Тобто для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії. З особами, направленими для участі в громадських роботах, укладають строкові трудові договори (п. 5 Порядку № 175). Працівникам, з якими укладено строкові трудові договори, період простою оплачується в загальному порядку, як для постійних працівників.
Карантин: життєві ситуації
Карантин застав зненацька як роботодавців, так і працівників. Тому далі розберемо, як діяти в життєвих ситуаціях, які можуть виникнути.
Статтю взято з газети "Бухгалтерія: бюджет" № 12/2020
Людмила Сабадаш, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»
Карантин і відпустка
Ситуація 1 (працівник за кордоном). Працівник установи на період щорічної відпустки з 5 по 19 березня поїхав на відпочинок за кордон. Після завершення відпустки станом на 20 березня він не має змоги повернутися до України. А з 12 березня по 3 квітня в установі запроваджено простій. Як оплачувати період простою працівнику, який знаходиться за кордоном?
По-перше, з 5 по 19 березня працівник отримав відпускні, тому незалежно від того, що в установі 12 березня розпочався простій, відпускні з нього не утримуються і оплата простою з 12 по 19 березня не проводиться.
По-друге, період з 20 березня до закінчення простою оплачуємо як простій, як і іншим працівникам установи.
Інша ситуація, якщо в установі не запроваджено простій. Тоді, на нашу думку, в Табелі обліку використання робочого часу1 для позначення такого періоду відсутності ставимо код «І» або цифровий — «30» (Інші причини неявок) та оплату не проводимо.
Ситуація 2 (повернення з-за кордону). Працівник установи повернувся з-за кордону. Хоча в установі карантин не запроваджено, але керівник бажає, щоб такий працівник 14 к. дн. не з’являвся на робочому місці. Як документально оформити та оплатити такий період для працівника?
По-перше, вимога перебувати 14 к. дн. вдома (на самоізоляції без висновків лікаря) після повернення з-за кордону на законодавчому рівні не врегульована. Хоча, це рекомендація, якою нехтувати не потрібно.
По-друге, працівникові можна запропонувати роботу вдома або надати йому оплачувану відпустку в загальному порядку.
По-третє, якщо неможливо організувати роботу вдома або працівник відмовляється використовувати оплачувану відпустку, то роботодавець може запропонувати взяти відпустку без збереження зарплати згідно з ч. 3 ст. 26 «Закону про відпустки»2 (докладніше див. у новинах номера). Без згоди працівника не надають!
Карантин і навчальна відпустка
Ситуація 3 (навчання скасовано). Працівнику надано навчальну відпустку з 12 березня по 10 квітня 2020 року. Відпускні він отримав у повному обсязі за три дні до відпустки. Однак 12 березня 2020 року в закладі освіти оголошено карантин та припинено заняття.
У даному випадку фактично відбулася відміна навчального процесу. І якщо буде відповідна довідка із закладу освіти про відміну навчання, то є усі підстави повернути раніше виплачені відпускні за дні відпустки з дня припинення навчання (в нашому прикладі — за усі дні навчальної відпустки).
Ситуація 4 (навчання дистанційно). Працівнику надано навчальну відпустку з 24 лютого по 24 березня 2020 року. Відпускні він отримав в повному обсязі. Однак 12 березня 2020 року в закладі освіти оголошено карантин, і заняття проводяться дистанційно.
У даному випадку не відмінено навчальний процес, а змінено лише форму взаємодії зі студентами. А тому працівник увесь раніше запланований час перебуває в навчальній відпустці. Підстав переобчислювати відпускні немає.
Ситуація 5 (навчання скорочено). Працівнику надано навчальну відпустку з 24 лютого по 24 березня 2020 року. Відпускні він отримав у повному обсязі. Однак 12 березня 2020 року в закладі освіти оголошено карантин та термін навчальної відпустки скорочено.
Якщо навчальна відпустка надана повної тривалості, а працівник повертається до роботи раніше, то що робити з відпускними?
Як вказує Мінсоцполітики в листі від 26.03.2018 р. № 479/0/101-18/284, планування навчального процесу належить виключно до компетенції закладу освіти. Тому і навчальну відпустку має бути надано й оплачено в терміни, обумовлені закладами освіти в межах, визначених ст. 15 Закону про відпустки.
Якщо відбулося скорочення тривалості навчального процесу і цьому є документальне підтвердження від закладу освіти, то є усі підстави повернути раніше виплачені працівнику відпускні за дні, які виходять за межі навчального процесу, що були визначені довідкою-викликом.
Якщо ж працівник не надає документальне підтвердження скорочення тривалості навчального процесу, але при цьому бажає вийти завчасно на роботу (не сидиться йому вдома ), то стануть у нагоді рекомендації (висновки) Мінсоцполітики, наведені в листі від 26.03.2018 р. № 479/0/101-18/284:
- одного бажання вийти завчасно на роботу замало — завчасне повернення із навчальної відпустки потрібно узгодити із роботодавцем;
- якщо роботодавець погодиться на такі умови надання зазначеної відпустки за заявою працівника, то порушень законодавства про працю не буде;
- якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка, виходить на роботу до закінчення установленого часу відпустки, оплата його праці з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки;
- для відрахування з працівника виплачених коштів за невикористані дні навчальної відпустки не вбачається правових підстав.
Отже, у такому разі відпускні не повертаються, а за відпрацьовані дні працівнику слід нараховувати ще й зарплату.
Якщо ж установа перебуває в простої (повністю чи частково за посадою даного працівника) та працівник фактично на роботі не потрібен, то роботодавець може й не погодитися з достроковим виходом із навчальної відпустки. У такому разі, вважаємо, неправильно платити і відпускні, і оплату простою одночасно.
Карантин і суспільно корисні роботи, громадські роботи
Ситуація 6 (суспільно корисні роботи). Особа в установі виконує суспільно корисні роботи («аліментщик») за строковим трудовим договором. У зв’язку з карантином в установі запроваджено простій. Чи потрібно оплачувати цей період працівнику, який виконує суспільно корисні роботи?
Так, потрібно. Адже з працівником укладено строковий трудовий договір. А він, як відомо, не несе жодних обмежень — оплачувати період простою потрібно так само, як для постійних працівників. Тільки треба відстежити час закінчення строкового договору (див. далі).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо з працівником було укладено договір цивільно-правового характеру (тобто не йдеться про трудові відносини), то обов’язку оформлювати простій та оплачувати його немає (докладніше див. у попередній статті).
Ситуація 7 (громадські роботи). Особа направлена до установи терорганами служби зайнятості як безробітна на виконання громадських робіт. У зв’язку з карантином в установі запроваджено простій. Чи потрібно оплачувати цей період працівнику?
Громадські та інші роботи тимчасового характеру за направленням від центру зайнятості виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих місцях (п. 5 Порядку № 1753).
Тільки треба відстежити час закінчення строкового трудового договору, щоб своєчасно звільнити працівника (див. далі).
Карантин і курси підвищення кваліфікації
Ситуація 8 (навчання дистанційно). Працівника направлено на навчання (курси підвищення кваліфікації) з 2 по 24 березня 2020 року в інше місто. Однак з 12 березня 2020 року заняття проводяться дистанційно (працівник повернувся додому). Що виплачувати працівникові?
1. Середній заробіток. Оскільки в даному випадку не відмінено навчання, а змінено лише форму (дистанційне навчання дома), то середню зарплату слід зберігати за весь термін навчання (з 2 по 24 березня 2020 року).
2. Добові. Згідно з п.п. «в» п. 1 постанови № 6954 добові виплачують за кожний день перебування в дорозі в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам — протягом першого місяця навчання. Отже, з дня повернення працівника додому добові не виплачують.
3. Проїзд. Згідно з п.п. «б» п. 1 постанови № 695 працівнику відшкодовують оплату вартості проїзду до місця навчання і назад.
Інше
Ситуація 9 (закінчення строкового договору). В установі запроваджено простій з 12 березня по 3 квітня. З працівником укладено строковий трудовий договір, який закінчується 25 березня. Чи можна звільнити працівника?
Так, працівника звільнити потрібно у зв’язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП5), і період простою в установі не є підставою для відтермінування строку звільнення, адже якщо працівника не звільнити, то строковий трудовий договір трансформується в безстроковий (і звільнити працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору не вийде).
Але ж з працівником слід здійснити відповідний розрахунок у день звільнення. Якщо бухгалтерія та відділ кадрів працює в звичайному режимі (або дистанційно), то це відбувається в загальному порядку.
А якщо і бухгалтерія та відділ кадрів «на простої»? Зазначимо, що для здійснення відповідних виплат працівник бухгалтерії та відділу кадрів може вийти на роботу і цей день слід оплатити як робочий.
Ситуація 10 (вихід із відпустки для догляду). Працівниця 27.03.2020 р. виходить із відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. але в установі запроваджено простій.
В такому разі потрібно оплачувати дні простою, починаючи з 27.03.2020 р. Пам’ятайте: якщо оплата простою проводиться виходячи з середнього заробітку, але протягом останніх 4 місяців працівник не працював з поважних причин, то, відповідно, розрахунок проводиться зі встановленої працівникові тарифної ставки (посадового окладу). Наприклад, оклад працівниці станом на березень — 4000,00 грн. Розрахунковий період — січень–лютий 2020 року. Середній заробіток становить: (4000,00 грн + 4000,00 грн) : (21 р. дн. січня + 20 р. дн. лютого) = 195,12 (грн/день).