Статті

Т

Торги двічі не відбулися: з ким вести переговори — вибираємо тільки один раз!

(коментар до листа Мінекономрозвитку від 02.10.2019 р. № 3304-02/40415-02)

27 жовтня, 2019
Тема:

Статтю взято з газети "Бухгалтерія: бюджет" №40/2019

Людмила Линник, юрист газети «Бухгалтерія: бюджет»

Ви вже, напевне, знаєте, що 20.10.2019 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 р. № 114-IX (опубліковано 19.10.2019 р., а набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування). Але! Цей Закон вводиться в дію лише через півроку після набрання чинності, тобто 19.04.2020 р. Отже до застосування нових правил час ще є, і до цієї дати ми їх поступово розглянемо від «А» до «Я».

А до кінця цього року і на початку 2020 року закупівлі замовниками будуть здійснюватись відповідно до діючого Закону № 9221, у тому числі й щодо застосування переговорної процедури, нюансам проведення якої присвячено лист, що коментується.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Питання, яке розглядається, таке: чи можна переговорну процедуру з одного й того ж предмета закупівлі (у тому ж звітному періоді) провести декілька разів? І перше враження, що так: не домовились з першого разу, — пошукаємо іншого учасника. Саме так можна б було і подумати. Але ні. Аргументи з цього приводу — в листі, що коментується. Розглянемо їх.

«Переговорка» — це виняток Забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, все це — мета закупівельного законодавства. Тож, загалом, ні про які переговори мови йти не може. Тільки відкрита і конкурентна закупівля (торги), участь в яких можуть взяти будь-які особи, якщо предмет закупівлі належить до сфери їх діяльності.

Але, що то за правила, з яких немає винятків? Є, звичайно, винятки і в застосуванні процедур закупівель. Одним з них є можливість застосування переговорної процедури, засади якої визначені ст. 35 Закону № 922.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі — це процедура, що використовується замовником як виняток. Відповідно до неї замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Виняткові підстави для застосування переговорної процедури замовниками наведені в ч. 2 ст. 35 Закону № 922. Загалом, їх сім. А найбільш поширена підстава застосування переговорної процедури, яка розглядається в листі, що коментується, така: замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922).

Що передує вибору «переговорів» в такому разі? В листі, що коментується, Мінекономрозвитку нагадує про процедуру проведення торгів та виключні обставини для їх відміни.

Так, за правилом ч. 2 ст. 20 Закону № 922 для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій. У разі подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (однієї або жодної) замовник їх відміняє.

Якщо ж потреба замовника у відповідній закупівлі актуальна, то він оголошує її знов. А якщо і вдруге закупівля не відбувається з цих же підстав, то тендерний комітет може прийняти рішення про застосування переговорної процедури та вносить відповідні зміни (саме щодо процедури закупівлі) до річного плану.

Відтак для застосування переговорної процедури за п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922 (двічі відмінено тендер) маємо такі вимоги.

1. Замовник двічі оголошував одну й ту саму закупівлю та двічі відмінив її саме через відсутність достатньої кількості учасників (менше двох). Тобто відміна торгів відбувалася на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 31 Закону № 922 (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій). При цьому документами для підтвердження наявності зазначеної підстави є два рішення тендерного комітету про відміну торгів у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників та два оприлюднені повідомлення про відміну таких торгів.

2. Предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Але, звісно, замовник приймає рішення про вибір процедури в цій ситуації не бездумно. Погодьтеся, який сенс обирати переговорну процедуру, якщо вести переговори нема з ким. Тож таке рішення приймається вже тоді, коли замовник знає про учасника (чи учасників), з якими можна вести переговори щодо предмета закупівлі, але через якісь обставини свою пропозицію на торги або подав один з учасників, або жоден не подав.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нормами ч. 1 ст. 35 Закону № 922 дозволяється укладання договору закупівлі після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Отже, якщо таких учасників декілька, то замовник має визначитись одразу з тими, з ким готовий проводити переговори.

ВАЖЛИВО! Повторне проведення переговорної процедури з цих же підстав законодавством не передбачено. Це і підтверджує Мінекономрозвитку в листі, що коментується.

І, на нашу думку, це логічно. Є підстава для застосування переговорної процедури — ви нею скористались. Якщо ж не домовились з тим, з ким йшли на переговори, то шукати іншого учасника слід знову конкурентним шляхом. І це ще один аргумент запрошувати до переговорів й інших учасників, якщо такі вам відомі одразу.

А якщо замовник провів переговорну процедуру, однак на етапі укладення договору учасник відмовився від його підписання? В такому разі замовник також не може знову провести переговорну процедуру, оскільки Законом № 922 такої можливості не передбачено.

Як проводиться? Декілька слів скажемо щодо проведення «переговорки».

1. Переговорна процедура не передбачає створення та публікації тендерної документації, а строки її проведення є мінімальними.

2. Під час проведення переговорної процедури закупівлі не проводиться аукціон — замовник приймає рішення про намір укласти договір за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками).

3. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону № 922 (одному або декільком з таких кваліфікаційних критеріїв, встановлених замовником):

  • наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
  • наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
  • наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

4. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити (ч. 3 ст. 35 Закону № 922):

  • найменування та місцезнаходження замовника;
  • найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання;
  • строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
  • найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори;
  • ціну пропозиції;
  • обґрунтування застосування переговорної процедури.

Укладати договір за переговорною процедурою замовнику з учасником, у разі застосування переговорної процедури на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, можна не раніше ніж через 10 к. дн., але не пізніше 35 к. дн. з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. При цьому, якщо сума закупівлі за результатами переговорів відрізняється від запланованої в річному плані (є меншою), вносити зміни до нього і «підганяти» під договір закупівлі не треба.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку