Дооцінити запаси — чи можна?

Одразу скажемо, ні, дооцінити запаси, які раніше не були уцінені, не можна. Та про все по черзі.

Нормативна база Переоцінюючи запаси, суб’єкти державного сектору керуються НС 123 «Запаси» та МР з обліку запасів.

Оцінка запасів Відповідно до вимог НС 123 «Запаси» слід відображати запаси в обліку та звітності за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. У переважній більшості випадків облік запасів та відображення інформації про них у звітності здійснюють за первісною вартістю, однак іноді установи вимушені обліковувати та відображати запаси у звітності за чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 2 розд. ІІІ НС 123 «Запаси», п. 17 розд. ІІ МР з обліку запасів).

Чиста вартість реалізації запасів — це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 розд. І НС 123 «Запаси»).

Чисту вартість реалізації визначають окремо за кожною одиницею запасів, тобто окремо за кожним найменуванням або однорідною групою чи видом.

Переоцінка запасів Під переоцінкою запасів розуміють зміну їхньої вартості або в бік зменшення (уцінка), або в бік збільшення (дооцінка).

Якщо первісна вартість запасів перевищує їхню чисту вартість реалізації, то на цю суму можна уцінити запаси. При цьому суму уцінки списують на витрати звітного періоду (п. 4 розд. ІІІ НС 123 «Запаси», п. 19 розд. ІІ МР з обліку запасів).

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попередньої уцінки, визнають дохід зі збільшенням вартості цих запасів (п. 5 розд. ІІІ НС 123 «Запаси», п. 20 розд. ІІ МР з обліку запасів).

Дооцінку запасів не проводять, крім випадку, коли чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені, збільшується (п. 21 розд. ІІ МР з обліку запасів).

Тож якщо на дату балансу в установі є запаси, ціна яких знизилась, які зіпсовані, застаріли або втратили первісно очікувану економічну вигоду, — можемо їх уцінити. Якщо в установі є запаси, які були раніше уцінені, але їхня чиста вартість реалізації зросла, — можемо їхдооцінити на суму, що не перевищує суми попередньої уцінки.

Рішення про переоцінку запасів ухвалює керівник установи.

Етапи проведення переоцінки запасів

Етап 1. Виявлення запасів, які мають бути переоцінені. Для цього наказом керівника створюється комісія і проводиться інвентаризація запасів.

До складу комісії входять:

• керівник установи або його заступник (голова комісії);
• головний бухгалтер чи його заступник;
• особа, яка є відповідальною за збереження запасів;
• інші посадові особи (за рішенням керівника установи).

Етап 2. Визначення переоціненої вартості запасів. Розмір уцінки запасів визначає комісія. При цьому необхідно враховувати ступінь втрати споживчих властивостей запасів, уцінка яких проводиться, а також насиченості ними ринку.

Комісія переоцінює кожну окрему одиницю запасів, узгоджуючи її вартість із ціною, що склалася в торговельній мережі на аналогічні зразки товарів. Для визначення нової ціни комісія з проведення переоцінки може користуватися:

• рахунком або накладною на отримані аналогічні запаси;
• опублікованим у засобах масової інформації прайс-листом підприємства-постачальника та інших підприємств, що випускають аналогічну продукцію;
• цінами, установленими в торговельній мережі на аналогічні товари.

Якщо переоцінюють запаси, які на момент переоцінки зняті з виробництва і тому відсутні в торговельній мережі, їхню нову вартість встановлює сама комісія.

У кожному наступному періоді після уцінення запасів слід проводити нову оцінку чистої вартості їх реалізації.

За результатами переоцінки комісія складає акт довільної форми про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи.

В акті зазначають:

• найменування переоцінених запасів;
• їх кількість та вартість за даними бухгалтерського обліку;
• нову ціну за одиницю після переоцінювання та суму різниці, яку необхідно відображати в бухгалтерському обліку.

Етап 3. Відображення результатів переоцінки в обліку. Порядок такого відображення залежить від того, які саме запаси уцінюються чи дооцінюються. Інформацію про зміни вартості запасів наводять у регістрах їх аналітичного обліку.

Облік переоцінки запасів Суму уцінки запасів, що включається у витрати звітного періоду, відображають за дебетом субрахунку 8411 «Інші витрати за обмінними операціями» і кредитом субрахунку запасів, що уцінюються.

Для відображення суми дооцінки раніше уцінених запасів використовують субрахунок 7411 «Інші доходи за обмінними операціями».

Типова кореспонденція містить господарські операції з відображення переоцінки запасів, які ми навели в табл. 1.

Таблиця 1. Кореспонденція рахунків для відображення переоцінки запасів

Окремого меморіального ордеру для відображення переоцінки запасів не передбачено, однак уцінку виробничих запасів (крім продуктів харчування) відображають у меморіальному ордері № 13, продуктів харчування — у меморіальному ордері № 12, малоцінних та швидкозношуваних предметів — у меморіальному ордері № 10. Дооцінка будь-якого виду запасів буде відображена в меморіальному ордері № 14.

Приклад. У бюджетній установі 30.03.2018 р. виявлено 50 одиниць будівельних матеріалів, що залежались на складі. Їхня облікова вартість — 3500,00 грн (70,00 грн за одиницю). Керівник ухвалив рішення про уцінку будівельних матеріалів до рівня чистої вартості реалізації, яка визначена в сумі 2800,00 грн (56,00 грн за одиницю). Після проведеної уцінки 30 одиниць будівельних матеріалів протягом другого кварталу 2018 року використано на поточний ремонт будівлі установи; 23.07.2018 р. отримано нову партію таких же будівельних матеріалів від того самого виробника купівельною вартістю 65,00 грн за одиницю. За результатами проведеної 30.07.2018 р. інвентаризації ухвалено рішення дооцінити невикористаний залишок.

Сума уцінки запасів: 3500,00 – 2800,00 = 700,00 грн.

Вартість використаних будівельних матеріалів: 30 × 56,00 = 1680,00 грн.

Залишок невикористаних будівельних матеріалів: 50 – 30 = 20 шт.

Вартість залишку будівельних матеріалів після уцінки: 20 × 56,00 = 1120,00 грн.

Дооцінена вартість залишку будівельних матеріалів: 20 × 65,00 = 1300,00 грн.

Сума дооцінки будівельних матеріалів: 1300,00 – 1120,00 = 180,00 грн.

Відображення цих операцій в обліку наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Бухоблік переоцінки виробничих запасів

Звітність У разі переоцінки запасів у формі № 1-дс «Баланс» наводять вартість запасів у рядку 1050 з урахуванням суми переоцінки. При цьому уцінка запасів призведе до зменшення фінансового результату, відображеного в рядку 1420, а дооцінка запасів — дозбільшення суми в цьому ж рядку.

Також інформація про переоцінку запасів наводиться в річній формі фінансової звітності № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності» у розділі IV «Виробничі запаси» у графі 7 «Збільшення до чистої вартості реалізації» або у графі 8 «Уцінка» за видами запасів (рядки 360–490). Також у цьому розділі окремо вказують вартість виробничих запасів, відображених за чистою вартістю реалізації в рядку 504.

У розділі VIII «Доходи та витрати» форми № 5-дс також вказують суми уцінки та дооцінки запасів:

• у рядку 852 «Дооцінка активів у межах суми попередньої уцінки»;
• у рядку 933 «Уцінка активів».