«Вірусна» ПДВ-пільга: як користуватися?
Нещодавні законодавчі зміни додали до переліку пільгових операції постачання окремих медвиробів та препаратів.
Пільга є, тож саме час розібратися, як нею користуватися.
Версія для друку
Як працює звільнення
Відповідно до п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабміном. Кабмін із завданням впорався. З метою пільгового оподаткування слід користуватися Переліком № 2241. Зауважимо: до Переліку № 224 вносилися зміни постановою КМУ від 08.04.2020 р. № 271 (далі — постанова № 271). Крім цього, п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ містить два важливі нюанси.
Нюанс 1. До таких операцій норми п. 198.5 та ст. 199 ПКУ не застосовуються.
Нюанс 2. Пільга застосовується до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року, тобто «заднім числом».
Отже, у підсумку платники ПДВ мають запам’ятати таке:
- Пільга тимчасова. Діє вона з 17.03.2020 р. по останній день місяця, в якому закінчиться карантин на всій території України.
- Пільга поширюється як на імпорт пільгових товарів, так і на їх подальше постачання на митній території України.
- Пільга до операцій на митній території України фактично застосовується «заднім числом», а це викликає додаткові проблеми на договірних та податкових теренах.
Перехідні операції
Під час оподаткування операцій із постачання вже пільгових товарів слід орієнтуватися на дату виникнення ПЗ. У загальному випадку це дата «першої події» (п. 187.1 ПКУ):
- або зарахування коштів;
- або постачання товару.
Проте слід також звертати увагу на п. 187.7 ПКУ. Так, якщо оплата відбувається за рахунок бюджетних коштів, то і ПЗ з ПДВ виникають на дату оплати незалежно від дати постачання.
Відповідно, якщо ПЗ виникли раніше ніж 17.03.2020 р., то така операція лишається оподатковуваною та коригування відсутні. Пільга діє лише для тих операцій, за якими дата виникнення ПЗ припадає на 17.03.2020 р. та пізніше!
Як застосовувати пільгу «заднім числом»
Тут ситуація склалася феєрична. Закон № 5402набув чинності 2 квітня 2020 року та поширив дію пільги на внутрішньоукраїнські операції з 17 березня 2020 року. Тож суб’єкти господарювання дізналися про пільгу вже тоді, коли частина операцій пройшла в обліку як оподатковувані. Куди бігти? Де сховатися?
Договірні відносини Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦКУ зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Якщо договір ще не закритий, то законодавчі зміни можуть слугувати підставою для перегляду ціни. Вважаємо, її в будь-якому разі слід переглянути, адже відповідно до первісного договору ціна включає ПДВ, якого вже, по суті, немає. Причому тут, на нашу думку, можливі варіанти. Сторони можуть:
- або домовитися залишити стару ціну без «накрутки» на неї ПДВ. Тож загальна ціна за договором зменшиться на суму ПДВ. Отже, якщо оплата відбулася, доведеться повертати зайво сплачені кошти або зарахувати їх у рахунок майбутніх платежів;
- або ж вирішити, що загальний розмір ціни не змінюється. Тільки раніше вона була «з ПДВ», а тепер «без ПДВ».
Що ж робити із вже виконаними договорами? Це питання лишається відкритим. Змінювати ціну договору після його виконання забороняє ч. 3 ст. 632 ЦКУ. Сторони виконали свої зобов’язання та, по суті, нічого один одному не винні. Проте законодавчі зміни «заднім числом» вносять безлад. Фактично продавець утримав з покупця зайвий ПДВ, хоч і ненавмисно.
Своєю чергою, жодні роз’яснення з цього приводу відсутні. Звісно, покупці можуть спробувати повернути зайво сплачений ПДВ та звернутися до продавця із претензією, посилаючись на норми Закону № 540.
Податкові ризики Тут все не менш весело. Деякі платники ПДВ встигли скласти та зареєструвати в ЄРПН звичайні ПН, а потім дізналися, що їм судилася «пільгова» доля. Податківці у категорії 101.12 ЗІР надали досить креативні рекомендації з цього приводу. Вони пропонують таке:
- відкоригувати суми ПДВ, склавши РК до ПН, з одночасним поверненням покупцям сплаченого ними податку під час придбання таких товарів та складанням нової ПН на звільнену від оподаткування операцію;
- а от якщо постачання здійснювалося кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв’язку з чим повернення сплаченого ПДВ покупцями є неможливим, коригування ПЗ не здійснювати.
Виходить абсурдна ситуація: повернули кошти → пільга діє, а залишили собі → втратили пільгу з ПДВ. На нашу думку, незалежно від долі сплачених покупцем коштів, вважати операцією оподатковуваною не можна. Це порушує вимоги п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Пільга діє з 17.03.2020 р., і крапка! До того ж сторони можуть передбачити різні варіанти перерахунку вартості товару, а не лише «мінус ПДВ».
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У будь-якому разі покупцю небезпечно лишати собі ПК. Навіть якщо кошти не повернули, операція втратила статус оподатковуваної.
Дехто з продавців може вирішити відобразити в обліку операцію так, як вона сталася, та не вносити жодних коригувань. З одного боку, бюджет від цього лише виграє, адже зайві ПЗ у декларації з ПДВ йому на користь. Проте ризики чекають із іншого боку. Як у єдинників — платників ПДВ, так і у прибутківців суми ПДВ зменшують розмір доходу. Тож якщо в ПДВ-обліку лишити все, як є, то проблема «вилазить» із іншого боку. Адже креативні податківці можуть не підтримати зменшення доходу за рахунок «віртуальних» сум ПДВ.
Інформаційний лист № 10
Як бачите, ситуація вкрай неврегульована. Щоб якось зняти напругу, податківці в Інформаційному листі № 10 зробили спробу розтлумачити «туманні» питання. Пропонуємо розглянути їхні основні тези.
Податківці зазначають, що режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Перелку № 224 постановою № 271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаною постановою (а це 15.04.2020 р.).
НЮАНС. Зазначимо, що і сам Перелік № 224 набрав чинності лише 21.03.2020 р. Тож якщо дотримуватися фіскальної логіки, то і пільга не може почати діяти раніше зазначеної дати. Але про це податківці не згадують. Дивно!
Постанова № 271 висуває до пільгових товарів певні вимоги. Так, для віднесення медичних виробів, медичного обладнання та інших товарів з Переліку № 224, призначених для боротьби з коронавірусом, до пільгових має бути:
- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачено відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічних регламентах, які затверджено постановами Кабміну;
- або подано повідомлення Міністерства охорони здоров’я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
НЮАНС. Тут вже фіскали не згадують про дату набрання чинності постановою № 271. Тож натякають, що зазначені умови застосовуються від самого початку пільгової «епопеї». Питання залишається відкритим.
Пільга діє незалежно від бажання сторін, від умов договору або від того, хто є постачальником (виробником, імпортером) в операції.
Тут фіскали дублюють той самий підхід, що й у роз’ясненні з категорії ЗІР, який ми розглядали вище, а саме: зменшити ПЗ можна лише за умови повернення покупцю зайво сплачених ним коштів. Водночас скласти РК податківці наказують на дату повернення коштів або зарахування їх в рахунок майбутніх постачань.
Зауважимо: ПН на оподатковувану операцію фіскали розглядають як помилкову. Тож наказують не відображати в декларації з ПДВ ні таку ПН, ні РК до неї.
Як ми й казали вище, фіскали не дозволяють покупцям відобразити ПК за вже пільговими операціями, навіть якщо вони мають на руках зареєстровану ПН, а умови договору не переглядалися.
При цьому контролери нагадують, що обсяги звільнених від оподаткування операцій слід вказувати в ряд. 5 та 5.1 декларації з ПДВ та розшифровувати в додатку Д6.
Як бачимо, роз’яснення податківців додають клопоту, а подекуди вносять ще більше незрозумілостей. Пропонуємо зацікавленим особам отримувати власні ІПК та діяти на їх підставі. Інакше податківці знайдуть, з якого боку підібратися.
Анна Хомюк, головний редактор
Світлана Куртенок, бухгалтер-експерт
