Статті

З

Зміни до трудового законодавства щодо організації робочого процесу в умовах карантину (Закон № 530)

 

Конкретні рекомендації для роботодавців на період карантину передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 530-ІХ (далі — Закон № 530). Цей Закон набув чинності 17.03.2020 р. (опубліковано у газеті «Голос України» від 17.03.2020 р. № 51).

Що саме передбачено?

По-перше, передбачено підставу збільшення кількості днів неоплачуваної відпустки за угодою сторін у разі карантину. Зокрема, згідно із Законом № 530 передбачено нові однакові за змістом зміни до ст. 84 КЗпП (п. 1 розд. І) та ст. 26 Закону про відпустки (п. 6 розд. І). Так, у разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (Закон № 1645) строк перебування у відпустці без збереження заробітної на період карантину не включається у загальний строк, встановлений ч. 2 ст. 84 КЗпП та ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. Отже, відповідно до оновлених норм неоплачувана відпустка за угодою між працівником та роботодавцем буде надаватися:

  • «за сімейними обставинами» строком не більш як 15 к. дн. на календарний рік;
  • на період карантину. Підкреслимо, що така відпустка може бути надана (1) на весь час карантину; (2) за заявою працівника; (3) за згодою роботодавця. До речі, постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 карантин введено відповідно до ст. 29 Закону № 1645. А отже, у зазначеній ситуації вже може бути надано неоплачувану відпустку без обмеження тривалості 15 к. дн. на рік. При цьому працівник у заяві на її надання має посилатися саме на норму ч. 4 ст. 84 КЗпП та ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки, наприклад, вказавши так: «Прошу надати мені відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 84 КЗпП та ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки з [вказати бажану дату початку відпустки] до закінчення карантину [чи вказує конкретну дату]».

На жаль, ця підстава для неоплачуваної відпустки може стати приводом для маніпуляції з метою заощадження коштів з боку нечесних роботодавців. Але працівник має право не погодитися на використання саме відпустки без оплати. А тому, якщо роботодавець не може організувати роботу, то не виключено впровадження простою (деталі на с. 18).

По-друге, легалізовано роботу вдома. Зокрема, відповідно до п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Закону № 530 роботодавець:

1) може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома. Зокрема, Національне агентство України з питань державної служби наказом № 39-20 від 13.03.2020 р. внесло відповідні зміни про можливість працювати вдома до Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 р. № 50;

а також

2) надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

Таким чином, робота вдома відтепер може бути ініціативою роботодавця, що значно спростить документообіг і процедуру встановлення такої роботи. А чи може працівник відмовитися працювати «на віддаленні»? З формулювання цієї норми нам вбачається, що ні: роботодавець сказав — працівник працює вдома. Звісно, роботодавець має потурбуватися про засоби праці (наприклад, можливо, комусь потрібно відвезти додому комп’ютер, телефон тощо), а у працівника вдома мають бути належні умови. Зауважте, що відповідно до норми «b» ст. 1 Конвенції 177 про надомну працю від 20.06.1996 р. наймані працівники не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через один лише факт виконання ними час від часу роботи як наймані працівники вдома, а не на своєму звичайному робочому місці. Особливо обережні роботодавці можуть отримати від працівників письмові заяви про те, що вони мають належні умови для роботи вдома. Зауважте, що в цьому випадку не йдеться про зміну істотних умов праці за ст. 32 КЗпП, тому попереджати працівників за 2 місяці не потрібно.

За роботу вдома працівник отримує ту ж оплату, що і при роботі на робочому місці. Можлива виплата компенсації за використання інструментів та механізмів (ст. 125 КЗпП).

Стосовно ж норми про відпустку, вважаємо, що вона свідчить про надання, зокрема, щорічної відпустки та інших відпусток, на які має право працівник, поза графіком відпусток. Зважаючи на те, що в нормі п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Закону № 530 нічого не сказано про вид відпустки, ця норма стосується як оплачуваної відпустки (усі щорічні, додаткова «на дітей», «бойова», «чорнобильська»), яку можна надавати поза графіком відпусток, так і відпусток без збереження зарплати. Як має працювати ця норма? На нашу думку, роботодавець може вказати (підказати) працівникові, що у нього є право використати відпустку певного виду. Це може бути доведено до відома працівника як усно, так і письмово. Але у будь-якому разі працівник має погодитися використати таку відпустку. В жодному разі навіть за наявності такої норми роботодавець не може змушувати працівника використати будь-яку відпустку — має бути досягнута згода сторін: з одного боку роботодавець пропонує, з іншого — працівник не проти.

По-третє, за ініціативою власника підприємства, установи, організації або уповноваженого органу може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб (п.п. 2 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 530).

По-четверте, найближчим часом КМУ встановить (п.п. 2 п. 5 розд. ІІ Закону № 530):

  • додаткові доплати до зарплати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), у розмірі до 200 % зарплати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений у рішенні КМУ про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів;
  • доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення. Щоправда, ця норма потребує уточнень.

По-п’яте, введення карантину, встановленого Кабміном, віднесено до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (оновлено ч. 2 ст. 14 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР).

 

Календар бухгал­тера
06.04.20

Звіт про товарооборот торгової мережі за березень 2020 року (форма № 1-торг (місячна))

Звіт про обсяг оптового товарообороту за березень 2020 року (форма № 1-опт (місячна))

07.04.20

Звіт з праці за березень 2020 року (форма № 1-ПВ (місячна))

Звіт з праці за І квартал 2020 року (форма № 1-ПВ (квартальна))

09.04.20

Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до ФСС за І квартал 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС) за березень 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) за березень 2020 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку