Статті

К

Карантин: життєві ситуації

Карантин застав зненацька як роботодавців, так і працівників. Тому далі розберемо, як діяти в життєвих ситуаціях, які можуть виникнути.

21 березня, 2020
Тема:

Карантин і відпустка

Ситуація 1 (працівник за кордоном). Працівник установи на період щорічної відпустки з 5 по 19 березня поїхав на відпочинок за кордон. Після завершення відпустки станом на 20 березня він не має змоги повернутися до України. А з 12 березня по 3 квітня в установі запроваджено простій. Як оплачувати період простою працівнику, який знаходиться за кордоном?

По-перше, з 5 по 19 березня працівник отримав відпускні, тому незалежно від того, що в установі 12 березня розпочався простій, відпускні з нього не утримуються і оплата простою з 12 по 19 березня не проводиться.

По-друге, період з 20 березня до закінчення простою оплачуємо як простій, як і іншим працівникам установи.

Інша ситуація, якщо в установі не запроваджено простій. Тоді, на нашу думку, в Табелі обліку використання робочого часу1 для позначення такого періоду відсутності ставимо код «І» або цифровий — «30» (Інші причини неявок) та оплату не проводимо.

Типова форма (№ П-5), затверджена наказом Держстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489.

Ситуація 2 (повернення з-за кордону). Працівник установи повернувся з-за кордону. Хоча в установі карантин не запроваджено, але керівник бажає, щоб такий працівник 14 к. дн. не з’являвся на робочому місці. Як документально оформити та оплатити такий період для працівника?

По-перше, вимога перебувати 14 к. дн. вдома (на самоізоляції без висновків лікаря) після повернення з-за кордону на законодавчому рівні не врегульована. Хоча, це рекомендація, якою нехтувати не потрібно.

По-друге, працівникові можна запропонувати роботу вдома або надати йому оплачувану відпустку в загальному порядку.

По-третє, якщо неможливо організувати роботу вдома або працівник відмовляється використовувати оплачувану відпустку, то роботодавець може запропонувати взяти відпустку без збереження зарплати згідно з ч. 3 ст. 26 «Закону про відпустки»2 (докладніше див. у новинах номера). Без згоди працівника не надають!

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Карантин і навчальна відпустка

Ситуація 3 (навчання скасовано). Працівнику надано навчальну відпустку з 12 березня по 10 квітня 2020 року. Відпускні він отримав у повному обсязі за три дні до відпустки. Однак 12 березня 2020 року в закладі освіти оголошено карантин та припинено заняття.

У даному випадку фактично відбулася відміна навчального процесу. І якщо буде відповідна довідка із закладу освіти про відміну навчання, то є усі підстави повернути раніше виплачені відпускні за дні відпустки з дня припинення навчання (в нашому прикладі — за усі дні навчальної відпустки).

Ситуація 4 (навчання дистанційно). Працівнику надано навчальну відпустку з 24 лютого по 24 березня 2020 року. Відпускні він отримав в повному обсязі. Однак 12 березня 2020 року в закладі освіти оголошено карантин, і заняття проводяться дистанційно.

У даному випадку не відмінено навчальний процес, а змінено лише форму взаємодії зі студентами. А тому працівник увесь раніше запланований час перебуває в навчальній відпустці. Підстав переобчислювати відпускні немає.

Ситуація 5 (навчання скорочено). Працівнику надано навчальну відпустку з 24 лютого по 24 березня 2020 року. Відпускні він отримав у повному обсязі. Однак 12 березня 2020 року в закладі освіти оголошено карантин та термін навчальної відпустки скорочено.

Якщо навчальна відпустка надана повної тривалості, а працівник повертається до роботи раніше, то що робити з відпускними?

Як вказує Мінсоцполітики в листі від 26.03.2018 р. № 479/0/101-18/284, планування навчального процесу належить виключно до компетенції закладу освіти. Тому і навчальну відпустку має бути надано й оплачено в терміни, обумовлені закладами освіти в межах, визначених ст. 15 Закону про відпустки.

Якщо відбулося скорочення тривалості навчального процесу і цьому є документальне підтвердження від закладу освіти, то є усі підстави повернути раніше виплачені працівнику відпускні за дні, які виходять за межі навчального процесу, що були визначені довідкою-викликом.

Якщо ж працівник не надає документальне підтвердження скорочення тривалості навчального процесу, але при цьому бажає вийти завчасно на роботу (не сидиться йому вдома smiley), то стануть у нагоді рекомендації (висновки) Мінсоцполітики, наведені в листі від 26.03.2018 р. № 479/0/101-18/284:

  • одного бажання вийти завчасно на роботу замало — завчасне повернення із навчальної відпустки потрібно узгодити із роботодавцем;
  • якщо роботодавець погодиться на такі умови надання зазначеної відпустки за заявою працівника, то порушень законодавства про працю не буде;
  • якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка, виходить на роботу до закінчення установленого часу відпустки, оплата його праці з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки;
  • для відрахування з працівника виплачених коштів за невикористані дні навчальної відпустки не вбачається правових підстав.

