Статті

Р

Розрахунок коригування: нюанси «експлуатації»

Досвідчені бухгалтери знають, що в сьогоденних ПДВ-реаліях для здійснення коригувань ПЗ і ПК недостатньо володіти прописними правилами складання та реєстрації РК. Тут потрібно ще й слідкувати за змінами настроїв податківців, а також уміти проаналізувати конкретну ситуацію, щоб обрати оптимальний варіант коригування.
Складно… Але ми допоможемо!

31 липня, 2020
Тема: ПДВ

 

РК для виправлення помилок у ПН: цікаві випадки

Почнемо з прикрих випадків, коли вносити правки в ПН доводиться не тому, що настала коригувальна подія (повернення товару або передоплати, перегляд цін тощо), а тому що в зареєстровану ПН закралася помилка.

Невиправні помилки З матеріалу «Розрахунок коригування: від складання до декларації» ви дізналися, що Порядок № 1307 передбачає лише два випадки, коли помилку у ПН не можна виправити.

ВАЖЛИВО! Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення помилок у даті складання ПН та її порядковому номері.

Як же вийти із ситуації? Діяти тут слід в два етапи:

► Етап 1. Оскільки виправити ПН неможливо, її доведеться анулювати! Для цього на дату виявлення помилки потрібно скласти РК з кодом причини «103», в якому показники хибної ПН вивести в нуль. Якщо ПН складена на отримувача — платника податку, то зменшуючий РК до неї реєструє отримувач (покупець). Якщо ж ПН не підлягала наданню отримувачу, РК реєструє постачальник.
Етап 2. На дату виникнення ПЗ постачальнику необхідно складати нову ПН з правильними реквізитами та зареєструвати її в ЄРПН. Якщо така реєстрація відбудеться за межами граничних строків, постачальник отримає штраф за несвоєчасну реєстрацію.

Анулювання VS виправлення Виходячи з логіки Порядку № 1307, решта помилок у ПН має підлягати виправленню. Зверніть увагу: саме виправленню, а не анулюванню ПН! Проте податківці розмірковують інакше. Вони вважають, що й деякі інші помилки, допущені в ПН, слід також виправляти шляхом анулювання хибної ПН та складання нової ПН (див. табл. 1), тобто тим же методом, який ми розглянули вище. Вважаємо, що це вже мало схоже на виправлення. Але фіскали закладають свої думки в налаштування програмного забезпечення, від якого залежить, чи «проскоче» РК реєстрацію. Тож доводиться враховувати їх позицію. Треба зазначити, що в деяких випадках з податківцями слід погодитись, а от інколи можна й гнути свою лінію.

Таблиця 1. Помилки, які, на думку податківців, слід виправляти шляхом анулювання хибної ПН та складання нової правильної ПН

Суть помилки

Аргументи податківців

Примітка редакції

Помилки, допущені у полях верхньої лівої частини ПН.

НАГАДАЄМО. При складанні ПН у полях верхньої лівої частини зазначається:

  • у гр. «Зведена податкова накладна» — відповідний код ознаки;
  • у гр. «Складена на операції, звільнені від оподаткування» «Без ПДВ»;
  • у гр. «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» — «X» та відповідний тип причини

У категорії 101.15 ЗІР аргументувати свою позицію фіскали навіть не намагалися

Чому тут податківці не дозволяють користуватися п. 22 Порядку № 1307 та просто скласти РК, у заголовній частині якого всі правильно заповнені реквізити ПН повторити, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнити без помилок?

Можливо, їм такі помилки заважають ідентифікувати операцію? Але нам здається, скоріше, вони намагаються поповнити бюджет за рахунок штрафів, якщо правильна ПН буде невчасно зареєстрована

Помилка допущена в полі «індивідуальний податковий номер» або «податковий номер платника податку3 або серія (за наявності) та номер паспорта4»

Своє бачення виправлення таких помилок податківці виклали в категоріях 101.15 та 101.16 ЗІР  без наведення аргументів.

НЮАНС. Контролери також зауважили, що помилки в умовному ІПН виправляються аналогічним шляхом.

У цьому разі аргументи й не потрібні, адже ІПН та податковий номер — це саме ті реквізити ПН, які без сумніву пов’язані з ідентифікацією операції. Тож тут ми погодимося з фіскалами: виправлятися слід шляхом анулювання хибної та складання правильної ПН. До того ж в умовах функціонування СЕА ПДВ тільки таким шляхом можна вирівняти реєстраційні ліміти контрагентів

Помилка допущена в гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» або гр. 7 «Ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування податку на додану вартість»

У категорії 101.15 ЗІР податківці зазначають, що така помилка призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої складено ПН. Тож, на думку фіскалів, єдине, що може врятувати ситуацію, — анулювання помилкової ПН та складання нової. При цьому вони зазначають, що у разі реєстрації правильної ПН з порушенням встановлених строків до платника буде застосовано штраф.

Аналогічний зміст мають ІПК ДПС України від 16.01.2020 р. № 128/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, від 08.05.2020 р. № 1938/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Нам здається, такі висновки фіскалів також мають на меті лише одне: поповнення бюджету за рахунок штрафів, адже частіше за все помилку знаходять уже після спливу граничних строків реєстрації ПН.

Виправити ж помилку можна й іншим способом: на дату виникнення ПЗ скласти РК з типом причини «101», «102» або «104» залежно від виду помилки. Тоді вийде, що ПН, відкоригована за допомогою такого РК, буде повністю відповідати первинці!

Штраф за несвоєчасну реєстрацію РК тут також може бути, якщо термін своєчасної реєстрації вже минув. Але сума буде меншою, адже штраф розрахується не від усієї суми ПДВ за операцією (як у варіанті, на якому наполягають фіскали), а лише від суми ПДВ, що міститься в РК (тобто на суму ПДВ-помилки)1.

Детальніше про це читайте у матеріалі «Сумова помилка у податковій накладній: вирок від фіскалів» // «ПБ», № 26/2020, с. 4.

ПОРАДА. Якщо встигаєте зареєструвати правильну ПН вчасно, то краще діяти за настановами податківців. Це убезпечить ПК покупця.

Помилка пов’язана з тим, що ПН складена на звільнену операцію (код ставки — «903»), а слід було скласти на оподатковувану операцію

У цьому разі такий механізм виправлення помилки податківці аргументують тим, що для операцій, які оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі ПН (категорія 101.15 ЗІР)

Тут ми підтримуємо податківців, адже «крити» нема чим.

НЮАНС. Дзеркальну помилку (склали ПН на оподатковувану операцію, а треба було на звільнену) виправляти доведеться так само.

У ПН помилково не зазначено окрему товарну позицію, у зв’язку з чим загальна сума обсягів постачання за відповідною операцією не відповідає первинним документам

Аргумент у фіскалів один: за таких обставин ПН не відповідає первинним документам (категорія 101.15 ЗІР)

На наш погляд, такий метод коригування тут є несправедливим. Для таких випадків мали б передбачити можливість складання РК, за допомогою якого можна було б додавати рядки до ПН. Але, на жаль, технічно така можливість відсутня. Звичайно, можна намагатися «обдурити» систему і проштовхнути хитроскладений РК або скласти нову ПН, яка б містила лише номенклатурні позиції, що «випали». Звичайно, це зменшить штраф для постачальника (якщо граничний термін реєстрації ПН сплив), але поставить під удар ПК покупця.

Інші помилки На цьому помилки, на жаль, не закінчуються. Проте, на щастя, деякі з них можна виправити майже безболісно. Але тут знов не без прикрих винятків . У табл. 2  пропонуємо ознайомитися з пропозиціями податківців з виправлення інших помилок, допущених в ПН.

Таблиця 2. Механізм виправлення інших помилок в ПН

Суть помилки

Пропозиції податківців

Примітка редакції

ПН складена без факту здійснення господарської операції (помилкова)

Помилкову ПН слід анулювати. Для цього на дату виявлення помилки потрібно скласти РК з кодом причини «103», в якому показники хибної ПН вивести в нуль

Тут ми згодні з податківцями

Помилка допущена в гр. 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» та/або у коді в гр. 3.1 «товару згідно з УКТ ЗЕД» (гр. 3.3 «послуги згідно з ДКПП»)

Податківці у (категорії 101.16 ЗІР) дозволяють виправити такі помилки шляхом складання одного лише РК з кодом причини «104». У першому рядку такого РК слід «обнулити» показники того рядка ПН, в який закралася помилка, а правильні показники на заміну тих, що були раніше вказані у ПН, зазначаються у РК новими рядками як одна або кілька нових (змінених) товарних позицій (номенклатури).

У цьому випадку податківці також мають рацію.

Помилка допущена в гр. 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної ПН, складеної відповідно до вимог п. 198.5 або п. 199.1 ПКУ.

НАГАДАЄМО. У гр. 2 зведеної ПН з кодом ознаки «1» або «2» платник податку має зазначити дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника податку під час постачання йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає «компенсуючі» ПЗ.

І знов з якогось дива податківці згадали про анулювання. Але цього разу не всієї ПН, а лише того рядка, в якому є помилка. РК при цьому слід скласти з кодом причини коригування «201» або «202», залежно від коду ознаки зведеної ПН.

Потім фіскали наказують скласти нову зведену ПН, в гр. 2 якої зазначити правильні дані «вхідної» ПН. Причому така зведена ПН складається на дату, не пізнішу від останнього дня місяця, в якому платник податку зобов’язаний був визначити відповідні ПЗ на підставі п. 198.5 або п. 199.1 ПКУ.

У цьому випадку фіскали скупі на аргументи. А той аргумент, який вони наводять, виглядає дуже дивно. На їх думку, такий метод виправлення пов’язаний з тим, що помилка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення ПЗ (категорія 101.15 ЗІР, ІПК ДФСУ від 05.07.2019 р. № 3107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

А тут ми знов бачимо лише бажання податківців «поживитися» штрафами у разі реєстрації зведеної ПН з правильними даними пізніше граничного строку.

Погодитися з фіскальною позицією важко. Тим більше, що виправляти номенклатурні помилки одним лише РК у звичайних ПН вони дозволяють! Чому ж тут на власний розсуд вигадали іншу методику? Адже правила ПКУ  та Порядку № 1307 не передбачають тут різних варіантів!

Але якою б мірою не були неправі податківці, проте програмне забезпечення ДПС налаштовано відповідно до фіскальної позиції і просто не пропустить «незадовільний» РК2.

Додатково див. матеріал «Податкова накладна за п. 198.5 ПКУ: безвихідь номенклатурних помилок» // «ПБ», № 21-22/2020, с. 24.

ДО ВІДОМА. Обсяг постачання в зведеній ПН можна відкоригувати шляхом складання РК (приклад див. на рис. 10-11).

Помилки, які не вплинули на кількісні/вартісні показники (зокрема у гр. 3.2, 4, 5, 9, 12 ПН)

У категорії 101.15 ЗІР податківці зазначають, що виправлення здійснюється методом «сторно», тобто зазначаються зі знаком «–» показники рядка ПН, що містять помилкове значення, та новим рядком зі знаком «+» зазначаються показники, які містять правильні значення.

При цьому в РК зазначається причина коригування —«104».

Не маємо жодних заперечень.

Невірно зазначений код ставки («7», «20», «901» або «902»)

У категорії 101.16 ЗІР податківці радять вчиняти так: на дату виявлення помилки скласти РК з кодом причини «104», в якому одним рядком обнулити хибний рядок та додати новий рядок з правильними показниками.

ВИНЯТОК. Якщо «пересорт» відбувся між кодом ставки «903» та будь-яким іншим кодом, то так виправитися не вийде. Правила виправлення в такому випадку див. у табл. 1.

А от в цьому випадку податківці здивували нас своєю лояльністю. Адже ставка податку також є одним з визначальних реквізитів щодо ідентифікації операції. До того ж вона впливає і на суму ПДВ. Також дивно, що в цій ситуації фіскалів не бентежить розбіжність між показниками ПН та первинкою.

Звичайно нас радує, що податківці знову не завели свою пісню про анулювання ПН та складання нової, а дозволили виправитися лише за допомогою РК. Але нам важко зрозуміти, чому вони пропонують складати такий РК на дату виявлення помилки, а не на дату виникнення ПЗ (що, на наш погляд, є більш доречним). Адже запропоноване податківцями «виправлення» призведе до того, що ПН, відкоригована за допомогою РК, який складений на дату іншу, ніж дата виникнення ПЗ, уже точно не відповідатиме первинці. До того ж суми ПЗ постачальника можуть виявитися «розірваними» між періодами. Але під найбільший удар потрапить ПК покупця.

У будь-якому разі зацікавленим краще отримати ІПК з цього приводу.

Помилка в полі «номер філії2»

Податківці у категорії 101.16 ЗІР згадали про п. 22 Порядку № 1307 та порадили на дату виявлення такої помилки скласти РК, у якому всі правильно заповнені реквізити ПН повторити, а поле «номер філії2» заповнити без помилок. При цьому табличну частину розділів А та Б не заповнювати

Ми повністю згодні з податківцями.

НЮАНС. Так саме слід виправляти й інші незначні помилки у заголовній частині ПН (наприклад у назві отримувача).

Дата складання РК: не так уже все й однозначно

На жаль, ані ПКУ, ані Порядок № 1307 не дають чітких настанов щодо дати складання РК у тій чи іншій ситуації. Фіскали у категорії 101.16 ЗІР, схоже, намагалися розрубити цей гордіїв вузол та зазначили, що:

  • для виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах ПН, РК складається на дату виявлення помилки;
  • у загальних випадках РК складається на дату проведення перерахунку.

Ми ж вважаємо, що такий підхід не завжди є виправданим. Та й самі податківці в інших консультаціях від нього відступають. Тож все ж таки зазирнемо у нормативку. Єдине, що маємо, — у п. 22 Порядку № 1307 є вказівка складати РК до ПН на дату виявлення в ній помилки, яка міститься в реквізитах заголовної частини ПН та не заважає ідентифікувати здійснену операцію. І все! У решті випадків доводиться шукати в нормативних документах лише підказки та натяки.

З одного боку, пп. 192.1.1 та 192.1.2 ПКУ у ситуації, коли відбувається зменшення/збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг), вимагають коригувати суми ПЗ та ПК (читаємо: складати РК) за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено відповідний перерахунок. Тож є прив’язка до дати зміни компенсації вартості товарів або послуг, тобто договірних умов.

З іншого боку, РК складають у порядку, визначеному для ПН (абз. 1 п. 192.1 ПКУ, п. 21 Порядку № 1307). А ПН, у свою чергу, складають на дату виникнення ПЗ, які нараховують на дату фактичної події (оплата чи постачання). До речі, фіскалам миліший цей підхід. Для визначення дати складання РК вони полюбляють орієнтуватися саме на дату фактичної події. Проте це не завжди «працює», інколи навіть спричинює виникнення нового питання: яку саме подію слід розглядати як коригувальну — першу чи завершальну? Пропонуємо розібрати конкретні найбільш поширені ситуації.

Ситуація 1. Постачальник на дату отримання від покупця передоплати за товари (послуги) склав ПН. У подальшому сторони уклали угоду про зміну номенклатури товарів (послуг) в межах отриманої передоплати, після чого відбулось постачання.

Те, що ПН слід відкоригувати, не викликає сумнівів. РК в цьому разі потрібно скласти з кодом причини коригування «104» (приклад див. на рис. 1-2). Але на яку дату складати такий РК — на дату укладання угоди про зміну номенклатури або на дату постачання? Податківці у категорії 101.15 ЗІР демонструють свою прихильність до дати фактичної події і радять складати РК на дату постачання товарів (послуг). Однак як бути, якщо постачання відбудеться не одномоментно, а протягом декількох днів кількома партіями? Яку ж дату обрати тоді? На наш погляд, у таких випадках при визначені дати складання РК можна орієнтуватися на укладання угоди про зміну номенклатури.

Ситуація 2. Покупець — платник ПДВ повертає товар неналежної якості, а після цього продавець повертає йому кошти.

Тут також маємо два варіанти дати складання РК: (1) дата повернення товару; (2) дата повернення коштів. На наш погляд, правильний вибір — орієнтуватися на дату повернення товару. Такий висновок випливає з того, що продавець в подальшому має повернути покупцеві отримані кошти, а не зарахувати їх у рахунок майбутніх постачань.

Проте податківці у категорії 101.04 ЗІР наводять інше бачення ситуації та пропонують складати РК на дату повернення коштів, тобто завершальної події. Прямих посилань на законодавчі норми, які підказали фіскалам такий алгоритм, консультація не містить. Хоча фіскальну логіку теж можна зрозуміти. Вбачається, що вони воліють остаточно «відкотити» ПДВ-події. Тобто складання РК для них — це завершальний акорд, який має відбутися за фактом повернення до статусу-кво.

Справедливості заради зазначимо, що ПКУ дійсно встановлює умови остаточного повернення товарів та коштів «на свої місця» для зменшення ПЗ продавця, але це стосується виключно випадків, коли покупцем є неплатник ПДВ (п. 192.2 ПКУ). Тож поширювати такий підхід на всі інші ситуації якось дивно. В даному ж випадку повернення товару нівелює операцію з постачання (відсутній об’єкт оподаткування ПДВ), обов’язок поставити товари у продавця зникає і залишається лише зобов’язання повернути кошти.

Крім того, щоб не залишити сумнівів стосовно правильності визначення дати складання РК, рекомендуємо постачальнику обліковувати заборгованість, що утворилася після повернення товару, за кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (а не 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»), а покупцю — за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (а не 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»). Це дозволить остаточно позбутися неоднозначності визначення сутності коштів, які підлягають поверненню, та довести, що їх не можна розглядати як аванс за операціями постачання. Тож такі кошти більше не мають жодного відношення до ПДВ-операцій, а отже, орієнтуватися на дату їх повернення з метою складання РК не можна.

НАГАДАЄМО. РК у такому разі складається з типом причини коригування «103» (приклад складання див. на рис. 3).

Ситуація 3. Кошти за повернутий товар не будуть повернуті покупцеві, а зараховуватимуться у рахунок оплати за інший товар (послугу).

У вищезгаданій консультації з категорії 101.04 ЗІР податківці рекомендують визначитись з напрямком подальшого використання коштів негайно та на дату повернення товару скласти:

  • зменшуючий РК;
  • нову ПН, яка має посвідчити оновлений ПДВ-статус коштів, що наразі «звільнилися».

ВАЖЛИВО! Тут податківці для визначення дати складання РК орієнтуються на дату фактичної події, а не на дату досягнення відповідної домовленості.

Звичайно такий варіант розвитку подій є ідеальним, але не завжди можливим. Буває таке, що кошти на деякий час «зависають» у невизначеності. На такий випадок податківці у листі ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10328/6/99-99-15-03-02-15 дозволяли складати нову ПН на дату укладання відповідної додаткової угоди про зарахування коштів. Однак, щоб відстояти своє право на складання нової ПН датою прийняття рішення щодо подальшої долі коштів (тобто датою укладання відповідної угоди), важливо на період «невизначеності» правильно кваліфікувати заборгованість у бухобліку, про що ми зазначали вище.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Скласти нову ПН потрібно лише у разі направлення коштів у рахунок попередньої оплати інших товарів (послуг). Якщо ж кошти підуть на погашення заборгованості за товари (послуги), постачання яких вже відбулось, ПН складати не потрібно, адже перенаправлення коштів буде другою подією.

Ситуація 4. Передоплата за один товар/послугу (якщо зобов’язання з постачання товару або послуги припинено) зараховуватимуться у рахунок оплати за інший товар (послугу) без повернення на поточний рахунок покупця.

Ситуація є дуже схожою з попередньою. Різниця лише в тому, що товар не поставлявся і не повертався, а ПН була складена за фактом передоплати. В таких випадках слід діяти так саме, як у ситуації 3: складати зменшуючий РК та за необхідності нову ПН3.

Якщо кошти перенаправляються як передоплата за товари або послуги, які ще не були поставлені.

ВАЖЛИВО! Але тут фіскали вже прив’язують дату складання РК до дати досягнення відповідної домовленості, тобто підписання документа, на підставі якого передоплата за один товар (послугу) будуть зараховані в оплату іншого товару або послуги (ІПК ДФСУ від 23.04.2019 р. № 1761/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 05.02.2019 р. № 403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Ситуація 5. Товар повернутий постачальнику, але кошти повертатися не будуть, а набудуть статусу попередньої оплати за товари (послуги) у межах того самого договору.

Це є актуальним, якщо йдеться про тривалі договори, які передбачають не одноразові, а періодичні постачання товарів (послуг). У такому разі без складання РК на дату повернення товару взагалі можна обійтися. Адже кошти залишаться «на місці», напрямок їх використання не змінився. На наш погляд, у канву цих подій більш гармонійно вписався б РК з кодом причини коригування «104» (якщо за фактом постачання товару зміниться його номенклатура), складений на дату наступного постачання товарів (послуг) у рахунок «закриття» авансу. При цьому можливе й таке, що номенклатура взагалі залишиться незмінною, тоді і РК не знадобиться.

Ситуація 6. Кошти за товар постачальник повертає покупцеві раніше, ніж той поверне товар.

У цьому разі орієнтуватися слід на дату повернення товару. Давайте звернемося до першоджерела. Так, відповідно до п.п. «а» п.п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів. Тож поки товар не буде повернутий постачальнику, об’єкт оподаткування продовжує своє існування. До того ж факт повернення постачальником коштів ще не є стовідсотковою гарантією повернення йому товару, адже у житті усе може трапитися. І якщо за якихось обставин постачальник так і не отримає свій товар назад, то його можна буде розцінювати як безоплатно переданий, а ця операція, в свою чергу, теж належить до об’єктних. А значить, коригувати поки нема чого. Тож на нашу думку, відповідь є однозначною: складаємо РК на дату повернення товару.

Ситуація 7. Після постачання товару сторони домовилися про зміну його вартості.

Насамперед нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦКУ зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Отже, якщо відбулися обидві події: і передача товару, і його оплата, — то жодні коригування ціни вже неможливі. Проте якщо постачання здійснено, але товар ще не оплачений — все у ваших руках: укладенням додаткової угоди до договору на постачання товару ви цілком можете змінити його ціну. При цьому скласти РК з кодом причини коригування «101» неодмінно доведеться, адже відповідно до п. 192.1 ПКУ наступний за постачанням товару перегляд ціни є коригувальною подією (приклад складання такого РК див. на рис. 4-5).

На наш погляд, скласти РК у такому разі необхідно на дату проведення перерахунку, тобто на дату укладання відповідної угоди. Адже саме про період перерахунку йдеться в ст. 192 ПКУ. Крім того, вже на дату підписання угоди продавцю та покупцю необхідно буде змінити в бухобліку суму дебіторської (кредиторської) заборгованості, тобто відбуваються зміни в активах та зобов’язаннях контрагентів. Це означає, що маємо справу з господарською операцією, а не просто зі зміною договірних зобов’язань.

Проте податківці знов хочуть бачити РК на дату фактичної події: доплати або повернення коштів (категорія 101.15 ЗІР, ІПК ДПС України від 06.03.2020 р. № 970/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). А у ІПК ДФСУ від 24.06.2019 р. № 2888/6/99-99-15-03-02-15/ІПК вони категорично зазначають, що коригувальний розрахунок на збільшення ціни, направлений покупцю без факту його оплати, не може бути підставою для складання РК. При цьому свою позицію вони не аргументують. І от що нам цікаво: чи дозволять податківці з такою легкістю не збільшувати ПЗ взагалі, якщо покупець так і не оплатить товар?

До речі, в ІПК ДПС України від 06.03.2020 р. № 970/6/99-00-07-03-02-06/ІПК фіскали все ж таки не виключають можливості складати РК і на дату домовленості, однак лише у тому випадку, якщо відбувається зменшення ціни і кошти, що «вивільняються», не повертаються покупцю, а зараховуються в оплату вартості іншого товару.

Ситуація 8. Після отримання повної передоплати за товар сторони домовилися про збільшення його вартості та доплатили різницю, після чого відбулось постачання товару.

Тут все трішечки складніше. За фактом отримання повної передоплати постачальник склав ПН, у якій зазначив усю кількість товару за ціною, про яку домовились спочатку. Але після зміни умов договору виявилось, що раніше сплачені кошти вже не покривають вартість усього товару. Отже, щоб відкоригувати складену ПН, необхідно одночасно виправити і ціну, і кількість. Зробити це можна лише за допомогою «нульового» РК з кодом причини коригування «104». А вже на дату доплати слід скласти нову ПН на різницю.

Тепер визначимося з датою складання РК. Є два варіанта:

✓ Варіант 1. Скласти РК на ту ж дату, що й нову ПН, а саме на дату доплати. Аргументація наступна. Доки постачання товару не відбулося, говорити про зміну розміру заборгованості в обліку зарано. У свою чергу, надходження коштів буде достатньою підставою для проведення коригувань. До речі, саме такий підхід сповідують і фіскали (категорія 101.15 ЗІР).

✓ Варіант 2. Скласти РК на дату перерахунку ціни. Такий підхід нам ближчий. Вважаємо, що «коригувальною» подією у наведеному випадку буде саме зміна суми компенсації вартості товарів, а така зміна відбулася на дату укладання угоди. А ось здійснення доплати — це вже окрема перша подія, яка вимагатиме складання нової ПН, але фактично не має жодного відношення до коригування попередньої ПН.

Ситуація 9. Після отримання повної передоплати за товар частину отриманих коштів довелося повернути у зв’язку зі зменшенням кількості такого товару без зміни його ціни.

Тут ламати голову не доведеться. Для цього випадку маємо в арсеналі РК з кодом причини коригування «102». Дата складання такого РК теж не викликає протиріч: це має бути дата часткового повернення коштів. Важливо лише не схибити при заповненні РК, а як це правильно зробити, див. на рис. 6-7.

Ситуація 10. Підприємство здійснило продаж товарів за ціною нижчою, ніж ціна їх придбання (або надало товар безоплатно), у зв’язку з чим відповідно до п. 201.4 ПКУ склало зведену ПН на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання. Пізніше відбулось зменшення вартості придбаних товарів.

Згідно з п. 188.1 ПКУ мінбазою для операцій з постачання товарів є ціна їх придбання. Відповідно зниження ціни придбання товарів спричиняє необхідність відкоригувати «мінбазну» ПН. У категорії 101.15 ЗІР податківці пропонують скласти РК до «мінбазної» ПН на дату реєстрації в ЄРПН зменшуючого РК до ПН, що була складена за операцією з придбання товарів. Приклад складання РК до «мінбазної» ПН див. на рис. 17.

НЮАНС. У іншій консультації з категорії 101.15 ЗІР податківці зазначають: якщо відбувається зменшення (збільшення) суми перевищення, то слід використовувати код причини коригування «203». У випадку коригування всієї суми перевищення у РК заповнюється один рядок зі знаком «–» та зазначається код причини коригування «103».

Ситуація 11. Постачальником на дату отримання передоплати за товари складена ПН. Пізніше при ввезені товарів на митну територію України під час митного оформлення їх коди змінено згідно з УКТ ЗЕД.

У категорії 101.16 ЗІР податківці радять складати РК на дату митного оформлення. Ми, в свою чергу, не маємо нічого проти.

ПОРАДА. Закінчуючи розмову про дату складання РК, зазначимо, що похибка постачальника в цьому питанні може коштувати йому права на зменшення ПЗ (якщо РК є зменшуючим) або покупцю — права на збільшення ПК (якщо РК є збільшуючим). А оскільки однозначних відповідей тут небагато, то слід аналізувати кожну конкретну ситуацію та бути готовим відстоювати свою позицію. І ще одне: щоб мінімізувати непорозуміння з податківцями, варто за можливості синхронізувати свій підхід з їхнім. Наприклад, ви орієнтуєтеся на дату укладання угоди, а податківці — на дату фактичної події. Зробіть так, щоб обидва підходи «зустрілися» в одну дату.

Коригування «із зірочкою»

РК до ПН на неплатника Зменшити ПЗ у разі зменшення компенсації вартості товарів (послуг), наданих неплатникам, можна лише у випадку повернення поставлених товарів з наданням отримувачу повної компенсації їх вартості (п. 192.2 ПКУ). При цьому податківці також дозволяють зменшувати ПЗ у випадку повернення неплатником неоплачених товарів (категорія 101.14 ЗІР) або повернення неплатнику передоплати за товари (послуги), що не були поставлені (категорія 101.15 ЗІР).

РК до відкоригованої ПН Часто буває таке, що одну ПН доводиться коригувати декілька разів. І тут важко не заплутатися.

ЗВЕРТІНЬ УВАГУ! Головне правило: складання РК до ПН, до якої раніше вже складався РК, здійснюється з урахуванням показників попереднього РК.

І ще дві підказки:

  • скільки б РК до ПН не складалось, у полі «До податкової накладної» завжди вказують дату та номер ПН, яка коригується (а не реквізити попереднього РК!);
  • гр. 2 «№ з/п групи коригування» присвоюється послідовний порядковий номер групи коригування, незалежно від того, який номер групи коригування був у попередньому РК (категорія 101.15 ЗІР).

Також пам’ятайте, що помилки в РК коштують не менш дорого, ніж помилки в ПН. Наприклад, зменшуючий РК, у даті якого допущено помилку, позбавить постачальника права зменшити ПЗ. Відповідно й помилка в даті збільшуючого РК закриє для покупця шлях до збільшення ПК. Доведеться виправлятися. А якщо помилитися в даті складання обнуляючого РК (з типом причини коригування «103»), то виправити помилку взагалі не вийде, тому що ПН, яка виведена в нуль, подальшому коригуванню не підлягає. Про це податківці зазначили в ІПК ДФСУ від 05.04.2019 р. № 1474/6/99-99-15-03-02-15/ІПК4.

Коментар до ІПК див. у матеріалі «Фатальна помилка у даті складання розрахунку коригування: шукаємо вихід разом!» // «ПБ», № 17-18/2019, с. 4.

РК з типом причини «20» Складання такого типу РК покликано вирішити проблему виникнення показника ∑Перевищ при складанні зменшуючого РК для анулювання помилкової ПН. Податківці вже багато років висловлюють сталу позицію: в декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в ПН, складених на підставі первинних документів. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій ПН, а також РК до неї не підлягають відображенню в декларації (категорія 101.24 ЗІР). І все б добре, однак виникає проблема. Порівнюючи дані декларацій з ПДВ та відомостей з ЄРПН у розрізі періодів, система побачить, що зменшуючий РК не включений до декларації, та згенерує у формулі обрахунку реєстраційного ліміту показник ∑Перевищ.

ВИНЯТОК. Показник ∑Перевищ не виникне, тільки якщо і помилкова ПН, і РК до неї складені в одному звітному періоді та зареєстровані з дотриманням загальних строків реєстрації, передбачених у п. 201.10 ПКУ. Якщо ж зменшуючий РК зареєстрований вчасно, але в межах спеціального строку (15 к. дн. з дати отримання такого РК покупцем), то це, на жаль, не врятує від показника ∑Перевищ.

Стикнувшись із такою ситуацією, платники податку звертались по допомогу до податківців, але відповідь завжди була стандартною та зводилась до наступного. Відображати помилкову ПН та РК до неї у податковій звітності не потрібно, однак суми ПДВ, які в них зазначені, враховуються при обчислені реєстраційного ліміту, а отже, впливають на обрахунок показника ∑Перевищ (див., зокрема, ІПК ДФСУ від 10.07.2018 р. № 3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК ДПС України від 04.12.2019 р. № 1698/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). Виходить замкнене коло.

Єдина спроба податківців вирішити цю колізію — запровадження можливості складання РК з типом причини «20», який має привести показник ∑Перевищ у відповідність до податкового обліку платника податку. Особливості складання та реєстрації РК такого типу визначені у п. 24 Порядку № 1307. Однак, на жаль, такий алгоритм дій не завжди можливий. У листі ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17 податківці попереджають, що в окремих випадках п. 24 Порядку № 1307 застосовувати не можна — наприклад, якщо:

  • за операцією з постачання товарів/послуг в ЄРПН зареєстрована одна ПН. Тобто в ЄРПН у вас як мінімум має бути дві ПН — правильна та помилкова;
  • зареєстрована в ЄРПН ПН складена без факту здійснення господарських операцій. Ця вимога випливає з попередньої. Якщо операції взагалі не було, а платник ПДВ з якогось дива склав та зареєстрував ПН в ЄРПН, то РК з типом причини «20» проблему не вирішить;
  • зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, яка визначена платником як «зайва», показники розд. Б не відповідають показникам розд. Б ПН, яка визначена платником ПДВ як «правильна» ПН;
  • до «зайвої» ПН зареєстровано РК, яким показники такої ПН не виводились в нуль.

Отже, вдало скористатися чарівним РК з типом причини «20» — велике щастя. Якщо ж ваш випадок попадає під усі критерії, то йдемо далі. Можливі два варіанти складання такого РК, залежно від того:

  • чи склали та зареєстрували в ЄРПН «звичайний» РК до ПН;
  • РК до ПН ще не складали.

Алгоритм дій розглянемо у табл. 3, а як має виглядати такий РК, ви можете побачити на рис. 13-14.

Таблиця 3. Механізм складання та реєстрації РК до «зайвої» ПН

Реквізити РК/Порядок реєстрації

РК до помилкової ПН уже був зареєстрований в ЄРПН

РК до помилкової ПН не складали

Верхня ліва частина РК, графа «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини»

Зазначається умовний тип причини «20», а позначка «Х» не проставляється.

ВИНЯТОК. Позначка «Х» проставляється, якщо ПН не підлягала наданню отримувачу (категорія 101.15 ЗІР).

Заголовна частина РК, поле «до податкової накладної»

Зазначаються дата і номер помилкової ПН

Графи з 1.1 по 15 розділу Б та рядки розділу А

Залишаються порожніми

Заповнюються у загальному порядку з урахуванням наступних нюансів:

  • у гр. 2.1 зазначається код «301»;
  • усі рядки помилкової ПН виводяться в нуль через гр. 7–8 РК;
  • гр. 9–10 не заповнюються;
  • якщо помилкова ПН зареєстрована в ЄРПН до 01.12.2018 р., гр. 14 розд. Б РК не заповнюється

Інформаційне поле «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної»

Зазначаються дані щодо правильної ПН, яка зареєстрована в ЄРПН. Якщо ж на одну операцію з постачання складено більше ніж дві ПН, тобто «зайвих» ПН дві і більше, то в кожному з РК, що складаються до кожної із таких ПН, зазначаються дані щодо однієї і тієї ж ПН, яка визначена платником як правильна ПН

Інформаційне поле «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна»

Зазначаються дані щодо попереднього РК, складеного та зареєстрованого у ЄРПН до помилкової ПН, яка зареєстрована в ЄРПН

Не заповнюється

Порядок реєстрації у ЄРПН

Реєструє постачальник

У загальному випадку реєструє покупець

РК до «старих» ПН Проблема дуже давня та загальновідома, але, здається, податківці не зацікавлені в її вирішенні! З одного боку, вони визнають, що нормами ПКУ не обмежено термін, протягом якого платник податку має можливість скласти РК до ПН (категорія 101.15 ЗІР). А з іншого боку, система не пропускає на реєстрацію РК до ПН, з дати складання яких минуло понад 1095 днів.

Все, що можуть податківці, — запропонувати, як викрутитися з конкретної ситуації. Так, якщо після сплину 1095 днів відбувається повернення товару, то таку операцію фіскали у категорії 101.15 ЗІР радять розглядати як окрему операцію з постачання, в якій покупець перетворюється на постачальника (складає та реєструє ПН, формує ПЗ), а постачальник відповідно стає покупцем (формує ПК на підставі зареєстрованої ПН).

А от якщо після сплину 1095 днів відбувається повернення авансового платежу або його частини, то фіскали відмовляють постачальнику в праві зменшити ПЗ. При цьому вони наполягають, щоб покупець нівелював отриманий ПК шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за правилами, передбаченими п. 198.5 ПКУ (ІПК ДПС України від 08.10.2019 р. № 659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Поради податківців є, м’яко кажучи, доволі сумнівними. Однак для того, щоб відстояти своє право на адекватне коригування «старих» ПЗ та ПК, доведеться йти до суду.

Також чимало проблем виникає у разі необхідності здійснення ПДВ-коригувань після:

Календар бухгал­тера
10.08.20

Податкова декларація з рентної плати разом з відповідними додатками (залежно від наявного об’єкта оп

Податкова декларація зі збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІ квартал 2020 року

Податкова декларація з туристичного збору за ІІ квартал 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС) за липень 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) за липень 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС) за липень 2020 року

Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА) за липень

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку