Технаглядові КЕКВ

Статтю взято з газети "Новий бюджетний облік" № 2/2020

Павло Зозуля, експерт газети

Технаглядова нормативка Якщо плануємо проводити будівельні роботи, не варто забувати про важливу складову, яка має статус обов’язкової, — технічний нагляд. Так, головним «будівельним законом» передбачено здійснення технаглядових робіт під час будівництва об’єкта архітектури (ст. 11 Закону про архітектурну діяльність). А вже механізм проведення технічного нагляду під час будівництва1 такого об’єкта регламентовано нормами, зазначеними в Порядку № 903.

ЦИТАТА. «технічний нагляд — здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування».

(абз. 13 ст. 1 розд. I Закону про архітектурну діяльність)

На етапі складання кошторисних розрахунків замовник будівельних робіт має проконтролювати, щоб витрати на технагляд було включено до кошторису (п. 5.8.13 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). У листі Мінрегіонрозвитку від 11.01.2014 р. № 8/15-7-14, зокрема, зазначено, що витрати на проведення технагляду за будівництвом об’єктів, що їх споруджують за бюджетні кошти, кошти державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюють за кошти, передбачені у зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва та призначені на утримання служби замовника.

ВАЖЛИВО! Якщо замовник не забезпечив здійснення технічного нагляду у випадках, передбачених законодавством, за таке порушення карають штрафом у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.п. 5 п. 2 ст. 2 Закону про відповідальність у сфері містобудівної діяльності). Станом на 01 січня 2020 року (до 01 липня 2020 року) — 84 080 грн.

Як бачите, нехтувати технаглядовими роботами не слід, адже таке правопорушення спричинює суттєве покарання.

Способи технагляду Технічний нагляд здійснюють особи, які мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат — саме таку вимогу до фахівців висуває Порядок № 903. У свою чергу, ст. 17 Закону про архітектурну діяльність додано ще дві умови: наявність особистої печатки інженера технічного нагляду та внесення його до Реєстру атестованих осіб. Рішення про атестацію ухвалює не юридична особа, у штаті якої працює фахівець, — таку вимогу містить Закон про архітектурну діяльність, де, зокрема, зазначено, що сертифікований спеціаліст має повноваження вести особисту діяльність у сфері архітектурної діяльності та несе відповідальність за результати своєї роботи.

ВИНЯТОК. Особа, яка пов’язана трудовими відносинами з організацією, що виконує функції підрядника об’єкта будівництва, не може здійснювати технічний нагляд на зазначеному об’єкті, оскільки контроль експерта має бути незалежним (лист Держархбудінспекції від 11.06.2008 р. № 22/7-1588).

Замовник може забезпечити здійснення технічного нагляду на підконтрольних об’єктах будівництва двома способами (див. лист Держархбудінспекції від 16.01.2009 р. № 22/7-195):

1) власними силами (у разі наявності в його структурі відповідних кваліфікованих працівників, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат);

2) залучивши на договірних засадах третіх осіб (суб’єктів господарювання, які мають отриману в установленому порядку ліцензію на провадження такої діяльності).

На практиці найбільш поширеним є другий спосіб, оскільки виконувати обов’язки інженера технагляду може дозволити собі переважно бюджетна установа, яка має у своєму розпорядженні спеціальний підрозділ, що займається технічним наглядом у будівництві, підготовкою необхідної проєктної документації, контролем за виконанням робіт та здачею готового об’єкта в експлуатацію (службу замовника).

Та відповідно до ст. 17 Закону про архітектурну діяльність громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг) (не визначено, які саме!), пов’язані зі створенням об’єкта архітектури, без відповідної ліцензії. А в листі Держархбудінспекції від 11.06.2008 р. № 22/7-1588 йдеться про залучення фахівців на підставі цивільно-правових угод під час виконання будівельних робіт, у тому числі господарським способом (поєднання в одній особі замовника, проєктувальника або підрядника), для здійснення незалежного технічного нагляду. Тобто йдеться про залучення фізичних осіб (не суб’єктів господарювання), які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат та не є штатними працівниками замовника, як про ще один зі способів виконання технаглядових функцій. Та норми ст. 3 ГКУ стверджують інше: під господарською діяльністю (якою є та, що пов’язана зі створенням об’єкта архітектури) розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Тому, плануючи витрати на технагляд на умовах цивільно-правового договору, використовують КЕКВ 2111 «Заробітна плата» (п.п. 4 п.п. 2.1.1.1 Інструкції № 333 та лист ДКСУ від 15.01.2018 р. № 16-08/52-1023).

КЕКВ За умови, що технаглядові витрати є складовою частиною загальної вартості будівельних робіт та внесені до кошторисних розрахунків, видатки на їх проведення здійснюють за тим самим КЕКВ. У такому разі витрати на технагляд обліковують так само, як і витрати на будівельно-монтажні роботи: вони збільшують первісну вартість об’єктів будівництва, реконструкції та реставрації. Лише капітальний ремонт, що поряд з іншими видами робіт входить до поняття «будівництво», не вважається поліпшенням (у майбутньому не приведе до збільшення економічних вигід), тому витрати на технагляд у такому випадку слід відносити на витрати звітного періоду.

Тож відповідно до Інструкції № 333 маємо проводити видатки на технагляд за такими кодами:

• КЕКВ 3120 «Капітальне будівництво (придбання)» (п. 3.1.2 Інструкції № 333);
• КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» (п. 3.1.3 Інструкції № 333);
• КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація» (п. 3.1.4 Інструкції № 333).

Таким чином, здійснюючи розрахунки на договірних засадах із залученими виконавцями (юридичними особами та фізичними особами — підприємцями), витрати на технагляд включаємо до загального кошторису за рахунок коштів на утримання служби замовника (лист Мінрегіонрозвитку від 11.01.2014 р. № 8/15-7-14). Їхній розмір визначають на підставі відповідних розрахунків, складених у довільній формі, з огляду на обґрунтовані трудовитрати спеціалістів технагляду та узгоджений сторонами показник вартості людино-дня.

Коли технаглядові роботи виконує штатний працівник замовника, до посадових обов’язків якого входить позиція «виконання технаглядових робіт», який має кваліфікаційний сертифікат та входить до складу служби замовника, видатки також здійснюють за вже окресленою Інструкцією № 333 схемою. Але відповідно до п. 5.8.13 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, «якщо функції замовника здійснює структурний підрозділ підприємства, який утримується за рахунок основної діяльності, кошти на утримання служби замовника до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва не включаються», тож і КЕКВ може різнитися. Але такі випадки є радше винятком, аніж правилом.