Отже, у такому разі відпускні не повертаються, а за відпрацьовані дні працівнику слід нараховувати ще й зарплату.

Якщо ж установа перебуває в простої (повністю чи частково за посадою даного працівника) та працівник фактично на роботі не потрібен, то роботодавець може й не погодитися з достроковим виходом із навчальної відпустки. У такому разі, вважаємо, неправильно платити і відпускні, і оплату простою одночасно.

Карантин і суспільно корисні роботи, громадські роботи

Ситуація 6 (суспільно корисні роботи). Особа в установі виконує суспільно корисні роботи («аліментщик») за строковим трудовим договором. У зв’язку з карантином в установі запроваджено простій. Чи потрібно оплачувати цей період працівнику, який виконує суспільно корисні роботи?

Так, потрібно. Адже з працівником укладено строковий трудовий договір. А він, як відомо, не несе жодних обмежень — оплачувати період простою потрібно так само, як для постійних працівників. Тільки треба відстежити час закінчення строкового договору (див. далі).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо з працівником було укладено договір цивільно-правового характеру (тобто не йдеться про трудові відносини), то обов’язку оформлювати простій та оплачувати його немає (докладніше див. у попередній статті).

Ситуація 7 (громадські роботи). Особа направлена до установи терорганами служби зайнятості як безробітна на виконання громадських робіт. У зв’язку з карантином в установі запроваджено простій. Чи потрібно оплачувати цей період працівнику?

Громадські та інші роботи тимчасового характеру за направленням від центру зайнятості виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих місцях (п. 5 Порядку № 1753).

Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затверджений постановою КМУ від 20.03.2013 р. № 175.

Тобто для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії. З особами, направленими для участі в громадських роботах, укладають строкові трудові договори (п. 5 Порядку № 175). Працівникам, з якими укладено строкові трудові договори, період простою оплачується в загальному порядку, як для постійних працівників.

Тільки треба відстежити час закінчення строкового трудового договору, щоб своєчасно звільнити працівника (див. далі).

Карантин і курси підвищення кваліфікації

Ситуація 8 (навчання дистанційно). Працівника направлено на навчання (курси підвищення кваліфікації) з 2 по 24 березня 2020 року в інше місто. Однак з 12 березня 2020 року заняття проводяться дистанційно (працівник повернувся додому). Що виплачувати працівникові?

1. Середній заробіток. Оскільки в даному випадку не відмінено навчання, а змінено лише форму (дистанційне навчання дома), то середню зарплату слід зберігати за весь термін навчання (з 2 по 24 березня 2020 року).

2. Добові. Згідно з п.п. «в» п. 1 постанови № 6954 добові виплачують за кожний день перебування в дорозі в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам — протягом першого місяця навчання. Отже, з дня повернення працівника додому добові не виплачують.

Постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 р. № 695.

3. Проїзд. Згідно з п.п. «б» п. 1 постанови № 695 працівнику відшкодовують оплату вартості проїзду до місця навчання і назад.

Інше

Ситуація 9 (закінчення строкового договору). В установі запроваджено простій з 12 березня по 3 квітня. З працівником укладено строковий трудовий договір, який закінчується 25 березня. Чи можна звільнити працівника?

Так, працівника звільнити потрібно у зв’язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП5), і період простою в установі не є підставою для відтермінування строку звільнення, адже якщо працівника не звільнити, то строковий трудовий договір трансформується в безстроковий (і звільнити працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору не вийде).

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

Але ж з працівником слід здійснити відповідний розрахунок у день звільнення. Якщо бухгалтерія та відділ кадрів працює в звичайному режимі (або дистанційно), то це відбувається в загальному порядку.

А якщо і бухгалтерія та відділ кадрів «на простої»? Зазначимо, що для здійснення відповідних виплат працівник бухгалтерії та відділу кадрів може вийти на роботу і цей день слід оплатити як робочий.

Ситуація 10 (вихід із відпустки для догляду). Працівниця 27.03.2020 р. виходить із відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. але в установі запроваджено простій.

В такому разі потрібно оплачувати дні простою, починаючи з 27.03.2020 р. Пам’ятайте: якщо оплата простою проводиться виходячи з середнього заробітку, але протягом останніх 4 місяців працівник не працював з поважних причин, то, відповідно, розрахунок проводиться зі встановленої працівникові тарифної ставки (посадового окладу). Наприклад, оклад працівниці станом на березень — 4000,00 грн. Розрахунковий період — січень–лютий 2020 року. Середній заробіток становить: (4000,00 грн + 4000,00 грн) : (21 р. дн. січня + 20 р. дн. лютого) = 195,12 (грн/день).

Календар бухгал­тера
28.09.20

ЄСВ з зарплати (доходу) за серпень 2020 року (гірничі підприємства)

30.09.20

Звіт про контрольовані операції за 2019 рік

ПДВ за серпень 2020 року

Акцизний податок за серпень 2020 року

ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2020 року

ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2020 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку