Статті

П

ПДВ-новації: між Сциллою та Харибдою

Закон № 466 привніс багато змін і до ПДВ-сфери. І це не просто «усунення неузгодженостей», як сказано в його назві. Для окремих суб’єктів новації можна назвати кардинальними.
Подивимося, із чим живемо з 23.05.2020 р.

09 червня, 2020
Тема: ПДВ

 

Штрафи за нереєстрацію: поповнення у лавах

З хороших новин — те, що в пп. 1201.1 та 1201.2 ПКУ тепер чітко видно, до яких видів податкових накладних застосовуються штрафні санкції.

З поганих — у штрафному полку прибуло. Розглянемо, які штрафи тепер.

«Звичайний» штраф Цей штраф, мабуть, більше за інші знайомий платникам ПДВ. Як і раніше, покарають за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК в ЄРПН. І сума штрафу залежатиме від кількості днів прострочення та суми ПДВ в таких ПН/РК. Нагадаємо його суми (див.таблицю).

Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до абз. 1 п. 120 1.1 ПКУ

Строк прострочення

Штраф

До 15 к. дн.

10 % суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК

Від 16 к. дн. до 30 к. дн.

20 % суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК

Від 31 к. дн. до 60 к. дн.

30 % суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК

Від 61 к. дн. до 365 к. дн.

40 % суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК

Більше ніж 366 к. дн.

50 % суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК

Як бачите, штраф лишився незмінним. А от перелік ПН та РК, до яких він не застосовується, зробили більш чітким. Так, штраф на підставі абз. 1 п. 1201.1 ПКУ не застосовується:

  • до ПН/РК, складених на звільнені операції;
  • до ПН/РК, складених на операції, що оподатковуються за ставкою 0 %. Найбільш популярні тут експортні ПН;
  • до ПН, складених на підставі п. 198.5 ПКУ, та РК до них;
  • до ПН, складених на підставі п. 199.1 ПКУ, та РК до них;
  • до «мінбазних» ПН. А от РК до них, найімовірніше, будуть штрафуватися на загальних підставах.

Аналогічно підрихтували і п. 1201.2 ПКУ. Якщо незареєстровані ПН знайдуть фіскали, то штраф складатиме 50 % суми ПДВ у ПН/РК. Знову ж таки вищезазначені ПН та РК потрапляють до винятків і тут.

НАГАДАЄМО. Крім того, штраф у розмірі 50 % суми ПДВ платник отримає, якщо не зареєструє ПН/РК протягом 10 к. дн., наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення (абз. 2 п. 1201.2 ПКУ). Своєю чергою, швидка реєстрація після «нагадування» фіскалів дозволить уникнути штрафів за пп. 1201.1 та 1201.2 ПКУ.

Спецштраф Це штраф-новачок. Його застосовують за несвоєчасну реєстрацію пільгових ПН/РК, ПН/РК, складених на операції, оподатковувані за ставкою 0 %, «компенсуючих» ПН/РК (п. 198.5 ПКУ), «розподільчих» ПН/РК (п. 199.1 ПКУ), «мінбазних» ПН. Як бачите, тут йдеться про ті самі ПН/РК, яких оминули «звичайні» штрафи.

Сума штрафу, який накладається на підставі п. 1201.1 ПКУ, складає 2 % обсягу постачання у ПН/РК, але не більше 1020,00 грн. З одного боку, це рятує, наприклад, «компенсуючі» ПН від драконівських штрафів, а з іншого — під удар потрапляють пільгові ПН та ПН, складені на операції, оподатковувані за нульовою ставкою, які раніше можна було реєструвати без штрафів.

Дзеркальні норми внесли і до п. 1201.2 ПКУ. Якщо зазначені ПН взагалі не зареєструвати в ЄРПН і це виявлять фіскали під час перевірки, штраф складе 5 % суми обсягу постачання, але не більше ніж 3400,00 грн.

Зауважимо: в переліку винятків нічого не сказано про звичайні ПН на неплатника. Відповідно, до них застосовуватиметься «звичайний» штраф. Відбитися в суді цього разу не вийде.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Старі штрафи, які фіскали вже нарахували протягом періоду з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р. за порушення термінів реєстрації або за відсутність реєстрації «особливих» ПН/РК, мають перерахувати за новими розмірами. Єдина умова: ППР1станом на дату набрання чинності Законом № 466 мають знаходитися на етапі оскарження та бути неоплаченими (п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ)2. Тож хтось має шанс на зменшену суму штрафу. А відбуватися це має так: контролюючий орган надішле (вручить) платнику нове ППР, а попереднє ППР вважатиметься скасованим.

Податкове повідомлення-рішення.

Цікаво, що тут законотворці допустили ляп. Так, переглянути штрафи вони хочуть за «компенсуючими» ПН/РК (складеними за п. 198.5 та ст. 199 ПКУ) та «мінбазними» ПН, і за це їм велика подяка. Але далі цікаво. Крім того, під перерахунок мають також потрапити штрафи:

  • за пільговими ПН і ПН, складеними на операції, оподатковувані 0 %. Але ж тут за старими правилами штраф був неможливим через відсутність бази нарахування такого штрафу (суми ПДВ), тож переглядати нема чого;
  • за ПН, які складені на неплатника. А тут навіть з огляду на оновлені правила має працювати «звичайний» штраф, тож дивно, що за старими штрафами можливий перерахунок у менший бік… Цікаво, як будуть викручуватися податківці.

Реєстрація платником ПДВ та її анулювання

Добровільно стати ПДВшником можна швидше. Так, якщо в реєстраційній заяві відсутня дата бажаної реєстрації, то, коли підстав для відмови у ПДВ-статусі немає, суб’єкт господарювання стане платником ПДВ з 1 числа місяця, наступного за днем спливу 10 к. дн. після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або держреєстратору (п. 183.9 ПКУ). Раніше цей строк становив 20 к. дн.

Відповідно до оновленого абз. 2 п. 184.2 ПКУ податківці мають анулювати реєстрацію платника ПДВ:

  • у разі його ліквідації. Датою анулювання реєстрації в такому разі буде дата державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП;
  • у разі його переходу на ЄП без сплати ПДВ.

Водночас відомості про ці події податківці мають отримати з ЄДР та Реєстру платників ЄП. І в ідеалі суб’єкту господарювання не потрібно буде подавати заяву за формою № 3-ПДВ. Проте чекаємо на дзеркальні зміни до Положення № 11303.

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом МФУ від 14.11.2014 р. № 1130.

База оподаткування

Цікаві зміни відбулися в п. 188.1 ПКУ.

По-перше, «мінбазні» правила не застосовуватимуться до операцій з постачання електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

По-друге, в абз. 6 п. 188.1 ПКУ змінили складові договірної (контрактної) вартості. Так, до складу договірної (контрактної) вартості не включаються:

  • суми неустойки (штрафів та/або пені);
  • 3 % річних від простроченої суми та інфляційні витрати;
  • відшкодування шкоди, в тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Тож на відшкодуванні шкоди хотілося б зупинитися детальніше. Податківці вже довгий час наполягали, що кошти, які надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та, відповідно, включаються до бази оподаткування ПДВ. Таку позицію вони виклали в ІПК ДПС України від 12.09.2019 р. № 158/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, ІПК ДФСУ від 19.02.2019 р. № 611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 12.07.2019 р. № 3250/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Цікаво, як тепер зміниться риторика фіскалів. До речі, Закон № 466 набув чинності 23.05.2020 р., а станом на 26.05.2020 р. консультацію у категорії 101.07 ЗІР щодо цього питання до розряду нечинних не перевели.

Необ’єкт та пільга

До переліку необ’єктних операцій додали операції з передачі майна (конфіскованого майна, знахідок, майна, визнаного безхазяйним, скарбів, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, у тому числі майна, поміщеного у митний режим відмови на користь держави відповідно до ст. 184 МКУ4), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей (п.п. 196.1.20 ПКУ).

Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

Далі ж якщо таке майно потрапить до рук суб’єктів комерційного сектору, то подальше постачання відбуватиметься на загальних підставах.

Зауважимо: раніше такі операції належали до категорії звільнених від оподаткування (п.п. 197.1.26 ПКУ). Найімовірніше, норма покликана позбавити органи влади від необхідності реєструватися платниками ПДВ.

Крім цього, відбулися такі зміни в переліку пільгових операцій:

  1. право на пільгу втратили операції з експорту соєвих бобів, свиріпи та ріпаку (колишній п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Зважаючи, що і появі цієї пільги сільгоспники не надто й раділи, то і її зникнення нікого не засмутить;
  2. також видалили з переліку пільгових операції із ввезення на митну територію України товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Податковий кредит

Тимчасова митна декларація Нарешті в п. 198.6 ПКУ прямо закріпили те, що право на ПК виникає вже за тимчасовою митною декларацією. Зауважимо, що податківці довгі роки таке право платників ПДВ заперечували (див. ІПК ДФСУ від 18.01.2018 р. № 215/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 07.05.2019 р. № 2005/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 27.08.2019 р. № 4002/6/ 99-99-15-03-02-15/ІПК).

Звісно, вже тоді незгодні платники ПДВ сперечалися з фіскалами в суді. І, мусимо сказати, досить вдало. Про це, зокрема, свідчить постанова Шостого апеляційного суду від 23.10.2019 р. у справі № 826/8373/18. Перша інстанція також була на боці платника ПДВ. Тепер же час та гроші на судовій тяганині можна заощадити.

ПК за касовим методом Тут також перемога. Ті суб’єкти, які відображають ПК за касовим методом можуть зробити це навіть після спливу 1095 к. дн. з дати складання ПН. Проте зробити це слід не пізніше ніж через 60 к. дн., що минули з дати списання коштів чи надання іншого виду компенсацій.

Реєстраційний ліміт та поповнення ПДВ-рахунку

Новини для ПДВ-боржників Нарешті вирішили давню проблему платників ПДВ, які мають свіжий5податковий борг з цього податку та до яких застосовують процедуру примусового стягнення. Для погашення такого податкового боргу кошти мають бути перераховані на ПДВ-рахунок платника. Проте раніше існувала прикра колізія: по-перше, відповідно до п. 95.5 ПКУ  фіскали мали право вносити вилучені кошти лише до відповідного бюджету (а не на ПДВ-рахунок платника); по-друге, п. 2001.4 ПКУ не передбачав можливості зарахування коштів на ПДВ-рахунок посадовими особами контролюючого органу; по-третє, навіть якщо б фіскали «заштовхали» кошти на ПДВ-рахунок платника, сума реєстраційного ліміту не збільшилася б. Нарешті у законодавців дійшли руки навести тут лад. Так, зміни, внесені до п. 95.5 п. 2001.4 ПКУ, дозволяють контролерам поповнювати ПДВ-рахунок платника.

Податковий борг, що виник внаслідок несплати податкових зобов’язань, задекларованих платником за податкові періоди починаючи з 01.07.2015 р.

Крім того, зміни відбулися в порядку обрахунку показника ∑ПопРах. Відповідно до оновленого п. 2001.3 ПКУ цей показник також збільшуватиметься на суму коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку в СЕА ПДВ відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 01.07.2015 р., визначеними платником ПДВ у податковій декларації або УР.

Ліміт та відновлення реєстрації Також у разі відновлення реєстрації платника ПДВ на підставі рішення суду податківці здійснять переобчислення реєстраційного ліміту за звітний податковий період, в якому відбулося анулювання. Зробити такий перерахунок вони мають протягом 3 р. дн. із дня відновлення реєстрації платника ПДВ.

ВИНЯТОК. Ліміт не повернуть, якщо платник ПДВ після анулювання реєстрації здійснив повторну або ж перейшов на спрощену систему без ПДВ.

Квартальний період з ПДВ… все

Зі ст. 202 ПКУ просто видалили згадку про квартальний звітний період з ПДВ. Водночас жодних перехідних положень з цього питання не передбачили. Тож фактично з 23.05.2020 р. такого звітного періоду, як квартал, у ПДВ-світі не існує. Тож як звітувати далі — питання відкрите. І, судячи з усього, лишилося воно на відкуп податківцям.

Логічно було б припустити, що суб’єктам господарювання мають дати допрацювати ІІ квартал за старими правилами. У такому разі в серпні 2020 року доведеться подати і місячну декларацію за липень 2020 року, і квартальну — за ІІ квартал.

Проте наша логіка може не збігатися із фіскальним баченням. Тож чекатимемо роз’яснень.

НАГАДАЄМО. Квартальний період з ПДВ мали право застосовувати платники єдиного податку.

Інші новації

Реєстрація зведених ПН Цю зміну до ПКУ можна назвати найбільш позитивною. Так, «компенсуючі» ПН за пп. 198.5 та 199.1 ПКУ можна реєструвати протягом 20 к. дн., що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені. Раніше їх слід було реєструвати у загальний строк, тобто протягом 15 к. дн.

Це розв'язує проблему, коли вхідні ПН за другу половину місяця постачальник реєструє в останній день. У такому разі строк очікування вхідної ПН та строк реєстрації зведеної ПН накладалися один на одного. З урахуванням часу на отримання квитанції та затримок у роботі сервера покупці про своєчасність реєстрації «вхідної» ПН дізнавалися фактично на 16-й день. Тож якщо несподівано отримане право на ПК спричиняло виникнення обов’язку нарахувати «компенсуючі» ПЗ, то зареєструвати відповідну ПН за пп. 198.5 або 199.1 ПКУ платник податків вже не встигав.

На практиці проблема вирішувалася або ж зазначенням у номенклатурі зведених «компенсуючих» ПН таких запізнілих вхідних ПН «авансом», або ж реєстрацією зведених «компенсуючих» ПН із порушенням строків. А порушення строків реєстрації ПН — це прикрий штраф. Зараз же у платників буде час зібрати всі вхідні ПН та чітко зрозуміти, на яку суму реєструвати ПН за пп. 198.5 та 199.1 ПКУ.

Касовий метод Відповідно до п. 187.1 ПКУ касовий метод визначення ПЗ можуть також застосовувати і субпідрядники. Нагадаємо: раніше податківці поширювали таке право лише на суб’єктів підприємницької діяльності, які безпосередньо укладають договір будівельного підряду із замовником, тобто на підрядників6.

Див. ІПК ДФСУ від 01.02.2018 р. № 408/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Розстрочення сплати ПДВ До 01.01.2022 р. подовжили можливість отримати розстрочення при сплаті імпортного ПДВ у разі ввезення обладнання за окремими позиціями УКТ ЗЕД.

На цьому головні ПДВ-новації Закону № 466, на щастя, завершуються. Ще раз звернемо вашу увагу на те, що всі вищезазначені норми працюють з 23.05.2020 р.

Календар бухгал­тера
09.07.20

Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до ФСС за ІІ квартал 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС) за червень 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) за червень 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС) за червень 2020 року

Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА) за червен

Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма № 1-ОТ) за червень

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку