Передсвяткові та святкові дні: а ви все знаєте про них?
24 серпня країна відзначає День Незалежності. Пропонуємо напередодні цієї події поговорити про роботу в передсвяткові та святкові дні. Особливостей вистачає.
Версія для друку
Робота в передсвятковий день 23 серпня
23 серпня (четвер) — передсвятковий день. Основне правило роботи в цей день звучить так: напередодні святкових і неробочих днів, затверджених ст. 73 КЗпП1, тривалість роботи працівників скорочується на 1 годину (ч. 1 ст. 53 КЗпП).
Але враховуйте такі нюанси.
Нюанс 1. Робота на 1 годину НЕ скорочується для працівників, яким установлені:
- скорочена тривалість робочого часу (ч. 1 ст. 53 КЗпП). Категорії таких працівників перелічені в ст. 51 КЗпП;
ДО ВІДОМА. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень;
2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.
3) законодавчо — для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
- неповний робочий день (у тому числі в комбінації з неповним робочим тижнем). Так, якщо працівникові встановлено неповний робочий день — 4 год, то в передсвятковий день ця особа також зобов’язана відпрацювати 4 год, а не 3. Якщо ж працівникові встановлено неповний робочий тиждень (за повної тривалості робочого дня), то для таких працівників робота напередодні святкових і неробочих днів скорочується на 1 годину (див. лист Мінсоцполітики від 22.12.2017 р. № 2960/0/107-17/284).
Приклад 1. В установі встановлено 5-денку з вихідними в суботу й неділю. Працівник працює повний робочий день (8 год на день), але неповний робочий тиждень — вівторок і четвер.
У цьому випадку в передсвятковий день (23 серпня) для такого працівника робота скорочується на 1 годину. Отже, він має відпрацювати 7 год (замість «стандартних» 8 год).
Нюанс 2. Тривалість роботи скорочується на 1 годину для працівників як на 5-денці, так і для на 6-денці (за умови, що це 40-годинний робочий тиждень).
Нюанс 3. На 1 годину скорочувати потрібно кожен передсвятковий день, якщо працівникові не встановлено скорочений робочий тиждень або неповний робочий день. Це стосується й суботи, в яку працівник на 6-денці і так може працювати менше, ніж в інші дні (наприклад, тільки 5 годин2). Правда, для передсвяткового дня 23 серпня 2018 року це не актуально, зате згодиться для передсвяткового дня 13 жовтня 2018 року.
Нюанс 4. Скорочення роботи на 1 годину — це обов’язок роботодавця, тобто відбувається «автоматично»: видавати спеціальний наказ для цього не потрібно.
Нюанс 5. Оплата в передсвятковий день здійснюється в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу: розраховувати оплату пропорційно відпрацьованому часу не потрібно.
Приклад 2. Графік роботи установи: понеділок — п’ятниця з 9.00 до 18.00. Працівник працює на умовах неповного робочого дня (3 години на день з 15.00 до 18.00).
У передсвятковий день робота для «звичайних» працівників скорочується на 1 годину, тобто установа працює до 17.00. А як бути з працівником, який працює неповний робочий день? У цьому випадку він теж має припинити роботу о 17.00. Залишати його «допрацьовувати» до 18.00 не можна, адже, окрім обов’язку працівника відпрацювати встановлений час, є ще й обов’язок роботодавця забезпечити відповідні умови праці, у тому числі охорону праці. Але! На оплаті праці це позначатися не повинно. Необхідно перерахувати індивідуальну норму робочого часу для такого працівника з урахуванням вимушеного скорочення роботи на 1 годину. Таким чином, працівник відпрацює менше, але отримає заробітну плату як при повністю відпрацьованій нормі робочого часу. Зверніть увагу, що працівникові можна перенестичас роботи в такий день (з 15.00 до 18.00) на час з 14.00 до 17.00, якщо в нього є така можливість. Але зобов’язати працівника вийти працювати раніше не можна. Бажано отримати від нього заяву з проханням дозволити перенести час роботи в такий день.
Нюанс 6. Якщо у виняткових випадках працівник вимушений працювати «зайву» годину, то такий робочий час слід оплачувати як надурочний згідно зі ст. 106 КЗпП.
«Екстрена» робота у святковий день — 24 серпня
У святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. Крім того, у ці дні допускаються роботи у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 КЗпП. Зауважте, що перелік випадків є вичерпним.
ДО ВІДОМА. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні (а також святкові та неробочі дні) допускається у таких виняткових випадках (ч. 2 ст. 71 КЗпП):
1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Що стосується документального оформлення, то залучити працівника до роботи у святковий день можна тільки з дозволу профспілкової організації та за наявності письмового наказу (розпорядження) керівника (ст. 71 КЗпП). На нашу думку, не зайвим буде отримати від працівника й письмову згоду (підтвердження) на залучення до роботи у святковий день, хоча КЗпП цього й не вимагає.
У Табелі обліку використання робочого часу3 робота у святковий (неробочий) день позначається кодом «РВ» (06). Проставляють фактично відпрацьовану кількість годин.
Робота у святковий день оплачується в подвійному розмірі згідно зі ст. 107 КЗпП, а саме: працівникам, які одержують місячний оклад:
- у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий або неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;
- у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася з перевищенням місячної норми.
При цьому оплаті в подвійному розмірі підлягають лише години, фактично відпрацьовані працівником у святковий або неробочий день (ч. 2 ст. 107 КЗпП). Це важливо, якщо працівник у свято відпрацює не повний робочий день.
Зверніть увагу: за бажанням працівника йому, окрім подвійної плати за роботу у святковий день, може бути надано інший день відпочинку (ч. 3 ст. 107 КЗпП). Причому заміни підвищеної оплати іншим днем відпочинку не передбачено (див. лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09). Іншими словами, працюючи у святковий день, працівник у будь-якому разі отримує подвійну оплату. І додатково(!), причому тільки за його бажанням, — один неоплачуваний день відпочинку. У Табелі спеціального коду для такого дня відпочинку не передбачено, тому рекомендуємо табелювати його як інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, — літерний код «ІН» (цифровий — «22»). Але якщо роботодавцеві необхідна інформація про такі «відгули», то ви маєте право ввести додаткове позначення для таких днів.
І ще. Якщо додатковий вихідний день надається в наступному місяці, то кількість робочих днів (годин) у такому місяці зменшується. В цьому випадку працівникові необхідно переглянути індивідуальну норму робочого часу. У результаті працівник відпочиває на 1 день більше, але отримує заробітну плату як при повністю відпрацьованій нормі робочого часу.
Нагадуємо, що плату за роботу у святкові дні не вказано у вичерпному переліку, наведеному в ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці4, тому таку виплату потрібно враховувати в зарплаті при забезпеченні її мінімального розміру (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. № 391/0/101-17/282).
Як бачите, нічого складного немає, але нюанси знати потрібно.
