Податківці не припиняють давати фіскальні консультації щодо операцій, що не відносяться до розрахункових. Тож у ІПК, що коментується, під гарячу руку податківців потрапив розрахунок післяплатою. Ми змовчати не змогли.
Відразу зазначимо, що йдеться про ситуацію, коли особа зобов’язана застосовувати РРО. Зокрема, це стосується ФОП-єдинників, які не відповідають критеріям п. 296.10 ПКУ та відповідно не можуть скористатися звільненням за п. 6 ст. 9 Закону про РРО.
Суб’єкт, що отримав ІПК, поставив декілька запитань податківцям. Низка стосувалась питань попередньої оплати за товари інтернет-магазину та моменту реєстрації через РРО продажу товару за умов, що оплата від віртуальних покупців надходить будь-коли й, звісно, може не співпадати з графіком тієї особи, що працює з РРО.
У відповідях на ці запитання немає нічого нового. Щодо продажу з попередньою оплатою товару інтернет-магазину податківці продовжують наполягати на застосуванні РРО при розрахунках у безготівковій формі із застосуванням системи LіqРау, платіжних карт Visa, Mastercard через інтернет-банкінг (Приват24, Ощад24/7 тощо). Про надходження попередньої оплати поза графіком роботи невіртуальної частини інтернет-магазину надана абстрактна відповідь: оформлення таких операцій через РРО здійснюється у день одержання таких коштів з урахуванням режиму роботи підприємця. Але припустимо, що це означає, якщо протягом робочого для співробітників дня оплата не надійшла, то з урахуванням графіка все ж таки можна вибити чек РРО наступного календарного дня.
А ось відповідь щодо післяплати нас здивувала та засмутила. В ній податківці наполягають на застосовуванні РРО при такому варіанті розрахунків. На нашу думку, в цьому випадку продавцю він не потрібен, про що йшлося в матеріалі «Продаж товару з післяплатою: чи потрібно надсилати чек РРО?» // «ПБ», № 13/2020, с. 281.
Нагадаємо наші основні аргументи: розрахунок післяплатою для продавця не є розрахунковою операцією в розумінні ст. 2 Закону про РРО, яка й вимагає при реалізації товарів використання РРО.
ЦИТАТА. «розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), <…> а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або <…>;
<…>
місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо <…>»
(витяг зі ст. 2 Закону про РРО)
Проте основне в питанні ідентифікації розрахункової операції, місця реалізації товарів (послуг) чи місця розрахунків — вони «прив’язані» до суб’єкта, навіть, коли мова йде про продаж товарів (послуг) через мережу Інтернет.
НЮАНС. Єдина згадка в Законі про РРО щодо реалізації через мережу Інтернет — ст. 3, де сказано, що треба видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Проте Закон про РРО стосується саме розрахункових операцій, тобто їх треба ідентифікувати.
Тож віртуальним місцем розрахунків може вважатися сайт продавця з інтернет-еквайрингом (опустимо фіскальний підхід податківців, які поширюють застосування РРО у т. ч. й на нееквайрингові передоплати). У двох словах принцип такий: гроші від покупця потрапляють до продавця, якщо це безготівковий платіж за допомогою електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ) (банківських карток), здійснений за допомогою електронної системи, користування якою забезпечують банк покупця та банк продавця.
Що відбувається при застосуванні розрахунку післяплатою? Тож згідно з п. 2 Правил № 2702поштове відправлення з післяплатою — поштове відправлення з оголошеною цінністю, під час подання якого відправник доручає оператору поштового зв’язку стягти визначену ним суму вартості відправлення з одержувача і переслати її за зворотною адресою поштовим переказом.
Причому в разі відправлення коштів покупець отримає чек РРО на підтвердження послуги з переказу коштів від фінансової компанії чи оператора поштового зв’язку.
Крім того, на обов’язок продавця чи, навпаки, на можливість для нього не застосовувати РРО не впливає те, як «передає» гроші фінкомпанії покупець: вносить готівку або гроші списуються з його ЕПЗ. У цьому випадку покупець не використовує ЕПЗ для розрахунків з продавцем товару, з неї списуються кошти в межах безготівкової фінансової операції.
Кошти при переказі від покупця чи з рахунку покупця спочатку отримує фінансовий посередник, а вже від нього вони надходять на рахунок продавця. Фінансовий посередник не реалізує покупцю товар, він надає окрему послугу з переказу коштів й видає чек РРО як підтвердження цієї послуги. Продавець, у свою чергу, отримує від фінансового посередника гроші не за реалізований останньому товар, а фактично транзитну виручку від посередника. На наш погляд, РРО в цьому разі не потрібен, про що говорять й податківці в роз’ясненні в категорії 109.02 ЗІР.
При цьому вважаємо, що ні в разі отримання грошей безготівково на поточний рахунок, ні в разі отримання готівки у фінансового посередника (це аналог зняття готівки з поточного рахунку) застосовувати РРО не потрібно. Проте якщо нема бажання привертати увагу фіскалів, то можна підстрахуватися й провести готівку через РРО, але аргументи щодо непотрібності ми навели.
Чим взагалі податківці аргументують необхідність створення та видачі чеків РРО? А тим, що згідно з роз’ясненням Нацбанку (лист від 28.11.2019 р. № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
З цим не посперечаєшся, проте документально факт продажу товарів (послуг), придбаних дистанційно, підтверджує публічний договір (як правило, договір оферти на сайті), оформлене замовлення та документи, що свідчать про передачу товару (накладні тощо). Правочини, що укладаються дистанційно, не є усними правочинами (ст. 206 ЦКУ), бо повністю не виконуються сторонами у момент їх вчинення. У даному випадку первинні, а не розрахункові документи будуть підтвердженням операції з купівлі-продажу.
Цікаво, що податківці знайшли й спосіб відображення продажу з післяплатою в фіскальному чеку. Вони посилаються на те, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцю розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу». Отже, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів (наданні послуг).
Такий чек фіскали пропонують формувати та відправляти в посилці з товаром. Але знову ж таки при переказі післяплатою грошей відбувається операція, що не підпадає під визначення розрахункової для продавця. А чек РРО при передачі товару потрібен при її здійсненні, тобто при ідентифікації місця розрахунку покупця із суб’єктом підприємництва за реалізований їм товар.
Зрештою податківці дійшли висновку, що суб’єкт при продажу товарів може не застосовувати РРО, якщо покупець:
- перераховує грошові кошти зі свого поточного рахунку на поточний рахунок продавця через установу банка (без застосування платіжних карток);
- вносить грошові кошти на поточний рахунок продавця через касу банку.
Якщо суб’єкт проводить операції виключно в такій формі, зокрема ФОП — платник ЄП, що не відповідає критеріям звільнення від РРО з п. 296.10 ПКУ (незалежно від обсягу отриманого доходу та виду (номенклатури) проданих товарів), то РРО йому не знадобиться.
У інших випадках застосування РРО є обов’язковим із наданням (забезпеченням надання) споживачу у місці отримання товару розрахункового документа встановленої форми, зокрема при отриманні від покупців оплати за замовлений товар в інтернет-магазині в безготівковій формі із застосуванням системи LіqРау, платіжних карг Visa, Mastercard через інтернет-банкінг (Приват24, Ощад24/7 тощо) або шляхом здійснення післяплати готівкою (карткою) у відділенні компанії оператора поштового зв’язку під час отримання посилки. Причому не зазначено, що йдеться про розрахунковий документ фінансового посередника або дочірньої компанії поштової служби.
При відпуску товару суб’єкт повинен сформувати та роздрукувати розрахунковий документ встановленої форми, вкласти його у поштове відправлення разом з товаром та забезпечити надання покупцю.
Як нескладно здогадатися, нам такі висновки не сподобалися. Вважаємо, що продавцям варто відстоювати свої інтереси, тим паче в ЗІР податківці дають лояльні висновки. Проте радимо тримати руку на пульсі роз’яснень фіскалів, бо не виключено, що місцеві податківці будуть співати в унісон з фіскальним роз’ясненням головних податківців, що ускладнить захист інтересів тих, хто продає товари (послуги) у віртуальних магазинах.
Ірина Шевчук, консультант
