Статті

«

«Безготівкові зміни» дібралися до Інструкції № 59

(коментар до наказу МФУ «Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.04.2020 р. № 155)

28 травня, 2020
Тема:

Статтю взято з газети "Медчна бухгалтерія" № 11/2020

Тетяна Кондратенко, юрист газети

Спочатку вкотре нагадаємо, що на законодавчому рівні порядок відрядження визначено лише для установ, які повністю або частково фінансуються з державного бюджету.

Нормативну базу для відряджень бюджетників становлять, зокрема:

1) Інструкція № 591;

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 13.03.1998 р. № 59. Документ див. далі у номері.

2) постанова № 982.

Постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98.

Якщо з бюджетними установами все зрозуміло, то як бути з відрядженнями на підприємствах, якою нормативкою їм слід користуватися? Ви, як підприємства, можете відразу відмахнутися: цей матеріал нібито не для вас, адже ваші шляхи з Інструкцією № 59 розійшлися з моменту автономізації. Але це зовсім не так. Тож перш ніж перейти до останніх змін у відряджувальних відносинах, розберемося з нормативною основою відряджень у КНП.

Інструкція № 59 та КНП Зауважимо, що для КНП Інструкція № 59 обов’язкова тільки в разі направлення працівників у службові відрядження за бюджетні кошти в межах виконання заходів, передбачених бюджетною програмою (лист Мінфіну від 24.05.2019 р. № 05230-15-2/13698). Якщо ж підприємство 1) не отримувало бюджетних коштів на відрядження або 2) направляє працівників у службові відрядження за кошти, отримані від господарської діяльності, то норм згаданої Інструкції № 59 не потрібно беззаперечно дотримуватися — слід керуватися нормами ПКУ3.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Таким чином, може бути кілька варіантів.

Варіант 1 КНП може розробити власне Положення про відрядження (як додаток до колективного договору або до трудового договору з працівником).

Таке Положення може як ґрунтуватися на Інструкції № 59 (використовують її як орієнтир), так і містити нові правила. Проте обов’язково пам’ятайте, що в будь-якому разі Положення про відрядження має відповідати нормам чинного законодавства. Зокрема, у ч. 2 ст. 5 Закону про колективні договори4 встановлено, що умови колективних договорів або угод, які погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними і заборонено включати їх до договорів та угод. Ця ж норма продубльована щодо трудових договорів у ст. 9 КЗпП5. Тож нові умови, які ви передбачили у своєму Положенні про відрядження, не мають бути більш жорсткими, ніж ті, які встановлені Інструкцією № 59 та ПКУ. Також зазначене Положення про відрядження слід ретельно перевірити на відповідність нормам ст. 121 КЗпП, зокрема щодо:

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII.
  • відшкодування витрат працівнику та одержання ним інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями;
  • виплати відрядженим працівникам добових за час перебування у відрядженні, вартості проїзду до місця призначення і назад та витрат на найм житлового приміщення в порядку і розмірах, установлених законодавством;
  • зберігання протягом усього часу відрядження місця роботи (посади) відрядженого працівника.
Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. № 3356-XII.

Тож наполегливо радимо перестрахуватися і в Положенні про відрядження прописувати тільки ті нюанси відряджень, які жодним чином не врегульовані згаданими нормативно-правовими актами.

Варіант 2 КНП може зазначити у внутрішніх нормативно-правових актах, приміром у колективному договорі, що питання, які виникають у зв’язку з відрядженнями працівників, вирішують на основі Інструкції № 59. Зрозуміло, що такий варіант простіший для підприємства та більш прийнятний для перевіряльників.

Отже, як ви вже зрозуміли, без Інструкції № 59 вам все одно ні туди ні сюди, хоча ви й підприємство. Відзначимо, що, як правило, більшість КНП все-таки у своїх документах, що регулюють питання відрядження, прописує аналогічні норми зі згаданою Інструкцією.

Нарешті перейдемо до нововведень.

Мінфін 13.04.2020 р. коментованим наказом затвердив зміни до Інструкції № 59.

Передісторія У 2019 році Кабмін затвердив зміни, що стосуються безготівкових виплат відрядженим працівникам. Відповідні зміни внесено постановою № 9186 і постановою № 10277 до постанови № 98.

Постанова КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 11.12.2019 р. № 1027.
Постанова КМУ «Деякі питання здійснення виплат працівникам бюджетних установ» від 03.11.2019 р. № 918.

Але аж до цього часу до головної стосовно відряджень Інструкції № 59 відповідних змін не було внесено. Нарешті коментований наказ виправив цю ситуацію.

Аванс у безготівковій формі Як відомо, підприємство має обов’язок забезпечити працівника, якого направляють у відрядження, авансом. Пункт 4 розд. І Інструкції № 59 передбачав, що такі кошти відряджуваний міг отримати як готівкою, так і в безготівковій формі. Проте згаданий вище пункт викладено в новій редакції, відповідно до якої «аванс перераховується на поточний рахунок працівника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжних карток, або рахунок підприємства, що направляє працівника у відрядження, операції за яким можуть здійснюватися з використанням корпоративних платіжних карток». Відповідно, невикористаний залишок коштів працівник вносить на рахунок підприємства (оновлені п. 11 розд. ІІ, п. 17 розд. ІІІ Інструкції № 59).

Проте деякі категорії осіб усе-таки мають право отримувати аванс у готівковій формі. Це, зокрема, працівники, яких у відрядження направляють державні органи і військові формування, а також утворені ними у визначеному порядку установи та організації, на які законодавством покладено завдання і повноваження з розвідувальноїконтррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності.

Комісійні витрати та винагороди підлягають відшкодуванню Абзац 3 оновленого п. 4 розд. І Інструкції № 59 установлює, що працівнику за умови документального підтвердження оплати відшкодовують комісійні витрати в разі обміну валюти, а також суми комісійної винагороди за надані банком послуги. Зокрема, відрядженому працівнику відшкодовують витрати, пов’язані:

  • з перерахуванням авансу на поточний рахунок працівника;
  • поверненням коштів з рахунку працівника на відповідний рахунок підприємства;
  • переказом грошових коштів електронними засобами — у безготівковій формі;
  • проведенням безготівкових розрахунків у валюті, відмінній від валюти рахунку платіжної картки;
  • отриманням готівки із застосуванням платіжної картки;
  • конвертацією готівкової іноземної валюти в національну валюту держави відрядження;
  • отриманням виписки банка-емітента платіжної картки.

Наказ про відрядження: що нового? Направляють працівника у відрядження, як і раніше, наказом (розпорядженням) керівника. У цьому документі тепер необхідно зазначати не лише пункт призначення, найменування підприємства, куди відряджено працівника, строк і мету відрядження, а й завдання (за потреби), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також, якщо потрібно, інші ключові моменти (вид транспорту, інформацію про додаткові обмеження щодо сум та мети використання коштів, наданих на відрядження, якщо керівник їх установив). Те саме стосується й наказу про відрядження за кордон.

Майте на увазі, що супровіднику (не більше ніж одному) відрядженого працівника, якщо той має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору, відшкодовують не лише документально підтверджені витрати, а й добові (п. 13 розд. ІІ Інструкції № 59).

Зміни в закордонних відрядженнях Інструкцією № 59 тепер чітко визначено валюту авансу. Підприємство, що відряджає працівника за кордон, може надати йому аванс:

  • у національній валюті держави, до якої відряджається працівник;
  • доларах США / євро;
  • гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, установленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.

У такій самій валюті підприємство перераховує добові працівнику в закордонному відрядженні.

Відрядженому працівнику необхідно, окрім іншого, відшкодувати суму податку на додану вартість, включену до рахунку на оплату вартості проживання в готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні, за наявності оригіналів підтвердних документів щодо оплати.

Як і в разі відрядження по Україні, добові витрати відшкодовують також супровіднику (не більше ніж одному) відрядженого за кордон працівника, якщо той має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Зверніть увагу: якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплату здійснюють у національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день затвердження керівником звіту про використання коштів, виданих на відрядження, а не на день погашення заборгованості, як це було в попередній редакції Інструкції № 59.

Обмінний курс для звіту Коментований наказ доповнив п. 19 розд. ІІІ Інструкції № 59 положенням щодо визначення курсу обміну валюти під час складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження. Зокрема:

  • якщо витрати підтверджені документально — курс визначають відповідно до фактичного обмінного курсу, який застосував банк;
  • якщо немає підтвердних документів про обмін валюти — курс визначають з огляду на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, що встановлений Нацбанком на день затвердження звіту.

Коментовані зміни набрали чинності 12.05.2020 р.

Календар бухгал­тера
Завтра

Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до ФСС за ІІ квартал 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС) за червень 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) за червень 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС) за червень 2020 року

Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА) за червен

Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма № 1-ОТ) за червень

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку