Податковий борг з ПДВ: чи можна погасити поточним від’ємним значенням?

Перш ніж перейти до відповіді на запитання, для наочності змодулюємо ситуацію на прикладі.

Приклад 1. Підприємство «А» придбало у підприємства «Б» товар за 120000,00 грн (у т. ч. ПДВ — 20000,00 грн). Постачання та оплата товару відбулись 07.05.2020 р. ПН від 07.05.2020 р. підприємство «Б» зареєструвало із запізненням — 03.06.2020 р. Підприємство «А» продало зазначений товар підприємству «В» за 150000,00 грн (у т. ч. ПДВ — 25000,00 грн) та на дату першої події (17.05.2020 р.) склало ПН, яку 05.06.2020 р. зареєструвало в ЄРПН. Припустимо, що інших операцій підприємство «А» протягом травня та червня не здійснювало, а розмір реєстраційного ліміту та сума коштів на електронному ПДВ-рахунку станом на 01.05.2020 р. дорівнювали нулю.

У деклараціях з ПДВ підприємства «А» зазначені операції виглядатимуть так, як наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Дані декларацій з ПДВ підприємства «А» (до прикладу 1)

У такій ситуації підприємству «А», щоб своєчасно зареєструвати ПН від 17.05.2020 р., достатньо було поповнити електронний ПДВ-рахунок на суму ПДВ з націнки. Однак у зв’язку з тим, що ПК довелось перенести на місяць пізніше, а коштів на ПДВ-рахунку не вистачило для погашення нарахованої суми податку за травень 2020 року, у підприємства виник податковий борг (див. табл. 2).

Таблиця 2. Вплив операцій підприємства «А» на показники СЕА ПДВ та на виникнення податкового боргу (до прикладу 1)

Одразу зазначимо, що в принципі п.п. «а» п. 200.4 ПКУ передбачає можливість врахування від’ємного значення різниці між ПЗ та ПК (ряд. 19 декларації з ПДВ) у зменшення податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди. Більше того, такий напрямок використання від’ємного значення є першочерговим. Проте є одне суттєве «але».

ЗЕРНІТЬ УВАГУ! У зменшення податкового боргу з ПДВ можна використати тільки ту суму від’ємного значення, яка не перевищує розмір реєстраційного ліміту на момент отримання контролюючим органом декларації з ПДВ.

Отже, у прикладі, який ми розглянули, погасити податковий борг від’ємним значенням не вийде, оскільки розмір реєстраційного ліміту станом на дату подання декларації з ПДВ за червень 2020 року дорівнюватиме нулю, а отже, буде меншим за суму податкового боргу.

Але ми розглядали «лабораторну» ситуацію, а в реальному житті у платника до дати подання червневої декларації, звичайно, міг «назбиратися» реєстраційний ліміт, зокрема за рахунок реєстрації постачальниками «вхідних» ПН. Тож у межах реєстраційного ліміту можна здійснити зарахування.

ДО ВІДОМА. Дізнатися поточний розмір реєстраційного ліміту можна, надіславши запит за формою J/F 1301206.

Технічно у декларації з ПДВ це виглядатиме наступним чином:

• у службовому полі ряд. 19.1 необхідно вказати суму наявного реєстраційного ліміту та порівняти її із загальною сумою від’ємного значення, вказаного у ряд. 19;
• суму перевищення від’ємного значення над реєстраційним лімітом потрібно зазначити у ряд. 19.1 (напрямок використання такої суми один: зарахування у збільшення ПК наступного податкового періоду — ряд. 21);
• суму від’ємного значення, яка не перевищує реєстраційний ліміт, вказують у ряд. 20 (різниця між ряд. 19 та 19.1);
• відповідну суму (у межах значення ряд. 20) можна зарахувати у зменшення податкового боргу з ПДВ шляхом відображення її у ряд. 20.1.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відображення у ряд. 20.1 декларації з ПДВ суми на погашення податкового боргу призведе до зменшення розміру реєстраційного ліміту шляхом збільшення показника ∑Відшкод, адже фіскали прирівнюють таке зарахування до відшкодування ПДВ (категорія 101.17 ЗІР).

І хоча податківці вважають цю позицію такою, що відповідає чинному законодавству, ми не можемо з ними погодитися. Адже п. 2001.3 ПКУ передбачає зменшення суми реєстраційного ліміту на загальну суму податку, заявлену платником до відшкодування з бюджету. А це зовсім інший напрямок використання від’ємного значення (передбачений п.п. «б» п. 200.4 ПКУ), відмінний від врахування у зменшення податкового боргу з ПДВ (передбачений п.п. «а» п. 200.4 ПКУ). Проте сперечатись із податківцями з цього приводу доведеться у суді.

Тож двічі подумайте, що для вас краще:

• зарахувати від’ємне значення в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ та втратити відповідну суму реєстраційного ліміту;
• погасити податковий борг «живими» коштами та зберегти реєстраційний ліміт, а суму від’ємного значення зарахувати до складу ПК наступного звітного періоду.

Приклад 2. Умови аналогічні прикладу 1 з тією різницею, що на дату подання декларації з ПДВ за червень 2020 року сума реєстраційного ліміту становитиме 21000,00 грн.

Варіант 1. Платник зараховує від’ємне значення у зменшення податкового боргу з ПДВ
Варіант 2. Платник сплачує податковий борг «живими» коштами.

Таблиця 3. Вплив обраного варіанту погашення податкового боргу на ПДВ-показники (до прикладу 2)

Варіант 2 привабливий тим, що залишає платнику податків суму реєстраційного ліміту. Крім того, суму від’ємного значення (20000,00 грн) платник зарахує до складу ПК наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації з ПДВ за червень 2020 року → ряд. 16.1 декларації з ПДВ за липень 2020 року), а отже, зможе скористатися нею для зменшення ПЗ наступних звітних періодів.

Однак якщо ви все ж таки оберете варіант 1, майте на увазі, що зарахування суми, яка була вказана у рядку 20.1 декларації з ПДВ, проводиться в  ІКП2 у рахунок зменшення податкового боргу з ПДВ у граничний день подання декларації з ПДВ (категорія 101.24 ЗІР).

НЮАНС. Після того, як податковий борг буде погашений, податківці на підставі ст. 126 ПКУ нарахують штраф за порушення порядку сплати податку у розмірі 10 % суми погашеного податкового боргу (якщо затримка у сплаті склала до 30 к. дн.) або 20 % (якщо затрималися більш, ніж на 30 к. дн.). І не забуваємо про пеню за ст. 129 ПКУ, яка почне «капати» через 90 к. дн. Тож у ваших інтересах погасити борг якомога швидше.

Світлана Куртенок, бухгалтер-експерт