВ у тому числі за місяць державної реєстрації припинення діяльності (незалежні професіонали — місяць зняття з обліку). Відповідно, зобов'язання з ЄСВ за червень (хоча є шанс, що податківці його все-таки спишуть як нараховане на 03.06.2020 р.), липень і серпень їм списано не буде, окремих вказівок щодо цього в Законі про ЄСВ на сьогодні немає.

У категорії 201.06 ЗІР  податківці пояснили, як треба заповнити таблицю 1 Звіту за формою № Д5 у разі його подання відповідно до вимог Закону № 592, а саме:

— у графі 3 в рядках у розрізі кожного календарного місяця, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄСВ, проставити прочерки у разі неотримання доходу;

— графа 4 заповнюється згідно з вимогами абз. 2 п. 2 ч.1 ст. 7 Закону про ЄСВ. Тож у цій графі платник визначає базу нарахування, але не меншу від 1 МЗП та не більшу за максимальну величину бази нарахування ЄСВ (15 МЗП).

Про заповнення інших граф фіскали промовчали, проте логічно, що в разі заповнення графи 4 має спрацювати формула розрахунку ЄСВ в графі 6 таблиці 1 Звіту за формою № Д5.

Податок на прибуток та споріднене

Амортизація в період невикористання об'єкта Зовсім нещодавно Законом № 466 до п.п. 138.3.1 ПКУ було внесену зміну, що амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням і консервацією17. І от зараз ця норма зазнала коректив.

Див. матеріал «Податково-прибуткові зміни: інші нововведення» // «ПБ», № 27/2020, с. 22.

 

ЦИТАТА. «Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією».

(оновлений абз. 3 п.п. 138.3.1 ПКУ)

 

 

Як бачимо, тепер не можна нараховувати амортизацію в податковому обліку тільки в період консервації об'єкта. Чи змінює це щось для підприємств, які ведуть облік за П(С)БО? Великою мірою ні, адже абз. 1 п.п. 138.3.1 ПКУ зазначає, що розрахунок податкової амортизації здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених п.п. 14.1.138, пп. 138.3.2–138.3.4 ПКУ18. А п. 23 П(С)БО 7, у свою чергу, вимагає нараховувати амортизацію протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який установлюється підприємством (у розпорядчому акті) під час визнання цього об'єкта активом (під час зарахування на баланс), і призупиняти її на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

З цього питання в наведених нормах обмежень немає

А от для підприємств, які працюють за МСФЗ, ця зміна є суттєвою, оскільки за нормами міжнародних стандартів підстав для призупинення амортизації в перелічених вище випадках немає (пп. 52 і п. 55 МСБУ 16 «Основні засоби»). Отже, у податковому обліку такі підприємства з 08.08.2020 р. не мають права нараховувати амортизацію тільки на законсервовані об'єкти.

Незайвим буде повторити, що ці зміни зачепили тільки платників податку на прибуток, які коригують фінрезультат до оподаткування. Якщо підприємство не проводить коригування, то вони орієнтуються тільки на дані бухобліку.

 «Конструктивні» дивіденди З 01.01.2021 р. наберуть чинності зміни, внесені до ПКУ Законом № 466 у частині розширення визначення дивідендів17. Відповідно, з цієї дати доходи (виплати), що підпадають під це, будуть оподатковуватися податком на репатріацію в порядку, установленому п.п. 141.4.2 ПКУ. Залишалося питання з авансовим внеском з податку на прибуток під час виплати дивідендів. Сьогоднішніми змінами це питання закрите: «дивідендний» авансовий внесок не справляється/не нараховується на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів згідно з абз. 4–7 п.п. 14.1.49 ПКУ (новий п.п. 57.11.7 ПКУ, який почне діяти з 01.01.2021 р.).

 Податок на репатріацію Тут зміни стосуються оподаткування доходів від продажу інвестиційних активів.

Згідно з новим абз. 6 п.п. «е» п.п. 141.4.1 ПКУ під оподаткування підпадає дохід від продажу або іншого відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи — резидента України, за умови що в будь-який час протягом 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, яке розташоване в Україні та належить такій юридичній особі — резиденту України або використовується такою юридичною особою — резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Цікаво, як ця нова норма узгоджуватиметься з абз. 2 п.п. «е» п.п. 141.4.1 ПКУ, згідно з якою цим податком оподатковується дохід від продажу чм іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів, окрім тих, що перебувають в обігу на фондовій біржі, яка входить до переліку, затвердженогой Кабміном, відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 ПКУ.

Причому якщо такий інвестактив придбаває нерезидент у іншого нерезидента, який не має в Україні зареєстрованого постійного представництва, то такий нерезидент (покупець) зобов'язаний утримувати податок з прибутку від відчуження такого інвестиційного активу за ставкою в розмірі 15 % і за рахунок такого іншого нерезидента, та перераховувати до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюються виплати (абз. 9 п.п. 141.4.2 ПКУ).

Додамо, що такий нерезидент-покупець зобов'язаний не пізніше за дату здійснення першої плати за інвестактив, що придбавався, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юрособи, акції, корпоративні права якої формують вартість такого інвестактиву. Узяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, установленому п. 64.5 ПКУ (абз. 10 п.п. 141.4.2 ПКУ, категорія 102.16 ЗІР ).

 Постпредставництва нерезидентів З 01.07.2020 р. відбулися серйозні зміни в оподаткуванні та взятті на облік нерезидентів, що здійснюють діяльність через свої постійні представництва в Україні19. На сьогодні в п. 133.3 ПКУ серед осіб, що є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів, як і раніше, зазначені постпредставництва нерезидентів. Проте з 01.01.2021 р. до таких віднесені тільки нерезиденти, що здійснюють діяльність через постійне представництво. Такі нерезиденти до початку господарської діяльності повинні стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва. Нерезидент, який почав діяльність через постопредставництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а отримані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Це узгоджується зі змінами, внесеними Законом № 466 до п. 64.5 ПКУ щодо порядку взяття на облік нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через постійні представництва. За новими правилами, що вже набули чинності з 01.07.2020 р., за наявності постпредставництва в Україні на облік ставиться сам нерезидент. Причому «Перехідними положеннями» (п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) нерезидентів (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законом № 466 належним чином акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 липня 2020 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язали протягом трьох місяців (відлік від 01.07.2020 р.) подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, установленому п. 64.5 ПКУ. При цьому перевірки щодо нерезидентів, якими не були виконані ці вимоги, і щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, які перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 січня 2021 року.

 Тонка капіталізація Як ви знаєте, нормами ПКУ передбачені особливі правила оподаткування відсотків за борговими зобов'язаннями з нерезидентами (пп. 140.1–140.3 ПКУ). І з 01.01.2021 р. у цьому питанні стануться серйозні зміни20. Найбільше насторожував п. 53 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, згідно з якими такі правила обліку відсотків з 01.01.2021 р. повинні були застосовуватися до всіх кредитів, позик та інших боргових зобов'язань, які обліковуються на балансі платника податків станом на 01.01.2021 р. Це говорило про те, що під «тонку капіталізацію» з наступного року підпадали б і відсотки за операціями з резидентами. Проте коментованим сьогодні Законом п. 53 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ підкориговано. Тепер тут чітко сказано, що це стосуватиметься тільки боргових зобов'язань, які виникли за операціями з нерезидентами.

Див. докладніше матеріал «Коригування фінрезультату при роботі з нерезидентами» // «ПБ», № 35/2020, с. 17

Оподаткування доходів фізичних осіб

 Компенсаційні виплати від держави У п.п. 165.1.1 ПКУ додали, що не включаються до оподатковуваного доходу суми компенсацій, які отримує платник з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соцстрахування. У зв'язку з цим зауважимо, що актуальне останнім часом питання, чи підпадає під дію п.п. 165.1.1. ПКУ допомога по частковому безробіттю, спрямована на компенсацію працівникам втрати частини зарплати у зв'язку з карантинними заходами, знято з порядку денного. Такі суми повністю підпадають під цю норму. До речі, й раніше фіскали (категорія 103.25 ЗІР ) не заперечувати проти відображення таких виплат у формі № 1ДФ з ознакою доходу «128» (соціальні виплати з відповідних бюджетів).

 Дохід із джерелом з України Перелік доходів з джерелом походження з України поповнився таким нововведенням (п.п. «і» п.п. 14.1.54 ПКУ): доходи нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи — резидента України, за умови, що в будь-який час протягом 365 днів, що передують продажу чи іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, яке розташоване в Україні та належить такій юридичній особі — резидентові України або використовується такою юридичною особою — резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу або аналогічного договору.

При цьому вартість акцій, часток, корпоративних чи інших аналогічних прав, а також нерухомого майна для цієї мети визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найбільша сума в будь-який момент часу протягом 365 днів, що передують продажу чи іншому відчуженню, і підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) за балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

Відповідно, такі доходи нерезидентів підлягають оподаткуванню в Україні в порядку, установленому п. 170.10 ПКУ.

Закриття іноземної компанії Запровадження з 2021 року правил оподаткування для контролерів іноземних компаній призвело до того, що багато які резиденти України — учасники таких компаній поставили питання про закриття таких компаній. Для фізичних осіб, що є акціонерами, учасниками, партнерами, пайовиками, засновниками, контролюючими особами (далі — учасники) таких компаній, Законом, що коментується, запроваджено тимчасову пільгу. Так, згідно з п. 14 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020–2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи чи іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків — учасником іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання всіх таких умов:

а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше за 1 січня 2020 року й завершена не пізніше за 31 грудня 2021 року;

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна й ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, згідно з фінансовою звітністю іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеною відповідно до міжнародних стандартів фінансовою звітністю на дату прийняття рішення про розділ майна як виплати доходу у зв'язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридична особа.

Анна Хомюк, головний редактор, Жанна Семенченко, заступник головного редактора, Оксана Хмелевська, заступник головного редактора, Світлана Куртенок, бухгалтер-експерт
 

 

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку